справа № 0670/711/12
категорія 5.1.2
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
06 квітня 2012 р. м. Житомир
Житомирський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Фещук А.В.,
при секретарі судового засідання Костарчуку О.Ф., Гнітецькій Т.Ф.,
за участю:
представника позивача - ОСОБА_1 (за довіреністю від 15.11.2011 року);
представника відповідача - ОСОБА_2 (за довіреністю від 30.12.2011 року),
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду за адресою: 10014, місто Житомир, вул. Мала Бердичівська, 23, адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "НК Синтез" до Державного підприємства "Житомирський науково-виробничий центр стандартизації, метрології та сертифікації" про визнання частково протиправним та скасування припису №004 від 19.01.2012 року,-
встановив:
У лютому 2012 року Товариство з обмеженою відповідальністю "НК Синтез" звернулось до Житомирського окружного адміністративного суду з позовом до Державного підприємства "Житомирський науково-виробничий центр стандартизації, метрології та сертифікації", в якому просить визнати частково протиправним та скасувати припис №004 від 19.01.2012 року в частині заборони Товариству з обмеженою відповідальністю "НК Синтез" застосовувати: резервуари для зберігання нафтопродуктів в кількості 16 одиниць; колонку паливо-роздавальну Wayne Presser №2-107912-005А (АЗС №10); колонку паливо-роздавальну Wayne Presser №2-107912-005В (АЗС №10).
В обґрунтування позову зазначає, що оскаржуваний припис було винесено Державним підприємством "Житомирський науково-виробничий центр стандартизації, метрології та сертифікації" частково у зв'язку з порушенням позивачем вимог щодо експлуатації 16 одиниць резервуарів для зберігання нафтопродуктів не повірених. На АЗС №8 та АЗС №10 встановлено факт перевищення допустимої похибки вимірювань колонок паливно-роздавальних, що є порушенням вимог ст. 11 Закону України «Про метрологію та метрологічну діяльність». Вважає, що припис Державного підприємства "Житомирський науково-виробничий центр стандартизації, метрології та сертифікації" в частині заборони застосування 16 одиниць резервуарів для зберігання нафтопродуктів, які на думу перевіряючого інспектора підлягають повірці, та заборони застосування двох паливно-роздавальних колонок з перевищенням допустимої похибки, прийнято всупереч вимог закону, необґрунтовано, нерозсудливо та без врахування деяких обставин, які мають значення для прийняття рішення.
Зазначає, що зважаючи на те, що приймання та відпуск нафти і нафтопродуктів на АЗС не здійснюється за результатами вимірювань резервуарами, не застосовуються в якості вимірювання маси та об'єму нафти і нафтопродуктів при прийманні-передачі нафтопродуктів між споживачем та продавцем, а самі резервуари відповідно до паспортів експлуатації призначені лише для зберігання нафтопродуктів, а не для вимірювання, як помилково вважає відповідач, тому є недоречним його посилання на те, що резервуари, які використовуються підприємством для зберігання нафтопродуктів підлягають обов'язковій повірці. Тобто, в даному випадку, на думку позивача, резервуари на АЗС ТОВ «НК Синтез», не використовуються піл час торговельно-комерційних операцій і розрахунків між покупцем (споживачем) і продавцем (постачальником, виробником, виконавцем), у тому числі під час обліку нафтопродуктів, за винятком внутрішнього обліку підприємства. Вважає, що при проведенні перевірки та винесені припису відповідачем не враховано вимог ст..20 та 28 Закону України «Про метрологію та метрологічну діяльність», положень Інструкції про порядок приймання і транспортування, зберігання, відпуску та обліку нафти і нафтопродуктів на підприємствах і організаціях України, які містяться у розділах 4 «Загальні положення» та 10 «Порядок приймання і відпуску нафтопродуктів на автозаправних станціях», а тому припис в частині заборони використання резервуарів, які використовуються для зберігання нафтопродуктів та підлягають обов'язковій повірці, є протиправним.
Окрім того вказує, що п.4.1.2.50 Інструкції про порядок приймання, транспортування, зберігання, відпуску та обліку нафти і нафтопродуктів на підприємствах і в організаціях України, затвердженої наказом Державного комітету нафтової, газової та нафтопереробної промисловості України, Міністерства економіки України, Міністерства транспорту України, Державного комітету по стандартизації, метрології та сертифікації України, Державного комітету статистики України від 02.04.1998 року № 81/38/101/235/122 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 07.10.1999 року за № 685/3978, яка втратила чинність, було встановлено, що похибка колонки фіксується у відносних одиницях (процентах) зі знаком «мінус», якщо колонка передає продукт, і знаком «плюс», якщо продукт колонка недодає. Згідно з Правилами користування засобами вимірювальної техніки у сфері торгівлі, експлуатація колонок, похибка яких виходить в межах 0,25%, забороняється.
Відповідно до п.4.2.5.2 Інструкції про порядок приймання, транспортування, зберігання, відпуску та обліку нафти і нафтопродуктів на підприємствах і організаціях України, затвердженої наказом Мінпаливенерго України, Мінтрансзв'язку України, Мінекономіки України, Держспоживстандарту України 20.05.2008 року №281/171/578/155 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 02.09.2008 року за №805/15496 (яка була чинною на момент виникнення спірних правовідносин) під час реалізації споживачам світлих нафтопродуктів на АЗС мають застосовуватись лише паливо-роздавальні колонки з допустимою відносною похибкою в умовах експлуатації в усьому діапазоні температур в межах 0,5% з реєстраторами розрахункових операцій відповідно до вимог Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».
З огляду на викладене, позивач вважає,що інспектором, як при проведенні самої перевірки, написанні акту, так і при винесенні припису використовувалась допустима похибка встановлена Інструкцією, яка втратила чинність ще у 2008 році. З огляду на зазначене, підприємство у двох випадках експлуатацію ЗВТ з перевищенням допустимої похибки вимірювань: +0,45% та .+0,5%, жодним чином не порушено, оскільки відповідно до Інструкції №281/171/578/155, яку і потрібно застосовувати в роботі, це похибки в межах допустимих норм ±0,5%.
Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримала у повному обсязі, з підстав, викладених у адміністративному позові, просилиа їх задовольнити. Надала суду письмові пояснення в обґрунтування адміністративного позову.
Відповідач надав письмові заперечення проти адміністративного позову, за змістом яких просить відмовити у його задоволенні. Зазначив, що підставою для винесення оскаржуваного припису були виявлені під час проведення перевірки позивача порушення вимог ст. 20 Закону України «Про метрологію та метрологічну діяльність» - експлуатація 16 одиниць резервуарів для зберігання нафтопродуктів не повірених.Позивач використовує резервуари під час торгівельно-комерційних операцій і розрахунків між покупцем і продавцем на АЗС і веде облік нафтопродуктів.
Окрім того, зазначає, що 20.12.2010 року державним інспектором з державною метрологічного нагляду за результатами перевірки позивача складено акт та видано припис від 20.12.2010 року №091 про заборону експлуатації не повірених засобів вимірювальної техніки - резервуарів в кількості 8 одиниць. Цей припис позивач не оскаржив, але і не виконав.
Постановою про накладення адміністративного стягнення в галузі метрології від 27.12.2010 року №140 директора ТОВ «НК Синтез» ОСОБА_3 притягнуто до адміністративної відповідальності. ОСОБА_3 оскаржив дану постанову до Корольовського районного суду м.Житомира.
Постановою Корольовського районного суду м.Житомира від 02.11.2011 року позов директора ТОВ «НК Синтез» ОСОБА_3 залишено без задоволення. У вказаній постанові судом зазначено, що облік нафтопродуктів на підприємствах і організаціях, які займаються реалізацією нафтопродуктів не може бути віднесено до категорії внутрішнього обліку, тому підлягають повірці. Посилається на положення ст.72 Кодексу адміністративного судочинства України, якою визначено, що обставини, встановлені судовим рішення в адміністративній, цивільній, господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ.
Посилається на п.4.2.2 Інструкції про порядок приймання, транспортування, зберігання, відпуску та обліку нафти та нафтопродуктів на підприємствах і організаціях України, яким визначено об'ємно - масовий статистичний метод вимірювань. ГОСТОм 9018-89 визначено основні технічні параметри колонок, які використовуються позивачем на АЗС. Пунктом 2.1 ГОСТу 9018-19 визначена межа основної допустимої похибки і колонок +-0,25%, а не +- 0,45% та +- 0,50% , як встановлено під час перевірки позивача. По своїм технічним параметрам колонок, похибка визначена в межах +-0,25% не може бути більшою.
Враховуючи викладене вважає, що припис від 19.01.2012 року №004 про заборону використання не повірених ЗВТ: резервуарів - 16 одиниць та колонок - 2 одиниці складено відповідно до вимог Закону України «Про метрологію та метрологічну діяльність».
У судовому засіданні представник відповідача просила відмовити у задоволенні позовних вимог.
Заслухавши в судовому засіданні пояснення представників сторін, дослідивши та оцінивши надані докази за своїм внутрішнім переконанням, суд встановив наступне.
Державним підприємством "Житомирський науково-виробничий центр стандартизації, метрології та сертифікації" (далі - ДП «Житомирстандартметрологія») проведено перевірку мережі АЗС Товариства з обмеженою відповідальністю «НК Синтез» (далі - ТОВ «НК Синтез»).
За результатами перевірки 19.01.2012 року складено Акт перевірки державного метрологічного нагляду №004, в якому зафіксовано наступні порушення: на ТОВ «НК Синтез» експлуатувалось 16 одиниць резервуарів для зберігання нафтопродуктів, 6 одиниць мірників зразкових, 2 одиниці метроштоків не повірених; встановлено перевищення допустимої похибки вимірювань колонок паливо-роздавальних на АЗС №8 та АЗС №10 ТОВ «НК Синтез» (згідно з додатком 2). На момент проведення перевірки у ТОВ «НК Синтез» був наявний узгоджений перелік засобів вимірювальної техніки, що перебувають в експлуатації та підлягають повірці, але в перелік не було внесено резервуари для зберігання нафтопродуктів. Експлуатація не повірених засобів вимірювальної техніки та з перевищенням допустимої похибки вимірювань порушує вимоги ст.11 Закону України «Про метрологію та метрологічну діяльність» в редакції від 15.06.2004 року.
На підставі акта перевірки відповідачем складено припис №004 від 19.01.2012 року, яким позивачу заборонено застосування резервуарів для зберігання нафтопродуктів у кількості 16 одиниць, мірників зразкових - 6 одиниць, метроштоків у кількості 2 одиниць, колонки паливо-роздавальної «Apast» №088, колонки паливо-роздавальної Wayne Presser №2-107912-005А (АЗС №10) та колонки паливо-роздавальної Wayne Presser №2-107912-005В (АЗС №10).
Позивач не погоджується з вказаним приписом в частині встановлення заборони застосовувати резервуари для зберігання нафтопродуктів у кількості 16 одиниць, колонку паливо-роздавальну Wayne Presser №2-107912-005А (АЗС №10) та колонку паливо-роздавальну Wayne Presser №2-107912-005В (АЗС №10).
Відносини у сфері метрології та метрологічної діяльності регулюються Законом України «Про метрологію та державну метрологічну діяльність» (далі - Закон).
Відповідно до ст. 11 Закону, засоби вимірювальної техніки (далі - ЗВТ) можуть застосовуватися, якщо вони відповідають вимогам щодо точності, встановленим для цих засобів, у певних умовах їх експлуатації. Засоби вимірювальної техніки, на які поширюється державний метрологічний нагляд, дозволяється застосовувати лише за умови, що вони пройшли повірку або державну метрологічну атестацію.
Статтею 28 Закону визначено, що повірці підлягають ЗВТ, що перебувають в експлуатації і на які поширюється державний метрологічний нагляд.
Що стосується позовних вимог про визнання частково протиправним та скасування припису №004 від 19.01.2012 року в частині заборони Товариству з обмеженою відповідальністю "НК Синтез" застосовувати: резервуари для зберігання нафтопродуктів в кількості 16 одиниць, то суд зазначає наступне.
Так, в акті перевірки, який став підставою для винесення оскаржуваного припису, зазначається, що на АЗС позивача застосовувалися резервуари для зберігання нафтопродуктів не повірених, чим на думку перевіряючи порушено ст. 11 Закону України «Про метрологію та метрологічну діяльність».
Відповідач стверджує, що оскільки названі резервуари застосовуються на АЗС під час вимірювань, результати яких використовуються для обліку нафтопродуктів, тобто в сфері державного метрологічного нагляду, вони повинні проходити обов'язкову повірку в територіальних органах Держспоживстандарту України.
Згідно зі ст.20 Закону державний метрологічний контроль і нагляд стосовно засобів вимірювальної техніки та методик виконання вимірювань поширюється на вимірювання, результати яких використовуються зокрема під час торговельно-комерційних операцій і розрахунків між покупцем (споживачем) і продавцем (постачальником, виробником, виконавцем), у тому числі у сферах побутових і комунальних послуг, телекомунікаційних послуг і послуг поштового зв'язку; обліку енергетичних і матеріальних ресурсів (електричної і теплової енергії, газу, води, нафтопродуктів тощо), за винятком внутрішнього обліку , який ведеться підприємствами, організаціями та фізичними особами - суб'єктами підприємницької діяльності а також для контролю безпеки умов праці.
Єдиний порядок організації та виконання робіт, пов'язаних з прийманням, транспортуванням, зберіганням, відпуском та обліком товарної нафти і нафтопродуктів встановлено Інструкцією про порядок приймання, транспортування, зберігання, відпуску та обліку нафти і нафтопродуктів на підприємствах і організаціях України, затвердженої наказом Міністерства палива та енергетики України, Міністерства економіки України, Міністерства транспорту та зв'язку України, Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 20.05.2008р. № 281/171/578/155 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 02 вересня 2008р. за № 805/15496 (далі - Інструкція).
Відповідно до п.1 Інструкції, торгівельна операція - це операція між постачальником та споживачем, що полягає у визначенні об'єму або маси нафти і нафтопродуктів для подальших облікових операцій.
З огляду на викладене, повірці підлягають саме засоби вимірювальної техніки до яких відносяться і резервуари, які застосовуються при визначенні об'єму або маси нафти і нафтопродуктів для подальших облікових операцій.
Згідно з п. 4.1.3. Інструкції, який на думку відповідача порушено позивачем, повірці підлягають вертикальні і горизонтальні резервуари, вимірювачі температури, рівня і густини, метроштоки, рівнеміри, ПРК і ОРК, об'ємні лічильники, ваги, залізничні та автомобільні цистерни та інші ЗВТ, що використовуються під час визначення об'єму та маси нафти та нафтопродуктів.
Названий пункт міститься у розділі 4.1 Інструкції «Загальні положення» і містить загальний перелік ЗВТ, що повіряються в залежності від того чи використовуються вони під час визначення об'єму та маси нафти та нафтопродуктів.
На підставі п. 4.2.1. Інструкції облік нафти і нафтопродуктів на НПЗ, підприємствах із забезпечення нафтопродуктами, підприємствах нафтопровідного і нафтопродуктопровідного транспорту, наливних пунктах ведеться в одиницях маси, а на АЗС- в одиницях об'єму.
При цьому, для визначення маси та об'єму нафти і нафтопродуктів можуть використовуватися об'ємно-масовий статичний, об'ємно-масовий динамічний, прямий масовий і об'ємний методи вимірювань.
Відповідно до п. п. 4.2.5.1 об'ємним методом вимірюється лише об'єм нафтопродукту. Для вимірювань об'єму нафтопродуктів на АЗС використовуються паливо роздавальні колонки (ПРК) і оливо роздавальні колонки (ОРК), що мають відлікові пристрої для індикації ціни, об'єму та вартості виданої дози.
Порядок приймання і відпуску нафтопродуктів на автозаправних станціях регулюється розділом 10 Інструкції.
Пунктом 10.1 розділу 10 визначено, що облік руху нафтопродуктів на АЗС здійснюється в одиницях об'єму.
Так, підпунктом 10.2.2. пункту 10.2 встановлено, що перед зливанням нафтопродуктів з автоцистерни оператору АЗС необхідно перевірити наявність і непошкодженість пломб; переконатись у справності резервуара і його обладнання, технологічних трубопроводів і правильності функціонування запірної арматури; виміряти рівень нафтопродукту в резервуарі; переконатись у наявності і справності засобів пожежогасіння, правильності заземлення автоцистерн і справності її зливального пристрою; переконатись у наявності та придатності до застосування жорсткого буксира для відбуксирування автоцистерни в разі пожежі; ужити заходів щодо запобігання розливанню нафтопродукту; переконатись, що двигун автоцистерни вимкнено (під час зливання самопливом або під тиском); проконтролювати рівень наповнення автоцистерни; визначити за свідоцтвом про повірку автоцистерни об'єм автоцистерни і перевірити одержаний результат на відповідність об'єму, зазначеному в ТТН: відібрати пробу з автоцистерни в тару відповідно до ДСТУ 4488, виміряти густину і температуру нафтопродукту. Опечатати пробу за підписами своїм та водія автоцистерни, надати номер і зберігати її протягом 10 діб; проконтролювати наявність в автоцистерні підтоварної води.
Одержані результати вимірювань густини і температури нафтопродукту зазначаються у ТТН та журналі обліку надходження нафтопродуктів на АЗС за формою N 13-НП (додаток 13). Сторінки журналу необхідно пронумерувати, прошнурувати і скріпити печаткою суб'єкта підприємницької діяльності.
Пунктом 10.2.2 Інструкції встановлено заборону здійснювати приймання-передачу нафтопродуктів на АЗС лише у разі відсутності свідоцтва про повірку автоцистерни.
Тобто, приймати нафтопродукти забороняється лише у разі відсутності свідоцтва про повірку автоцистерн. Жодної заборони приймання та відпуску нафтопродуктів на АЗС у разі відсутності свідоцтва про повірку резервуарів законодавством не визначено.
Стверджуючи, що на АЗС ТОВ «НК Синтез» резервуари використовуються під час обліку нафтопродуктів, відповідач посилається на зміст пункту 13.2 Інструкції та вказує, що відповідно до цього пункту інвентаризації підлягають нафта і нафтопродукти, що містяться у резервуарах.
Всупереч цьому твердженню пункт 13.2 Інструкції встановлює, що інвентаризації підлягають нафта (газовий конденсат) і нафтопродукти, що містяться у резервуарах і технологічних трубопроводах нафто- та газопереробних заводів, наявних на підприємстві транспортних засобах та тарі незалежно від права власності, а також готівка на АЗС. Інвентаризації підлягають також нафта і нафтопродукти, які згідно з договорами зберігаються на терміналах інших суб'єктів господарювання.
Отже названий пункт не встановлює окремого порядку інвентаризації нафтопродуктів, що містяться у резервуарах АЗС. В ньому йдеться річ про необхідність проведення інвентаризації нафти (газового конденсату) і нафтопродуктів, що містяться у резервуарах і технологічних трубопроводах нафто- та газопереробних заводів.
Твердження відповідача про те що резервуари та метроштоки використовуються під час обліку нафтопродуктів на АЗС суперечить положенням Інструкції, якими визначено, що облік руху нафтопродуктів на АЗС здійснюється в одиницях об'єму, а для вимірювань об'єму нафтопродуктів на АЗС використовуються ПРК і ОРК.
Відповідно до паспортів експлуатації №137, №77, №116, №128, № 70, №510, №381, №225, №195, №4, №3, №1, №2 копії яких надані відповідачем до матеріалів справи, резервуар горизонтальний циліндричний з подвійною стінкою застосовується для зберігання нафтопродуктів, а не для їх вимірювання.
Таким чином, Інструкція про порядок приймання, транспортування, зберігання, відпуску та обліку нафти і нафтопродуктів на підприємствах і організаціях України не містить обов'язку позивача здійснювати вимірювання нафтопродуктів за допомогою резервуарів під час здійснення торговельно-комерційних операцій і розрахунків між покупцем (споживачем) і продавцем (постачальником, виробником, виконавцем), у тому числі їх обліку на АЗС.
Що стосується посилання відповідача на лист Держспоживстандарту України «Щодо
резервуарів» від 24.02.10 року № 34-32/10, то слід зазначити, що цей лист не є нормативно-правовим актом, його не зареєстровано у Міністерстві юстиції України в порядку, визначеному Указом Президента «Про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств та інших органів виконавчої влади» № 493/92 від 03.10.1992 року, а отже він має суто інформаційний характер та не може застосовуватися у якості доказу на підтвердження обов'язку позивача проводити повірку резервуарі.
З огляду на викладене суд дійшов висновку сфера державного метрологічного контролю і нагляду не поширюється на вимірювання під час внутрішнього обліку енергетичних і матеріальних ресурсів, який ведеться підприємствами, організаціями та фізичними особами - суб'єктами підприємницької діяльності та відповідно до Інструкції- повірці підлягають резервуари, через які безпосередньо проводиться приймання та відпуск нафти і нафтопродуктів.
Посилання відповідача на постанову Корольовського районного суду м.Житомира від 02.11.2011 року по справі № 2а-618/11 за позовом ОСОБА_3 до т.в.о. заступника генерального директора ДП «Житомирстандартметрологія» ОСОБА_4 про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, як на підставу звільнення від доказування то суд зазначає наступне.
Відповідно до ч.1 ст.72 Кодексу адміністративного судочинства України, обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарський справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
Вказане судове рішення не є підставою для звільнення від доказування по даній справі, оскільки при розгляді вищезазначеної справи брали інші особи та предметом розгляду її був інший акт перевірки.
Що стосується позовних вимог про визнання частково протиправним та скасування припису №004 від 19.01.2012 року в частині заборони Товариству з обмеженою відповідальністю "НК Синтез" застосовувати: колонку паливо-роздавальну Wayne Presser №2-107912-005А (АЗС №10); колонку паливо-роздавальну Wayne Presser №2-107912-005В (АЗС №10), то суд зазначає наступне.
Так, в акті перевірки, який став підставою для винесення оскаржуваного припису, зазначається, що при проведенні Інспекційної повірки колонок паливо-роздавальних встановлено перевищення допустимої похибки вимірювань (±0,25%) - похибки двох колонок складають +0,45% та +0,5%.
Пунктом 4.1.2.50 Інструкції про порядок приймання, транспортування, зберігання, відпуску та обліку нафти і нафтопродуктів на підприємствах і в організаціях України, затвердженої наказом Державного комітету нафтової, газової та нафтопереробної промисловості України, Міністерства економіки України, Міністерства транспорту України, Державного комітету по стандартизації, метрології та сертифікації України, Державного комітету статистики України від 02.04.1998 року №81/38/101/235/122 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 07.10.1999 року за №685/3978, яка втратила чинність, було встановлено, що похибка колонки фіксується у відносних одиницях (процентах) зі знаком «мінус», якщо колонка передає продукт, і знаком «плюс», якщо продукт колонка недодає. Згідно з Правилами користування засобами вимірювальної техніки у сфері торгівлі, експлуатації колонок, похибка яких виходить за межі 0,25%, забороняється.
Відповідно до п.4.2.5.2 Інструкції про порядок приймання, транспортування, зберігання, відпуску та обліку нафти і нафтопродуктів на підприємствах і організаціях України, затвердженої наказом Мінпаливенерго України, Мінтрансзв'язку України, Мінекономіки України, Держспоживстандарту України 20.05.2008 року №281/171/578/155 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 02.09.2008 року за №805/15496 (яка була чинною на момент виникнення спірних правовідносин) під час реалізації споживачам світлих нафтопродуктів на АЗС мають застосовуватись лише паливо-роздавальні колонки з допустимою відносною похибкою в умовах експлуатації в усьому діапазоні температур в межах 0,5% з реєстраторами розрахункових операцій відповідно до вимог Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».
З огляду на викладене, при перевірці використовувалась допустима похибка встановлена Інструкцією, яка втратила чинність, а тому підприємство у двох встановлених випадках експлуатацію ЗВТ не порушено.
Зважаючи на встановлені у справі обставини, а також враховуючи приписи чинного законодавства, яке регулює спірні правовідносини, суд вважає, що позовні вимоги про визнання частково протиправним та скасування припису Державного підприємства "Житомирський науково-виробничий центр стандартизації, метрології та сертифікації" №004 від 19.01.2012 року підлягають задоволенню.
Відповідно до вимог ст.94 КАС України судові витрати позивача зі сплати судового збору підлягають відшкодуванню за рахунок державного бюджету.
Керуючись ст. ст. 8, 9, 10, 11, 23, 94, 158, 159, 160, 161, 162, 163 Кодексу адміністративного судочинства України, Житомирський окружний адміністративний суд, -
постановив:
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "НК Синтез" до Державного підприємства "Житомирський науково-виробничий центр стандартизації, метрології та сертифікації" про визнання частково протиправним та скасування припису №004 від 19.01.2012 року, - задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати припис Державного підприємства "Житомирський науково-виробничий центр стандартизації, метрології та сертифікації" №004 від 19.01.2012 року в частині заборони Товариству з обмеженою відповідальністю "НК Синтез" застосовувати: резервуари для зберігання нафтопродуктів в кількості 16 одиниць; колонку паливо-роздавальну Wayne Presser №2-107912-005А (АЗС №10); колонку паливо-роздавальну Wayne Presser №2-107912-005В (АЗС №10).
Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "НК Синтез" судові витрати зі сплати судового збору у сумі розміром 32 (тридцять дві) грн. 19 (дев'ятнадцять) коп.
Вступну та резолютивну частини постанови виготовлено у нарадчій кімнаті і проголошено 06 квітня 2012 року.
Постанова набирає законної сили після закінчення строків подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Житомирський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня проголошення постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Житомирського апеляційного адміністративного суду.
В разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною 4 статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Суддя: А.В. Фещук
Повний текст постанови виготовлено 11 квітня 2012 року.