АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА
Справа № 22-ц/2690/7524/2012 Головуючий у 1 інстанції - Кохановська З.С.
Суддя-доповідач - Соколова В.В.
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
06 червня 2012 року м. Київ
Колегія суддів судової палати з цивільних справ Апеляційного суду м. Києва в складі:
головуючого: Соколової В.В.
суддів: Усика Г.І., Слободянюк С.В.
при секретарі Бігус М.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Святошинського районного суду м. Києва від 14.03.2012 у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 та ОСОБА_4, третя особа: Київська міська рада про визнання такими, що втратили право користування житловим приміщенням, -
В С Т А Н О В И Л А:
Рішенням Святошинського районного суду м. Києва від 14.03.2012 року в позові ОСОБА_2 до ОСОБА_3 та ОСОБА_4, третя особа: КМР про визнання такими, що втратили право користування житловим приміщенням - відмовлено.
Не погоджуючись із вищезазначеним рішенням суду, позивачем подано апеляційну скаргу, в якій зазначається, що судом першої інстанції не вірно застосовано норми цивільного процесуального та матеріального права, не оцінено належність, допустимість, достовірність доказів. Зокрема, апелянт посилається на те, що судом встановлено факт не проживання ОСОБА_3 в спірній квартирі, що також підтверджується актами комісії, проте у задоволення позову відмовлено, хоча відповідачами не надано жодного доказу в підтвердження наявності перешкод у користуванні квартирою. На підставі вищевикладеного апелянт просить скасувати рішення Святошинського районного суду м. Києва від 14.03.2012 та визнати ОСОБА_3 , ОСОБА_5, ОСОБА_4 , ОСОБА_6 такими, що втратили право користування квартирою, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1
В судовому засіданні апеляційної інстанції позивач підтримав апеляційну скаргу, просив рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове, яким задовольнити його позовні вимоги.
Відповідачі в судовому засіданні заперечувала проти доводів апеляційної скарги, вважають рішення суду законним і обґрунтованими та просили залишити його без змін.
Третя особа: Київська міська рада свого представника в судове засідання не направила, про час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином, тому, в порядку ст. 305 ч. 2 ЦПК України, його неявка не перешкоджає розгляду справи.
Заслухавши доповідь судді, пояснення осіб які приймали участь в судовому засіданні, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів виходить з наступного.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог суд першої інстанції виходив з того, що відповідачі вимушено проживають не за місцем реєстрації, іншого житла не мають, цікавляться спірною квартирою, сплачують витрати на утримання будинку та прибудинкової території та комунальні послуги, що позивач не спростовує та зазначив, що позивач умисно створює відповідачам умови, неможливі для проживання у спірній квартирі.
Колегія суддів вважає, що такий висновок суду першої інстанції зроблений на підставі повного та об'єктивного дослідження наданих сторонами доказів та в повній мірі відповідає нормам матеріального права.
Судом встановлено, що сторони зареєстровані за адресою : АДРЕСА_1 , що підтверджується довідкою Ф-3 від 24.03.2011 (а.с.6). з даної довідки також вбачається, що спірна квартира є однокімнатною, загальною площею 19,10 м2 , житлова площа становить 11,10 м2 .
Позивач та відповідач ОСОБА_3 перебували у шлюбі, який був розірваний рішенням Святошинського районного суду м. Києва від 26.07.2004 (а.с.20)
Рішенням Жовтневого районного суд м. Києва від 09.12.1998 визнано за ОСОБА_3) та ОСОБА_2 право користування жилим приміщенням за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.21).
Рішенням Святошинського районного суду м. Києва від 06.02.2007 ОСОБА_3 із неповнолітніми дітьми ОСОБА_5, ОСОБА_8 (ОСОБА_4 згідно свідоцтва про зміну імені від 11.03.2011 (а.с.26)) вселена в АДРЕСА_1 та зобов'язано ОСОБА_2 не чинити перешкоди в користуванні жилим приміщенням (а.с.51-53). Даним рішенням також встановлено, що між сторонами постійно виникають сварки та непорозуміння відносно користування спірним житлом.
Згідно акту державного виконавця від 05.12.2007 вказане судове рішення було виконано в добровільному порядку.
Факт відсутності відповідачів за місцем реєстрації понад шестимісячний термін підтверджується актами від 04.04.2011, 09.06.2011, 16.06.2011, 04.08.2011, 25.01.2012, 17.08.2011, 14.04.2011 затверджених директор КП РЕО-3, з яких вбачається, що комісією в результаті перевірки виявлено, що в спірній квартирі проживає один мешканець ОСОБА_2 (а.с.17-19,46-49).
Проте, сам факт відсутності за місцем реєстрації відповідача в судовому засіданні не оспарювався, проте доводились, зокрема, поважність причин відсутності, а саме наявність вкрай негативних відносин між сторонами, що унеможливлює їх спільне проживання та добровільне здійснення витрат на утримання спірного житла.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджено матералами справи, що оплата комунальних послуг за період 01.01.2009 по 01.01.2012 згідно квитанцій проводиться відповідачем ОСОБА_3 (а.с.56-76). Також частково в 2011 році проводиться оплата комунальних витрат і позивачем ОСОБА_2 (а.с.41-45)
Як вбачається із рішення Святошинського районного суду м. Києва від 06.02.2007 між сторонами мають місце вкрай негативні стосунки. В судовому засіданні стороною позивача не заперечувався факт наявності негативних стосунків і на час розгляду даної справи.
А отже, враховуючи, що спірна квартира є однокімнатною, що між сторонами існують тривалі вкрай негативні відносини, що унеможливлює їх спільне проживання, факти здійснення відповідачами витрат на утримання житла колегія суддів вважає, що відсутні правові підстави, визначені ст.ст. 71,72 ЖК України, для визнання відповідачів такими, що втратили право користування житловим приміщенням.
Посилання позивача, як на підставу для виселення на положення ст. 116 ЖК України є безпідставними, так як всупереч ст.ст.10,60 ЦПК України не доведено фактів систематичного руйнування чи псування відповідачами жилого приміщення, або використання його не за призначенням, або систематичного ними порушення правил співжиття, що роблять неможливим проживання інших з ними в одній квартирі, а заходи запобігання і громадського впливу виявились безрезультатними.
Згідно ст. 9 ч. 3 ЖК України ніхто не може бути виселений із займаного приміщення або обмежений у праві користування жилим приміщенням інакше як з підстав і в порядку, передбачених законом.
Відповідно до ст. 64 ЖК України члени сім'ї наймача, які проживають разом з ним, користуються нарівні з наймачем усіма правами і несуть обов'язки,що випливають з найму жилого приміщення. А в порядку ст. 65 ч. 2 ЖК України особи, що вселились в жиле приміщення як члени сім'ї наймача, набувають рівного з іншими членами сім'ї права користування жилим приміщенням.
Таким чином, колегія суддів вважає обґрунтованими висновки суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволення заявлених позовних вимоги.
Отже, суд повно і об'єктивно з'ясував дійсні обставини справи, перевірив доводи і заперечення сторін зібраними у справі доказами, яким дав належну правову оцінку. Оскаржуване рішення постановлене з додержанням вимог матеріального і процесуального права, а тому апеляційну скаргу необхідно відхилити, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.
Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 313-315 ЦПК України, колегія суддів,-
У Х В А Л И Л А:
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - відхилити
Рішення Святошинського районного суду м. Києва від 14.03.2012 у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 та ОСОБА_4, третя особа: Київська міська рада про визнання такими, що втратили право користування житловим приміщенням - залишити без змін
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.
Головуючий:
Судді: