справа № 0670/443/12
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
09 лютого 2012 р. м. Житомир
Житомирський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Фещук А.В.,
розглянувши у письмовому провадженні у приміщенні суду за адресою: 10014, місто Житомир, вул. Мала Бердичівська, 23, адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до підрозділу примусового виконання рішень відділу Державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Житомирській області про визнання неправомірною та скасування постанови від 07.11.2011 р., зобов'язання вчинити дії,-
встановив:
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просив визнати неправомірною та скасувати постанову від 07.11.2011 року про повернення виконавчого документа (ВП №12859157), а саме виконавчого листа №2-а-14011/08, виданого Житомирським окружним адміністративним судом 03.03.2009 року, та зобов'язати підрозділ примусового виконання рішень відділу Державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Житомирській області поновити виконавче провадження з примусового виконання виконавчого листа, виданого Житомирським окружним адміністративним судом 03.03.2009 року у справі №2-а-14011/08, про стягнення з управління праці та соціального захисту населення Овруцької районної державної адміністрації на його користь заборгованість з доплати до заробітної плати відповідно до ст.39 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи". При цьому зазначив, що повертаючи виконавчий лист по справі №2а-32414/08, відповідач порушив вимоги Закону України "Про виконавче провадження", оскільки ним не було здійснено всі необхідні для виконання судового рішення заходи.
Позивач у судове засідання не з'явився, надав через канцелярію суду заяву про розгляд справи без його участі.
Представник відповідача у судове засідання не з'явився, проти задоволення позову заперечив з підстав, викладених у письмових запереченнях, просив розглядати справу без його участі.
Відповідно до ч.6 ст.128 Кодексу адміністративного судочинства України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
За наведених обставин суд вважає за можливе розглянути справу у порядку письмового провадження на підставі наявних у ній матеріалів.
Дослідивши матеріали справи, вирішивши питання чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, суд приходить до висновку про те, що позов не підлягає задоволенню з таких підстав.
Відповідно до статті 1 Закону України "Про виконавче провадження" від 21 квітня 1999 року № 606-XIV (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, далі - Закону), виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (далі - рішення).
Згідно з частиною 1 статті 17 Закону, примусове виконання рішень здійснюється державною виконавчою службою на підставі виконавчих документів, визначених цим Законом.
Частиною 1 статті 11 Закону встановлений обов'язок державного виконавця вживати передбачені цим Законом заходи примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Відповідно до ст. 30 Закону державний виконавець провадить виконавчі дії з виконання рішення до завершення виконавчого провадження у встановленому цим Законом порядку, а саме: закінчення виконавчого провадження - згідно із статтею 49 цього Закону; повернення виконавчого документа стягувачу - згідно із статтею 47 цього Закону; повернення виконавчого документа до суду чи іншого органу (посадовій особі), який його видав, - згідно із статтею 48 цього Закону. Державний виконавець зобов'язаний провести виконавчі дії з виконання рішення протягом шести місяців з дня винесення постанови про відкриття виконавчого провадження.
Згідно з частиною 1 статті 27 Закону, у разі ненадання боржником у строки, встановлені частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного виконання рішення, документального підтвердження повного виконання рішення державний виконавець на наступний день після закінчення відповідних строків розпочинає примусове виконання рішення.
Судом встановлено, що постановою головного державного виконавця Невмержицького О.О. від 10.03.2009 року відкрито виконавче провадження ВП №12859157 щодо примусового виконання виконавчого листа по справі №2-а-14011/08, виданого Житомирським окружним адміністративним судом 03.03.2009 року, про стягнення з управління праці та соціального захисту населення Овруцької районної державної адміністрації Житомирської області на користь ОСОБА_1 доплати до заробітної плати згідно зі ст. 39 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" у сумі розміром 33373 грн.
Заходами примусового виконання рішень, відповідно до статті 32 Закону, є: 1) звернення стягнення на кошти та інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб; 2) звернення стягнення на заробітну плату (заробіток), доходи, пенсію, стипендію боржника; 3) вилучення в боржника і передача стягувачу певних предметів, зазначених у рішенні; 4) інші заходи, передбачені рішенням.
Згідно з статтею 52 Закону, звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні та примусовій реалізації. Стягнення за виконавчими документами звертається в першу чергу на кошти боржника у гривнях та іноземній валюті, інші цінності, у тому числі кошти на рахунках і вкладах боржника у банках та інших фінансових установах, на рахунки в цінних паперах у депозитаріях цінних паперів. Готівкові кошти, виявлені у боржника, вилучаються. На кошти та інші цінності боржника, що знаходяться на рахунках, вкладах та на зберіганні у банках чи інших фінансових установах, накладається арешт. Арешт поширюється також на кошти на рахунках, які будуть відкриті після винесення постанови про накладення арешту. У разі відсутності у боржника коштів та інших цінностей, достатніх для задоволення вимог стягувача, стягнення звертається також на належне боржнику інше майно, за винятком майна, на яке згідно із законом не може бути накладено стягнення. Звернення стягнення на майно боржника не зупиняє звернення стягнення на кошти боржника. Боржник має право запропонувати ті види майна чи предмети, на які необхідно в першу чергу звернути стягнення. Черговість стягнення на кошти та інше майно боржника остаточно визначається державним виконавцем. Стягнення на майно боржника звертається в розмірі і обсязі, необхідних для виконання за виконавчим документом, з урахуванням стягнення виконавчого збору, витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, штрафів, накладених на боржника під час виконавчого провадження.
Рішення про стягнення коштів з державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ, як визначено частиною 2 статті 3 Закону, виконуються органами Державного казначейства України в установленому Кабінетом Міністрів України порядку.
Так, механізм виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ (далі - рішення про стягнення коштів), прийнятих судами, а також іншими державними органами (посадовими особами), які відповідно до закону мають право приймати такі рішення (далі - державні органи) регулюється Порядком виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 845 від 03 серпня 2011 року (далі - Порядок).
Відповідно до пунктів 26-27 Порядку примусове виконання рішень про стягнення коштів з рахунків боржника здійснюється після закінчення строку, передбаченого для самостійного виконання таких рішень, у разі не подання боржником повідомлення, зазначеного у пункті 25 цього Порядку, або подання повідомлення, що містить недостовірну інформацію, або недостатнього обсягу коштів на рахунках боржника. У разі встановлення факту наявності у боржника необхідних для виконання рішення про стягнення коштів з його рахунків бюджетних асигнувань або фактичних власних надходжень державний виконавець подає органові Казначейства платіжні вимоги згідно з пунктом 33 цього Порядку. Державний виконавець накладає арешт на рахунки боржника, відкриті в органі Казначейства, які встановлюються у процесі проведення виконавчих дій. Орган Казначейства приймає до виконання постанову державного виконавця про арешт рахунків боржника, оформлену в установленому порядку, із зазначенням найменування боржника, номерів його рахунків, відкритих в органі Казначейства, та суми коштів, яка підлягає арешту та стягненню. Арешт накладається на реєстраційні і спеціальні реєстраційні рахунки боржника. У разі накладення арешту на окремий рахунок боржника або за окремим кодом економічної класифікації видатків бюджету рахунка боржника державний виконавець у постанові про арешт рахунків боржника може зазначити номер такого рахунка чи коду.
Постанова про арешт рахунків боржника виконується органом Казначейства протягом бюджетного періоду, але не пізніше ніж в останній робочий день бюджетного періоду з обслуговування клієнтів, визначеного регламентом роботи органу Казначейства у період завершення обслуговування, і знімається з обліку наступного робочого дня після закінчення бюджетного періоду та повертається державному виконавцеві протягом трьох робочих днів. При цьому державний виконавець подає щороку не пізніше 15 грудня до органу Казначейства платіжні вимоги для стягнення коштів з рахунків боржника, на які накладено арешт (пункт 29 Порядку).
Згідно з пунктом 29 Порядку у разі відсутності відкритих асигнувань за відповідними кодами програмної класифікації видатків та кредитування державного бюджету (кодами тимчасової класифікації видатків та кредитування місцевих бюджетів) і економічної класифікації видатків бюджету, за якими здійснюватиметься безспірне списання коштів з рахунків боржника, платіжні вимоги для стягнення коштів із зазначених рахунків повертаються разом з постановою про арешт рахунків боржника відповідно до абзацу другого пункту 28 цього Порядку.
Відповідно до пункту 34 Порядку орган Казначейства не здійснює безспірне списання коштів з рахунків боржника та повертає протягом трьох робочих днів органові державної виконавчої служби без виконання платіжні вимоги та оригінали або завірені копії виконавчих документів у разі, коли:
1) платіжні вимоги:
оформлені з порушенням вимог Національного банку щодо заповнення реквізитів розрахункових документів;
надійшли після закінчення строку, зазначеного в абзаці другому пункту 33 цього Порядку;
надійшли до органу Казначейства, який не обслуговує боржника;
2) відсутні оригінали або завірені копії виконавчих документів;
3) суми, зазначені у платіжних вимогах, перевищують суми, які підлягають безспірному списанню відповідно до документів, на підставі яких здійснюється таке списання (виконавчі документи, постанови державного виконавця);
4) рахунки, зазначені у платіжних вимогах, не належать боржникові;
5) відсутні відкриті асигнування за відповідним кодом програмної класифікації видатків та кредитування державного бюджету (кодом тимчасової класифікації видатків та кредитування місцевих бюджетів) і економічної класифікації видатків бюджету (за загальним фондом та іншими коштами спеціального фонду бюджету) та власні надходження боржника (за спеціальним фондом бюджету);
6) на рахунки боржника накладено арешт відповідно до іншої постанови державного виконавця;
7) кошторис боржника (крім спеціального фонду в частині його власних надходжень) не містить відповідного коду економічної класифікації видатків бюджету, за яким необхідно здійснити безспірне списання коштів;
8) на рахунку, зазначеному в платіжній вимозі, не обліковуються кошти за відповідним кодом програмної класифікації видатків та кредитування державного бюджету (кодом тимчасової класифікації видатків та кредитування місцевих бюджетів) і економічної класифікації видатків бюджету.
У разі відсутності коштів на рахунках боржника, необхідних для виконання рішення про стягнення коштів з таких рахунків, стягнення, відповідно до пункту 40 Порядку, звертається на належне боржникові інше майно, яке не використовується ним для провадження основної діяльності. Арешт, вилучення та примусова реалізація такого майна здійснюються в порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження".
Згідно з пунктом 24 Порядку виконання рішень про стягнення коштів з рахунків боржника, відкритих в органах Казначейства, здійснює державний виконавець у порядку та на підставі виконавчих документів.
Встановлено, що рішенням суду по справі № 2-а-14011/08 щодо стягнення коштів на користь позивача визначено боржника - управління праці та соціального захисту населення Овруцької районної державної адміністрації Житомирської області, яке є бюджетною установою та утримується за рахунок коштів Державного бюджету.
З метою забезпечення виконання судового рішення на користь ОСОБА_1 головним державним виконавцем Підрозділу примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Житомирській області вжиті всі, передбачені Законом, заходи, спрямовані на його виконання.
Зокрема, 10.03.2009 року відповідно до статей 3, 18, 24 Закону відкрито виконавче провадження ВП №12859157 щодо примусового виконання виконавчого листа по справі №2-а-14011/08, виданого Житомирським окружним адміністративним судом 03.03.2009 року, про стягнення з управління праці та соціального захисту населення Овруцької районної державної адміністрації на користь ОСОБА_1 доплату до заробітної плати (ст. 39 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи") у сумі розміром 33373 грн.
З метою забезпечення виконання виконавчих документів про стягнення з управління праці та соціального захисту населення Овруцької районної державної адміністрації вказаної категорії заборгованості, державним виконавцем впродовж 2009-2011 років вживалися заходи щодо перевірки майнового стану боржника та звернення стягнення на майно (грошові кошти).
Так, 15 січня 2009 року, 24 квітня 2009 року, 05 травня 2009 року, 02 липня 2009 року, 06 січня 2010 року, 15 січня 2010 року, 27 січня 2011 року виносилися постанови про арешт коштів на рахунках боржника, призначених для виплати заборгованості, згідно з статтями 37, 39, 48, 50, 51, 54 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали, внаслідок Чорнобильської катастрофи", які було направлено на виконання до управління державного казначейства України в Овруцькому районі Житомирської області.
Державним виконавцем на виконання вимог вказаного Порядку 28 вересня 2011 року до управління Державного казначейства України у Овруцькому районі Житомирської області направлено платіжну вимогу для стягнення коштів з рахунків боржника, на які накладено арешт по виконавчому листу Житомирського окружного адміністративного суду №2-а-14011/08 від 03.03.2009 року на користь ОСОБА_1 з метою стягнення коштів.
Вказана платіжна вимога була повернена УДК у Овруцькому районі без виконання на підставі підпункту 5 пункту 34 Порядку, а саме: з підстав відсутності відкритих асигнувань за відповідним кодом програмної класифікації видатків та кредитування державного бюджету (кодом тимчасової класифікації видатків та кредитування місцевих бюджетів) і економічної класифікації видатків бюджету (за загальним фондом та іншими коштами спеціального фонду бюджету) та власні надходження боржника (за спеціальним фондом бюджету).
З метою виявлення іншого майна боржника, на яке можливо звернути стягнення, державним виконавцем 13 жовтня 2011 року за вих. № 14/27147 направлено вимогу боржнику щодо надання переліку майна, яке не використовується для провадження основної діяльності у роботі.
Із одержаної інформації від управління праці та соціального захисту населення Овруцької районної державної адміністрації (лист від 20 жовтня 2011 року за виx. № 06-5940) стало відомо, що на балансі управління не рахується майно, яке не використовується для провадження основної діяльності у роботі. Адміністративне приміщення управління є власністю держави в особі Верховної Ради України, що підтверджується копією свідоцтва про право власності на нерухоме майно серії САА №832885 від 04.01.2008 року.
Окрім цього, у ході здійснення виконавчого провадження щодо стягнення заборгованості з управління праці та соціального захисту населення Овруцької районної державної адміністрації, державним виконавцем 6 травня 2011 року за вих. № 14/12007 УДК України в Овруцькому районі направлявся запит стосовно наявності передбаченого фінансування по заборгованості за рішеннями суду на 2011 рік відповідно до статей 30, 37, 39, 48, 50, 51, 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".
На вказаний запит Управління державного казначейства України у Овруцькому районі повідомило (лист від 18 травня 2011 року за вих. № 02-04/721), що відповідно до затверджених паспортів бюджетних програм на 2011 рік Міністерства соціальної політики України за КПКВК 2501200, 2501210, 2501230, 2501250 виплата коштів по рішенням суду в розмірах, визначених Законом, не передбачена. Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 20 вересня 2005 року №936 "Про затвердження Порядку використання коштів державного бюджету для виконання програм, пов'язаних із соціальним захистом громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" не входять до переліку виплат, які здійснюються УПСЗН.
13 жовтня 2011 року за вих. № 14/27168, №14/27146 повторно були направлені запити боржнику та Управлінню державного казначейства України у Овруцькому районі стосовно наявності передбаченого фінансування заборгованості по рішеннях суду на поточний 2011 рік за статтями 37, 39, 48, 50, 51, 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".
На вказані запити Управління праці та соціального захисту населення Овруцької районної державної адміністрації (лист від 24 жовтня 2011 року вих. № 07-5687) та Управління державного казначейства України у Овруцькому районі (лист від 26 жовтня 2011 року вих. № 02-01/1827) повідомили про відсутність такого фінансування.
Отже, враховуючи наведене, головним державним виконавцем у ході виконання виконавчого документа встановлено, що боржник не має можливості виконати рішення суду у зв'язку із відсутністю кошторисних призначень на 2011 рік, та іншого майна, на яке можливо звернути стягнення відповідно до Закону на виконання рішення суду на користь стягувача.
З цього приводу, головним державним виконавцем Невмержицьким О.О. 25 і 26 жовтня 2011 року складені відповідні акти в порядку частини 2 статті 47 Закону та 07 листопада 2011 року винесено постанову про повернення ОСОБА_1 виконавчого листа по справі №2-а-14011/08, виданого Житомирським окружним адміністративним судом 03.03.2009 року. Одночасно з цим стягувачу роз'яснено, що вказаний виконавчий документ ним може бути пред'явлений на виконання повторно до 07 листопада 2014 року.
Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 47 Закону виконавчий документ, на підставі якого відкрито виконавче провадження, за яким виконання не здійснювалося або здійснено частково, повертається стягувачу у разі, якщо у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернуто стягнення, а здійснені державним виконавцем відповідно до цього Закону заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними.
З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що відповідачем вжито всіх заходів при примусовому виконанні рішення Житомирського окружного адміністративного суду по справі №2-а-14011/08, передбачених Законом України "Про виконавче провадження", тому позовні вимоги є необґрунтованими і задоволенню не підлягають.
Керуючись ст. ст. 8, 9, 10, 11, 23, 94, 128, 158, 159, 160, 161, 162, 163 Кодексу адміністративного судочинства України, Житомирський окружний адміністративний суд, -
постановив:
У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до підрозділу примусового виконання рішень відділу Державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Житомирській області про визнання неправомірною та скасування постанови від 07.11.2011 р., зобов'язання вчинити дії, - відмовити.
Повний текст постанови виготовлено у нарадчій кімнаті 09 лютого 2012 року.
Постанова набирає законної сили у строк та у порядку, що визначені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України, і може бути оскаржена до Житомирського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції у порядку, визначеному статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з моменту отримання копії постанови.
Суддя: А.В. Фещук