АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 червня 2012 року колегія суддів Судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду міста Києва в складі:

Головуючого, судді Одинця В.М.,

суддів Бовтрук В.М., Присяжнюка О.Б.

прокурора Карпук Ю.А.

захисника ОСОБА_1,

розглянула у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Києві апеляцію захисника ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 на постанову Печерського районного суду м. Києва від 10 травня 2012 року.

Вказаною постановою залишено без задоволення скаргу захисника ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 на постанову старшого прокурора відділу нагляду за розслідуванням кримінальних справ слідчими органами прокуратури м. Києва від 26 січня 2012 року про порушення кримінальної справи відносно оперуповноважених УКР ГУ МВС України в м. Києві ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 та оперуповноваженого ВКР МВС України в м. Києві ОСОБА_2 за ч. 2 ст. 189, ч. 2 ст. 365 КК України, в частині порушення кримінальної справи відносно ОСОБА_2

В обґрунтування свого рішення, суд першої інстанції вказав на наявність у компетентної особи, яка порушила кримінальну справу, законного приводу і достатніх підстав у відповідності до вимог ст. ст. 94, 98 КПК України, для порушення кримінальної справи

Не погоджуючись з таким рішенням суду, захисник ОСОБА_1 подав апеляцію та доповнення до неї, в яких просить скасувати постанову Печерського районного суду м. Києва та постанову про порушення кримінальної справи, посилаючись на їх незаконність та необґрунтованість.

Зокрема апеляція мотивована тим, що висновки суду помилкові, а постанова про порушення кримінальної справи відносно ОСОБА_2 прийнята передчасно, оскільки обставини подій викладені в заяві ОСОБА_6 не були всебічно, повно та об'єктивно перевірені, зокрема не було встановлено особу, який познайомив ОСОБА_6 та ОСОБА_2 та не було відібрано у даної особи пояснення, які б спростовували або підтверджували свідчення ОСОБА_6 При цьому, також вказує, що ОСОБА_2, не вимагав права на майно, що належить ОСОБА_6, а лише надавав правову допомогу та здійснював особистий захист при продажу ОСОБА_6 його автомобіля, що свідчить на його думку про відсутність ознак злочину, передбаченого ч. 2 ст. 189, ч. 2 ст. 365 КК України у ОСОБА_2, та наклеп з боку ОСОБА_6

Крім того, зазначає, що судом безпідставно було розглянуто скаргу у відсутність ОСОБА_6, та наголошує на його участі при розгляді справи в апеляційній інстанції.

Заслухавши доповідь судді, думку прокурора, який заперечував проти задоволення апеляції захисника, пояснення захисника, який підтримав апеляцію та просив її задовольнити, вивчивши матеріали справи та матеріали, на підставі яких було прийнято рішення про порушення справи, обговоривши і перевіривши доводи апеляції, колегія суддів приходить до висновку, що апеляція не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Виходячи зі змісту положень статті 382 КПК України апеляційний суд при перевірці судових рішень по даній категорії справ має з'ясувати, чи з додержанням вимог процесуального закону суд першої інстанції розглянув скаргу.

В силу вимог ст. 236-8 КПК України суд, розглядаючи скаргу на постанову про порушення кримінальної справи, повинен перевірити наявність приводів і підстав для винесення зазначеної постанови, законність джерел отримання даних, які стали підставою для винесення постанови про порушення справи, і не вправі розглядати й заздалегідь вирішувати ті питання, які вирішуються судом при розгляді справи по суті.

Доводи апеляції захисника, в частині розгляду судом скарги у відсутність особи, за заявою якої порушено кримінальну праву - ОСОБА_6, та необхідність його участі при апеляційному розгляді, колегія суддів визнає необґрунтованими, оскільки участь цієї особи, згідно вимог чинного кримінально-процесуального законодавства, не є обов'язковою.

Розглядаючи вищеназвану скаргу про порушення кримінальної справи, суд заслухав пояснення захисника, думку прокурора, вивчив матеріали скарги, дослідив матеріали, на підставі яких було прийнято рішення про порушення справи, і дійшов до висновку про дотримання слідчим вимог ст. ст. 94, 97, 98 КПК України при порушенні кримінальної справи відносно ОСОБА_2

Такий висновок суду першої інстанції колегія суддів вважає законним і обґрунтованим, а тому з ним повністю погоджується.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 КПК України, приводом і підставою до порушення кримінальної справи є заяви або повідомлення підприємств, установ, організацій, посадових осіб, представників влади, громадськості або окремих громадян та коли є достатні дані, які вказують на наявність ознак злочину.

Як встановив суд першої інстанції, приводом до порушення кримінальної справи стали матеріали перевірки Управління Внутрішньої Безпеки в м. Києва ДВБ України за зверненням ОСОБА_6 щодо неправомірних дій службових осіб органів внутрішніх справ м. Києва, а підставами - достатні дані, які вказують на наявність в діях ОСОБА_2 ознак злочинів, передбачено них ч. 2 ст. 189, ч. 2 ст. 365 КК України, які містяться матеріалах дослідчої перевірки, а саме, поясненнях ОСОБА_6, щодо обставин його затримання працівниками міліції та примушування ними до відчуження його власного автомобіля, з погрозою притягнення до кримінальної відповідальності та застосування фізичного насильства, та поясненнях, інших осіб, відібраних в ході службової перевірки.

Тому, колегія суддів визнає безпідставними доводи апеляції захисника в частині передчасного порушення кримінальної справи, без всебічної, повної та об'єктивної перевірки обставин справи.

Отже, з наведеного вбачається, що доводи викладені в апеляції захисника, відносно того, що постанова суду першої інстанції є незаконною, оскільки суд залишив поза увагою відсутність приводів та підстав до порушення кримінальної справи - є безпідставними і спростовуються матеріалами даної справи, та матеріалами, на підставі яких було прийнято рішення про порушення справи.

Досліджувати докази, давати їм оцінку, перевіряти дані, чи мав ОСОБА_2 умисел на вчинення злочину, в інший спосіб перевіряти питання щодо доведеності чи недоведеності його винності, правильність кваліфікації його дій, розглядати чи вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінальної справи по суті, суди при розгляді скарг на постанови про порушення кримінальної справи не вправі, оскільки це буде порушенням конституційних засад правосуддя.

Крім того, відповідно до п.3.2 рішення у справі №1-17\2009 за конституційним поданням ВСУ щодо відповідності Конституції України положень частин 7, 9, п.2 ч.16 ст.236-8 КПК України від 30 червня 2009 року № 16 -рп2009 року, судовий контроль за дотриманням законності в діяльності правоохоронних органів має певні межі і здійснюється лише під час проведення ними дізнання та досудового слідства.

З огляду на викладене, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції, приймаючи оскаржувану постанову, ретельно перевірив виконання органом досудового слідства вимог ст. ст. 94, 97, 98 КПК України при порушенні кримінальної справи, дав їм належну оцінку з позиції допустимості та достатності даних для порушення кримінальної справи, перевірив як доводи захисника, так і прокурора, а тому порушень вимог кримінально-процесуального закону допущено не було, а відтак жодні правові підстави для задоволення апеляції та скасування постанови суду відсутні.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 365, 366, 382 КПК України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Постанову Печерського районного суду м. Києва від 10 травня 2012 року, якою залишено без задоволення скаргу захисника ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 на постанову старшого прокурора відділу нагляду за розслідуванням кримінальних справ слідчими органами прокуратури м. Києва від 26 січня 2012 року, про порушення кримінальної справи відносно оперуповноважених УКР ГУ МВС України в м. Києві ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 та оперуповноваженого ВКР МВС України в м. Києві ОСОБА_2 за ч. 2 ст. 189, ч. 2 ст. 365 КК України, в частині порушення кримінальної справи відносно ОСОБА_2 - залишити без змін, а апеляцію захисника ОСОБА_1 - без задоволення.

Судді:

__________________ ____________________ __________________