УХВАЛА

19 червня 2012 р. Справа № 2а/0470/4756/12

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Тулянцевої І.В.

при секретарі Бубенець Т.А.

за участю:

позивача ОСОБА_1

представника відповідача Гармаш О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Лівобережної міжрайонної державної податкової інспекції м.Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби про визнання протиправною та скасування податкової вимоги № 350 від 28 березня 2012 року про вимогу сплати податкового боргу з податку на доходи фізичних осіб у розмірі 1114,79 грн., стягнення коштів -

ВСТАНОВИВ:

25.04.2012 року ОСОБА_1 звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Лівобережної міжрайонної Державної податкової інспекції м.Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби про визнання неправомірною та скасування податкової вимоги № 350 від 28.03.12 року.

В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 зазначено, що 21.04.2012 року ним отримано податкову вимогу Лівобережної міжрайонної державної податкової інспекції м.Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби № 350 від 28 березня 2012 року про вимогу сплати податкового боргу з податку на доходи фізичних осіб у розмірі 1114,79 грн. Не поголившись з рішенням податкового органу, позивачем 25.04.2012 року поданий вказаний позов.

Ухвалою суду від 27.04.2011 року у вказаній справі відкрито провадження.

В судовому засіданні позивач подав заяву про відмову від позовних вимог в частині визнання неправомірною та скасування податкової вимоги № 350 від 28.03.12 року, посилаючись на те, що відповідачем визнано, що вказана вимога винесена помилково, однак просив стягнути з відповідача судові витрати у вигляді судового збору та витрат на оплату юридичної допомоги.

Представник відповідача проти закриття провадження у справі не заперечував, щодо стягнення судових витрат заперечував, вважаючи, що позивачем належним чином не підтверджено сплати витрат по наданню юридичної допомоги.

Відповідно до п.2 ч.1 ст. 157 КАС України, суд закриває провадження у справі, якщо позивач відмовився від позову і відмову прийнято судом.

В ході розгляду справи було встановлено, що відповідачем 26.04.2012 року, тобто після звернення позивача до суду з адміністративним позовом, винесено рішення №3/17-1, відповідно до якого самостійно нараховані авансові платежі фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 в сумі 1134,79 грн., за строками нарахувань 15.03.2012 року, 15.05.2012 року, 15.08.2012 року, 15.11.2012 року були скасовані та проведено видалення нарахувань в КОР фізичних осіб-підприємців (а.с.25). Таким чином, на момент розгляду справи судом відповідачем у відповідності до норм п.п. 60.1.2 п.60.1 ст. 60 Податкового кодексу України, п.п. 3.1 та 6 Порядку направлення органами державної податкової служби вимог платникам податків, затвердженої Наказом Державної податкової адміністрації України від 24.12.2010 року № 1037 оскаржувана податкова вимога вважається відкликаною з моменту винесення рішення контролюючого органу про скасування податкової вимоги.

Суд, враховуючи, що дії позивача не суперечать закону та не порушують чиї-небудь права, свободи або інтереси, вважає за можливе прийняти відмову від адміністративного позову.

Щодо вимог позивача про стягнення з відповідача судового збору у розмірі 32,19 грн. та витрат на правову допомогу, суд зазначає наступне.

Згідно ст. 95 КАС України у разі відмови позивача від адміністративного позову понесені ним витрати відповідачем не відшкодовуються, а витрати відповідача за його заявою стягуються з позивача, крім випадків, коли позивач звільнений від сплати судових витрат. Якщо позивач відмовився від адміністративного позову внаслідок задоволення його відповідачем після подання адміністративного позову, то суд за заявою позивача присуджує всі понесені ним витрати з відповідача. Суд вирішує питання щодо судових витрат ухвалою суду (ст. 98 КАС України).

Згідно з копією квитанції позивачем під час подачі адміністративного позову сплачений судовий збір у розмірі 32,19 грн., сума якого підлягає стягненню з Державного бюджету України на користь позивача ОСОБА_1, з урахуванням того, що оскаржувана податкова вимога була скасована відповідачем після звернення позивача до суду і відмова від позову викликана саме цим.

Стаття 99 КАС України передбачає, що витрати, пов»язані з оплатою допомоги адвоката або іншого фахівця в галузі права, які надають правову допомогу за договором несуть сторони.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем на підтвердження отримання допомоги адвоката надана довідка про сплату коштів за надання юридичної консультації та складання адміністративного позову до Дніпропетровського окружного адміністративного суду у розмірі 300 грн., надана адвокатом ОСОБА_3, та не завірена належним чином адвокатом ОСОБА_3 копія свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю (а.с. 13,14).

Порядок укладання договорів про надання послуг регулюється ст. 901 ЦК України, порядок сплати коштів на отриману допомогу регулюється ст. 903 ЦК України, однак в порушення вказаних правових норм договір про надання послуг з надання юридичної консультації та складання адміністративного позову в якому б були визначені умови про оплату за надання послуг в розмірі, строки та в порядку встановленому цим договором, квитанція про сплату коштів позивачем не надані.

За таких обставин, суд вважає, що позивачем належним чином не доведені вказані обставини, тому у відшкодуванні витрат на правову допомогу у розмірі 300 грн. необхідно відмовити.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 95, 98, 112, 136, 157, 165 Кодексу адміністративного судочинства України суд, -

.

УХВАЛИВ:

Провадження в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Лівобережної міжрайонної державної податкової інспекції м.Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби про визнання протиправною та скасування податкової вимоги № 350 від 28 березня 2012 року про вимогу сплати податкового боргу з податку на доходи фізичних осіб у розмірі 1114,79 грн., стягнення судового збору та витрат на правову допомогу - закрити.

Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1) витрати по оплаті судового збору в сумі 32,19 (тридцять дві грн. 19 коп.).

Роз'яснити позивачу, що згідно ч.3 ст. 157 КАС України, повторне звернення тієї ж особи до адміністративного суду з таким самим адміністративним позовом, щодо якого постановлено ухвалу про закриття провадження у справі не допускається.

Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п»яти днів з дня проголошення ухвали. У разі, якщо ухвалу було постановлено в письмовому проваджені або згідно з частиною третьою статті 160 КАС України, або без виклику особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п»яти днів з дня отримання копії ухвали.

Ухвала набирає чинності відповідно до вимог ст. 254 КАС України

Суддя І.В. Тулянцева