Судове рішення #23616902

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ


03 липня 2012 року м. Івано-Франківськ


Колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Івано-Франківської області в складі:

головуючого Мелінишин Г.П.

суддів Горейко М.Д., Меленко О.Є.

секретаря Городецької У.С.


розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про повернення коштів з чужого незаконного володіння за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на заочне рішення Івано-Франківського міського суду від 11 квітня 2012 року,-

в с т а н о в и л а:

У травні 2011 року ОСОБА_1 звернувся у суд із позовом до ОСОБА_2 про повернення коштів з чужого незаконного володіння.

Позовні вимоги мотивував тим, що 03.03.2008 року він передав ОСОБА_2 кошти у сумі 5000,00 доларів США, які остання повинна була передати ОСОБА_3 для укладання договору,про що свідчить розписка від 03.02.2008 року. Вказана розписка підлягає поверненню при отриманні договору. Однак, відповідач кошти третій особі не передала та не надала договору, на укладення якого отримала кошти,незаконно їх утримує та користується ними. А тому з цих підстав просив позов задовольнити.

Заочним рішенням Івано-Франківського міського суду від 11 квітня 2012 року позов задоволено. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 кошти у розмірі 39708,50 грн. та судові витрати у розмірі 518,00 грн.

Ухвалою Івано-Франківського міського суду від 08.06.2012 року заяву ОСОБА_2

про перегляд заочного рішення залишено без задоволення.

На дане рішення ОСОБА_2 подала апеляційну скаргу, в якій посилається на порушення судом норм процесуального та матеріального права. Зазначає, що суд першої інстанції прийшов до неправильного висновку щодо безпідставності отримання коштів. Прицьому суд не врахував,що ОСОБА_1 був членом (партнером) компанії «Глобальна система тренінгів» і дані кошти вносились ним для діяльності Івано-Франківського представництва. Будучи повіреним, фактично займаючись бухгалтерським обліком Івано-Франківського представництва, вона мала повноваження отримувати кошти від партнерів з метою подальшої їх передачі керівництву представництва. На підтвердження передачі коштів нею було представлено копії розхідних ордерів. Повноважень щодо укладання договорів у неї не було.

Також, судом не взято до уваги, що з приводу обставин, вказаних позивачем як на підставу своїх вимог, органами МВС України проводилась перевірка. Постановою начальника відділу СУ УМВС України в Івано-Франківській області від 28.11.2011 року відмовлено в порушенні кримінальної справи відносно неї за фактами отримання коштів від учасників «Глобальної системи тренінгів», в тому числі від ОСОБА_1

Крім того, вважає, що на момент розгляду даної справи існували та існують обставини для необхідності зупинення провадження до вирішення іншої справи, яка розглядається в порядку кримінального судочинства. Так, на розгляді в Івано-Франківському міському суді знаходиться кримінальна справа відносно керівника Івано-Франківського представництва «Глобальна система тренінгів» ОСОБА_4 за ст.190,ч.4, ст. 209 ч.1 КК України. В межах даної справи проводилась досудова перевірка на предмет отримання коштів від партнерів та учасників програми «Глобальної системи тренінгів», розмір їх внесків та суми витрачених коштів. Крім того, на розгляді в Апеляційному суді м. Києва перебуває кримінальна справа відносно громадянина США ОСОБА_3 за ст.ст. 190, 209 КК України.

З цих підстав просила заочне рішення суду скасувати, ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволені позовних вимог.

В засіданні апеляційного суду апелянт та його представник доводи скарги підтримали з наведених у ній мотивів.

ОСОБА_1 доводів скарги не визнав посилаючись на обґрунтованість висновків суду.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що ОСОБА_2 свої зобов'язання за розпискою не виконала, договору не надала, кошти іншим особам не передала, а отже ці кошти безпідставно знаходяться у неї.

Вислухавши доповідача, пояснення сторін, перевіривши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає до задоволення з таких підстав.

Відповідно до ст.213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Рішення є таким, коли суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Постановлене судом рішення не відповідає вказаним вимогам виходячи з наступного.

Судом встановлено, що згідно розписки серії РФ №011906 від 03.03.2008 року ОСОБА_2, як уповноважена особа, отримала від ОСОБА_1 кошти в сумі 5000, 00 доларів США на тренінговий центр для передачі ОСОБА_3 (а.с.28).

Постановляючи оскаржуване рішення суд прийшов до висновку, що доказом відсутності достатньої правової підстави зберігання коштів відповідачем є наявність в ОСОБА_1 оригіналу розписки, який повинен був бути йому повернутий при укладенні договору та відповідно відсутність будь-яких інших доказів на спростування цих доказів позивача.

Згідно ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданих відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін, та інших осіб, які беруть участь в справі.

При цьому як передбачено ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Із постанови про відмову у порушенні кримінальної справи відносно ОСОБА_2 вбачається, що вона виконувала обов'язки бухгалтера Івано-Франківського представництва «Глобальна система Тренінгів», за що отримувала грошову винагороду від ОСОБА_4 Особисто вона коштами не розпоряджалась, оскільки це не входило в її обов'язки, агітаційну роботу серед громадян щодо залучення коштів не проводила, і відповідно намірів у неї заволодіти коштами вкладників Івано-Франківського представництва не було. При цьому досудовим слідством встановлено, що на протязі часу з вересня 2007 року по листопад 2008 року ОСОБА_4 в змові з невстановленими особами заволоділа коштами громадян, в т. ч. і ОСОБА_1

Як ствердив в засіданні апеляційного суду позивач він визнаний цивільним позивачем по даній кримінальній справі на значну суму коштів, в т. ч. і на суму 5000 доларів США по розписці від 03.03.2008 року. Вказана кримінальна справа знаходиться на розгляді в Івано-Франківському міському суді.

Позовні вимоги мотивовані позивачем наявністю у відповідача відповідного обов'язку в силу положень ст. ст. 1212, 1213 ЦК України.

Загальні підстави для виникнення зобов'язання у зв'язку з набуттям, збереженням майна без достатньої правової підстави визначені нормами глави 83 ЦК України.

Так, відповідно до ст. 1212 ЦК України, особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. При цьому, в силу ч. 2 вказаної норми, зазначені положення застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події. Положення зазначеної глави застосовуються згідно із п. 3 ч. 3 ст. 1212 ЦК України і до вимог про витребування майна власником із чужого незаконного володіння.

Отже, із змісту вищевказаної норми вбачається, що для з'ясування чи набула особа відповідного зобов'язання, визначеного ст. 1212 ЦК України, необхідно встановити наступні обставини, які у сукупності є підставою для виникнення такого зобов'язання: факт набуття особою майна або його збереження за рахунок іншої особи; відсутність для цього підстав.

За змістом ст. 57 ЦПК України наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення спору, встановлюється судом на підставі доказів - фактичних даних, що встановлюються певними засобами доказування.

Факт набуття відповідачем майна, належного ОСОБА_1 або його збереження за рахунок іншої особи, відсутність для цього підстав не доведений позивачем належними та допустимими доказами.

Крім того, як вбачається з матеріалів справи (а.с.19,56) позивач був партнером тренінгового центру, навчався в тренінговій системі ОСОБА_3 і саме з цих підстав ним передано кошти по відповідній розписці.

З врахуванням наведених обставин рішення суду першої інстанції не може залишатися в силі і підлягає до скасування з ухваленням нового рішення про відмову в задоволенні позову.

Керуючись ст.ст. 307,309,313-314,316, 317 ЦПК України, колегія суддів,-

в и р і ш и л а:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити.

Заочне рішення Івано-Франківського міського суду від 11 квітня 2012 року скасувати.

Ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про витребування коштів з чужого незаконного володіння - відмовити.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення, однак може бути оскаржено в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.


Головуючий: Г.П. Мелінишин

Судді: М.Д. Горейко

О.Є. Меленко

__________________________________________________________________________________________________________________

Справа №2/0907/6069/2011 Головуючий у 1 інстанції Бойчук О.В.

Провадження № 22ц/0990/1374/2012 Суддя-доповідач Мелінишин Г.П.

Категорія 27



Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація