УКРАЇНА
Апеляційний суд міста Києва
№ 33/2690/473/2012
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
23 квітня 2012 року м.Київ
Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду міста Києва Бовтрук В.М., розглянувши апеляційну скаргу
ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, проживаючого в АДРЕСА_1
на постанову Деснянського районного суду міста Києва від 08.02.2012 року про закриття провадження у справі про притягнення його до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП,
в с т а н о в и в:
Постановою судді Деснянського районного суду м. Києва від 08.02.2012 року провадження у справі про притягнення ОСОБА_3 до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП - закрито у зв»язку з закінченням на момент розгляду справи строків, передбачених ч.2 ст.38 КУпАП.
Згідно з постановою судді, ОСОБА_3 12.10.2011 року о 08 годині 30 хвилин на пр. Ватутіна, 3 у м. Києві, керуючи автомобілем «Шевролет лачетті», д.н.з. НОМЕР_3, не був уважним, не врахував дорожньої обстановки, не стежив за її зміною, рухаючись по смузі розгону перед виїздом на крайню першу смугу руху, перед початком зміни напрямку свого руху, не переконався, що це буде безпечним і не створить перешкод іншим учасникам дорожнього руху, під час перестроювання не надав дороги попутному транспортному засобу автобусу «ЛАЗ 29201» д.н.з. НОМЕР_2, під керуванням водія ОСОБА_4, який рухався по тій смузі, на яку він мав намір перестроюватись, при виявленні перешкоди в русі, знаходячись одночасно в смузі розгону та першій смузі, різко зупинився, внаслідок чого відбулося зіткнення транспортних засобів, що призвело до їх механічних пошкоджень, чим було порушено п.п. 2.3 (б), 10.1, 10.3 ПДР та скоїв адміністративне правопорушення передбачене ст. 124 КУпАП.
В апеляційній скарзі ОСОБА_3, посилаючись на незаконність та необґрунтованість винесеної постанови, на порушення норм процесуального права, просить вказану постанову скасувати та прийняти нову, якою закрити адміністративну справу в зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
В обґрунтування своєї апеляції апелянт зазначає, що суд першої інстанції, не зважаючи на те, що дана справа раніше поверталась судом на доопрацювання, розглядаючи справу не звернув увагу на численні порушення вимог КУпАП, допущені органом, який проводив перевірку за фактом ДТП, не дослідив докази, не перевірив наявні у справі матеріали, не надав їм належної оцінки, неповно та не всебічно розглянув справу. Також, апелянт не погоджується з протоколом про адміністративне правопорушення.
Крім цього, зазначає, що свідки ДТП, яких він вказав у своїх поясненнях, а саме, ОСОБА_5 та ОСОБА_6, не були внесені до протоколу про адміністративне правопорушення, не викликані та не опитані в судовому засіданні.
Заслухавши доповідь судді, пояснення ОСОБА_3, який просив задовольнити його апеляцію,скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою закрити провадження у справі за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, перевіривши матеріали справи та доводи апеляції, вважаю їх такими, що не підлягають задоволенню з наступних підстав.
Висновки суду першої інстанції про винність ОСОБА_3 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, є правильними і підтверджуються наявними в адміністративній справі доказами, зокрема, протоколом про адміністративне правопорушення від 12.10.2011 року серії АА1 №5547562, поясненнями іншого учасника ДТП, cхемою місця ДТП, характером пошкодження транспортних засобів, рапортом ст. інспектора ВДАІ Деснянського РУ ГУ МВС України у м. Києві та роздрукованими фотознімками з місця ДТП.
Як вбачається з пояснень допитаного в судовому засіданні апеляційної інстанції ОСОБА_3, 12.10.2011 року о 08 годині 30 хвилин він, керуючи технічно справним автомобілем «Шевроле лачетті» д.н.з. НОМЕР_3, рухався по проспекту Ватутіна в м. Києві з боку проспекту Маяковського в бік Московського мосту. Рухався по крайній правій смузі руху зі швидкістю приблизно 5-10 км/год. В районі АЗС «WOG» він побачив, що попереду йде звуження смуги руху. Зліва від нього їхав автобус «ЛАЗ». За двадцять приблизно метрів до виїзду з АЗС, обігнавши автобус, увімкнув лівий поворот, розумів та усвідомлював, що перешкоду автобусу не створює, перелаштувався зі смуги, яка звужується, перед автобусом «ЛАЗ» десь за 10 метрів перед виїздом з АЗС. Машини, які рухались перед ним та з боку від нього не дотримувались своїх смуг руху. Коли він рухався попереду автобуса, автомобіль, який був зліва від ОСОБА_3, змусив його прийняти праворуч, а автомобілі, які рухались попереду нього зупинились, що змусило і його зупинитись. Після того як він зупинився, відчув удар позаду свого автомобіля, та побачив, що автобус «ЛАЗ» допустив зіткнення з автомобілем «Шевролет лачетті», вважає, що його вини у даному ДТП не має.
Суд критично ставиться до пояснень ОСОБА_3, які він давав як інспекторові ДАІ на місці ДТП, так і в суді апеляційної інстанції, оскільки вони суперечать поясненням іншого учасника ДТП, допитаного в якості свідка працівника ДАІ ОСОБА_7, іншим, зібраним у справі доказам, які узгоджуються між собою.
Зокрема, як вбачається з пояснень учасника ДТП ОСОБА_4,12 .10.2011 року приблизно о 8 годині 30 хвилин він керував автобусом ЛАЗ 29201 по пр-ту Ватутіна в м.Києві, рухався в другій смузі зі швидкістю 10 км/год. Напроти АЗС автомобіль «Шевролет лачетті», який рухався по смузі розгону, почав перестроюватись на ту смугу, по якій рухався він, а потім, частково виїхавши на його смугу руху, різко загальмував, в результаті чого сталось зіткнення транспортних засобів( а.с.5).
Згідно рапорту ст. інспектора ВДІ Деснянського району м.Києва Моголівця В.В., який виїжджав на місце ДТП, відбирав пояснення в учасників ДТП, ознайомившись зі схемою ДТП, поясненнями водіїв, оглянувши розташування транспортних засобів та характер пошкоджень на транспортних засобах, він дійшов висновку про те, що в дорожньо-транспортній пригоді винен водій Абакумов, оскільки він, спочатку рухаючись по смузі розгону, паралельно з автобусом «ЛАЗ», в кінці цієї смуги дороги, яка звужувалась, змушений був змінити напрямок свого руху в бік тієї смуги, на якій рухався автобус «ЛАЗ». Однак, перед виконанням маневру перестроювання, Абакумов не врахував дорожньої обстановки, не розрахував, що коли він розпочинав свій маневр перестроювання зі смуги розгону, де вона вже закінчувалась, в іншу смугу руху від початку даного маневру до його завершення, що це не створить перешкод іншим учасникам дорожнього руху, а саме автобусу, якого він випереджав, а коли в нього з»явилась перешкода в русі, а саме інший автомобіль, він відразу ж почав гальмувати, не закінчивши свій маневр перестроювання, чим створив перешкоду в русі автобусу «ЛАЗ» , не надавши тому жодної можливості уникнути зіткнення (а.с. 9-27).
Як вбачається з пояснень допитаного в суді апеляційної інстанції в якості свідка працівника ВДІ Деснянського району м.Києва ОСОБА_7, він виїжджав на місце ДТП, складав схему. ДТП сталась по вині водія автомобіля «Шевролет лачетті», який при перестроюванні в іншу смугу руху, не надав дорогу автобусу «ЛАЗ», який рухався прямо по тій смузі, на яку водій Абакумов мав намір перестроїтись. До такого висновку він прийшов, оглянувши розташування транспортних засобів, пошкодження, які мали транспортні засоби, вислухавши пояснення учасників ДТП.
Відповідно до схеми дорожньо-транспортної пригоди, зіткнення транспортних засобів відбулось на смузі руху автобуса «ЛАЗ», при цьому автомобіль «Шевролет» займає дві смуги руху, автомобіль «Шевролет» має пошкодження заднього бамперу зліва, заднього лівого ліхтаря, заднього лівого крила, автобус «ЛАЗ» має пошкодження переднього бамперу справа, лобового скла з правої нижньої сторони ( а.с.3).
Таким чином, вислухавши пояснення апелянта, свідка ОСОБА_7, дослідивши матеріали адміністративної справи вважаю, що суд першої інстанції повно, всебічно та об'єктивно дослідив всі обставини справи та наявні в матеріалах справи докази та відповідно до вимог чинного законодавства прийняв рішення про наявність в діях ОСОБА_3 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП, та закриття провадження у справі у зв»язку із закінченням на момент розгляду адміністративного матеріалу строків накладення адміністративного стягнення.
Доводи апелянта про те, що суд першої інстанції не дослідив докази, не перевірив наявні у справі матеріали, не надав їм належної оцінки, неповно та не всебічно розглянув справу є безпідставними і спростовуються наявними в матеріалах справи доказами.
Не обгрунтованими є і доводи апелянта про те, що працівники ДАІ безпідставно не допитали свідків дорожньо-транспортної пригоди ОСОБА_5 та ОСОБА_6, оскільки перебування на місці ДТП зазначених свідків спростовується рапортом ст. інспектора ВДА Деснянського РУ ГУ МВС України в м.Києві Моголівця В.В. ( а.с.9-16).
Додаткових доводів, які б спростовували висновки оскаржуваної постанови, або підтверджували б порушення вимог чинного законодавства при прийнятті постанови суду в скарзі не наведено та до Апеляційного суду міста Києва не надано.
З урахуванням вищенаведеного, постанова суду першої інстанції є законною і обґрунтованою, а апеляція - такою, що задоволенню не підлягає.
На підставі викладеного, керуючись ст. 294 КУпАП, -
п о с т а н о в и в:
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 залишити без задоволення.
Постанову Деснянського районного суду м. Києва від 08.02.2012 року щодо ОСОБА_3 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя Апеляційного суду міста Києва В.М. Бовтрук