ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
07 червня 2012 р. Справа № 2а/0470/5366/12
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого суддіБорисенко П.О
при секретаріТикві В.В.
за участю:
прокурора представника відповідача Коваль Ю.Ю. ОСОБА_4
розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом прокурора Ленінського району м. Дніпропетровська в інтересах держави в особі Управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Дніпропетровська до фізичної особи - підприємця ОСОБА_4 про стягнення заборгованості,-
ВСТАНОВИВ:
15 травня 2012 року прокурор Ленінського району м. Дніпропетровська в порядку представництва інтересів держави звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до фізичної особи - підприємця ОСОБА_4, в якому, з урахуванням уточнень до позову, просить стягнути з фізичної особи - підприємця ОСОБА_4 на користь Управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Дніпропетровська заборгованості зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування в сумі 2312 грн. 07 коп.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 4 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» відповідач є платником єдиного внеску, однак, всупереч вимог п. 1 ч. 2 ст. 6 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» не сплатив у передбачений законом строк та розмірі єдиний внесок за січень - липень 2011 року в сумі 2312 грн. 07 коп.
Прокурор в судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив суд позов задовольнити.
Представник позивача у судове засідання не з'явився, надіслав до суду клопотання про розгляд справи в порядку письмового провадження та підтримання позовних вимог.
Відповідач в судовому засіданні проти задоволення позовних вимог заперечував у повному обсязі, зазначивши при цьому, що в I кварталі 2011 року та в квітні 2011 року у відповідача взагалі не було підприємницької діяльності. Фактично відповідач проводив підприємницьку діяльність в червні та липні 2011 року, тому просить суд у задоволені позовних вимог відмовити.
Заслухавши прокурора та відповідача, дослідивши чинне законодавство, матеріали справи, суд доходить висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
З 01.01.2011 року набрав чинності Закон України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування № 2464-УІ від 08.07.2010 року.
Судом встановлено, що фізична особа - підприємець ОСОБА_4 зареєстрована в Управлінні Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Дніпропетровська, як платник єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.
Порядок сплати єдиного внеску на загальнообовязкове державне соціальне страхування визначений Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообовязкове державне соціальне страхування» № 2464-УІ від 08.07.2010 року та Інструкцією про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообовязкове державне соціальне страхування, затвердженої Постановою правління Пенсійного фонду України № 21-5 від 27.09.2010 року, яка зареєстрована в Міністерстві юстиції України 27.10. 2010 року за № 994/18289.
Відповідно до зазначених нормативно-правових актів на відповідача покладено обовязки по нарахуванню, обчисленню і сплаті в установлені строки та в повному обсязі єдиного внеску на загальнообовязкове державне соціальне страхування.
Статтею 9 Законом України ««Про збір та облік єдиного внеску на загальнообовязкове державне соціальне страхування» № 2464-УІ від 08.07.2010 року та пунктом 4.3 наведеної вище Інструкції № 21-5 встановлено, що підприємства, установи й організації, інші юридичні особи утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання проводять щомісячне обчислення єдиного внеску на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) виплат (доходу), на які нараховується єдиний внесок. Єдиний внесок нараховується на суми, що визначені базою для нарахування єдиного внеску, незалежно від джерел їх фінансування, форми, порядку, місця виплати та використання, а також незалежно від того, чи виплачені такі суми фактично після їх нарахування до сплати. Нараховані за відповідний базовий звітний період суми єдиного внеску сплачуються платником шляхом перерахування безготівкових коштів з його банківського рахунку не пізніше 20 числа місяця, що настає за базовим звітним періодом, незалежно від виплати заробітної плати та інших видів виплат, на суми яких нараховується єдиний внесок. Базовим звітним періодом є календарний місяць. Єдиний внесок підлягає сплати незалежно від фінансового стану платника.
З матеріалів справи вбачається, що згідно поданого відповідачем звіту про суми нарахованої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення, допомоги, компенсації) застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування до Управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Дніпропетровська за січень - липень 2011 року, загальна сума єдиного внеску, що підлягала сплаті становить 2312 грн. 07 коп.
Відповідач у встановлені законом строки вищезазначену суму єдиного внеску не сплатив, у зв'язку з чим у нього виникла заборгованість у розмірі 2312 грн.07 коп., що підтверджується довідкою - розрахунком.
Сума єдиного внеску не сплачена у строки, встановлені вищевказаним Законом визнається недоїмкою у відповідності до ст. 1 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» № 2464-VІ від 08.07.2010 року.
Згідно ст. 25 вказаного Закону територіальний орган Пенсійного фонду має право звернутися до суду з позовом про стягнення недоїмки. При цьому заходи досудового врегулювання спорів, передбачені законом, не застосовуються.
Відповідно до ст.ст. 11, 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд згідно ст. 86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Відповідач у встановлені законом строки вищезазначену суму єдиного внеску не сплатив, внаслідок чого у нього виникла заборгованість на зазначену суму.
З огляду на вищевикладені обставини, суд доходить висновку, що позивачем надані належні докази, які свідчать про обґрунтованість позовних вимог.
За таких підстав, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходить із того, що відповідно до ч. 4 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України у справах, у яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.
Керуючись ст.ст. 158 - 163, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Адміністративний позов прокурора Ленінського району м. Дніпропетровська - задовольнити.
Стягнути з фізичної особи - підприємця ОСОБА_4 на користь Управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Дніпропетровська заборгованість в сумі 2312 грн. 07 коп. (дві тисячі триста дванадцять гривень сім копійок).
Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги в порядку, встановленому ст. 254 КАС України.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст. 186 КАС України.
Повний текст постанови складений 12.06.2012 р.
Суддя П.О.Борисенко