справа № 0670/393/12
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12 березня 2012 р. м. Житомир
Житомирський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Фещук А.В.,
розглянувши у письмовому провадженні у приміщенні суду за адресою: 10014, місто Житомир, вул. Мала Бердичівська, 23, адміністративну справу за позовом управління Пенсійного фонду України в Малинському районі Житомирської області до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 про стягнення 1159,11 грн.,-
встановив:
У січні 2012 року управління Пенсійного фонду України в Малинському районі Житомирської області звернулось до суду з позовом до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, в якому просить стягнути з відповідача заборгованість зі сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування у сумі розміром 1159,11 грн.
В обґрунтування позовних вимог зазначає, що відповідно до розрахунку суми простроченої заборгованості (недоїмки) зі сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України за період з 21.10.2010 року по 22.11.2011 року за відповідачем рахується заборгованість зі сплати страхових внесків за період з вересня по грудень 2010 року в сумі розміром 1159,11 грн., яка в добровільному порядку не сплачена.
Представник позивача у судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином. Надав через канцелярію суду клопотання про розгляд справи за відсутності його представника.
Відповідач у судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином. Причин неявки суду не повідомив, заяв про відкладення розгляду справи не надсилав. Письмових заперечень проти адміністративного позову до суду не надав.
Відповідно до ч.6 ст.128 Кодексу адміністративного судочинства України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
За наведених обставин суд вважає за можливе розглянути справу у порядку письмового провадження на підставі наявних у ній доказів.
Дослідивши матеріали справи, вирішивши питання чи мали місце обставини, якими обґрунтовуються вимоги та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, суд приходить до висновку про те, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.
Судом встановлено, що фізична особа - підприємець ОСОБА_1 є суб'єктом підприємницької діяльності та узятий на облік як платник страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування в управлінні Пенсійного фонду України в Малинському районі Житомирської області 02.02.2000 року, реєстраційний номер 13031991.
Пунктом 2.1. Положення про управління Пенсійного фонду України в районах, містах і районах у містах, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 30 квітня 2002 року №8-2, серед основних завдань управління визначено збирання та акумулювання в районі (місті) внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та інших коштів, призначених для пенсійного забезпечення, ведення їх обліку.
Відповідно до статті 17 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (далі - Закон №1058-IV) страхувальник зобов'язаний, зокрема, нараховувати, обчислювати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески.
Пунктом 3 статті 18 Закону №1058-IV визначено, що страхові внески до Пенсійного фонду України є цільовим загальнообов'язковим платежем, який справляється на всій території України в порядку, встановленому цим Законом.
Згідно з частиною 1 статі 24 Закону №1058-IV, страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.
З введенням в дію Закону України "Про внесення змін до законів України "Про Державний бюджет на 2010 рік" та "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", який набрав чинності 17.07.2010 року, фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок), та члени сімей зазначених осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності та не перебувають з ними у трудових відносинах, зобов'язані сплачувати страхові внески у розмірі, який може бути визначений ними самостійно. При цьому сума страхового внеску з урахуванням частини фіксованого або єдиного податку, що перерахована до Пенсійного фонду України, повинна становити не менше мінімального розміру страхового внеску за кожну особу та не більше розміру страхового внеску, обчисленого від максимальної величини витрат на оплату праці в місяць.
Частинами 4-6 статті 20 Закону №1058-IV визначено, що сплата страхових внесків здійснюється виключно в грошовій формі шляхом внесення відповідних сум страхових внесків до солідарної системи на банківські рахунки виконавчих органів Пенсійного фонду.
Страхові внески сплачуються страхувальниками шляхом перерахування безготівкових сум з їх банківських рахунків.
Страхувальники - фізичні особи, які не мають банківських рахунків, сплачують страхові внески шляхом готівкових розрахунків через банківські установи.
Страхувальники зобов'язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду.
Згідно з частиною 12 статті 20 Закону №1058-IV, страхові внески підлягають сплаті незалежно від фінансового стану платника страхових внесків.
Відповідно до Закону №1058-IV постановою правління Пенсійного фонду України від 19 грудня 2003 року №21-1 затверджено Інструкцію про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України.
Підпунктом 2.1.3 пункту 2.1 вказаної Інструкції передбачено, що платниками страхових внесків є фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, в тому числі ті, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок).
Згідно з п.п. 5.3.4 п.5.3 Інструкції, страхові внески платниками, визначеними підпунктом 2.1.3 пункту 2.1 цієї Інструкції, які обрали особливий спосіб оподаткування, сплачуються ними за себе та членів своїх сімей, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності (підпункт 2.1.4 пункту 2.1 цієї Інструкції), до 20 числа поточного місяця за попередній у фіксованому розмірі.
Відповідно до частини 2 статті 106 Закону №1058-IV суми страхових внесків своєчасно не нараховані та/або не сплачені страхувальниками у строки, визначені статтею 20 цього Закону, в тому числі обчислені територіальними органами Пенсійного фонду у випадках, передбачених частиною третьою статті 20 цього Закону, вважаються простроченою заборгованістю із сплати страхових внесків (далі - недоїмка) і стягуються з нарахуванням пені та застосуванням фінансових санкцій.
У добровільному порядку відповідач заборгованість зі сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування у сумі розміром 1159,11 грн. не сплатив, у зв'язку з чим позивачем виставлена вимога про сплату боргу №Ф-261 від 11.05.2011 року, яка отримана відповідачем 18.05.2011 року, що засвідчується копією зворотного повідомлення про вручення поштового відправлення, доданого до матеріалів адміністративного позову. Доказів оскарження вказаної вимоги відповідачем суду не надано.
Частиною 15 статті 106 Закону №1058-IV визначено, що строк давності щодо стягнення недоїмки, пені та штрафів не застосовується.
Оскільки відповідач протягом встановленого законом строку суму страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, добровільно не сплатив, тому виходячи з вимог законодавства вона підлягає стягненню.
Відповідно до частини 4 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.
Керуючись ст. ст. 8, 9, 10, 11, 23, 94, 128, 158, 159, 160, 161, 162, 163 Кодексу адміністративного судочинства України, Житомирський окружний адміністративний суд, -
постановив:
Позовні вимоги управління Пенсійного фонду України в Малинському районі Житомирської області до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 про стягнення 1159,11 грн., - задовольнити.
Стягнути з фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь управління Пенсійного фонду України в Малинському районі Житомирської області заборгованість зі сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування за період з вересня по грудень 2010 року в сумі розміром 1159 (тисяча сто п'ятдесят дев'ять) грн.11 (одинадцять) коп.
Повний текст постанови виготовлено у нарадчій кімнаті 12 березня 2012 року.
Постанова набирає законної сили у строк та у порядку, що визначені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України, і може бути оскаржена до Житомирського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції у порядку, визначеному статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з моменту отримання копії постанови.
Суддя: А.В. Фещук