Категорія №11.5
ПОСТАНОВА
Іменем України
18 червня 2012 року Справа № 2а/1270/3279/2012
Луганський окружний адміністративний суд у складі:
Головуючого судді: Широкої К.Ю.,
при секретарі: Бондар Ю.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Публічного акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" в особі філії АТ "Укрексімбанк" в м. Луганську до Відділу державної виконавчої служби Троїцького районного управління юстиції, Відділу примусового виконання рішень Управління Державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Луганській області, третя особа - Закрите акціонерне товариство "Троїцький олійнопресовий завод" про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання вчинити певні дії,-
В С Т А Н О В И В:
25 квітня 2012 року позивач ПАТ «Державний експортно-імпортний банк України» в особі філії АТ «Укрексімбанк» в м. Луганську звернувся до суду з позовом до Відділу державної виконавчої служби Троїцького районного управління юстиції, Відділу примусового виконання рішень Управління Державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Луганській області, третя особа - Закрите акціонерне товариство "Троїцький олійнопресовий завод" про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання вчинити певні дії, в обґрунтування якого вказав наступне.
09 квітня 2012 року позивач дізнався про те, що на все нерухоме майно, яке належить ЗАТ «Троїцький олійнопресовий завод» накладені наступні арешти: арешт нерухомого майна, зареєстрований 26.04.2011 року, обтяжував заявник ВДВС Троїцького району управління юстиції; арешт нерухомого майна, зареєстрований 10.06.2011, обтяжував - заявник ППВР ВДВС головного управління юстиції у Луганській області.
Все нерухоме майно знаходиться в іпотеці Позивача згідно Іпотечного договору, посвідченого 23.07.2008 року ОСОБА_2, приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу за реєстром №4284.
Рішенням Господарського суду від 08.08.2011 було звернено стягнення на Єдиний майновий комплекс ЗАТ «Троїцький олійнопресовий завод» та є предметом іпотеки за іпотечним договором, посвідченим 23.07.2008 року ОСОБА_2 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу за реєстром № 4284.
На виконання рішення Господарського суду Луганської області від 08.08.11 по справі № 16\84 видано Наказ від 23.08.11, який надіслано до Департаменту державної виконавчої служби України Міністерства юстиції України. Державним виконавцем ВПВР Державної виконавчої служби України 25 жовтня 2011 року була винесена постанова про відкриття виконавчого провадження ВП №29564514. На теперішній час існує два виконавчих провадження по зверненню стягнення на майно, які не об'єднані в одну справу, а саме: зведене виконавче провадження від 07.12.2012 про стягнення на користь фізичних, юридичних осіб та держави, яке знаходиться в провадженні ВПВР управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Луганській області; виконавче провадження від 25.10.2011 про звернення стягнення на єдиний майновий комплекс, яке знаходиться в провадженні ВПВР Державної виконавчої служби України.
Позивач вважає, що була порушена ч. 4 ст. 54 Закону України «Про виконавче провадження», у зв'язку з наведеним просить.
1. Визнати протиправними бездіяльність відділу державної виконавчої служби Троїцького районного управління юстиції щодо інформування позивача про арешт всього нерухомого майна, яке належить ЗАТ «Троїцький олійнопресовий завод» за адресою: вул.Радянська, буд.33 смт.Троїцьке, Троїцького району Луганської області.
2. Визнати протиправними бездіяльність відділу примусового виконання рішень управління Державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Луганській області щодо інформування позивача про арешт всього нерухомого майна, яке належить ЗАТ «Троїцький олійнопресовий завод» за адресою: вул..Радянська, буд.33 смт.Троїцьке, Троїцького району Луганської області.
3. Зобов'язати відділу державної виконавчої служби Троїцького районного управління юстиції зняти арешт накладений на все нерухоме майно, яке належить Закритому акціонерному товариству "Троїцький олійнопресовий завод"за адресою: вул. Радянська, 33, смт. Троїцьке, Троїцького району Луганської області.
4. Зобов'язати відділ примусового виконання рішень управління Державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Луганській області зняти арешт накладений на все нерухоме майно, яке належить Закритому акціонерному товариству "Троїцький олійнопресовий завод" за адресою: вул. Радянська, 33, смт. Троїцьке, Троїцького району Луганської області.
Представник відповідача ВДВС Троїцького районного управління юстиції у судове засідання не з'явився, причини неявки суду не повідомив, про час, дату та місце слухання справи був повідомлений належним чином. 06 червня 2012 року через канцелярію суду надав суду заяву повідомив, що зведене виконавче провадження про стягнення з ЗАТ "Троїцький олійнопресовий завод", на підставі постанови начальника управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Луганській області від 25.08.2011 року, передано для подальшого виконання до відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції. Складання акту опису і арешту майна відносно майна ЗАТ "Троїцький олійнопресовий завод", здійснювали державні виконавці відділу державної виконавчої служби Троїцького районного управління юстиції на підставі доручення керівника виконавчої групи з виконання зведеного виконавчого провадження про стягнення з ЗАТ "Троїцький олійнопресовий завод" ОСОБА_3
Представник відповідача Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Луганській області у судовому засіданні проти задоволення позовних вимог заперечував, надав письмові заперечення (а.с.93). 25.08.2011 постановою начальника управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Луганській області передано на виконання до відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Луганській області зведене виконавче провадження №24334089 від 07.12.2010 щодо стягнення боргу з ЗАТ "Троїцький олійнопресовий завод" на користь фізичних і юридичних осіб та держави на загальну суму 12 786 251,02 грн. 30.09.2011 керівником виконавчої групи направлено доручення до ВДВС Троїцького районного управління юстиції щодо перевірки майнового стану боржника та у відповідності до ст. 66 ЗУ "Про виконавче провадження" проведення опису й арешту майна, належного боржнику. 06.12.2011 державним виконавцем ВДВС Троїцького районного управління юстиції проведено опис й арешт майна боржника.
Також в судовому засіданні представник відповідача зазначив, що арешт майнового комплексу та існування двох виконавчих проваджень позивач знав, тому його не повідомляли, так як при розгляді справи №2а1270\1904\2012 зазначені питання були розглянути, постановою Луганського окружного адміністративного суду від 13.04.2012 року відмовлено в задоволені позовних вимог.
Заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих сторонами доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст.ст.69-72 КАС України, суд прийшов до такого.
Спірні правовідносини регулюються Законом України "Про виконавче провадження", Законом України "Про іпотеку", Законом України "Про державну виконавчу службу".
Відповідно до статті 1 Закону України "Про іпотеку" іпотека - це вид забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.
Судом встановлено, що 23.07.2008 року між Відкритим акціонерним товариством "Державний експортно-імпортний банк України", правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство "Державний експортно-імпортний банк України", та Закритим акціонерним товариством "Троїцький олійнопресовий завод" було укладено іпотечний договір за умовами якого іпотекодержатель при виконанні іпотекодавцем умов та положень, визначених в Кредитному договорі, проводить кредитні операції виключно в межах ліміту заборгованості за Кредитним договором, встановленим у розмірі, що не перевищуватиме суму, еквівалентну 13 960 000, 00 доларів США, терміном користування до 05 липня 2013 року. В забезпечення виконання вказаних зобов'язань, іпотекодавець на умовах, передбачених цим договором, передає в іпотеку іпотекодержателю підприємство як єдиний майновий комплекс Закритого акціонерного товариства "Троїцький олійнопресовий завод". Майновий комплекс об'єктів нерухомого майна, розташований за адресою: Луганська область, Троїцький район, смт. Троїцьке, вулиця Радянська, буд.33 (а.с.23).
Рішенням від 08.08.2011 року Господарського суду Луганської області було звернуто стягнення на єдиний майновий комплекс ЗАТ "Троїцький олійнопресовий завод", яке належить ЗАТ "Троїцький олійнопресовий завод" та є предметом іпотеки за іпотечним договором, посвідченим 23.07.2008 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_2 за реєстровим номером № 4284 (а.с.32).
Ухвалою від 14.12.2011 року Господарського суду Луганської області роз'яснено пункт 2 резолютивної частини рішення господарського суду Луганської області від 08.08.2011 року № 16/84 таким чином, що під майном єдиного майнового комплексу ЗАТ "Троїцький олійнопресовий завод", яке належить ЗАТ "Троїцький олійнопресовий завод" та є предметом іпотеки за іпотечним договором, посвідченим 23.07.2008 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_2 за реєстровим номером № 4284, на яке звертається стягнення, розуміються і інші складові частини єдиного майнового комплексу ЗАТ "Троїцький олійнопресовий завод", яке належить ЗАТ "Троїцький олійнопресовий завод" та є предметом іпотеки за іпотечним договором, посвідченим 23.07.2008 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_2 за реєстровим номером № 4284, поряд з нерухомим майном та транспортними засобами, переліченими в п.2 резолютивної частини рішення господарського суду Луганської області від 08.08.2011 року № 16/84 (а.с 42).
Згідно Закону України "Про виконавче провадження" - виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (далі - рішення).
Законом України "Про виконавче провадження" передбачено, що державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії (стаття 11 Закону України "Про виконавче провадження").
У відповідності зі ст. 11 Закону України "Про виконавче провадження " державний виконавець у процесі здійснення виконавчого провадження має право:
1) проводити перевірку виконання боржниками рішень, що підлягають виконанню відповідно до цього Закону;
2) здійснювати перевірку виконання юридичними особами всіх форм власності, фізичними особами, фізичними особами - підприємцями рішень стосовно працюючих у них боржників;
3) з метою захисту інтересів стягувача одержувати безоплатно від органів, установ, організацій, посадових осіб, сторін та учасників виконавчого провадження необхідні для проведення виконавчих дій пояснення, довідки та іншу інформацію, у тому числі конфіденційну;
4) безперешкодно входити до приміщень і сховищ, що належать боржникам або зайняті ними, проводити огляд зазначених приміщень і сховищ, у разі необхідності примусово відкривати та опечатувати такі приміщення і сховища;
5) накладати арешт на майно боржника, опечатувати, вилучати, передавати таке майно на зберігання та реалізовувати його в установленому законодавством порядку;
6) накладати арешт на кошти та інші цінності боржника, зокрема на кошти, які перебувають на рахунках і вкладах у банках, інших фінансових установах, на рахунки в цінних паперах, а також опечатувати каси, приміщення і місця зберігання грошей;
7) за згодою власника використовувати приміщення, у тому числі комунальної власності, для тимчасового зберігання вилученого майна, а також транспортні засоби стягувача або боржника для перевезення майна;
8) звертатися до суду, який видав виконавчий документ, із заявою про роз'яснення рішення, про видачу дубліката виконавчого документа, про встановлення чи зміну порядку і способу виконання, про відстрочку та розстрочку виконання рішення;
9) звертатися до органу (посадової особи), який видав виконавчий документ, про роз'яснення змісту документа;
10) звертатися до суду з поданням про розшук боржника - фізичної особи або дитини чи про постановлення вмотивованого рішення про примусове проникнення до житла чи іншого володіння боржника - фізичної або іншої особи, в якої перебуває майно боржника чи майно та кошти, належні боржникові від інших осіб, або дитина, стосовно якої складено виконавчий документ про її відібрання;
11) викликати фізичних осіб, посадових осіб з приводу виконавчих документів, що знаходяться у виконавчому провадженні, а в разі неявки боржника без поважних причин виносити постанову про його привід через органи внутрішніх справ;
12) залучати у встановленому порядку до провадження виконавчих дій понятих, працівників органів внутрішніх справ, інших осіб, а також експертів, спеціалістів, а для оцінки майна - суб'єктів оціночної діяльності - суб'єктів господарювання;
13) накладати стягнення у вигляді штрафу на фізичних, юридичних та посадових осіб у випадках, передбачених законом;
14) застосовувати під час провадження виконавчих дій відеозапис, фото- і кінозйомку;
15) у процесі виконання рішень за наявності вмотивованого рішення суду про примусове проникнення до житла чи іншого володіння фізичної особи безперешкодно входити на земельні ділянки, до житлових та інших приміщень боржника - фізичної особи, особи, у якої знаходиться майно боржника чи майно та кошти, належні боржникові від інших осіб, проводити в них огляд, у разі необхідності примусово відкривати їх в установленому порядку із залученням працівників органів внутрішніх справ, опечатувати такі приміщення, арештовувати, опечатувати та вилучати належне боржникові майно, яке там перебуває та на яке за законом можливо звернути стягнення;
16) вимагати від матеріально відповідальних і посадових осіб боржників - юридичних осіб або від боржників - фізичних осіб надання пояснень за фактами невиконання рішень або законних вимог державного виконавця чи іншого порушення вимог законодавства про виконавче провадження;
17) з метою профілактичного впливу повідомляти органам державної влади, громадським об'єднанням, трудовим колективам і громадськості за місцем проживання або роботи особи про факти порушення нею вимог законодавства про виконавче провадження;
18) у разі ухилення боржника від виконання зобов'язань, покладених на нього рішенням, звертатися до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника - фізичної особи або керівника боржника - юридичної особи за межі України - до виконання зобов'язань за рішенням;
19) у разі необхідності залучати до проведення чи організації виконавчих дій суб'єктів господарювання, у тому числі на платній основі, за рахунок авансового внеску стягувача;
20) здійснювати інші повноваження, передбачені цим Законом та іншими законами.
Відповідно до статті 57 Закону України "Про виконавче провадження" арешт на майно боржника може накладатися державним виконавцем шляхом:
винесення постанови про арешт коштів та інших цінностей боржника, що знаходяться на рахунках і вкладах чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах;
винесення постанови про арешт коштів, що перебувають у касі боржника або надходять до неї;
винесення постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження;
проведення опису майна боржника і накладення на нього арешту
Згідно ст. 66 Закону України "Про виконавче провадження" у разі відсутності у боржника - юридичної особи коштів у обсязі, достатньому для покриття заборгованості, стягнення звертається на інше майно, належне такому боржникові або закріплене за ним, у тому числі на майно, що обліковується на окремому балансі філії, представництва та іншого відокремленого підрозділу боржника - юридичної особи (крім майна, вилученого з обороту або обмежуваного в обороті) незалежно від того, хто фактично використовує це майно.
У разі якщо на зазначене майно накладається арешт, воно реалізується в такій черговості:
1) у першу чергу - майно, що безпосередньо не використовується у виробництві (цінні папери, легковий автотранспорт, предмети дизайну офісів та інше майно, готова продукція (товари);
2) у другу чергу - об'єкти нерухомого майна, верстати, обладнання, інші основні засоби, а також сировина і матеріали, призначені для використання у виробництві.
Відповідно до ч. 1 ст. 72 КАС України, обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 13.04.2012 року по справі № 2а1270\1904\2012 за позовом Публічного акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" в особі філії АТ "Укрексімбанк"в м. Луганську до відділу Державної виконавчої служби Троїцького районного управління юстиції, Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Луганській області про визнання протиправними дій виконавчої служби щодо арешту рухомого майна, яке знаходиться в податковій заставі, зобов'язання Відділу примусового виконання рішень управління Державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Луганській області зняти арешт з рухомого майна були встановлені наступні обставини.
25 серпня 2011 постановою начальника управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Луганській області передано на виконання до відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Луганській області зведене виконавче провадження №24334089 від 07.12.2010 щодо стягнення боргу з ЗАТ "Троїцький олійнопресовий завод" на користь фізичних і юридичних осіб та держави на загальну суму 12 786 251,02 грн. З метою своєчасного виконання вищезазначеного виконавчого провадження постановою в.о. начальника управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Луганській області 30.09.2011 створено виконавчу групу. 30.09.2011 керівником виконавчої групи направлено доручення до ВДВС Троїцького районного управління юстиції щодо перевірки майнового стану боржника та у відповідності до ст. 66 ЗУ "Про виконавче провадження" проведення опису й арешту майна, належного боржнику.
Актом опису та арешту майна державного виконавця відділу Державної виконавчої служби Троїцького районного управління юстиції, складеного на підставі доручення керівника виконавчої групи при відділі примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Луганській області від 06.12.11 року, описано і накладено арешт на таке майно: Гранулятор марки "GRANTECH"ГТ520-356, який виготовлений в Україні 12.02.2009 та оснащений чотирма електричними моторами, на найбільшому моторі мається маркіровочна табличка, на якій маються надписи в вигляді ООО "Электромашина" двигатель "Асинхронный", тип "АИР 315443 №219160, 3Ф-50", яке належить Закритому акціонерному товариству "Троїцький олійнопресовий завод" за адресою: вул. Радянська, 33, смт. Троїцьке, Троїцького району Луганської області.
В ході розгляду зазначеної справи судом було встановлено, що на все нерухоме майно, яке належить ЗАТ «Троїцький олійнопресовий завод» був накладений арешт ВДВС Троїцького районного управління юстиції та ВПВР управління ДВС головного Управління юстиції в Луганській області.
Відповідно до вимог частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному аналізі всіх обставин справи в їх сукупності, та, враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу свої вимог і заперечень, суд приходить до наступного.
В обґрунтування протиправності бездіяльності відповідачів щодо інформування Позивача про арешт на все майно ЗАТ "Троїцький олійнопресовий завод", позивач посилається на ч. 4 ст. 54 Закону України «Про виконавче провадження», та зазначає, що державний виконавець повідомляє заставодержателя не пізніше наступного дня після накладення арешту на майно та роз'яснює заставодержателю право на звернення до суду з позовом про зняття арешту із заставленого майна.
Відповідно до частини 1 статті 52 Закону України "Про виконавче провадження" звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті (опису), вилученні та примусовій реалізації.
Таким чином, чинне законодавство передбачає, що поняття "звернення стягнення" охоплює наявність в сукупності трьох послідовних дій:
1) арешт (опис)
2) вилучення
3) примусова реалізація.
Згідно з пунктом 5.6.1. Інструкції про порядок проведення виконавчих дій, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України від 15 грудня 1999 року № 74/5 арешт майна представляє собою сукупність заходів, що передбачають опис майна, оголошення заборони розпоряджатися ним, а в разі потреби -в обмежені права користування майном або його вилучення в боржника та передачу на зберігання іншим особам.
Згідно з частиною 1, 2 статті 57 Закону України "Про виконавче провадження" арешт майна боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення. Арешт на майно боржника може накладатися державним виконавцем шляхом, зокрема, проведення опису майна боржника і накладення на нього арешту.
Позивач вважає, що відповідачі, наклавши арешт на все майно ЗАТ "Троїцький олійнопресовий завод" та не повідомивши Позивача про це, порушили його переважне право на звернення стягнення на вказане майно, надане йому Законом України "Про іпотеку".
Примусове звернення стягнення на предмет іпотеки, згідно частини 8 статті 54 "Про виконавче провадження", здійснюється державним виконавцем з урахуванням положень Закону України "Про іпотеку".
Відповідно до частини 6 статті 3 Закону України "Про іпотеку" у разі порушення боржником основного зобов'язання відповідно до іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити забезпечені нею вимоги за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими особами, права чи вимоги яких на передане в іпотеку нерухоме майно не зареєстровані у встановленому законом порядку або зареєстровані після державної реєстрації іпотеки.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що накладення арешту на все майно у виконавчому провадженні не є актом звернення стягнення на майно, а є лише дією, спрямованою на забезпечення можливості звернення стягнення на майно у майбутньому. Тому сам по собі арешт майна боржника не може порушувати переважне право іпотекодержателя на звернення стягнення на майно, що перебуває в іпотеці, тому не повідомлення в письмовому вигляді заставодержателя про арешт майна не порушує його права як заставодержателя.
Суд критично ставиться до доводів Позивача про те, що неправомірна бездіяльність Відповідачів порушує право Позивача на звернення до суду з позовом про зняття арешту із заставленого майна, так як накладення арешту на майно боржника та звернення стягнення на предмет іпотеки не являються тотожними поняттями, оскільки реалізація предмета іпотеки, на яке звернено стягнення, провадиться шляхом його продажу з публічних торгів, якщо інше не встановлено договором або законом.
Суд приходить до висновку, що реалізація заставленого майна є другим кроком у задоволенні вимог кредитор -іпотекодержателя із вартості (за рахунок) заставленого майна. Майно, на яке звернено стягнення, може бути реалізоване або з аукціонів (публічні торги), або іншим способом, передбаченим договором сторін або законом.
Вказаний висновок ґрунтується також і на наступному.
Відповідно до частини 4 статті 52 Закону України "Про виконавче провадження" та пункту 5.3.5 Інструкції про порядок вчинення виконавчих дій, затвердженої наказом Міністерства юстиції України № 74/5 від 15 грудня 1999 року (надалі - також "Інструкція") про звернення стягнення на заставлене майно для задоволення вимог стягувачів, які не є заставодержателями, державний виконавець повідомляє заставодержателя не пізніше наступного дня після накладення арешту на майно або тоді, коли йому стало відомо, що арештоване майно боржника знаходиться у заставі, та роз'яснює заставодержателю право на звернення до суду з позовом про звільнення заставленого майна з-під арешту.
Інформацію щодо заборони відчуження нерухомого майна, згідно п. 5.3.9 Інструкції, державний виконавець може отримати в Єдиному реєстрі заборони відчуження об'єктів нерухомого майна, держателем якого є Міністерство юстиції України, а державне підприємство "Інформаційний центр" Міністерства юстиції -його адміністратором.
Відповідно до пункту 5.3.7 Інструкції якщо заставодержатель не є стягувачем у виконавчому провадженні, кошти йому виплачуються у разі належного підтвердження права на заставлене майно. Після повного задоволення вимог заставодержателя залишок коштів використовується для задоволення вимог інших стягувачів у порядку, визначеному цим Законом.
Таким чином, у разі надання позивачем державному виконавцю належного підтвердження права на майно ЗАТ "Троїцький олійнопресовий завод", вимоги ПАТ "Державний експортно-імпортний банк України", як кредитора боржника, підлягатимуть першочерговому задоволенню.
Крім того, суд повторно звертає увагу на те, що арешт майна боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення.
Іпотекодержатель має право задовольнити забезпечені іпотекою вимоги за рахунок предмета іпотеки лише у разі виникнення обставин, передбачених Законом України "Про іпотеку". До таких обставин належать, зокрема, порушення боржником основного зобов'язання, винесення судом рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки, виконавчий напис нотаріуса або договір про задоволення вимог іпотекодержателя.
Таким чином, у разі належного виконання сторонами зобов'язання, яке було забезпечене іпотечним договором, у іпотекодержателя не виникає право на задоволення вимог за основним зобов'язанням за рахунок предмета іпотеки.
У зв'язку з цим суд вважає, що не інформування Позивача про арешт нерухомого майна ЗАТ "Троїцький олійнопресовий завод" не призвело до порушення прав Позивача як заставодержателя.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що не інформуванням відповідачами Позивача в письмовому вигляді про арешт всього нерухомого майна ЗАТ "Троїцький олійнопресовий завод" не було порушено переважного права позивача на майно ЗАТ "Троїцький олійнопресовий завод", що перебуває в іпотеці.
Таким чином, позовні вимоги про визнання протиправними бездіяльності державної виконавчої служби Троїцького районного управління юстиції та визнання протиправними бездіяльності Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Луганській області щодо інформування Позивача про арешту всього нерухомого майна є необґрунтованими.
Оскільки суд прийшов до висновку про необґрунтованість вимог позивача щодо визнання протиправними бездіяльності відповідачів щодо інформування про арешту всього нерухомого майна ЗАТ "Троїцький олійнопресовий завод" підстав для задоволення позовних вимог в частині зобов'язання Відповідачів зняти арешт з всього нерухомого майна ЗАТ "Троїцький олійнопресовий завод" судом також не вбачається.
Судові витрати покладаються на позивача.
На підставі ч. 3 ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні 18 червня 2012 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Виготовлення постанови у повному обсязі відкладено, про що повідомлено сторонам після проголошення вступної та резолютивної частини постанови в судовому засіданні з урахуванням вимог ч. 4 ст. 167 Кодексу адміністративного судочинства України.
Керуючись ст. ст. 11, 71, 94, 159-163 КАС України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
В задоволенні позовних вимог Публічного акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України"в особі філії АТ "Укрексімбанк" в м. Луганську до Відділу державної виконавчої служби Троїцького районного управління юстиції, Відділу примусового виконання рішень Управління Державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Луганській області, третя особа - Закрите акціонерне товариство "Троїцький олійнопресовий завод" про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання вчинити певні дії - відмовити за необґрунтованістю.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.
Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Повний текст постанови складено та підписано протягом п'яти днів з дня закінчення розгляду справи, відповідно до ч.3 ст.160 КАС України.
Суддя К.Ю. Широка