справа № 0670/437/12

категорія 8.2.1

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 квітня 2012 р. м. Житомир

Житомирський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Фещук А.В.,

при секретарі судового засідання Гнітецькій Т.Ф.,

за участю:

представника позивача - ОСОБА_1 (за довіреністю від 23.03.2012 року);

представник відповідача - не з'явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду за адресою: 10014, місто Житомир, вул. Мала Бердичівська, 23, адміністративну справу за позовом Малинської об'єднаної державної податкової інспекції Житомирської області Державної податкової служби до Малинського державного виробничого підприємства комунального господарства про 337470,82грн.,-

встановив:

У січні 2012 року позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить стягнути з Малинського державного виробничого підприємства комунального господарства в рахунок погашення податкового боргу кошти в сумі розміром 337470,82 грн., з яких: 302118,82 грн. - податковий борг з податку на додану вартість; 244,08 грн. - податковий борг з комунального податку; 21971,7 грн. -заборгованість зі сплати збору за забруднення навколишнього природного середовища; 258,46 грн. - податковий борг з податку з доходів фізичних осіб; 12877,76 грн. -податковий борг по екологічному податку.

Правовою підставою стягнення коштів з розрахункових рахунків у банках представник позивача під час розгляду справи вважає норми ст.20 Податкового кодексу України, Закону України «Про державну податкову службу в Україні»від 04.12.1990р. №509-ХІІ.

Зазначає, що податковий борг в сумі 337470,82 грн. у відповідача виник на підставі наданих податкових декларацій з податку на додану вартість, екологічного податку, з податку на доходи фізичних осіб, податкового розрахунку збору за забруднення навколишнього природного середовища, податкових повідомлень-рішень та нарахування пені. Відповідачу були направлені податкові вимоги про необхідність сплати податкового боргу. Але податковий борг на день звернення до суду з даним позовом не сплачений.

Враховуючи викладене, просить позов задовольнити.

Відповідач у судове засідання не з'явився, про місце, дату та час розгляду справи був повідомлений належним чином. Через канцелярію суду подав заяву за змістом якої позовні вимоги визнає у повному обсязі.

Заслухавши у судовому засіданні пояснення представника позивача, дослідивши та оцінивши надані докази за своїм внутрішнім переконанням, суд встановив наступне.

Малинське державне виробниче підприємство комунального господарства зареєстроване як юридична особа 06.05.1993 року, включене до ЄДРПОУ за номером 03343864, перебуває на податковому обліку у Малинській ОДПІ.

Відповідно до ст. 2 Закону України «Про державну податкову службу в Україні», завданнями органів державної податкової служби, зокрема, є здійснення контролю за додержанням податкового законодавства, правильністю обчислення, повнотою і своєчасністю сплати до бюджетів, державних цільових фондів податків і зборів (обов'язкових платежів), а також неподаткових доходів, установлених законодавством.

Згідно з пунктами 1, 2, 11 статті 10 Закону України «Про державну податкову службу в Україні»державні податкові інспекції в районах, містах без районного поділу, районах у містах, міжрайонні та об'єднані державні податкові інспекції здійснюють контроль за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування та сплати податків та зборів (обов'язкових платежів); забезпечують облік платників податків, інших платежів, правильність обчислення і своєчасність надходження цих податків, платежів, а також здійснюють реєстрацію фізичних осіб - платників податків та інших обов'язкових платежів; подають до судів позови до підприємств, установ, організацій та громадян про визнання угод недійсними і стягнення в доход держави коштів, одержаних ними за такими угодами, а в інших випадках - коштів, одержаних без установлених законом підстав, а також про стягнення заборгованості перед бюджетом і державними цільовими фондами за рахунок їх майна.

Відповідно до положень 41.1.1 Податкового кодексу України, контроль за справляння платежів до бюджету здійснюється органами, які повинні забезпечувати їх надходження.

Таким чином, позивач -Малинська об'єднана державна податкова інспекція Житомирської області Державної податкової служби є суб`єктом владних повноважень, який в даних правовідносинах реалізує надані йому законами України повноваження.

Підпунктом 20.1.28. п. 20.1. ст. 20 Податкового кодексу України, який набрав чинності з 01.01.2011р., визначено, що органи державної податкової служби, окрім іншого, мають право стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом.

Згідно із пп. 20.1.18. п. 20.1. ст. 20 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

Відповідно до ст. 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відповідно до пп. 16.1.4 п. 16.1 ст. 16 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Згідно із п. 54.1. ст. 54 Податкового кодексу України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом.

Відповідно до п. 57.1. ст. 57 цього Кодексу платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Підпунктом 14.1.175. п. 14.1. ст. 14 Кодексу встановлено, що суми грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання вважаються податковим боргом.

Згідно із пунктами 203.1., 203.2. ст. 203 Розділу V «Податок на додану вартість» Податкового кодексу України, податкова декларація подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Платник податку зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого пунктом 203.1 цієї статті для подання податкової декларації.

Відповідачем до податкового органу були подані податкові декларації з податку на додану вартість: від 20.05.2010 року, в якій самостійно обчислено податкове зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 59029 грн.; від 18.06.2010 року, в якій самостійно обчислено податкове зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 45048 грн.; від 20.07.2010 року, в якій самостійно обчислено податкове зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 2252 грн.; від 20.08.2010 року, в якій самостійно обчислено податкове зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 9698 грн.; від 20.09.2010 року, в якій самостійно обчислено податкове зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 19642 грн.; від 20.10.2010 року, в якій самостійно обчислено податкове зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 43325 грн.; від 22.11.2010 року, в якій самостійно обчислено податкове зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 38727 грн.; від 17.12.2010 року, в якій самостійно обчислено податкове зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 12557 грн.; від 20.01.2011 року, в якій самостійно обчислено податкове зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 41471 грн.; від 18.02.2011 року, в якій самостійно обчислено податкове зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 24642 грн.; від 18.03.2011 року, в якій самостійно обчислено податкове зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 7671 грн.; від 20.04.2011 року, в якій самостійно обчислено податкове зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 307 грн.; від 20.05.2011 року, в якій самостійно обчислено податкове зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 1402 грн.; від 22.08.2011 року, в якій самостійно обчислено податкове зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 3466 грн.; від 20.09.2011 року, в якій самостійно обчислено податкове зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 1051 грн.; від 20.10.2011 року, в якій самостійно обчислено податкове зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 1201 грн.

Судом встановлено, що відповідач податкові зобов'язання з податку на додану вартість осіб, визначені у зазначених деклараціях, не сплатив у строк встановлений законом.

Відповідно до п. 95.2. ст. 95 Податкового кодексу України стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги.

Відповідачу податковим органом були направлені перша від 08.06.2010 року №1/112 та друга від 26.07.2010 року №2/148 податкові вимоги, які отримані відповідачем, про що свідчить зворотнє повідомлення про вручення поштового відправлення.

Згідно з підпунктом 6.2.4. пункту 6.2. статті 6 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»від 21.12.2000р. № 2181-III, який був чинний на момент надіслання вимог, податкова вимога вважається надісланою (врученою) юридичній особі, якщо її передано посадовій особі такої юридичної особи під розписки або надіслано листом з повідомленням про вручення.

Відповідно до пп. 6.2.4. п. 6.2. ст. 6 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»від 21.12.2000р. № 2181-III, який був чинний на момент надіслання вимоги, податкова вимога вважається надісланою (врученою) юридичній особі, якщо її передано посадовій особі такої юридичної особи під розписку або надіслано листом з повідомленням про вручення.

Податковим органом (позивачем у справі) прийняті податкові повідомлення-рішення: від 09.07.2010 року № 0000111601/0, яким до відповідача за порушення граничного строку сплати грошового зобов'язання з податку на додану вартість застосовано штрафну санкцію у сумі розміром 399,88 грн.; від 19.07.2010 року № 0000121601/0, яким до відповідача за порушення граничного строку сплати грошового зобов'язання з податку на додану вартість застосовано штрафну санкцію у сумі розміром 1524,43 грн.; від 09.12.2010 року №0000861601/0, яким до відповідача за порушення граничного строку сплати грошового зобов'язання з податку на додану вартість застосовано штрафну санкцію у сумі розміром 3793,02 грн.; від 09.12.2010 року № 0000871601/0, яким до відповідача за порушення граничного строку сплати грошового зобов'язання з податку на додану вартість застосовано штрафну санкцію у сумі розміром 359,78 грн. В адміністративному або судовому порядку не оскаржені.

Внаслідок несплати в повному обсязі податкових зобов'язань утворилась заборгованість з податку на додану вартість у розмірі 301695,72 грн.

Крім того, відповідачу нарахована пеня в сумі 423,1 грн. за несвоєчасну сплату податкових зобов'язань з податку на додану вартість.

Станом на день звернення до суду відповідач має заборгованість перед бюджетом з податку на доходи фізичних осіб у сумі розміром -258,46 грн.

Податковий борг відповідача виник внаслідок самостійного визначення податкових зобов'язань з зазначеного податку у декларації за березень 2011 року від 19.04.2011 року.

Згідно зі статтею 203 Податкового кодексу України, платник податку зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого п. 203.1 цієї статті для подання податкової декларації.

Судом встановлено, що відповідач податкові зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб, визначені у зазначеній декларації у повному обсязі не сплатив.

Згідно зі статтею 203 Податкового кодексу України, платник податку зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого п. 203.1 цієї статті для подання податкової декларації.

Пунктом 38.1. ст. 38. Податкового кодексу України встановлено, що виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк.

Податковим органом (позивачем у справі) прийняті податкові повідомлення-рішення: від 23.02.2011р. №0000051540/0 та №0000041540/0, яким до відповідача за порушення граничного строку сплати грошового зобов'язання з комунального податку застосовано штрафну санкцію у сумі розміром 90,44 грн. та 243,95 відповідно. В адміністративному або судовому порядку не оскаржені.

Пунктом 38.1. ст. 38. Податкового кодексу України встановлено, що виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк.

Внаслідок несплати в повному обсязі податкових зобов'язань утворилась заборгованість з комунального податку у розмірі 244,08 грн.

Доказів сплати заборгованості відповідач не надав.

Наявність заборгованості на час розгляду справи підтверджена податковим органом.

Станом на день звернення до суду відповідач має заборгованість перед бюджетом зі сплати екологічного податку у сумі розміром - 12877,76 грн.

Податковий борг відповідача виник внаслідок самостійного визначення податкових зобов'язань з зазначеного податку у декларації за І квартал 2011 року №10418 від 10.05.2011 року.

Доказів сплати заборгованості відповідач не надав.

Наявність заборгованості на час розгляду справи підтверджена податковим органом.

Станом на день звернення до суду відповідач має заборгованість перед бюджетом зі сплати збору за забруднення навколишнього природного середовища у сумі розміром -21803,54 грн.

Податковий борг відповідача виник внаслідок неповної сплати самостійно визначених податкових зобов'язань зі збору за забруднення навколишнього природного середовища у податкових розрахунках за 6 місяців 2010 року від 11.08.2010 року, за 9 місяців 2010 року від 16.11.2010 року та за 2010 рік від 17.02.2011 року.

Згідно з п. 129.4 ст. 129 Податкового кодексу України, після закінчення встановлених строків погашення узгодженого податкового зобов'язання на суму податкового боргу нараховується пеня.

Згідно з п. 129.4 ст. 129 ПК України, пеня нараховується на суму податкового боргу із розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на день виникнення такого податкового боргу або на день його (його частини) погашення, залежно від того, яка з величин таких ставок є більшою, за кожний календарний день прострочення у його сплаті.

За несвоєчасну сплату грошового зобов'язання відповідно до ст. 129 Податкового кодексу України відповідачу була нарахована пеня у сумі - 168,16 грн.

Таким чином, податковий борг відповідача підтверджується матеріалами справи повністю. Загальна сума боргу складає - 21971,7 грн.

Крім того, в відповідачем через канцелярію суду надано заяву, за позовні вимоги визнає у повному обсязі.

Відповідно до ч. 1 ст. 136 Кодексу адміністративного судочинства України, позивач може відмовитися від адміністративного позову, а відповідач -визнати адміністративний позов протягом всього часу судового розгляду, зробивши усну заяву. Якщо відмову від адміністративного позову чи визнання адміністративного позову викладено в адресованій суду письмовій заяві, ця заява приєднується до справи.

Частиною 3 ст. 136 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що судове рішення у зв'язку з визнанням адміністративного позову ухвалюється за правилами, встановленими статті 112 Кодексу адміністративного судочинства України.

Згідно вимог ст. 112 Кодексу адміністративного судочинства України, зокрема, у разі повного визнання відповідачем адміністративного позову і прийняття його судом приймається постанова суду про задоволення адміністративного позову. Крім того, суд не приймає визнання адміністративного позову і продовжує розгляд адміністративної справи, якщо ці дії відповідача суперечать закону чи порушують чиї-небудь права, свободи або інтереси.

Таким чином, суд приймає визнання адміністративного позову, оскільки ці дії відповідача не суперечать закону і не порушують чиї-небудь права, свободи або інтереси, та приймає постанову про задоволення адміністративного позову.

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ч. 4 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Керуючись ст. ст. 8, 9, 10, 11, 23, 94, 158, 159, 160, 161, 162, 163 Кодексу адміністративного судочинства України, Житомирський окружний адміністративний суд, -

постановив:

Позовні вимоги Малинської об'єднаної державної податкової інспекції Житомирської області Державної податкової служби до Малинського державного виробничого підприємства комунального господарства про стягнення 337470,82 грн., - задовольнити.

Стягнути з Малинського державного виробничого підприємства комунального господарства (ЄДРПОУ 03343864) на користь Малинської об'єднаної державної податкової інспекції Житомирської області Державної податкової служби (розподільчий рахунок 34127999700196, одержувач УДКСУ в Житомирському районі, код 3803505 Банк ГУДКСУ в Житомирській області, МФО 811039) кошти в рахунок погашення податкового боргу перед бюджетом у сумі розміром 337470 (триста тридцять сім тисяч чотириста сімдесят) грн. 82 (вісімдесят дві) коп., з яких:

- 302118 (триста дві тисячі сто вісімнадцять) грн. 82 (вісімдесят дві) коп. - податковий борг з податку на додану вартість, з розрахункових рахунків у банківських установах, які обслуговують Малинське державне виробниче підприємство комунального господарства (р/р №31115029700338, банк одержувача ГУДКСУ в Житомирській області, МФО 811039, код ЄДРПОУ 37777637, одержувач: Малинське УДКСУ);

- 244 (двісті сорок чотири) грн. 08 (вісім) коп. - податковий борг з комунального податку, з розрахункових рахунків у банківських установах, які обслуговують Малинське державне виробниче підприємство комунального господарства (р/р №33217828700338, банк одержувача ГУДКСУ в Житомирській області, МФО 811039, код ЄДРПОУ 04053364, одержувач: Малинська міська рада);

- 21971 (двадцять одна тисяча дев'ятсот сімдесят одна) грн. 70 (сімдесят) коп. -заборгованість зі сплати збору за забруднення навколишнього природного середовища, з розрахункових рахунків у банківських установах, які обслуговують Малинське державне виробниче підприємство комунального господарства (р/р №33114329700338, банк одержувача ГУДКСУ в Житомирській області, МФО 811039, код ЄДРПОУ 04053364, одержувач: Малинська міська рада);

- 258 (двісті п'ятдесят вісім) грн. 46 (сорок шість) коп. - податковий борг з податку з доходів фізичних осіб, з розрахункових рахунків у банківських установах, які обслуговують Малинське державне виробниче підприємство комунального господарства (р/р №33213800700338, банк одержувача ГУДКСУ в Житомирській області, МФО 811039, код ЄДРПОУ 04053364, одержувач: Малинська міська рада);

- 12877 (дванадцять тисяч вісімсот сімдесят сім) грн. 76 (сімдесят шість) коп. -податковий борг по екологічному податку, з розрахункових рахунків у банківських установах, які обслуговують Малинське державне виробниче підприємство комунального господарства (р/р №33113364700338, банк одержувача ГУДКСУ в Житомирській області, МФО 811039, код ЄДРПОУ 04053364, одержувач: Малинська міська рада).

Вступну та резолютивну частини постанови виготовлено у нарадчій кімнаті і проголошено 05 квітня 2012 року.

Постанова набирає законної сили після закінчення строків подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Житомирський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня проголошення постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Житомирського апеляційного адміністративного суду.

В разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною 4 статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя: А.В. Фещук

Повний текст постанови виготовлено 10 квітня 2012 року.