справа № 0670/2008/12
категорія 8.1.5
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16 травня 2012 р. м. Житомир
Житомирський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Фещук А.В.,
розглянувши у письмовому провадженні у приміщенні суду за адресою: 10014, місто Житомир, вул. Мала Бердичівська, 23, адміністративну справу за позовом Державної податкової інспекції у м. Житомирі до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 про стягнення 332,34 грн.,-
встановив:
У квітні 2012 року Державна податкова інспекція у м.Житомирі звернулася до Житомирського окружного адміністративного суду з позовом до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, в якому просить стягнути з відповідача заборгованість зі сплати єдиного податку у сумі 332,34 грн.
В обґрунтування позовних вимог зазначає, що фізична особа - підприємець ОСОБА_1 має перед бюджетом податкову заборгованість у суму 332,64 грн., та підставами для її стягнення вважає норми ст. 67 Конституції України, статей 16, 41 Податкового кодексу України, Закону України "Про державну податкову службу в Україні", Указу Президента України "Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва" від 03.07.1998 року № 727/98.
Представник позивача у судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.
Відповідач у судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином. Причин неявки суду не повідомив, заяв про відкладення розгляду справи не надсилав. Письмових заперечень проти адміністративного позову до суду не надав.
Відповідно до ч.6 ст.128 Кодексу адміністративного судочинства України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
За наведених обставин суд вважає за можливе розглянути справу у порядку письмового провадження на підставі наявних у ній доказів.
Дослідивши матеріали справи, вирішивши питання чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, суд приходить до висновку про те, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.
Судом встановлено, що фізична особа-підприємець ОСОБА_1 зареєстрована 27.01.2006 року Виконавчим комітетом Житомирської міської ради, та перебуває на обліку у Державній податковій інспекції у м. Житомирі.
Відповідно до ст. 2 Закону України "Про державну податкову службу в Україні", завданнями органів державної податкової служби, зокрема, є здійснення контролю за додержанням податкового законодавства, правильністю обчислення, повнотою і своєчасністю сплати до бюджетів, державних цільових фондів податків і зборів (обов'язкових платежів), а також неподаткових доходів, установлених законодавством.
Відповідно до пунктів 1, 2, 11 статті 10 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" державні податкові інспекції в районах, містах без районного поділу, районах у містах, міжрайонні та об'єднані державні податкові інспекції здійснюють контроль за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування та сплати податків та зборів (обов'язкових платежів); забезпечують облік платників податків, інших платежів, правильність обчислення і своєчасність надходження цих податків, платежів, а також здійснюють реєстрацію фізичних осіб - платників податків та інших обов'язкових платежів; подають до судів позови до підприємств, установ, організацій та громадян про визнання угод недійсними і стягнення в доход держави коштів, одержаних ними за такими угодами, а в інших випадках - коштів, одержаних без установлених законом підстав, а також про стягнення заборгованості перед бюджетом і державними цільовими фондами за рахунок їх майна.
Згідно з п. 87.2 ст. 87 Податкового кодексу України джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами.
При цьому відповідно до п. 87.11 ст. 87 Податкового кодексу України орган стягнення звертається до суду з позовом про стягнення суми податкового боргу платника податку - фізичної особи. Стягнення податкового боргу за рішенням суду здійснюється державною виконавчою службою відповідно до закону про виконавче провадження.
Фізичні особи згідно із нормами п. 15.1. ст. 15 цього Кодексу є платниками податків (резиденти і нерезиденти України), які мають, одержують (передають) об'єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об'єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов'язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом.
Згідно із вимогами п. 63.5. ст. 60 цього Кодексу всі фізичні особи - платники податків та зборів реєструються в органах державної податкової служби шляхом включення відомостей про них до Державного реєстру фізичних осіб - платників податків у порядку, визначеному цим Кодексом. Фізичні особи - підприємці та особи, які мають намір провадити незалежну професійну діяльність, підлягають взяттю на облік як самозайняті особи в органах державної податкової служби згідно з цим Кодексом.
З наведених норми вбачається, що їх приписи не виокремлюють поняття "фізичної особи - підприємця" і поняття "фізичної особи" з огляду на статус платника податків, тому, суд приходить до висновку, що орган державної податкової служби має право на підставі п. 87.11 ст. 87 Податкового кодексу України звертатися до суду з позовом про стягнення суми податкового боргу з фізичної особи -підприємця.
Відповідно до ст. 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Підпунктом 20.1.28. п. 20.1. ст. 20 Податкового кодексу України, який набрав чинності 01.01.2011р., визначено, що органи державної податкової служби, окрім іншого, мають право стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом.
Таким чином, позивач є органом державної влади, уповноваженим здійснювати функцію контролю за визначенням та сплатою платником податків, повноваження якого на звернення до суду із позовом про стягнення податкового боргу прямо визначені законодавством України.
Згідно із п. 10.1.2. п. 10.1. ст. 10 Податкового кодексу України до місцевих податків належить єдиний податок.
Пунктом 2 Указу Президента України "Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва" від 03.07.1998р. № 727/98 передбачено, що суб'єкти малого підприємництва - фізичні особи мають право самостійно обрати спосіб оподаткування доходів за єдиним податком шляхом отримання свідоцтва про сплату єдиного податку.
14 грудня 2007 року відповідачем до податкового органу подано заяву про право застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності на 2008 рік, в якій він вказав вид діяльності " торгівля автозапчастинами, надання послуг населенню по ремонту та обслуговуванню".
Згідно з п. 2 пп. 6 Указу Президента України "Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва" - суб'єкт підприємницької діяльності - фізична особа, сплачує єдиний податок, щомісяця не пізніше 20 числа наступного місяця.
Державною податковою інспекцією у м. Житомирі було виставлено податкову вимогу за № 1/1585 від 26.10.2009 року, відповідно до якої загальна сума податкового бору відповідача за узгодженими податковими зобов'язаннями становить 332,64 грн.
Вказана вимога про сплату боргу по єдиному податку в добровільному порядку не сплачена та не оскаржена і є чинною.
Станом на 20.12.2011 року у відповідача рахується заборгованість з єдиного податку в сумі 332,64 грн., яка підтверджується довідкою №276 від 21.12.2011 року
Пунктом 38.1. ст. 38. Податкового кодексу України встановлено, що виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк.
Доказів сплати заборгованості відповідач не надав. Наявність заборгованості на час розгляду справи підтверджена податковим органом.
З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що позовні вимоги податкового органу підлягають задоволенню у повному обсязі.
Відповідно до ч. 4 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.
Керуючись ст. ст. 8, 9, 10, 11, 23, 94, 158, 159, 160, 161, 162, 163 Кодексу адміністративного судочинства України, Житомирський окружний адміністративний суд, -
постановив:
Позов Державної податкової інспекції у м. Житомирі до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 про стягнення 332,34 грн., - задовольнити.
Стягнути з фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_1) кошти в рахунок погашення податкового боргу з єдиного податку перед державним бюджетом у сумі розміром 332 (триста тридцять дві) грн. 34 (тридцять чотири) коп. (р/р №31512970700002, код платежу 14010100, ЄДРПОУ 22062319, МФО 811039, банк отримувача - ГУ ДКУ у Житомирській області).
Повний текст постанови виготовлено у нарадчій кімнаті 16 травня 2012 року.
Постанова набирає законної сили у строк та у порядку, що визначені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України, і може бути оскаржена до Житомирського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції у порядку, визначеному статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з моменту отримання копії постанови.
Суддя: А.В. Фещук