ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
м. Вінниця
21 червня 2012 р. Справа № 2н/0270/19/12
Вінницький окружний адміністративний суд в складі
Головуючого судді: Яремчука Костянтина Олександровича,
суддів: Дмитришеної Руслани Миколаївни
Вергелеса Андрія Валерійовича
розглянувши в порядку письмового провадження заяву Державної судової адміністрації України про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Вінницького окружного адміністративного суду від 30 липня 2010 року в адміністративній справі № 2-а-2483/10/0270 за позовом ОСОБА_2 до Кабінету Міністрів України, Міністерства фінансів України, Державної судової адміністрації України, Державної казначейської служби України, територіального управління Державної судової адміністрації України у Вінницькій області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії
ВСТАНОВИВ :
Постановою Вінницького окружного адміністративного суду від 30 липня 2010 року в адміністративній справі № 2-а-2483/10/0270 адміністративний позов ОСОБА_2 до Кабінету Міністрів України, Міністерства фінансів України, Державної судової адміністрації України, Державного казначейства України, територіального управління Державної судової адміністрації України у Вінницькій області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії задоволено повністю, а саме: визнано протиправною бездіяльність Державної судової адміністрації України, а також територіального управління державної судової адміністрації у Вінницькій області щодо неповного нарахування і виплати заробітної плати судді Вінницького районного суду Вінницької області Стадника Ігоря Михайловича; визнано протиправною бездіяльність Міністерства фінансів України щодо неврахування при розробці проектів Державного бюджету України на 2006-2009 роки вимог постанови Кабінету Міністрів України №865 від 03.09.2005 року «Про оплату праці суддів»; стягнено з Міністерства фінансів України за рахунок Держаного бюджету України шляхом списання коштів з Державного казначейства України на розрахункові рахунки Державної судової адміністрації для виплати заборгованості по заробітній платі ОСОБА_2 за період з 01.01.2006 року по 01.07.2010 року з врахуванням компенсації у зв'язку з порушенням строків їх виплати в загальній сумі 118451 (сто вісімнадцять тисяч чотириста п'ятдесят одну) гривню 69 коп..
В подальшому, ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 19 жовтня 2011 року постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 30 липня 2010 року залишено без змін.
Задовольняючи адміністративний позов, суд першої інстанції виходив із того, що 03.09.2005 року Кабінет Міністрів України прийняв постанову №865 "Про оплату праці суддів", якою було затверджено схеми посадових окладів керівників та суддів Конституційного Суду України, Верховного Суду України, Вищих спеціалізованих судів, апеляційних і місцевих судів згідно з додатку 1-6. Посадові оклади, передбачені цією постановою, встановлювались виходячи із кількості розмірів мінімальної заробітної плати.
Постановою Кабінету Міністрів України від 31.12.2005 року №1310 доповнено постанову Кабінету Міністрів України №865 від 03.09.2005 р. пунктом 4-1 такого змісту: "Установити, що розміри посадових окладів, передбачених цією постановою, встановлюються виходячи з розміру мінімальної заробітної плати 332 грн. і в подальшому при підвищенні мінімальної заробітної плати їх перерахунок не проводиться".
Однак, постановою Печерського районного суду м. Києва від 19.03.2007 року, що набрала законної сили відповідно до ухвали Київського апеляційного адміністративного суду від 03.12.2007 р. у справі за позовом ОСОБА_3 до Держави Україна, Кабінету Міністрів України, Державного казначейства України, Державної судової адміністрації України про визнання протиправною бездіяльності та окремих положень постанови Кабінету Міністрів України № 1310 від 31.12.2005 року, визнано протиправним та скасовано п. 4-1 постанови Кабінету Міністрів України № 865 від 03.09.2005 року "Про оплату праці суддів".
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 29.10.2009 р. згадані судові рішення залишено без змін.
Тому суд першої інстанції дійшов висновку, що рішеннями вказаних вище судів відновлено в повному обсязі постанову Кабінету Міністрів України №865 від 03.09.2005 року "Про оплату праці суддів" у співвідношенні посадових окладів до розміру мінімальної заробітної плати, яка набрала чинності з 01.01.2006 року. Тобто, розмір посадового окладу суддів повинен встановлюватись, виходячи з розміру мінімальної заробітної плати помноженому на відповідний коефіцієнт (для суддів - 8,5; для заступника голови суду - 9,5) та змінюватись відповідно зі зміною розміру заробітної плати.
При цьому, при визначенні розміру мінімальної заробітної плати, на думку суду, слід враховувати те, що законами України про державний бюджет на 2006р., 2007р., 2008р., 2009 р., 2010 р. встановлені наступні розміри мінімальної заробітної плати: у 2006 році (з 01.01.- 350 грн., з 01.07. -375 грн., з 01.12. -400 грн.); у 2007 році (з 01.07.- 420 грн., з 01.12. -450 грн.); у 2008 році (з 01.01.- 515 грн., з 01.07. -525 грн.); у 2009 році (з 01.04.- 625 грн., з 01.07.- 630 грн., з 01.10.- 650 грн., з 01.11.- 744 грн.), у 2010 році (з 01.01. - 869 грн., з 01.04. - 884 грн., з 01.07.- 888 грн.).
Відтак, задовольняючи адміністративний позов, Вінницький окружний адміністративний суд дійшов висновку, що заробітна плата позивачу протиправно нараховувалася без урахування вказаних розмірів мінімальної заробітної плати, що й стало підставою для задоволення позову.
29 березня 2012 року Державною судовою адміністрацією України до суду подано заяву про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Вінницького окружного адміністративного суду від 30 липня 2010 року у справі №2-а-2483/10/0270.
Обґрунтовуючи доводи заяви, заявник посилається на те, що підставою для ухвалення рішення суду першої інстанції від 30 липня 2010 року була постанова Печерського районного суду міста Києва від 19 березня 2007 року, якою визнано протиправним та скасовано пункт 4-1 постанови Кабінету Міністрів України №865 від 3 вересня 2005 року "Про оплату праці та щомісячне грошове утримання суддів".
Разом із тим, постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 28 липня 2011 року у адміністративній справі № 2а-7271/11/2670 задоволено заяву ДСА України про перегляд судового рішення у зв'язку із нововиявленими обставинами та скасовано постанову Печерського районного суду міста Києва від 19.03.2007 року в частині визнання протиправним та скасування пункту 4-1 постанови Кабінету Міністрів України №865 від 3 вересня 2005 року "Про оплату праці та щомісячне грошове утримання суддів" і в задоволенні позовних вимог у цій частині відмовлено.
При цьому, ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 01.03.2012 р. постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 28.07.2011 р. у адміністративній справі № 2а-7271/11/2670 залишено без змін.
У зв'язку із цим заявник просить скасувати постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 30 липня 2010 року у справі №2-а-2483/10/0270 та ухвалити нове рішення, яким відмовити позивачу у задоволенні позову повністю.
В судове засідання учасники процесу не з'явилися, хоча про час, дату та місце його проведення були повідомлені належним чином, що підтверджується матеріалами справи.
З урахуванням положень ч. 2 ст. 252 та ч. 6 ст. 128 КАС України колегія суддів дійшла висновку про можливість розгляду справи в порядку письмового провадження.
Розглянувши матеріали справи, надавши оцінку наявним у ній доказам, суд приходить до висновку, що заяву про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Вінницького окружного адміністративного суду від 30 липня 2010 року у справі №2-а-2483/10/0270 слід задовільнити, враховуючи наступне.
Особливості провадження за нововиявленими обставинами визначені главою 4 розділу 4 Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідно до ч. 1 ст. 245 Кодексу у зв'язку з нововиявленими обставинами може бути переглянута постанова або ухвала суду, що набрала законної сили.
Статтею 246 Кодексу передбачено, що особи, які беруть участь у справі, мають право подати заяву про перегляд за нововиявленими обставинами судового рішення суду будь-якої інстанції, яке набрало законної сили.
Відповідно до п.4 ч.2 ст. 245 КАС України, на яку посилається заявник, підставою для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є скасування судового рішення, яке стало підставою для прийняття постанови чи постановлення ухвали, що належить переглянути.
Суд встановив, що при ухваленні постанови 30 липня 2010 року Вінницький окружний адміністративний суд виходив із того, що пункт 4-1 постанови Кабінету Міністрів України від 03.09.2005 року №865 "Про оплату праці суддів" є протиправним, оскільки скасований постановою Печерського районного суду м. Києва від 19.03.2007 року у справі № 2-а-84/07, яка набрала законної сили. При цьому, дане судове рішення було покладено в основу постанови, про перегляд якої подано заяву, і розглядалося судом як визначальна обставина для ухвалення рішення на користь позивача.
Разом із тим, постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 28.07.2011 року в адміністративній справі № 2а-7271/11/2670, яка набрала законної сили 01.03.2012 року, задоволено заяву ДСА України про перегляд судового рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами та скасовано постанову Печерського районного суду міста Києва від 19.03.2007 року в частині визнання протиправним та скасування пункту 4-1 постанови Кабінету Міністрів України від 03.03.2005 р. № 865 "Про оплату праці суддів".
Як видно з її змісту, приймаючи зазначену постанову, Окружний адміністративний суд м. Києва дійшов висновку, що постановою Кабінету Міністрів України від 03.09.2005 року № 865 не скасовуються і не змінюються, а, навпаки, встановлюються надбавки та доплати за виконання особливо важкої роботи, за науковий ступінь, для вирішення соціально-побутових питань, а також визначено порядок преміювання тощо. Не містять у собі усі оскаржувані постанови Кабінету Міністрів України положень щодо обмеження прав суддів на забезпечення державою благоустроєним житлом, додатковою житловою площею, надання безоплатного користування усіма видами транспорту, обов'язкового страхування життя та здоров'я за рахунок коштів державного бюджету. Також вони не передбачають будь-якої заборони щодо застосування до грошових доходів суддів, як і до доходів інших громадян, механізму їх підвищення шляхом індексації відповідно до положень Закону України "Про індексацію грошових доходів громадян". При прийнятті оскаржуваних постанов Кабінет Міністрів України не зменшив розрахунок посадових окладів суддів, а, отже, й не обмежив їх матеріальний та соціальний захист.
Таким чином, постанова Кабінету Міністрів України від 03.09.2005 року №865 "Про оплату праці суддів" в частині встановлення розміру посадового окладу суддям є чинною та підлягає застосуванню при вирішенні по суті публічно-правового спору у даній справі.
Враховуючи наведене та керуючись п.4 ч.2 ст. 245 КАС України, колегія суддів дійшла висновку про те, що прийняття Окружним адміністративним судом м. Києва постанови від 28.07.2011 року в адміністративній справі № 2а-7271/11/2670, якою скасовано постанову Печерського районного суду м. Києва від 19.03.2007 року в частині визнання протиправним та скасування пункту 4-1 постанови Кабінету Міністрів України від 03.09.2005 року № 865 "Про оплату праці суддів", є нововиявленою обставиною, а сам факт скасування постанови Печерського районного суду міста Києва від 19.03.2007 року свідчить про безпідставність заявлених ОСОБА_2 позовних вимог.
Згідно із ч.1 ст. 253 КАС України суд може скасувати постанову чи ухвалу у справі і прийняти нову постанову чи ухвалу або залишити заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами без задоволення. При ухваленні нового судового рішення суд користується повноваженнями суду відповідної інстанції.
Відповідно до ч.1 ст. 162 КАС України при вирішенні справи по суті суд може задовольнити адміністративний позов повністю або частково чи відмовити в його задоволенні повністю або частково.
Відтак, з урахуванням того, що заробітна плата ОСОБА_2 в оспорюваний період виплачувалася на підставі та в порядку, передбаченому постановою Кабінету Міністрів України від 03.09.2005 року №865 "Про оплату праці суддів", а чинність цієї постанови відновлено постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 28.07.2011 року в адміністративній справі № 2а-7271/11/2670, на переконання суду, достатніх правових підстав для задоволення вимог позивача немає.
З огляду на викладене, постанова Вінницького окружного адміністративного суду від 30 липня 2010 року у справі №2-а-2483/10/0270 підлягає скасуванню з прийняттям нової постанови про відмову у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_2.
Щодо розподілу судових витрат, то суд вважає за необхідне зазначити наступне. Виходячи зі змісту положень частини 5 статті 94 КАС України, з огляду на відсутність понесених ДСА України судових витрат, суд не знаходить підстав для такої компенсації.
Керуючись ст.ст. 70, 71, 79, 86, 94, 128, 158, 162, 163, 167, 245, 252, 253, 255 КАС України, суд -
ПОСТАНОВИВ :
Заяву Державної судової адміністрації України про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Вінницького окружного адміністративного суду від 30 липня 2010 року у справі №2-а-2483/10/0270 задовільнити.
Постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 30 липня 2010 року у справі №2-а-2483/10/0270 скасувати та прийняти нову постанову, якою у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_2 до Кабінету Міністрів України, Міністерства фінансів України, Державної судової адміністрації України, Державної казначейської служби України, територіального управління Державної судової адміністрації України у Вінницькій області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії відмовити.
Постанова суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 254 КАС України.
Відповідно до ст. 186 КАС України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Головуючий суддя Яремчук Костянтин Олександрович
Судді Дмитришена Руслана Миколаївна
Вергелес Андрій Валерійович
Копія вірна
Суддя
Секретар