УКРАЇНА
Апеляційний суд міста Києва
Справа № 33/2690/247/2012
Категорія: ст. 51-2 КУпАП Постанова винесена суддею Васалатій К. А.
П О С Т А Н О В А
Іменем України
16 лютого 2012 року м. Київ
Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду м. Києва, Єфімова О.І.,
за участю апелянта - ОСОБА_2,
захисника - ОСОБА_3,
представника Державної служби інтелектуальної власності - Заянчуковського С. О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу ОСОБА_2, на постанову Оболонського районного суду м. Києва від 14 листопада 2011 року, якою ОСОБА_2 визнано винною у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 51-2 КУпАП, -
ВСТАНОВИВ:
Постановою Оболонського районного суду м. Києва від 14 листопада 2011 року, ОСОБА_2 визнано винною у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 51-2 КУпАП, накладено адміністративне стягнення у виді штрафу на користь держави у розмірі 170 гривень.
Згідно постанови суду, 05 вересня 2011 року ОСОБА_2 о 16 год. 50 хв., за адресою: м. Київ, вул.. Лугова, 12 (магазин «Алмаз» ТОВ «ТК «Алмаз» на території ТРЦ «Караван») незаконно, з комерційною метою використовувала невизначені об'єкти права інтелектуальної власності - музичні твори, фонограми, чим скоїла адміністративне правопорушення, передбачене ст. 51-2 КУпАП.
Не погоджуючись з рішенням суду, ОСОБА_2 подала апеляційну скаргу, в якій просила постанову суду скасувати, а провадження у справі закрити у зв'язку з відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення. В обґрунтування вимог апеляції посилається на те, що суд не дослідив у повній мірі фактичні обставини події, які мають значення для правильного вирішення справи, а тому виніс незаконне рішення. Зокрема, ні судом, ні під час здійснюваної перевірки не встановлено які об'єкти права інтелектуальної власності незаконно використовувались, права яких власників творів порушено та яку шкоду їм завдано. Разом з тим, у матеріалах справи відсутні докази щодо вчинення нею даного адміністративного правопорушення, а наявність протоколу не є достатньою підставою для визнання особи винною.
Крім того, апелянт просила поновити їй строк на апеляційне оскарження постанови суду, оскільки про розгляд справи в суді, вона не повідомлялась, про винесене судом рішення не знала.
Вивчивши матеріали справи, вислухавши пояснення ОСОБА_2 та її захисника ОСОБА_3, які підтримали вимоги апеляції, просили скасувати постанову районного суду та закрити провадження у справі за відсутністю в діях ОСОБА_2 складу адміністративного правопорушення, пояснення представника Державної служби інтелектуальної власності Заянчуковського С. О., який заперечував проти задоволення апеляції, дослідивши докази, обговоривши доводи апеляції, суд апеляційної інстанції вважає апеляцію такою, що підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Клопотання ОСОБА_2 про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови Оболонського районного суду м. Києва від 14 листопада 2011 року підлягає задоволенню, оскільки, як видно з матеріалів справи, про розгляд справи в суді вона не повідомлялась, копію постанови отримала 11 січня 2012 року разом з претензією щодо сплати компенсації за порушення майнових авторських справ, що надіслана ПО «Українські ліги авторських прав».
У відповідності до ст. ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП при розгляді адміністративної справи повинно бути вжито всіх необхідних заходів для повного, всебічного і об'єктивного дослідження доказів та з'ясовано: чи було вчинено правопорушення, чи винна дана особа у його вчиненні, а також інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Проте, як вбачається з матеріалів справи, ці вимоги закону судом належним чином не виконані.
Висновки суду про наявність вини ОСОБА_2 у вчиненні вказаного правопорушення є невмотивованими та необґрунтованими доказами, що містяться у справі.
Як встановлено актом перевірки № 216 від 05 вересня 2011 року, під час перевірки ТОВ ТК «Алмаз», що розташований на території ТРЦ «Караван» за адресою: м. Київ, вул. Лугова, 12, в приміщенні магазину виконувались музичні твори, фонограми та зафіксовані у них виконання. При цьому, будь-які дозволи, договори на право публічного їх виконання з авторами чи з організацією колективного управління та документи про сплату авторської винагороди, відсутні.
За наслідками перевірки, відносно керуючої магазином - ОСОБА_2, 06 вересня 2011 року було складено протокол серії УК № 2413, в якому зазначені порушення ст. ст. 1, 8, 33, 43 Закону України «Про авторське право і суміжні права».
Зазначений протокол про адміністративне правопорушення та акт перевірки ТОВ ТК «Алмаз», були покладені судом в основу рішення про винність ОСОБА_2 у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 51-2 КУпАП.
Як зазначено у протоколі про адміністративне правопорушення, керуюча магазину ТОВ ТК «Алмаз» ОСОБА_2, незаконно використовувала об'єкти права інтелектуальної власності з комерційною метою - музичні твори, фонограми та зафіксовані в них виконання шляхом публічного їх виконання без дозволу правовласників майнових прав на їх використання та без сплати винагороди за використання об'єктів авторського права і суміжних прав.
Разом з тим, які саме музичні твори, фонограми та зафіксовані в них виконання, були виконані публічно в ТОВ ТК «Алмаз», права якого суб'єкта - власника авторського права були порушені, що в сукупності становить об'єкт складу правопорушення за ст. 51-2 КУпАП, у вказаному протоколі не визначено.
Не з'ясовано дане питання також і в засіданні суду першої інстанції.
Крім того, відповідно до ст. 265 КУпАП, речі, що є знаряддям або безпосереднім об'єктом правопорушення, виявлені під час огляду, вилучаються державними інспекторами з питань інтелектуальної власності і зберігаються до розгляду справи про адміністративне правопорушення.
Як видно з матеріалів справи, запис про огляд та вилучення речей у протоколі про адміністративне правопорушення, відповідний протокол про огляд та вилучення, а отже, безпосередній предмет правопорушення - носій інформації, на якому зафіксовані музичні твори та фонограми - відсутні.
Зазначене позбавляє апеляційний суд об'єктивно зробити висновок про незаконність дій ОСОБА_2, що виразились у неправомірному використанні об'єктів права інтелектуальної власності.
Крім того, відповідно до ст. 251 КУпАП, доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган встановлює наявність або відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно до ст. 278 КУпАП, суддя при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення, поряд з іншим, вирішує питання щодо правильності складення матеріалів справи.
Проте, даної вимоги закону, суд першої інстанції також не дотримався.
Адміністративна відповідальність за правопорушення, передбачене ст. 51-2 КУпАП, настає у випадку, коли порушення прав на об'єкт права інтелектуальної власності не спричинило матеріальної шкоди у великому розмірі.
У відповідності до ст. 256 КУпАП, якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це зазначається у протоколі про адміністративне правопорушення.
Разом з тим, про спричинення, вказаними у протоколі діями ОСОБА_2 матеріальної шкоди ні у акті перевірки, ні безпосередньо у протоколі про адміністративне правопорушення, не зазначено.
За таких обставин, акт про результати перевірки ТОВ ТК «Алмаз» від 05 вересня 2011 року, а також протокол про адміністративне правопорушення від 06 вересня 2011 року, є неналежними доказами та не можуть бути підставою для притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності.
В апеляційному суді ОСОБА_2 відмітила, що в день перевірки, 05 вересня 2012 року, в магазині «Алмаз» програвались рекламні ролики ювелірних виробів, що розповсюджуються у магазині та були вироблені ТОВ «Алмаз».
Доказів, що спростовували б дане твердження ОСОБА_2, у справі не міститься.
Враховуючи вище наведене, вважаю, що постанова суду першої інстанції підлягає скасуванню як така, що винесена з порушенням вимог закону, а провадження у справі щодо ОСОБА_2 за ст. 51-2 КУпАП підлягає закриттю на підставі ст. 247 п. 1 КУпАП, у зв'язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
На підставі наведеного, керуючись ст. 247 п.1, ст. 294 КУпАП, суддя, -
ПОСТАНОВИВ:
Поновити ОСОБА_2 строк на апеляційне оскарження постанови Оболонського районного суду м. Києва від 14 листопада 2011 року.
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - задовольнити.
Постанову Оболонського районного суду м. Києва від 14 листопада 2011 року, якою ОСОБА_2 визнано винною у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 51-2 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу на користь держави у розмірі 170 гривень - скасувати.
Провадження у справі про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за ст. 51-2 КУпАП - закрити за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя Апеляційного суду м. Києва О. І. Єфімова