Україна ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
20 червня 2012 р. Справа № 2а/0570/5650/2012
Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17
час прийняття постанови: 12 год. 00 хв.
Донецький окружний адміністративний суд в складі:
головуючого судді Дмитрієва В.С.,
при секретарі Дмитроняк А.С.,
за участю позивача - особисто,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного Фонду України в Червоногвардійському районі м. Макіївки Донецької області, Головного Управління державної казначейської служби України в Донецькій області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Управління державної автомобільної інспекції м. Макіївки Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Донецькій області про стягнення суми сплаченого збору на загальнообов'язкове пенсійне страхування в розмірі 1295, 78 грн.,-
ВСТАНОВИВ:
Позивач ОСОБА_1 звернувся до Донецького окружного адміністративного суду із позовом до Управління Пенсійного Фонду України в Червоногвардійському районі м. Макіївки Донецької області, Головного Управління державної казначейської служби України в Донецькій області про стягнення з Управління Пенсійного Фонду України в Червоногвардійському районі м. Макіївки Донецької області через Головне Управління державної казначейської служби України в Донецькій області суму сплаченого збору на загальнообов'язкове пенсійне страхування в сумі 1295, 78 грн.
В обґрунтування позову позивач зазначив, що за пунктом 7 статті 1 Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» передбачена сплата збору при відчуженні автомобіля, а не при його купівлі, у зв'язку з чим позивачем було зайво за вимогою працівників ДАІ при реєстрації автомобіля було сплачено суму збору на обов'язкове державне пенсійне страхування в розмірі 1295,78 грн.
Позивач в судовому засіданні підтримав заявлений позов та надав пояснення аналогічні тим, що викладені в позовній заяві.
Інші особи, які беруть участь у справі, до суду не прибули, про дату час і місце розгляду справи повідомлені належним чином.
Заслухавши пояснення позивача, дослідивши обставини справи та перевіривши їх доказами, суд встановив наступне.
У березні 2012 року ОСОБА_1 за довідкою - рахунком ДПІ-191099 від 14.03.2012 року придбав автомобіль марки "CHEVROLET", модель "AVEO SF69Y ЗНГ", сірого кольору, номер кузову - НОМЕР_2.
Відповідно до вимог пункту 12 Порядку сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 3 листопада 1998 року N 1740 (далі - Порядок), платниками збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій з відчуження легкових автомобілів є підприємства, установи та організації всіх форм власності, а також фізичні особи, які набувають право власності на легкові автомобілі шляхом: купівлі легкових автомобілів, у тому числі у виробників або торгівельних організацій (крім випадків забезпечення автомобілями інвалідів згідно із законодавством); міни; дарування (безоплатної передачі); успадкування (крім випадків успадкування легкового автомобіля за законом); з інших підстав, передбачених законодавством.
За пунктом 13 Порядку збір на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій, визначених пунктом 12 цього Порядку, сплачується у розмірі трьох відсотків вартості легкового автомобіля, визначеної відповідно до договорів купівлі-продажу, довідок-рахунків торгівельних організацій, договорів міни, довідок органів митної служби, актів експертної оцінки вартості автомобіля, інших документів, що підтверджують цю вартість.
При реєстрації автомобіля в відділі Державної автомобільної інспекції позивачем був сплачений за вимогою співробітників ДАІ з огляду на приписи вищенаведених пунктів 12, 13 Порядку збір на обов'язкове державне пенсійне страхування збір в розмірі 1295 грн. 78 коп. (3 % вартості автомобіля), що підтверджено квитанцією №73918 від 15 березня 2012 року.
При цьому, співробітники ДАІ діяли на підставі пункту 14 Порядку, за яким органи державтоінспекції здійснюють реєстрацію легкових автомобілів лише за умови сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, що підтверджується документом про сплату цього збору та на підставі пункту 3.4 розділу 3 Інструкції про проведення державної реєстрації, перереєстрації та обліку транспортних засобі, оформлення і видачі реєстраційних документів, номерних знаків на них та здійснення перевірок реєстраційно-екзаменаційних підрозділів Державтоінспекції МВС України, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 10 квітня 2002 року N 335, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 4 червня 2002 р. за N 472/6760.
Стосовно положень наведеної Інструкції суд зазначає, що згідно з Висновком Міністерства юстиції України від 14 лютого 2006 року N 2/60 рішення про державну реєстрацію Інструкції про проведення державної реєстрації, перереєстрації та обліку транспортних засобів, оформлення і видачі реєстраційних документів, номерних знаків на них та здійснення перевірок реєстраційно-екзаменаційних підрозділів Державтоінспекції МВС України було скасовано та 2 березня 2006 року зазначена Інструкція виключена з Державного реєстру нормативно-правових актів міністерств та інших органів виконавчої влади.
З питання застосування у спірних правовідносинах Порядку сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 3 листопада 1998 року N 1740 суд зазначає наступне.
Відповідно до частини 4 статті 9 КАС України у разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.
У роз'ясненні Пленуму Верховного Суду України, яке міститься в постанові від 1 листопада 1996 року N 9 (пункт 5) зазначено, що судам необхідно виходити з того, що нормативно-правові акти будь-якого державного чи іншого органу (акти Президента України, постанови Верховної Ради України, постанови і розпорядження Кабінету Міністрів України, нормативно-правові акти Верховної Ради Автономної Республіки Крим чи рішення Ради міністрів Автономної Республіки Крим, акти органів місцевого самоврядування, накази та інструкції міністерств і відомств, накази керівників підприємств, установ та організацій тощо) підлягають оцінці на відповідність як Конституції, так і закону. Якщо при розгляді справи буде встановлено, що нормативно-правовий акт, який підлягав застосуванню, не відповідає чи суперечить законові, суд зобов'язаний застосувати закон, який регулює ці правовідносини.
Пунктом 7 статті 1 Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" від 26 червня 1997 року N 400/97-ВР, в редакції станом на час спірних правовідносин, визначено виключний перелік осіб - платників збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, серед яких юридичні та фізичні особи при відчуженні легкових автомобілів, крім легкових автомобілів, якими забезпечуються інваліди, та тих автомобілів, які переходять у власність спадкоємцям за законом.
Натомість, відповідно до пункту 12 Порядку платниками збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій з відчуження легкових автомобілів є підприємства, установи та організації всіх форм власності, а також фізичні особи, які набувають право власності на легкові автомобілі шляхом купівлі легкових автомобілів, у тому числі у виробників або торгівельних організацій.
Зазначена суперечність між законом і підзаконним актом, які по-різному врегульовують одне й те саме питання, виходячи з вимог частини 4 статті 9 КАС України та постанови Пленуму Верховного Суду України від 1 листопада 1996 року N 9, свідчить про те, що у спірних правовідносинах застосуванню підлягає пункт 7 статті 1 Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування".
Згідно пункту 16 Порядку сума збору на обов'язкове державне пенсійне страхування сплачена позивачем за квитанцією №73918 від 15 березня 2012 року була зарахована в установленому порядку до спеціального фонду державного бюджету, тому суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню шляхом стягнення сплаченого збору на обов'язкове державне пенсійне страхування при купівлі-продажу автомобіля в розмірі 1295,78 грн. з Державного бюджету України.
Відповідно до частини 1 статті 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 17, 18, 19, 20, 51, 69, 70, 71, 72, 86, 94, 121, 158, 159, 160, 161, 162, 163, 164, 167 КАС України, -
П О С Т А Н О В И В:
Позов ОСОБА_1 - задовольнити.
Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1, 86026, АДРЕСА_1) суму сплаченого збору на обов'язкове державне пенсійне страхування при купівлі-продажу автомобіля в розмірі 1 295 (одну тисячу двісті дев'яносто п'ять) гривень 78 коп.
Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1, 86026, АДРЕСА_1) суму сплаченого судового збору у розмірі 107 (сто сім) грн. 30 коп.
Вступна та резолютивна частини постанови прийняті у нарадчій кімнаті та проголошені у судовому засіданні 20 червня 2012 року у присутності позивача. Постанова у повному обсязі складена 22 червня 2012 року.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення. У разі застосування судом ч. 3 ст. 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Суддя Дмитрієв В.С.