Справа № 22ц-5243/12 Головуючий у І інстанції Сєлін Є.В.

Категорія 25 Доповідач Гусєв В.В.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 травня 2012 року Апеляційний суд Донецької області в складі:

головуючого судді Постолової В.Г.,

суддів Гусєва В.В., Резникової Л.В.

при секретарі Тихомирові С.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Донецьку апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Докучаєвського міського суду Донецької області від 19 березня 2012 року в справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа Донецька Дирекція ПрАТ СК «Статус», про відшкодування різниці між фактичним розміром шкоди та страховою виплатою, стягнення витрат на переїзд до іншого міста з метою збирання доказів, моральної шкоди та судових витрат, -

В С Т А Н О В И В:

У січні 2012 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2, третьої особи Донецька Дирекція ПрАТ СК «Статус», про відшкодування різниці між фактичним розміром шкоди та страховою виплатою, стягнення витрат на переїзд до іншого міста з метою збирання доказів, моральної шкоди та судових витрат.

Рішенням Докучаєвського міського суду Донецької області від 19 березня 2012 року позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 різницю між розміром шкоди, встановленим висновком спеціаліста авто товарознавчого дослідження № 320/10 від 25 жовтня 2011 року та страховою виплатою у розмірі 1451,79 гривень. В іншій частині позову відмовлено.

Не погодившись з зазначеним рішенням, ОСОБА_1 приніс апеляційну скаргу, в якій ставить питання про скасування рішення суду та постановлення нового по суті позовних вимог, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права. Зазначає, що він надав суду належні достовірні докази щодо виконаних ремонтних робіт його автомобіля.

В судовому засіданні апеляційного суду позивач ОСОБА_1 підтримав доводи апеляційної скарги, просив її задовольнити.

Відповідач ОСОБА_2 в судовому засіданні заперечував проти доводів апеляційної скарги, просив рішення суду залишити без змін.

Представник Донецької Дирекція ПрАТ СК «Статус» в судову засіданні не прибув, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, про що свідчить телефонограма, отримана представником.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення сторін, дослідивши матеріали справи в межах апеляційного оскарження та обговоривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Відповідно до вимог ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобо*язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Розглядаючи справу, суд повно, всебічно і об*єктивно перевірив доводи сторін, надані ними докази, правильно встановив обставини по справі та правовідносини сторін та дійшов правильного висновку про часткове задоволення позову.

Як встановлено судом, 28 липня 2011 року о 15 годині 10 хвилин ОСОБА_2, керуючи автомобілем ВАЗ-2104, номерний знак НОМЕР_2, рухаючись по вулиці Калініна в місті Докучаєвську скоїв зіткнення з автомобілем ВАЗ-21099, номерний знак НОМЕР_1, належним позивачу, який стояв на узбіччі проїжджої частини дороги, в результаті чого автомобілі зазнали механічних пошкоджень. Винним у скоєнні дорожньо-транспортної пригоди визнаний ОСОБА_2, що підтверджується постановою Докучаєвського міського суду Донецької області від 17 серпня 2011 року (а.с.5).

За висновком автотоварознавчого дослідження № 320/10 від 25 жовтня 2011 року вартість матеріальної шкоди, спричиненої власнику автомобіля ВАЗ-21099, номерний знак НОМЕР_1, в результаті дорожньо-транспортної пригоди, на момент проведення дослідження становить 2710,76 гривень. До висновку додано калькуляцію, яка повністю узгоджується з протоколом огляду транспортного засобу від 22 вересня 2011 року щодо об'єму пошкоджень та способу їх усунення (а.с.8-22).

На момент ДТП цивільна відповідальність ОСОБА_2 відповідно до поліса обов*язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АА/1871899 була застрахована ПАТ «СК «Статус» в особі його Донецької дирекції на строк з 27 січня 2011 року по 26 січня 2012 року включно. Ліміт відповідальності за цим полісом за шкоду, заподіяну життю і здоров*ю (на одного потерпілого) становить 100000 гривень, за шкоду, заподіяну майну (на одного потерпілого) становить 50000 гривень, франшиза становить 1000 гривень (а.с.6).

Судом було враховано, що до цих правовідносин застосовуються положення Закону України «Про загальнообов*язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», оскільки цивільна відповідальність ОСОБА_2 на момент ДТП була застрахована.

За заявою позивача ОСОБА_1 ухвалою суду від 13 березня 2012 року до участі у справі в якості співвідповідача залучено страховика - Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Статус» (а.с.102).

Відповідно до ст.1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди забов*язана сплатити потерпілому різницю між і фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Отже, питання про відшкодування шкоди самою особою, відповідальність якої застрахована, вирішується залежно від висловленої нею згоди на таке відшкодування, у разі відсутності такої згоди за її заявою до субсидіарної відповідальності залучається страховик.

На підставі поданої заяви ОСОБА_1 про страхове відшкодування, страхового акту № 6435-12-59-09, висновку автотоварознавчого дослідження № 320/10 від 25 жовтня 2011 року, йому було здійснено страхове відшкодування у розмірі 1258,97 гривень, що підтверджується платіжним дорученням № 7204 від 13 березня 2012 року (а.с.154).

Відповідач ОСОБА_2 в судовому засіданні висловив згоду на відшкодування різниці між фактичним розміром шкоди, встановленим висновком автотоварознавчого дослідження № 320/10 від 25 жовтня 2011 року і страховою виплатою, яка складає 1451,79 гривень.

Таким чином, висновок суду першої інстанції про стягнення з відповідача ОСОБА_2 різниці між розміром шкоди встановленим висновком спеціаліста та страховою виплатою є законним та обґрунтованим.

Між тим, позивач ОСОБА_1 наполягав, що в результаті ремонту автомобіля, проведеного на станції технічного обслуговування фізичною особою - підприємцем ОСОБА_3, вартість виконаних робіт становить 4700 гривень, що підтверджується актом здачі-приймання виконаних робіт від 01 листопада 2011 року, виданим фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3 (а.с.23,50).

Між тим, будь-яких платіжних документів про сплату грошових коштів за проведений ремонт автомобіля у фізичної особи-підприємця ОСОБА_3, позивачем до суду першої інстанції надано не було.

Отже, суд першої інстанції обгрунтовано дійшов висновку про те, що вказаний акт та накладна від 01 листопада 2011 року не є належним чином оформленими і не можуть бути прийнятими як належний доказ.

Крім того, позивач ОСОБА_1 погодився з висновком автотоварознавчого дослідження № 320/10 від 25 жовтня 2011 року вартість матеріальної шкоди за яким становить 2710,76 гривень.

Згідно до ч.1 ст.1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.

Відповідно до вимог ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

В судовому засіданні апеляційного суду позивач ОСОБА_1 підтвердив і зазначив, що в суді першої інстанції він відмовився від стягнення з ОСОБА_2 моральної шкоди.

Слід зазначити, що судом першої інстанції були наведені переконливі докази в частині відмови у задоволенні позову про стягнення з ОСОБА_2 моральної шкоди.

Погоджуючись з висновками суду першої інстанції, апеляційний суд враховує пояснення позивача про те, що з вимогами про стягнення матеріальної або моральної шкоди до відповідача ПАТ «СК «Статус» він не звертався, хоча така шкода могла бути стягнута з ПАТ «СК «Статус», в якому відповідач ОСОБА_2 застрахував свою цивільно-правову відповідальність перед третіми особами.

Висновки суду ґрунтуються на матеріалах справи, наданих сторонами доказах, а доводи апеляційної скарги є необґрунтованими і не спростовують висновків суду.

Суд першої інстанції правильно встановив обставини справи, повно та всебічно дослідив надані сторонами докази, яким дав належну правову оцінку. Наведені в апеляційній скарзі доводи не належать до тих підстав, із якими процесуальне законодавство пов'язує можливість прийняття рішення щодо скасування або зміни оскаржуваного рішення.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 315 ЦПК України, апеляційний суд, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.

Рішення Докучаєвського міського суду Донецької області від 19 березня 2012 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

Головуючий: Судді: