Справа № 11-373\2007р. Головуючий у 1-й інстанції Ряднина В.М.
Категорія ст. 188 ч.2 КК України Доповідач: Кисіль A.M.
Апеляційний суд Полтавської області
УХВАЛА
Іменем України
2007 року квітня місяця 6 дня колегія суддів Судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Полтавської області в складі: головуючого - судді Копитько ЛІ. суддів : Кисіля A.M., Шабовської В.А. з участю прокурора ГриняН.Н. засудженого ОСОБА_1
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Полтаві кримінальну справу за апеляцією засудженого ОСОБА_1 на вирок Машівського районного суду Полтавської області від 1 лютого 2007 року. Цим вироком засуджено:
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та жителя АДРЕСА_1, українця, громадянина України, неодруженого, освіта повна середня, непрацюючого, раніше судимого (5 березня 2003 року Ленінським райсудом м. Полтави за ст. 309 ч. 1 КК України до позбавлення волі строком на 1 рік, звільненого від відбування покарання з випробуванням на іспитовий строк 1 рік; 14 липня 2003 року Чутівсь-ким судом Полтавської області за ст. 188 ч.2 КК України до 2 р. 6 м. з приєднанням не відбутої частини за вироком від 5 березня 2003 року до 3 р. позбавлення волі звільненого 26 серпня 2005 року умовно-достроково на не відбутий строк 10 місяців 18 Діб) , -
за СТ. .15Ч.2, 188 ч. 2 КК Украшина 5 років позбавлення волі; за ст. 188 ч2КК України на 5 років З місяці позбавлення волі.
На підставі ч.1 ст. 70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим визначено 5 років 3 місяці позбавлення волі..
Відповідно до ст. 71 КК України за сукупністю вироків частково приєднано не відбуте покарання три місяці позбавлення волі за вироком Чутівського районного суду Полтавської області від 14 липня 2003 року і остаточно визначено до відбуття 5 років 6 місяців позбавлення волі.
Стягнуто із нього 5887 грн. на користь Карлівської філії ВАТ «Полгавобленерго». Згідно вироку суду 22 червня 2006 року близько 18 год. ОСОБА_1, будучи особою судимою за такий же злочин, за попередньою змовою з особою «К», стосовно якого матеріали кримінальної справи виділені в окреме провадження у зв'язку з його розшуком, з метою крадіжки чужого майна прибули до лінії електромережі ПЛ. - 0, 4 кВ. від трансформаторного пункту № 376 ф.ї підстанції Білухівська у саду с Максимівки Карлівського району Полтавської, звідки з електромережі між електроопорами № 1-3 та 5-10 шляхом демонтажу дроту марки А-25 здійснили його крадіжку, заподіявши Карлівській філії ВАТ «Полта-ваобленерго» матеріальну шкоду на загальну суму 709 гривень 80 копійок.
28 червня 2006 року близько 20 години ОСОБА_1 за попередньою змовою з тією ж особою «К» з метою крадіжки чужого майна прийшли знову до того ж трансформаторного пункту № 376 ф.ї підстанції Білухівська у с Максимівка, де з підстанції повторно, намагались шляхом демонтажу викрасти силовий трансформатор ТМ-63 КВА, який розукомплектували, але були затримані працівниками міліції. Під час демонтажу ними було частково пошкоджено обладнання, яке знаходилось на вказаному трансформаторі, але свої злочинні дії не довели до кінця з причин та волі, що не залежали від них, оскільки були затримані працівниками міліції. У ході замаху на крадіжку трансформатора вони заподіяли Карлівській філії ВАТ <Полтаваобленерго» матеріальну шкоду на загальну суму 5 177 гри-
2
вень 20 копійок.
На вирок суду засуджений ОСОБА_1 подав апеляцію у якій зазначає, що суд проголосив вирок без його участі, під час досудового і судового розгляду справи він себе обмовив, вважає, що досудове слідство проведено неповно, він лише за проханням іншої особи надавав допомогу у перевезенні дроту, не був ініціатором цих злочинів а лише допомагав його перевозити і про вчинений злочин не знав. Завдана матеріальна шкода шкода не відповідає фактичним даним.
Просить скасувати вирок суду, а справу направити на додаткове досудове слідство для
з'ясування всіх обставин справи його причетності до цих злочинів.
Заслухавши суддю доповідача, пояснення засудженого ОСОБА_1, який повністю підтримує свою апеляцію, міркування прокурора про законність вироку суду, перевіривши матеріали кримінальної справи, обговоривши доводи викладені у апеляції колегія суддів дійшла висновку, що апеляція засудженого не підлягає задоволенню за таких підстав.
Як убачається із матеріалів справи, висновки суду першої інстанції про винність ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованих йому злочинах за обставин, встановлених судом і викладених у вироку, обґрунтовані наявними в матеріалах справи доказами, у тому числі ретельно перевіреними в судовому засіданні та об'єктивно оціненими у вироку в сукупності з іншими зібраними у справі доказами показаннями самого засудженого, якого було допитано під час досудового слідства.
ОСОБА_1 фактичні обставини справи та докази під час досудового слідства і в суді підтверджував і не оскаржував.
Допитаний у суді першої інстанції він вину свою по крадіжці електропроводів визнав повністю, а по епізоду замаху на крадіжку із трансформатора частково і пояснював, що 22.06.2006 року близько 18-00 годин разом з особою «К», за пропозицією останнього, на автомобілі ВАЗ-21043 під його керуванням прибули до с Максимівка, де у місцевому саду вчинили крадіжку із семи прольотів алюмінієвого дроту з лінії електропередач.
28.06.2006 року, близько 20-00 години він у тому ж складі та місці демонтували силовий трансформатор, але близько 23-00 години їх було затримано працівниками міліції. У ході демонтажу трансформатора злили з нього масло, зламали деякі деталі.
Такі його показання узгоджувалися із іншими даними наведеними у висновку суду першої інстанції. Вважати, що засуджений себе обмовив, як під час досудового і судового слідства у вчиненні вказаних злочинів, немає законних на те підстав.
Його показання в цілому узгоджуються із іншими дослідженими судом доказами :
- свідки ОСОБА_2 і ОСОБА_3 підтвердили, що з лінії електропередач від КТП №376, до ангару ОСОБА_4 було демонтовано частину дроту та розукомплектовано КТП №376 -трансформатор, який не придатний для експлуатації через його пошкодження;
· із протоколу огляду місця події вбачається, що лінія електропередач ф.1 КТП №376 в саду с Максимівка, Карлівського району від 23.06.2006 року, пошкоджена (а.с. 6, 7);
· відповідно до протоколу огляду від 4 липня 2006 року ОСОБА_5 добровільно видав працівникам міліції частину електродроту, який 22.06.2006 року в м. Полтаві продав йому ОСОБА_1;
· згідно довідки, крадіжкою дроту, завдано шкоду на суму 709 грн. 80 коп. (а.с. 14);
· показання ОСОБА_1 про причетність до вчиненого злочину перевірялися органами слідства шляхом проведення відтворення обстановки та обставин вчинених ним дій, який показав на місці обставини демонтажу дроту та трансформатора, що узгоджувалося з іншими даними у справі; (а.с. 90-93); (а.с. 94-95 );
- було вилучено та додано до матеріалів справи речові докази - частину електрод роту викраденого ним (а.с. 156);. (а.с. 157);
· згідно довідки про вартість демонтованого силового трансформатору становить 5 177 грн. 20 коп. (а.с. ЗЗ); (а.с. 158);
відповідно до постанови про визнання та прилучення до справи речових доказів були виявлені та вилучені перемички високої напруги силового трансформатора, запальнички "Сгікеї", металеві кусачки, дві частини розламаної шланги при-
воду роз'єднувача КТП № 376, дерев'яні палиці з гумовими шлангами на обох кінцівках, розбитого запобіжника "ЗК-10", металевого лому, ножівки по металу, семи різного розміру ремонтних ключів, які було виявлено та вилучено під час огляду території поряд з КТП № 376, у саду с Максимівка, Карлівського району; (а.с. 160);
Колегія суддів вважає, що дії ОСОБА_1 по епізоду викрадення шляхом демонтажу трансформатора вірно кваліфіковано за ст. 188 ч.2 КК України, оскільки своїми навмисними діями, що виразились у викраденні шляхом демонтажу та іншим засобом електричних мереж і їх обладнання, вчиненими за попередньою змо- і вою групою осіб та особою раніше судимою за злочин, передбачений ст. 188 КК України, - він вчинив злочини .
Дії ОСОБА_1 вірно кваліфіковано і за ст. ст. 15 ч.2, 1 88 ч. 2 КК України як замах на викрадення шляхом демонтажу та іншим засобом електричних мереж та їх обладнання, вчиненими за попередньою змовою групою осіб та особою раніше судимою за злочин, передбачений ст. 188 КК України, але вони не були доведені до кінця з причин що не залежали від волі винного.
При обранні покарання суд у відповідністю зі ст. 65 КК України, врахував ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу засудженого, який злісно не бажає стати на шлях виправлення і знову вчинив подібний злочин не відбувши попереднє покарання.
Під час перевірки матеріалів справи встановлено, що органи досудового слідства, суд першої інстанцій порушень кримінально-процесуального закону, які б тягнули безумовне скасування постановлених щодо засудженого судового рішення, не допустили. Вирок суду був проголошений за участю ОСОБА_1 про що свідчить надані прокурором апеляційному суду пояснення працівників міліції, про те, що особу доставляли до приміщення суду для проголошення вироку, при цьому у матеріалах справи мається розписка про отримання засудженим вироку у той же день, у протоколі судового засідання зазначено, що вирок проголошено засудженому і йому роз'яснено порядок його оскарження. Тому твердження в апеляції ОСОБА_1 про порушення чинного кримінально-процесуального законодавства не відповідають фактичним обставинам справи.
Посилання в апеляції засудженого, що він себе обмовив під впливом обману слідчого, який обіцяв призначення покарання менш суворе ніж у дійсності визначено, спростовується його показаннями у. суді про причетність до вчинених злочинів зазначених у вироку суду за тих же підстав.
Цивільний позов у справі вирішений об'єктивно у відповідності із вимогами ст. 328 КПК України на підставі матеріалів, що надані представником цивільного позивача і заперечення відповідача ОСОБА_1 про помилковість визначення розміру завданої шкоди не ґрунтуються на його доводах.
Будь-яких порушень вимог чинного кримінально-процесуального законодавства, що було б підставою до скасування вироку суду ні органами слідства, ні судом не допущено.
Суд першої інстанції вжив всіх передбачених законом заходів для всебічного, повного і об'єктивного дослідження обставин справи , виявив як ті обставини, що викривають, так і ті, що виправдовують засудженого, а також обставини, що пом'якшують і обтяжують його відповідальність, а тому підстав для скасування вироку суду та направлення справи на додаткове розслідування про що просить апелянт, колегія суддів не знаходить підстав. Керуючись ст. 365, 366 КПК України, колегія суддів, -
УХВАЛИЛА:
апеляцію засудженого ОСОБА_1 залишити без задоволення, а вирок Машівського районного суду Полтавської області від 1 лютого 2007 року щодо нього, -без змін.