ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 червня 2012 р. Справа № 2а/0470/4738/12

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіНіколайчук С.В.

при секретаріБринза О.В.

позивача ОСОБА_3; за участю представників:

від позивача від відповідача №1 від відповідача №2 ОСОБА_4 (дов. у справі); ОСОБА_5 (дов. у справі); ОСОБА_6 (дов. у справі);

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_3 до Гголовного управління МВС України в Дніпропетровській області, Петриківського районного відділу головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Дніпропетровській області про визнання дій протиправними, скасування наказу про звільнення, стягнення коштів

ВСТАНОВИВ:

24 квітня 2012 року ОСОБА_3 звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою до головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Дніпропетровській області, в якій просить витребувати від відповідача документи, що свідчать про підставу звільнення ОСОБА_3: висновок від 06.10.2010 року, затверджений начальником Петриківського РВ ГУМВС України Грищенко О.М. про результати перевірки, проведеної з 22.09.2010 року по 30.09.2010 року у відношенні ОСОБА_3 та наказ ГУМВС України в області від 08.11.2010 року №2189; визнати дії начальника головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Дніпропетровській області Бабенко В.М. про звільнення дільничного інспектора міліції ОСОБА_3 з органів внутрішніх справ України протиправними; визнати недійсним наказ начальника головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Дніпропетровській області Бабенко В.М. №264 о/с від 14.12.2010 р. про звільнення дільничного інспектора міліції ОСОБА_3 з органів внутрішніх справ України в запас Збройних сил за п. 64 «є» (за порушення дисципліни) Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, виданого на підставі наказу ГУМВС України в області від 08.11.2010 року №2189, та поновити його на службі в органах внутрішніх справ на посаді дільничного інспектора міліції; стягнути з головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Дніпропетровській області на користь ОСОБА_4 суму середнього заробітку в межах річного строку у розмірі 19 584,96 грн. та суму моральної шкоди у розмірі 10 000 грн., а всього - 29 584,96 грн.

Ухвалою суду від 26.04.2012 року відкрито провадження в адміністративній справі №2а/0470/4738/12 та призначено до розгляду у судовому засіданні на 03.05.2012 року.

В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначає, що 14.12.2010 року згідно з наказом №264-о/с ГУМВС України в Дніпропетровській області його було незаконно звільнено з посади дільничного інспектора міліції відділення дільничних інспекторів міліції Петриківського районного відділу з 15 грудня 2010 року, так як підставою для звільнення стало скоєння ним корупційного діяння, щодо якого 20 жовтня 2010 року Заводським райсудом м. Дніпродзержинська було винесено постанову про притягнення його до адміністративної відповідальності за скоєння адміністративного правопорушення, передбаченого п. «г» ч.1 ст. 5 та п. «г» ч.3 ст. 5 Закону України «Про боротьбу з корупцією», дана постанова була оскаржена до апеляційного суду Дніпропетровської області, який 14.01.2011 року 14.01.2011 року виніс постанову, якою скасував постанову Заводського райсуду м. Дніпродзержинська від 20.10.2010 року, справа закрита з направленням справи про адміністративне правопорушення прокурору Дніпропетровської області для прийняття рішення в порядку ст. 97 КПК України. Притягнення позивча до дисциплінарної відповідальності проведено всупереч вимог Інструкції «Про Порядок проведення службових розслідувань в органах внутрішніх справ України», затвердженої Наказом №552 від 06.12.1991 року МВС України, оскільки його позбавили можливості знайомитися та оскаржувати висновок від 06.10.2010 року, затверджений начальником Петриківського РВ ГУМВС України Грищенко О.М. про результати перевірки, проведеної з 22.09.2010 року по 30.09.2010 року. Крім того, наказ видано за межами місячного строку притягнення його до дисциплінарної відповідальності.

В судове засідання сторони не з'явились, в зв'язку з чим судовий розгляд справи відкладено на 25.05.2012 року, останнє перенесено в зв'язку з перебуванням судді в щорічні черговій відпустці на 31.05.2012 року.

В судовому засіданні представник ГУ МВС України в області надав клопотання про залучення до участі у справі другим відповідачем Петриківський районний відділ ГУМВС України в Дніпропетровській області.

В судовому засіданні позивач та його представник проти залучення в якості другого відповідача по справі Петриківського РВ ГУ МВС України в Дніпропетровській області не заперечували.

Ухвалою суду від 31.05.2012 року клопотання ГУ МВС України в Дніпропетровській області щодо залучення другого відповідача задоволено та залучено в якості другого відповідача Петриківський районний відділ Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Дніпропетровській області, судовий розгляд відкладено на 07.06.2012 року.

07.06.2012 року від начальника Петриківського районного відділу ГУ МВС України в Дніпропетровській області надійшло клопотання про перенесення розгляду справи.

В судовому засіданні представник ГУ МВС України в Дніпропетровській області надало суду заперечення проти адміністративного позову, в якому зазначено, що ОСОБА_3 звільнений із ОВС за п. 64 «є» (за порушення дисципліни) Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ України у запас Збройних Сил України наказом ГУ МВС України в Дніпропетровській області від 14.12.2010 року №264 о/с з посади дільничного інспектора міліції СДІМ Петриківського районного відділу з 15.12.2010 року. Підставою звільнення ОСОБА_3 став висновок службового розслідування від 05.11.2010 року, в ході якого встановлено, що ОСОБА_3 допустив грубе порушення службової дисципліни, а саме: ОСОБА_3, перебуваючи на посаді дільничного інспектора міліції, маючи спеціальне звання, вчинив дії, які повністю суперечать завданню правоохоронних органів міліції, призваних запобігати правопорушенням та їх припиняти.

В подальшому розгляд справи відкладався на 14.06.2012 року та на 19.06.2012 року.

Крім того, представником ГУ МВС України в Дніпропетровській області надав суду клопотання про залишення без розгляду адміністративного позову ОСОБА_3, яке обґрунтував тим, що ОСОБА_3 звернувся до адміністративного суду у квітні 2012 року з порушенням строку звернення до суду на 1 рік 3 міс., оскільки про порушення своїх прав ОСОБА_3 стало відомо у грудні 2010 року, із заявою про поновлення строку на звернення позивачем до суду не звертався, причин поважності пропуску строку не надав.

В судовому засіданні позивач надав суду заперечення на заяву про застосування позовної давності, в якій зазначив, що документи про звільнення та трудова книжка не були йому видані в строк, передбачений ст.116 КЗпП України, тому він пропустив строк звернення до суду з адміністративним позовом, ці документи були видані йому лише 19 квітня 2012 року.

Судом прийнято до уваги пояснення позивача щодо пропуску строку звернення до суду з даним позовом і за наявності клопотання позивача про поновлення цього строку визнано причини пропуску строку звернення до суду поважними у зв'язку з чим відновлено цей строк.

Представник Петриківського районного відділу ГУ МВС України в Дніпропетровській області надав суду заперечення проти адміністративного позову ОСОБА_3, в яких підтримав повністю позицію відповідача №1 та просив відмовити в задоволені позову.

Представник ГУ МВС України в Дніпропетровській області просив суд відмовити в задоволені позовних вимог повністю.

Позивач та його представник на позовних вимогах наполягали та просили суд їх задоволити.

Заслухавши присутніх представника позивача та державного реєстратора, дослідивши матеріали справи та чинне законодавство, з'ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд зробив висновок, що в задоволенні позову слід відмовити з наступних підстав:

відповідно до статті 1 Закону України "Про міліцію" від 20 грудня 1990 року №565-XII міліція в Україні - державний озброєний орган виконавчої влади, який захищає життя, здоров'я, права і свободи громадян, власність, природне середовище, інтереси суспільства і держави від протиправних посягань, а статтею 7 даного Закону зазначено, що міліція є єдиною системою органів, яка входить до структури Міністерства внутрішніх справ України, виконує адміністративну, профілактичну, оперативно-розшукову, кримінально-процесуальну, виконавчу та охоронну (на договірних засадах) функції. При цьому згідно до ст. 20 Закону України "Про міліцію" працівник міліції є представником державного органу виконавчої влади.

Судом встановлено, що лейтенант міліції ОСОБА_3 проходив службу на посаді дільничного інспектора міліції сектора дільничних інспекторів міліції Петриківського районного відділу ГУ МВС України в Дніпропетровській області з 15.12.2010 року (призначений на посаду дільничного інспектора міліції відділення дільничних інспекторів міліції Петриківського районного відділу УМВС України в області 08.12.2005 року наказом УМВС в Дніпропетровській області №232 о/с від 12.12.2005 року, на посаду дільничного інспектора міліції сектора дільничних інспекторів міліції Петриківського районного відділу ГУМВС України в області).

Порядок проходження служби в органах внутрішніх справ регламентується законодавством про ці органи, в тому числі Положенням про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України №114 від 29.07.1991 року, Дисциплінарним Статутом ОВС, затвердженим Законом України від 22.02.2006 року №3460-ІV, Присягою працівника ОВС, затвердженою постановою Кабінету Міністрів України №382 від 28.12.1991 року, Кодексом честі працівника ОВС України, затвердженим наказом МВС України №18 від 11.01.1996 року, Етичним кодексом працівника ОВС України, затвердженим рішенням колегії МВС України №7км/8 від 05.10.2000 року.

Відповідно до ст.. 1 Дисциплінарного Статуту ОВС України службова дисципліна - це дотримання особами рядового і начальницького складу Конституції і законів України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів та інших нормативно-правових актів МВС України, підпорядкованих йому органів і підрозділів та Присяги працівника органів внутрішніх справ України.

Статтею 2 Дисциплінарного Статуту визначено, що дисциплінарним проступком є невиконання чи не неналежне виконання особою рядового або начальницького складу службової дисципліни.

Дисциплінарним Статутом ОВС України (ст. 5) та Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом ОВС України (ст. 23) передбачено, що особи рядового і начальницького складу несуть дисциплінарну, адміністративну, матеріальну та кримінальну відповідальність згідно із законодавством. Особи рядового і начальницького складу, яких в установленому законодавством порядку притягнуто до адміністративної, кримінальної або матеріальної відповідальності, водночас можуть нести і дисциплінарну відповідальність згідно з Дисциплінарним Статутом.

Відповідно до ч. 10 ст.14 Дисциплінарного статуту при визначенні виду дисциплінарного стягнення мають враховуватися тяжкість проступку, обставини, за яких його скоєно, заподіяна шкода, попередня поведінка особи та визнання нею своєї вини, її ставлення до виконання службових обов'язків, рівень кваліфікації тощо.

Вирішення питання щодо виду застосованого дисциплінарного стягнення є переважним правом керівника, який наділений правом накладання дисциплінарних стягнень.

Згідно ч.12 ст.14 Дисциплінарного статуту, у разі притягнення до дисциплінарної відповідальності осіб рядового і начальницького складу, які мають дисциплінарне стягнення і знову допустили порушення службової дисципліни, дисциплінарне стягнення, що накладається, має бути більш суворим, ніж попереднє.

Заступником начальника з кадрового забезпечення Петриківського РВ ГУМВС України в області проведено службову перевірку за фактом порушення службової дисципліни дільничним інспектором міліції сектора ДІМ Петриківського РВ ГУМВС лейтенантом міліції ОСОБА_3, за результатами якого 05.11.2010 року складено висновок службової перевірки у відношенні лейтенанта міліції ОСОБА_3 дільничного інспектора міліції сектора дільничних інспекторів міліції Петриківського РВ ГУМВС України в області за фактами порушення ним службової дисципліни та антикорупційного законодавства України. В даному висновку зазначено, що за допущені грубі порушення чинного адміністративного законодавства, що виразилось в не направленні адміністративних матеріалів до суду, в результаті чого винні громадяни уникли покарання, вимог КПК України, ігнорування вказівок прокурора Петриківського району, керівництва райвідділу в частині належного розгляду та вирішення матеріалів, зокрема, проведення у встановлені законодавством терміни додаткових перевірок за матеріалами, допущені факти корупційних діянь, безвідповідальне ставлення до виконання службових обов'язків, через що дільничного інспектора міліції сектора дільничних інспекторів міліції Петриківського РВ ГУМВС лейтенанта міліції ОСОБА_3, запропоновано звільнити з органів внутрішніх справ за п. 64 «є» (за порушення дисципліни) Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ.

З даним висновком ОСОБА_3 ознайомлений 27.11.2010 року, про що свідчить його особистий підпис.

В судовому засіданні з'ясовано, що за період проходження служби 8 разів притягувався до дисциплінарної відповідальності. На час застосування до позивача дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення з ОВС у позивача було не зняте дисциплінарне стягнення - зауваження, усі решта було знято.

Наказом головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Дніпропетровській області від 08.11.2010 року №2189 лейтенанта міліції ОСОБА_3 було притягнуто до дисциплінарної відповідальності у вигляді звільнення з органів внутрішніх справ за грубе порушення чинного адміністративного законодавства, що виразилось в не направленні адміністративних матеріалів до суду, в результаті чого винні громадяни уникли покарання, вимог КПК України, ігнорування вказівок прокурора Петриківського району, керівництва райвідділу в частині належного розгляду та вирішення матеріалів, зокрема проведення у встановлені законодавством терміни додаткових перевірок за матеріалами, допущені факти корупційних діянь, без відповідне ставлення до виконання службових обов'язків.

З даним наказом ОСОБА_3 ознайомлений 15.12.2010 року, про що свідчить його особистий підпис.

Заступником начальника з кадрового забезпечення Петриківського районного відділу ГУМВС України в області проведено службову перевірку за фактом порушення службової дисципліни дільничним інспектором міліції сектора ДІМ Петриківського РВ ГУМВС лейтенантом міліції ОСОБА_3, за результатами якого 13.12.2012 року складено висновок службової перевірки, в якому зазначено, що наказ начальника ГУМВС від 08.11.2010 року №2189 у відношенні лейтенанта міліції ОСОБА_3 своєчасно не був реалізований у зв'язку з перебуванням його на лікарняному по 02.12.2010 року включно. Однак, ОСОБА_3 03.12.2010 року до виконання службових обов'язків не приступив, причини відсутності керівництву райвідділу не доповів, в черговий раз допустив порушення службової дисципліни. Останній прибув до райвідділу лише 08.12.2010 року.

Наказом начальником Петриківського районного відділу ГУМВС України в Дніпропетровській області від 13.12.2010 року №200 за порушення службової дисципліни, що виразилось у невиході на службу без поважних причин з 03 по 07.12.2010 року, 13.12.2010 року, не інформування керівництва райвідділу про причини відсутності на робочому місці лейтенантом міліції ОСОБА_3, дні невиходу його на службу в період з 03 по 07.12.2010 року та 13.12.2010 року вважати прогулами. Зазначений наказ позивачем не оскаржувалось в судовому порядку.

На виконання наказу від 08.11.2010 року №2189 наказом начальника головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Дніпропетровській області від 14.12.2010 року №264 о/с лейтенанта міліції ОСОБА_3 було звільнено з посади дільничного інспектора міліції сектора дільничних інспекторів міліції Петриківського районного відділу в запас Збройних сил за п. 64 «є» Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ (за порушення дисципліни) з 15.12.2010 року.

Згідно пункту 64 Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ визначено, що особи середнього, старшого і вищого начальницького складу звільняються зі служби в запас (з постановкою на військовий облік):

а) за віком - при досягненні віку, встановленого для них пунктом 7 цього Положення. Крім того, за віком можуть бути звільнені особи середнього начальницького складу, які мають вислугу 20 і більше років (у пільговому обчисленні), і яким до досягнення встановленого віку перебування на службі залишилося 3 роки і менше, а за їх бажанням при досягненні цього віку - незалежно від наявності вислуги років;

б) через хворобу - у разі визнання їх непридатними до військової служби в мирний час (у військовий час - обмежено придатними 2-го ступеня) за рішенням військово-лікарської комісії;

в) через обмежений стан здоров'я - у разі визнання їх придатними до військової служби поза строєм у мирний час (у військовий час обмежено придатними 1-го ступеня) за рішенням військово-лікарської комісії при неможливості використання їх на службі у зв'язку з відсутністю відповідних вакантних посад;

г) через скорочення штатів - при відсутності можливості подальшого використання на службі;

д) через службову невідповідність;

є) за порушення дисципліни;

ж) за власним бажанням - при наявності поважних причин, що перешкоджають виконанню службових обов'язків;

з) у зв'язку з переходом у встановленому порядку на роботу в інші міністерства і відомства (організації);

и) через сімейні обставини або з інших поважних причин, перелік яких затверджується Кабінетом Міністрів України;

Таким чином, з огляду на сукупність викладених обставин, суд вважає, що до позивача правомірно було застосовано такий вид дисциплінарного стягнення, як звільнення з ОВС.

Посилання відповідача на те, що 06.10.2010 року було складено висновок, затверджений начальником Петриківського РВ ГУМВС України Гриценко О.М. про результати перевірки, проведеної з 22.09.2010 року по 30.09.2010 року у відношенні його, при цьому він не був ознайомлений з результатами даного службового розслідування, особисті пояснення у нього щодо вчинення порушення взяті не були, відповідач не видав наказ впродовж одного місяця з моменту виявлення правопорушення та не ознайомив його з ним в установленому законом порядку є не обґрунтованими. На вимогу суду Петриківським РВ ГУМВС України в Дніпропетровській області надано довідку в якій зазначено, що Петриківським районним відділом в період з 22.09.2010 року по 30.09.2010 року ніяких висновків службової перевірки у відношенні ОСОБА_3 не призначалось та не проводилось, висновків службової перевірки начальником Петриківського районного відділу у відношенні ОСОБА_3 від 06.10.2010 року не затверджувалось. Довідкою ГУМВС України в Дніпропетровській області підтверджено вищезазначену інформацію та зазначено, що підставою для винесення наказу ГУМВС від 08.11.2010 року №2189 став висновок службової перевірки ГУМВС від 05.11.2010 року.

Щодо видання оскаржуваного наказу про звільнення не у місячний строк з моменту закінчення перевірки, то суд враховував доводи відповідача №1, який пояснив, що наказ було видано відразу після того, як позивач вийшов з лікарняного і з'явився на службі.

З 29.10.2010 року по 02.11.2010 року, з 8.11.2010 року по 13.11.2010 року, з 12.11.2010 року по 21.11.2010 року, з 29.11.2010 року по 03.12.2010 року, 13.12.2010 року по 14.12.2010 року позивач перебував на лікарняному, про що складено 5 листка непрацездатності, копії яких долучені до матеріалів справи.

Посилання позивача про порушення відповідачем законодавства щодо видачі трудової книжки без зазначення причини звільнення на думку суду не можуть розглядатися в даному позові, оскільки не стосуються предмету спору, яким є визнання дій відповідача №1 щодо звільнення зі служби протиправними, а не дії щодо видачі трудової книжки.

суд вважає не обґрунтованими, так як 16.12.2010 року відповідно до наказу Мінпраці України від 29.07.1993 року №58 «Про затвердження Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників» ОСОБА_3 було видано на руки трудову книжку, про що свідчить запис, який він зробив власноруч в послужному списку його особової справи. Передбачено особливий порядок внесення записів до трудової книжки, яким виключено внесення записів про підрозділи, де проходив службу позивач, підстави звільнення, дані про присвоєння спеціального звання.

В обґрунтування протиправності дії відповідачів позивач посилався на ту обставину, що 20 жовтня 2010 року Заводським райсудом м. Дніпродзержинська було винесено постанову про притягнення його до адміністративної відповідальності за скоєння адміністративного правопорушення, передбаченого п. «г» ч.1 ст.5 та п. «г» ч.3 ст.5 Закону України «Про боротьбу з корупцією» та піддано адміністративному стягненню у вигляді штрафу в дохід держави в сумі 255 грн. Дана постанова була оскаржена до апеляційного суду Дніпропетровської області, який 14.01.2011 року виніс постанову, якою скасував постанову Заводського райсуду м. Дніпродзержинська від 20.10.2010 року, справа закрита з направленням справи про адміністративне правопорушення прокурору Дніпропетровської області для прийняття рішення в порядку ст. 97 КПК України. Тому позивач не може бути притягненим до відповідальності знову за одні і тіж правопорушення.

Однак, відсутність в діях позивача складу злочину, тобто відсутність підстав для притягнення до кримінальної відповідальності, ніяким чином не може ототожнюватися з відсутністю фактів порушення дисципліни, тобто дисциплінарною відповідальністю, до якої і було притягнуто ОСОБА_3 наказом наказом начальника головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Дніпропетровській області від 14.12.2010 року №264 о/с.

В даному випадку, позивача було звільнено за порушення дисципліни, так як цей факт піддавався матеріалам службового розслідування.

Відповідно до ч.2 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Згідно ст. 9 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого: суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України; суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 1 статті 11 КАСУ визначено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, а частиною 1 статті 71 КАСУ зазначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Суд також звертає увагу на те, що відповідно до частини 2 статті 71 КАСУ в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Згідно зі статтею 6 Конституції України закріплено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що підстав для поновлення позивача на роботі не має і в задоволенні позовних вимог в цій частині слід відмовити, так як порушення прав позивача небуло, у першого відповідача були правові підстави для звільнення позивача з займаної посади і звільнення відбулось з дотриманням вимог чинного трудового законодавства.

Щодо позовних вимог про стягнення моральної шкоди, то такі теж не підлягають задоволенню, адже стаття 237-1 Кодексу законів про працю України передбачає, що відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику проводиться у разі, якщо порушення його законних прав призвело до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя. Порядок відшкодування моральної шкоди визначається законодавством.

Згідно ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

З огляду на те, що викладені в позовній заяві доводи позивача і вимоги щодо стягнення матеріальної шкоди є необґрунтованими, спростовуються документально, тому не підлягають задоволенню.

Від-так, в задоволені позову слід відмовити в повному обсязі.

Керуючись ст.ст.2, 8-12, 69, 70-71, 86, 159-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_3 до Головного управління МВС України в Дніпропетровській області, Петриківського районного відділу Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Дніпропетровській області про визнання дій протиправними, скасування наказу про звільнення, стягнення заробітної плати, моральної шкоди - відмовити.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Дніпропетровський окружний адміністративний суд з одночасним направленням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі складення постанови у повному обсязі, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

У разі якщо справа розглядалась судом за місцезнаходженням суб'єкта владних повноважень і він не був присутній у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, але його було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо у суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови складено 22 червня 2012 року

Суддя С.В. Ніколайчук