справа № 0670/83/12
категорія 8.2.1
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21 березня 2012 р. м. Житомир
Житомирський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Фещук А.В.,
при секретарі судового засідання Костарчуку О.Ф.,
за участю:
представників позивача: ОСОБА_1 (за довіреністю від 17.01.2012 року) та ОСОБА_2 (за довіреністю від 17.01.2012 року);
представника відповідача - ОСОБА_3 (за довіреністю від 01.07.2011 року),
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду за адресою: 10014, місто Житомир, вул. Мала Бердичівська, 23, адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Сатурн" до Коростенської об'єднаної державної податкової інспекції Житомирської області про скасування податкового повідомлення-рішення №0000641601 від 09.12.2011 року,-
встановив:
У січні 2012 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Сатурн" звернулось до Житомирського окружного адміністративного суду з позовом до Коростенської об'єднаної державної податкової інспекції Житомирської області, в якому просить скасувати податкове повідомлення-рішення №0000641601 від 09.12.2011 року про зменшення товариству розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість за жовтень 2011 року на 308748 грн.
В обґрунтування позову зазначає, що оскаржуване рішення було прийняте податковим органом у зв'язку з порушенням позивачем вимог п.п. 4.6.7 розділу 5 Порядку заповнення та подання податкової декларації з податку на додану вартість, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України №41 від 25.01.2011 року. Рядок 21.3 передбачений для відображення збільшення або зменшення залишку від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (рядок 24) за результатами камеральної чи документальної перевірки, проведеної органом державної податкової служби. Згідно з п.102.1 ст. 102 Податкового кодексу України контролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2 цієї статті, має право самостійно визначити суму грошових зобов'язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня, що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації та/або граничного строку сплати грошових зобов'язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Із акта камеральної перевірки складеного відповідачем та з оскаржуваного податкового повідомлення-рішення 0000641601 від 09.12.2011 року не зрозуміло що саме невірно та які норми порушено позивачем при складання та поданні податкової декларації з податку на додану вартість. Між тим, застосовуючи до спірних правовідносин приписи Податкового кодексу України, відповідачем не враховується, що відповідно до п.1 розділу ХІХ "Прикінцеві положення" цей Кодекс набрав чинності з 01.01.2011 року, а тому застосування до спірних правовідносин, тобто до вирішення питання про можливість включення до складу податкового кредиту сум податку на додану вартість на підставі податкових накладних, виписаних у 2008 році, приписів Податкового кодексу України, який набрав чинності лише з 01.01.2011 року, порушує принцип дії нормативно-правових актів у часі. Зазначає, що положення Закону України "Про податок на додану вартість" (чинного на час виникнення спірних правовідносин) не містили заборони на включення сум податку на додану вартість, сплачених платником податку у минулих звітних періодах, до складу податкового кредиту майбутніх звітних періодів у разі отримання від постачальника, зареєстрованого платником податку на додану вартість, належним чином оформлених податкових накладних. Відтак, у контролюючого органу відсутні правові підстави для застосовування строку давності до правовідносин щодо формування податкового кредиту.
Представники позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримали у повному обсязі, з підстав, викладених у адміністративному позові, просили їх задовольнити.
Відповідач надав письмові заперечення проти адміністративного позову та пояснення, за змістом яких просить відмовити у його задоволенні. Зазначив, що підставою для зменшення значення рядка 24 декларацій з ПДВ за жовтень 2011 року стало порушення вимог п.п. 4.6.7 розділу 5 Порядку заповнення та подання податкової декларації з податку на додану вартість, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України №41 від 25.01.2011 року. Згідно з п. 102.1 ст. 102 Податкового кодексу України контролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2 цієї статті, має право самостійно визначити суму грошових зобов'язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня, що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації та/або граничного строку сплати грошових зобов'язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Посилається на п.123.1 ст.123 Податкового кодексу України, та відповідно вважає, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення прийнято згідно з чинним законодавством.
У судовому засіданні представник відповідача просив відмовити у задоволенні позовних вимог.
Заслухавши в судовому засіданні пояснення представників сторін, дослідивши та оцінивши надані докази за своїм внутрішнім переконанням, суд встановив наступне.
Товариство з обмеженої відповідальністю "Сатурн" (далі - ТОВ "Сатурн") є юридичною особою, включене до ЄДРПОУ за номером 31318263, перебуває на податковому обліку в Коростенській об'єднаній державній податковій інспекції Житомирської області (далі - Коростенська ОДПІ).
Відповідачем здійснено камеральну перевірку даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість за жовтень 2011 року, за наслідками якої складено акт від 30.11.2011 року №1756/15-02.
Зазначеним актом зафіксовано порушення підприємством вимог п.102.1 ст.102, п.123.1 ст.123 Податкового кодексу України, пункту 4.6.7 розділу 5 Порядку заповнення та подання податкової декларації з податку на додану вартість, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України №41 від 25.01.2011 року (далі - Порядок №41), що призвело до завищення суми від'ємного значення, що підлягає зарахуванню до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду. Зазначене порушення виникло у зв'язку з тим, що ТОВ "Сатурн" при заповненні податкової декларації з податку на додану вартість за жовтень 2011 року безпідставно включило до рядка 24 (залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового кредиту) залишок від'ємного значення ПДВ, що виник за період з квітня по жовтень 2008 року у сумі 308748 грн., який відповідно до пункту 4.6.7 розділу 5 Порядку №41 підлягає зменшенню на суму 308748 грн.
На підставі акта перевірки відповідачем прийнято оскаржуване податкове повідомлення-рішення, яким підприємству зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість за жовтень 2011 року на 308748 грн.
Перевіряючи оскаржуване рішення на відповідність вимогам ч. 3 ст. 2 КАС України, суд не може визнати його таким, що узгоджується з правовими положеннями законів України, зважаючи на наступне.
Судом встановлено, що фактичною підставою для зменшення позивачеві податковим органом за жовтень 2011 року залишку від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового кредиту, стало порушення вимог пункту 4.6.7 розділу 5 Порядку №41 та п. 102.1 ст. 102 Податкового кодексу України (далі - Кодекс).
Вирішуючи питання про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог, судом враховується, що порядок та умови формування податкового кредиту регулюються розділом V Податкового кодексу України.
Відповідно до п. 198.3 ст. 198 Кодексу податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку, а також придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.
Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.
Згідно з п. 200.1 ст. 200 Кодексу сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.
При цьому, при від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (п. 200.3 цієї ж статті).
Відповідно до підпункту "б" пункту 200.4 статті 200 Кодексу залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового кредиту.
Згідно з п. 102.1 ст. 102 Кодексу контролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2 цієї статті, має право самостійно визначити суму грошових зобов'язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня, що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації та/або граничного строку сплати грошових зобов'язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання.
У свою чергу, пунктом 102.5 статті 102 Кодексу передбачено, що заяви про повернення надміру сплачених грошових зобов'язань або про їх відшкодування у випадках, передбачених цим Кодексом, можуть бути подані не пізніше 1095 дня, що настає за днем здійснення такої переплати або отримання права на таке відшкодування.
Приписи п. 102.5 ст. 102 Податкового кодексу України регулюють виключно питання повернення надміру сплачених грошових зобов'язань та відшкодування сум податку на додану вартість і саме для вирішення цих питань законодавець встановлює 1095-денний термін. Будь-яких обмежень щодо строків відображення податкового кредиту та перенесення залишку від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового кредиту, Податковий кодекс України не містить.
Зазначена позиція викладена в листі Державної податкової служби України за №808/7/15-3417-16 від 12.01.2012 року.
Відповідно до підпункту 4.6.7. пункту 4.6 розділу 5 Порядку №41 рядок 21.3 передбачений для відображення збільшення або зменшення від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (рядок 24) за результатами камеральної чи документальної перевірки, проведеної органом державної податкової служби.
Представники позивача в судовому засіданні зазначили, що за результатами камеральної перевірки даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість попереднього податкового періоду, відповідачем не виявлено методологічних помилок при заповненні позивачем декларації з ПДВ за вересень 2011 року. Вказані відомості не заперечувались у судовому засіданні представником відповідача.
Таким чином, платник податку, який не мав права на бюджетне відшкодування через відсутність оподатковуваних поставок, має право в рядку 24 податкової декларації з ПДВ відображати залишок від'ємного значення податку, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду та з дати виникнення якого минуло 1095 днів, до повного його погашення.
Зважаючи на встановлені у справі обставини, а також враховуючи приписи чинного податкового законодавства, яке регулює спірні правовідносини, суд вважає, що позовні вимоги про скасування податкового повідомлення-рішення Коростенської об'єднаної державної податкової інспекції Житомирської області №0000641601 від 09.12.2011 року підлягають задоволенню.
Відповідно до вимог ст.94 КАС України судові витрати позивача зі сплати судового збору підлягають відшкодуванню за рахунок державного бюджету.
Керуючись ст. ст. 8, 9, 10, 11, 23, 94, 158, 159, 160, 161, 162, 163 Кодексу адміністративного судочинства України, Житомирський окружний адміністративний суд, -
постановив:
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Сатурн" до Коростенської об'єднаної державної податкової інспекції Житомирської області про скасування податкового повідомлення-рішення №0000641601 від 09.12.2011 року, - задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Коростенської об'єднаної державної податкової інспекції Житомирської області №0000641601 від 09.12.2011 року.
Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Сатурн" судові витрати зі сплати судового збору у сумі розміром 2146 (дві тисячі сто сорок шість) грн. 00 (нуль) коп.
Вступну та резолютивну частини постанови виготовлено у нарадчій кімнаті і проголошено 21 березня 2012 року.
Постанова набирає законної сили після закінчення строків подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Житомирський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня проголошення постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Житомирського апеляційного адміністративного суду.
В разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною 4 статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Суддя: А.В. Фещук
Повний текст постанови виготовлено 26 березня 2012 року.