Судове рішення 22-ц/2690/4180/2012 від 04.07.2012

Судове рішення #23624532

Справа № 22-ц/2690/4180/2012 Головуючий у 1-й інстанції - Васалатій К.А.

категорія: доповідач: Іванченко М.М.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 квітня 2012 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду м. Києва в складі:

Головуючого судді: Іванченка М.М.

суддів: Кабанченко О.А., Желепи О.В.

при секретарі: Дубик Ю.Г.

за участю: позивача - ОСОБА_1

відповідача - ОСОБА_2

представника відповідача - ОСОБА_3

третьої особи - ОСОБА_4

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, 3-тя особа - ОСОБА_4, про стягнення аліментів

за апеляційною скаргою ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_2

на рішення Оболонського районного суду м. Києва від 22 грудня 2011 року, -

в с т а н о в и л а :

В серпні 2011 року ОСОБА_1 звернулась із позовом до ОСОБА_2, в якому зазначала, що перебувала із відповідачем у шлюбі з 19.07.1991 року по 21.01.1997 року. Від шлюбу сторони мають дитину - ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 Оскільки син навчається на 3 курсі денної форми навчання у Державному вищому навчальному закладі «Київський транспортно-економічний коледж», який має закінчити 30.04.2012 року, то просила стягнути із відповідача аліменти у розмірі ј всіх видів його заробітку починаючи з 01.09.2011 року і до досягнення сином 23-річного віку в рахунок матеріальної допомоги.

Рішенням Оболонського районного суду м. Києва від 22 грудня 2011 року, яке було виправлене ухвалою того ж суду від 20.01.2012 року, позов ОСОБА_1 задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_2 аліменти на утримання дитини ОСОБА_4 у розмірі 1/3 частини від усіх доходів щомісяця з 12.08.2011 року до 30.04.2012 року. Вирішено питання про судові витрати. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено. Рішення в частині стягнення аліментів за 1 місяць допущене до негайного виконання.

Не погоджуючись із вказаним рішенням ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, в якій ставиться питання про скасування рішення і постановлення нового про зменшення розміру аліментів. Апелянт вважає, що рішення є незаконним та необґрунтованим, оскільки винесене з порушенням норм матеріального та процесуального права. Суд безпідставно вийшов за межі позовних вимог, не врахував, що на утриманні відповідача знаходяться неповнолітня дочка ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2, та непрацездатна мати ОСОБА_6, 1936 р.н. Судом також не було з'ясовано, чи потребує його син матеріальної допомоги у зв'язку із навчанням, чи отримує він стипендію і який її розмір, який розмір сукупного доходу має позивачка. Відповідач не заперечує обов'язку надавати допомогу своєму синові, однак встановлений судом розмір аліментів вважає необґрунтованим.

В суді апеляційної інстанції відповідач та його представник підтримали апеляційну скаргу з наведених в ній підстав.

Позивач та третя особа заперечували проти задоволення апеляційної скарги, вважали, що спір судом вирішений правильно.

Розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість ухваленого рішення в цій частині, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню.

Як встановлено судом та вбачається з матеріалів справи, сторони перебували у зареєстрованому шлюбі з 19.07.1991 року по 21.01.1997 року (а. с. 6, 13).

Від цього шлюбу сторони мають сина - ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 (а. с. 7, 10).

Відповідно до довідки Державного вищого навчального закладу «Київський транспортно-економічний коледж» ОСОБА_4 являється студентом 3 курсу денного відділення спеціальності 5.07010101 «Організація і регулювання дорожнього руху» ДВНЗ «Київський транспортно-економічний коледж» з терміном навчання з 01.09.2008 року по 30.04.2012 року (а. с. 9).

Оскільки позивачка має невеликий дохід (а. с. 14), син потребує матеріальної допомоги.

Згідно ч. 1 ст. 11 ЦПК, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Ухвалюючи рішення про стягнення з ОСОБА_2 аліменти в розмірі 1/3 частини всіх видів його заробітку з 12.08.2011 року по 30.04.2012 року, суд першої інстанції вийшов за межі позовних вимог ОСОБА_1, оскільки вона просила суд стягнути аліменти в розмірі ј всіх видів його заробітку починаючи з 01.09.2011 року і до досягнення сином 23-річного віку в рахунок матеріальної допомоги.

Окрім того, в порушення ст. 182 СК України судом не досліджено стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення.

Із наданих відповідачем документів вбачається, що він має на утриманні ще одну дитину від другого шлюбу - ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2 (а. с. 64), та непрацездатну матір ОСОБА_6, 1936 р.н. (а. с. 61), а також кредитні зобов'язання перед BAT «Державний ощадний банк України» (а. с. 59-60).

Судом першої інстанції не досліджено чи потребує ОСОБА_4 матеріальну допомогу та в якому саме розмірі, не з'ясовано скільки коштує навчання у коледжі та чи отримує він стипендію.

Всі ці обставини свідчать про те, що судом першої інстанції рішення винесене з неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи; за недоведеності обставин, що мають значення для справи, які суд вважав встановленими; за невідповідності висновків суду обставинам справи, в зв'язку з чим відповідно до ст. 309 ЦПК України воно підлягає зміні в частині періоду та розміру аліментів, які необхідно стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_4

При визначенні розміру коштів у частці від доходів, які відповідач має сплачувати своїй дитині ОСОБА_4, колегія суддів враховує наявність у нього на утриманні ще однієї малолітньої дитини ОСОБА_5, яка так само потребує утримання, а також наявність боргових зобов'язань.

Щодо періоду, за який відповідачу необхідно сплачувати аліменти, необхідно зазначити наступне. Оскільки позивачкою не надано належних доказів того, що її син буде продовжувати навчання після закінчення коледжу 30.04.2012 року, то підстав для стягнення аліментів до досягнення ОСОБА_4 23-річного віку не вбачається.

З огляду на викладене колегія суддів встановлює розмір аліментів, які ОСОБА_2 зобов'язаний сплачувати на утримання ОСОБА_4, в розмірі 1/6 частини всіх видів заробітку (доходу) ОСОБА_2 щомісячно, починаючи з 01.09.2011 року до 30.04.2012 року, але не менше ніж 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

В разі зміни обставин, що впливають на визначені розміри платежів, сторони вправі вимагати зміни їх розміру шляхом пред'явлення відповідного позову (ст. 223 ЦПК України).

З врахуванням викладеного колегія суддів змінює рішення суду першої інстанції і задовольняє апеляційну скаргу.

Керуючись ст. ст. 303, 307, 309, 313, 314, 316 ЦПК України, колегія суддів, -

в и р і ш и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_2 задовольнити.

Рішення Оболонського районного суду м. Києва від 22 грудня 2011 року в частині визначення розміру аліментів та періоду їх сплати змінити.

Встановити розмір аліментів, які підлягають стягненню із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_4, в розмірі 1/6 частини всіх видів його заробітку (доходу) щомісячно, починаючи з 01.09.2011 року і до 30.04.2012 року, але не менше ніж 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

В решті рішення залишити без змін.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення, але може бути оскаржене в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів шляхом подання до цього суду касаційної скарги.

Головуючий суддя: судді: