справа № 0670/435/12
категорія 8.2.1
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15 березня 2012 р. м. Житомир
Житомирський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Фещук А.В.,
при секретарі Костарчуку О.Ф.,
за участю:
представників позивача: ОСОБА_1 (за довіреністю від 13.12.2011 року) та ОСОБА_2 (за довіреністю від 16.01.2012 року) - приймали участь у судовому засіданні від 12.03.2012 року;
представників Новоград-Волинської об'єднаної державної податкової інспекції Житомирської області: ОСОБА_3 (за довіреністю від 29.09.2011 року) та ОСОБА_4 (за довіреністю від 16.10.2009 року) - приймали участь у судовому засіданні від 12.03.2012 року, ОСОБА_5 (за довіреністю від 01.11.2011 року);
представник Головного управління Державної казначейської служби України в Житомирській області - не з'явився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду за адресою: 10014, місто Житомир, вул. Мала Бердичівська, 23, адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Церсаніт Інвест" до Новоград-Волинської об'єднаної державної податкової інспекції Житомирської області та Головного управління Державної казначейської служби України в Житомирській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 29.09.2009 року №0009202330/0, та стягнення суми бюджетного відшкодування по податку на додану вартість за липень 2009 року в сумі розміром 270162 грн.,-
встановив:
У січні 2012 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Церсаніт Інвест" звернулось до Житомирського окружного адміністративного суду з позовом до Новоград-Волинської об'єднаної державної податкової інспекції Житомирської області та Головного управління Державної казначейської служби України в Житомирській області, в якому просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 29.09.2009 року №0009202330/0 і стягнути суму бюджетного відшкодування по податку на додану вартість за липень 2009 року в сумі розміром 270162 грн.
В обґрунтування позову зазначає, що оскаржуване рішення було прийняте податковим органом у зв'язку з порушенням позивачем вимог пп.7.7.1 та пп.7.7.2 п.7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», що призвело до завищення заявленої суми бюджетного відшкодування по податку на додану вартість за липень 2009 року в сумі розміром 270162 грн., внаслідок того, що за результатами позапланової виїзної перевірки ТОВ «Церсаніт Інвест» з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування суми податку на додану вартість, на рахунок платника у банку, за червень 2009 року (акт №1294/05-53/23-30/33529350 від 19.08.2009 року) податковим органом було встановлено завищення від'ємного значення різниці між сумою податкових зобов'язань та податкового кредиту за червень 2009 року. В порушення пп.7.2.3 та пп.7.2.6 п.7.2, пп.7.5.1 п.7.5 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» ТОВ «Церсаніт Інвест» безпідставно в червні 2009 року до складу податкового кредиту включено суми податку на додану вартість в сумі розміром 270162 грн. по податковим накладним виписаним в попередніх звітних періодах, а саме січень-травень 2009 року, оскільки податкова накладна має бути отримана покупцем у звітному періоді на який припадає дата виникнення податкових зобов'язань продавця і Законом не передбачено можливості для платника приймати самостійне рішення щодо відстрочення реалізації своїх прав на отримання податкового кредиту після настання дати виникнення права на податковий кредит. Тобто відповідач дійшов висновку про те, що якщо на дату виникнення права на податковий кредит (в тому числі і в частині окремих сум податку), платник таким правом не скористався, вважається, що ним прийнято рішення не формувати податковий кредит з використанням зазначених сум податку.
Представники позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримали у повному обсязі, з підстав, викладених у адміністративному позові, просили їх задовольнити.
Відповідачі надали письмові заперечення проти адміністративного позову за змістом яких просять відмовити у його задоволенні.
Новоград-Волинська об'єднана державна податкова інспекція Житомирської області зазначає, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Церсаніт Інвест» безпідставно в червні 2009 року до складу податкового кредиту включено суми податку на додану вартість у сумі розміром 270162 грн. по податковим накладним, виписаним у попередніх звітних періодах, а саме січень-травень 2009 року (№1294/05-53/23-30/33529350 від 19.08.2009 року) Зазначає, що відповідно до пп.7.2.6 п.7.2 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача та є підставою нарахування податкового кредиту. У разі відмови з боку постачальника товарів (послуг) надати податкову накладну або при порушенні ним порядку її заповнення отримувач таких товарів (послуг) має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву зі скаргою на такого постачальника, яка є підставою для включення сум цього податку до складу податкового кредиту. До заяви додаються копії товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку внаслідок придбання таких товарів (послуг). Таке звернення (скарга) дає право утримувачу товарів (послуг) на включення сум податку на додану вартість до складу податкового кредиту. Товариство з обмеженою відповідальністю «Церсаніт Інвест» не зверталось до органу державної податкової служби із листами-скаргами про право на включення до податкового кредиту сум податку на додану вартість минулих звітних періодів в декларацію за червень 2009 року. Окрім того, позивач не скористався правом, передбаченим положеннями п.5.1 ст.5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» відповідно до якого, якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 15 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»), платник податків самостійно виявляє помилки у показниках раніше поданої податкової декларації, такий платник податків має право подати уточнюючий розрахунок. Як наслідок відповідач вважає, що платником прийнято рішення не формувати податковий кредит з використанням зазначених сум податку.
У судовому засіданні представники відповідача - Новоград-Волинської об'єднаної державної податкової інспекції Житомирської області просили відмовити у задоволенні позовних вимог з підстав, викладених у письмових запереченнях.
Головне управління Державної казначейської служби України в Житомирській області зазначає, що процедура бюджетного відшкодування податку на додану вартість визначена у ст.200 Податкового кодексу України відповідно до якої орган державної податкової служби зобов'язаний у п'ятиденний строк після закінчення перевірки подати органу Державного казначейства України висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету. На підставі отриманого висновку відповідного органу державної податкової служби орган Державного казначейства України видає платнику податку зазначену в ньому суму бюджетного відшкодування шляхом перерахування коштів з бюджетного рахунка на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку. Норми Податкового кодексу України не містять положень щодо права платників податку на додану вартість звертатись до суду з позовами про стягнення бюджетного відшкодування. З огляду на викладене, та враховуючи, що норми пп.7.7.3 п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» у редакції, що діяла до 01.06.2005 року, втратили чинність, на думку відповідача, п.1 рекомендацій Вищого господарського суду України від 09.12.2004 року за №04-53358 щодо формулювання позовних вимог у справах за позовами про відшкодування сум податку на додану вартість теж втратив чинність. Тому вважає, що він є неналежним відповідачем у даній справі. У задоволенні позову просило відмовити.
Відповідач - Головне управління Державної казначейської служби України в Житомирській області у судове засідання свого повноважного представника не направив, через канцелярію суду надав письмові заперечення проти позову, в яких просив справу розглядати за відсутності його представника.
Заслухавши в судовому засіданні пояснення представників сторін, дослідивши та оцінивши надані докази за своїм внутрішнім переконанням, суд встановив наступне.
Товариство з обмеженої відповідальністю "Церсаніт Інвест" (далі - ТОВ "Церсаніт Інвест") є юридичною особою, включене до ЄДРПОУ за номером 33529350, перебуває на податковому обліку в Новоград-Волинській об'єднаній державній податковій інспекції Житомирської області (далі - Новоград-Волинська ОДПІ).
Новоград-Волинською ОДПІ з 15.09.2009 року по 22.09.2009 року проведено позапланову виїзну перевірку позивача з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку За липень 2009 року, яка вникла за рахунок від'ємного значення з ПДВ, що декларувалось в період з 01.07.2009 року по 31.07.2009 року.
За результатами перевірки акт від 22.09.2009 року за № 1501/05-53/23-30/33529350 (далі - Акт перевірки).
Актом перевірки зафіксовано порушення підприємством вимог пп.7.7.1 та пп.7.7.2 п.7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», що призвело до завищення заявленої суми бюджетного відшкодування по податку на додану вартість за липень 2009 року в сумі розміром 270162 грн., яка виникла за рахунок від'ємного значення ПДВ, що декларувалось за червень 2009 року.
29 вересня 2009 року Новоград-Волинською ОДПІ на підставі Акта перевірки прийнято податкове повідомлення-рішення №0009202330/0, яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування ПДВ за липень 2009 року у розмірі 270162 грн.
Зі змісту Акта перевірки від 22.09.2009 року випливає, що висновки акта в оскаженій частині грунтуються на висновках акта перевірки №1294/05-53/23-30/33529350 від 19.08.2009 року, в якому зазначено про порушення позивачем вимог пп.7.2.3 та пп.7.2.6 п.7.2, пп.7.5.1 п.7.5 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», зокрема, порушенням податковий орган вважає безпідставне включення в червні 2009 року до складу податкового кредиту суми податку на додану вартість в розмірі 270162 грн., наявних податкових накладних на постачання товарів, послуг, які виписані в періодах інших, ніж звітний податковий період, а саме в лютому, березні, квітні та травні 2009 року, та відсутністю фактів, що підтверджують дату отримання податкової накладної підприємством у звітному податковому періоді.
Перевіряючи оскаржуване рішення на відповідність вимогам ч. 3 ст. 2 КАС України, суд не може визнати його таким, що узгоджується з правовими положеннями законів України, зважаючи на наступне.
Відповідно до пп. 7.4.1. п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 року №168/97-ВР (далі - Закон №168/97-ВР), у редакції, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.
Згідно з пп. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 вказаного Закону №168/97-ВР датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій:
- або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;
- або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).
Позивач відобразив в складі податкового кредиту суми ПДВ, згідно з належним чином оформленими податковими накладними, отриманими із запізненням у тому звітному періоді, в якому вони були отримані, що засвідчується реєстром отриманих та виданих податкових накладних ТОВ «Церсаніт Інвест».
Згідно пп.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону №168/97-ВР, не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями.
Відповідно до офіційних роз'яснень, наданих ДПА України, у межах наданих Законом повноважень, у листі №6936/6/15-2415-9 від 11.08.2003 року "Щодо відновлення податкового кредиту по податковій накладній, яка на момент перевірки податковим органом не була оформлена постачальником належним чином" у разі, коли платник податку отримує належним чином оформлену податкову накладну із запізненням, то він відповідно до зазначених законодавчих норм, але з урахуванням граничного строку давності визначення сум податкових зобов'язань, встановленого ст. 15 Закону України від 21.12.2000 року №2181-ІІІ "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" (далі - Закон №2181-ІІІ ), (не пізніше закінчення 1095 дня, наступного за останнім днем граничного строку подання податкової декларації звітного періоду), не позбавляється права на включення вказаної в ній суми ПДВ до складу податкового кредиту у тому звітному періоді, в якому вона була отримана.
Крім того, у листі Державної податкової адміністрації України від 11.08.2004 року №15316/7/15-2417 викладено правову позицію, відповідно до якої записи в податковому обліку про податкові накладні, отримані із запізненням, не можуть бути прирівняними до записів про самостійно виправленні помилки, а тому включення їх до декларації з податку на додану вартість повинно здійснюватися в такому порядку. У випадку коли право платника на податковий кредит підтверджується податковими накладними, отриманими після закінчення податкових періодів, в яких відбулися оплата та отримання товарів (робіт, послуг), суми податку, вказані в таких податкових накладних, можуть бути включені до складу податкового кредиту в податковому періоді, в якому такі податкові накладні отримані.
Така ж позиція висвітлена у листі ДПА України від 30.12.2005 року №26268/7/16-1117 "Про деякі питання справляння податку на додану вартість" де, зокрема, зазначено, що отримавши податкову накладну (у поточному податковому періоді), покупець товару (за умови виконання норм підпункту 7.4.1 зазначеного вище пункту 7.4) набув права на включення суми податку, вказаній у цій податковій накладній, до податкового кредиту. Вказана сума має бути відображена у рядку 10.1 податкової декларації з ПДВ за поточний звітний період. При цьому додаток 1 до податкової декларації з ПДВ "Розрахунок коригування сум ПДВ" не заповнюється, оскільки ніякого коригування раніше відображеного податкового кредиту в даному випадку не здійснюється.
Підпунктом «г» п.п. 4.4.2 ст. 4 Закону №2181-ІІІ передбачено, що податкове роз'яснення є оприлюдненням офіційного розуміння окремих положень податкового законодавства контролюючими органами у межах їх компетенції, яке використовується при обґрунтуванні їх рішень під час проведення апеляційних процедур. Податковими роз'ясненнями вважаються будь-які відповіді контролюючого органу на запити зацікавлених осіб з питань оподаткування. Податкове роз'яснення, надане контролюючим органом вищого рівня, має пріоритет над податковими роз'ясненнями підпорядкованих йому контролюючих органів. Податкове роз'яснення центрального податкового органу має пріоритет над податковими роз'ясненнями, виданими іншими контролюючими органами.
Підпунктом «д» п.п. 4.4.2 ст. 4 Закону №2181-ІІІ передбачено, що не може бути притягнутим до відповідальності платник податків, який діяв відповідно до наданого йому податкового роз'яснення (за відсутності податкових роз'яснень з цього питання, що мають пріоритет) або узагальнюючого податкового роз'яснення, тільки на підставі того, що у подальшому таке податкове роз'яснення чи узагальнююче податкове роз'яснення було змінено або скасовано, чи надано нове податкове роз'яснення такому платнику податків або узагальнююче податкове роз'яснення, що суперечить попередньому, яке не було скасовано (відкликано).
За таких підстав, необхідно враховувати, що період виникнення права на податковий кредит та дата виписування податкової накладної можуть не збігатися, що в свою чергу спростовує позицію відповідача у даній справі про неправомірність формування податкового кредиту у тому звітному періоді, в якому була отримана податкова накладна.
Посилання податкового органу на необхідність подання позивачем скарг на постачальників щодо відмови виписування податкових накладних суд вважає необґрунтованим, оскільки за змістом пп.7.2.6 .п.7.2 ст.7 Закону №168/97-ВР звернення з такими скаргами є правом платника, а не обов'язком. Крім того, подання таких скарг передбачено у випадках відмови контрагента виписувати податкову накладну. В даному випадку податкові накладні були виписані контрагентами позивача, але отримані останнім із запізненням, що не зумовлює необхідність звернення платника до податкового органу з відповідними скаргами.
У випадку, коли право платника на податковий кредит підтверджується податковими накладними, отриманими після закінчення податкових періодів, в яких фактично відбулись господарські операції, суми ПДВ вказані у таких податкових накладних, можуть бути включені до складу податкового кредиту в податковому періоді, в якому такі податкові накладні отримані.
Таким чином, позивачем правомірно сформований податковий кредит в періоді отримання відповідної податкової накладної.
Відповідно до пп.7.7.1 п.7.7 ст.7 Закону №168/97-ВР, сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.
При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди ( у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.
Відповідно до підпункту «а» підпункту 7.7.2 пункту 7.7 статті 7 Закону №168/97-ВР, якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг).
Позивачем на виконання вищезазначених вимог 20 серпня 2009 року подано до Новоград-Волинської ОДПІ податкову декларацію з податку на додану вартість за липень 2009 року, яка зареєстрована за вх. № 32002 та розрахунок суми бюджетного відшкодування за липень 2009 року, відповідно до якого сума, що підлягає бюджетному відшкодуванню становить 1 414 018,00 грн. і заяву про повернення суми бюджетного відшкодування.
Таким чином, ТОВ «Церсаніт Інвест», маючи право на одержання бюджетного відшкодування, прийняло рішення про повернення повної суми бюджетного відшкодування, надавши Новоград-Волинській ОДПІ податкову декларацію і Довідку за ті періоди, у яких у нього виникло право на бюджетне відшкодування.
Зважаючи на встановлені у справі обставини, а також враховуючи приписи чинного податкового законодавства, яке регулює спірні правовідносини, суд вважає, що позовні вимоги про скасування податкового повідомлення-рішення Новоград-Волинської об'єднаної державної податкової інспекції Житомирської області від 29.09.2009 року №0009202330/0 та про стягнення суми бюджетного відшкодування по податку на додану вартість за липень 2009 року в сумі розміром 270162 грн. підлягають задоволенню.
Відповідно до вимог ст.94 КАС України судові витрати позивача зі сплати судового збору підлягають відшкодуванню за рахунок державного бюджету.
Керуючись ст. ст. 8, 9, 10, 11, 23, 94, 158, 159, 160, 161, 162, 163 Кодексу адміністративного судочинства України, Житомирський окружний адміністративний суд, -
постановив:
Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Церсаніт Інвест" до Новоград-Волинської об'єднаної державної податкової інспекції Житомирської області та Головного управління Державної казначейської служби України в Житомирській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 29.09.2009 року №0009202330/0, та стягнення суми бюджетного відшкодування по податку на додану вартість за липень 2009 року в сумі розміром 270162 грн., - задовольнити.
Скасувати податкове повідомлення-рішення Новоград-Волинської об'єднаної державної податкової інспекції Житомирської області №0009202330/0 від 29.09.2009 року.
Стягнути з Державного бюджету України через Головне управління Державної казначейської служби України в Житомирській області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Церсаніт Інвест" (11708, Житомирська обл., Новоград-Волинський район, с.Чижівка, вул.Чижівська, 4, п/р 26002006351000 в ПАТ "КІБ Креді Агріколь", МФО 300379, код ЄДРПОУ 33529350) бюджетне відшкодування з податку на додану вартість за липень 2009 року в сумі розміром 270162 (двісті сімдесят тисяч сто шістдесят дві) грн. 00 (нуль) коп.
Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Церсаніт Інвест" судові витрати зі сплати судового збору у сумі розміром 2178 (дві тисячі сто сімдесят вісім) грн. 19 (дев'ятнадцять) коп.
Вступну та резолютивну частини постанови виготовлено у нарадчій кімнаті і проголошено 15 березня 2012 року.
Постанова набирає законної сили після закінчення строків подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Житомирський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня проголошення постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Житомирського апеляційного адміністративного суду.
В разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною 4 статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Суддя: А.В. Фещук
Повний текст постанови виготовлено 20 березня 2012 року.