Справа № 2-27/2008
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18 червня 2008 року Світловодський міськрайонний суд Кіровоградської області, в складі головуючого - судді Волошиної Н.Л., при секретарі Доненко Н.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Світловодську справу за позовом ОСОБА_1 до Онуфріївської районної ради, співвідповідача Онуфріївської районної державної адміністрації про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої злочином, третя особа без самостійних вимог - ОСОБА_2, -
Встановив:
ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Онуфріївської районної ради та просить стягнути на її користь 250 000 грн на відшкодування моральної шкоди та 5000 грн на відшкодування матеріальної шкоди.
Ухвалою Світловодського міськрайонного суду від 25 жовтня 2005 року до участі у справі в якості співвідповідача було залучено Онуфріївську районну державну адміністрацію.
В судовому засіданні ОСОБА_1 та її представник заявлений позов підтримали та пояснили суду, що внаслідок смерті їх неповнолітньої дочки ОСОБА_3 , яка наступила ІНФОРМАЦІЯ_1 року в результаті наїзду на неї автомобіля УАЗ 31514 , д.н. НОМЕР_1 під керуванням водія Онуфріївської районної ради ОСОБА_2 позивач ОСОБА_1 зазнала моральної шкоди, що полягає у душевних стражданнях, грошовий еквівалент якої вона оцінює у 250000 грн. Крім того, позивач вказує на те, що нею було понесено матеріальні витрати у сумі 5000 грн на поховання дочки та встановлення пам”ятника на її могилі.
Представник Онуфріївської районної ради в судовому засіданні позовні вимоги не визнала, вважає, що Онуфріївська районна рада не є належним відповідачем у даній справі, оскільки власником автомобіля УАЗ 31514 , д.н. НОМЕР_1 є Онуфріївська районна державна адміністрація, а ОСОБА_2, керуючи даним транспортним засобом ІНФОРМАЦІЯ_1 року не мав на те відповідного розпорядження голови райради. Вважає, що заявлений позивачкою розмір моральної шкоди не є обґрунтованим.
Представник Онуфріївської районної державної адміністрації з позовом не погодилась, вказує на те, що станом на ІНФОРМАЦІЯ_1 року автомобіль УАЗ 31514 , д.н. НОМЕР_1 на підставі договору про надання майна в безоплатне користування від 29 вересня 2003 року знаходився в користуванні та розпорядженні Онуфріївської районної ради, а відтак остання і має нести відповідальність за позовними вимогами ОСОБА_1.
Третя особа ОСОБА_2 пояснив суду, що протягом всього періоду виконання своїх службових обов”язків водія Онуфріївської районної ради, в тому числі і ІНФОРМАЦІЯ_1 року ним використовувався автомобіль УАЗ 31514, д.н. НОМЕР_1. ІНФОРМАЦІЯ_1 року він виїхав з гаража з відома голови райради з метою ремонту автомобіля та здійснив наїзд на ОСОБА_3. Жодних дисциплінарних стягнень за використання ІНФОРМАЦІЯ_1 року автомобіля УАЗ 31514, д.н. НОМЕР_1 до нього застосовано не було, з роботи він звільнився вже після притягнення його до кримінальної відповідальності , за власним бажанням.
Вислухавши пояснення сторін, третьої особи, дослідивши письмові матеріали справи, матеріали кримінальної справи № 1-104/2005 по обвинуваченню ОСОБА_2 у скоєні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 286, ч. 1 ст. 135 КК України, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають частковому задоволенню, виходячи з наступних встановлених судом обставин.
ІНФОРМАЦІЯ_1 року, близько 15 год. 30 хв. на вул. Набережна в смт. Онуфріївка Кіровоградської області ОСОБА_2, перебуваючи у стані алкогольного сп”яніння , керував автомобілем УАЗ 31514 , д.н. НОМЕР_1 та , порушивши Правила дорожнього руху України , допустив наїзд керованого ним транспортного засобу на пішохода ОСОБА_3, яка рухалась по правому краю проїжджої частини біля правого узбіччя. В результаті наїзду ОСОБА_3 було спричинено травми , які в своїй сукупності призвели до смерті постраждалої на місці пригоди.
Вироком Світловодського міськрайонного суду від 15 квітня 2005 року ОСОБА_2 було визнано винним у скоєні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 286, ч. 2 ст. 135, ч. 2 ст. 125 КК України. .
Ухвалою апеляційного суду Кіровоградської області від 16 серпня 2005 року ОСОБА_2 був звільнений від відбуття покарання на підставі ст. 1 п. “б” Закону України “Про амністію” від 31 травня 2005 року.
З підстав ч. 4 ст. 61 ЦПК України, вирок у кримінальній справі, що набрав законної сили обов”язковий для суду, що розглядає справу про цивільно - правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено вирок з питань, чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою.
У відповідності до ч. 2 ст. 1187 ЦК України, шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, чим є в тому числі діяльність , пов”язана з використанням транспортних засобів, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі ( право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом , механізмом, іншим об”єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
З п. 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України “Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди” № 6 від 27 березня 1992 року вбачається, що під володільцем джерела підвищеної небезпеки розуміється юридична особа або громадянин, що здійснюють експлуатацію джерела підвищеної небезпеки на підставі права власності, повного господарського відання, оперативного управління або з інших підстав ( договору оренди, довіреності тощо).
Не вважається володільцем джерела підвищеної небезпеки і не несе відповідальності за шкоду перед потерпілим особа, яка управляє джерелом підвищеної небезпеки на підставі трудових відносин з володільцем цього джерела ( шофер, машиніст, оператор тощо).
Розпорядженням голови Онуфріївської районної ради № 79-р від 06 жовтня 2003 року ОСОБА_2 був призначений на посаду водія районної ради з 06 жовтня 2003 року, де він і працював на момент скоєння ДТП. (а.с. 20)
Автомобіль УАЗ 31514 , д.н. НОМЕР_1 на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_2 належить Онуфріївській районній державній адміністрації.
29 вересня 2003 року між Онуфріївською районною державною адміністрацією та Онуфріївською районною радою був укладений договір про надання майна в безоплатне користування, за яким Онуфріївська районна державна адміністрація передала Онуфріївській районній раді в тимчасове безоплатне користування автомобіль УАЗ 31514 , д.н. НОМЕР_1. За своїми правовими ознаками цей договір є договором позички, за яким, згідно ст. 827 ЦК України, одна сторона ( позичкодавець) безоплатно передає або зобов”язується передати другій стороні ( користувачеві) річ для користування протягом встановленого строку. До договору позички застосовуються положення глави 59 ЦК України.
З договору про надання майна в безоплатне користування від 29 вересня 2003 року вбачається, що строк його дії складає 1 рік з 29 вересня 2003 року до 29 вересня 2004 року. Розділом 7 даного договору визначено порядок повернення автомобіля, а саме повернення автомобіля відбувається за актом. (а.с.6-7)
ДТП за участю автомобіля УАЗ 31514 , д.н. НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_2 сталася ІНФОРМАЦІЯ_1 року, тобто по збігу строку , визначеного договором про надання майна в безоплатне користування. Разом з тим, в судовому засіданні встановлено, що після 29 вересня 2004 року автомобіль УАЗ 31514 , д.н. НОМЕР_1 знаходився у фактичному розпорядженні користувача, а саме Онуфріївської районної ради, повернення за актом автомобіля позичкодавцеві не відбувалось, жодна зі сторін про припинення дії договору не повідомляла. З пояснень у судовому засіданні ОСОБА_2 вбачається, що після 29 вересня 2004 року автомобіль використовувався Онуфріївською районною радою. Відсутність шляхових листів на використання автомобіля після 29 вересня 2004 року не може свідчити про вихід автомобіля УАЗ 31514 , д.н. НОМЕР_1 із володіння райради. , оскільки з акту перевірки окремих питань фінансово - господарської діяльності Онуфріївської районної ради від 06 грудня 2004 року (а.с.15-16) вбачається, що такі листи в Онуфріївській районній раді заповнювалися і проводилися по бухгалтерському обліку лише по 30 липня 2004 року , тобто за місяць до збігу терміну дії договору від 29 вересня 2003 року.
Ст. 764 ЦК України ( глава 59) встановлено, що якщо наймач продовжує користуватися майном після закінчення строку договору найму, то, за відсутності заперечень наймодавця протягом одного місяця, договір вважається поновленим на строк, який був раніше встановлений договором.
На підставі викладеного суд приходить до висновку, що відповідальність за шкоду, заподіяну в результаті смерті ОСОБА_3 внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки , яким є використання автомобіля УАЗ 31514 , д.н. НОМЕР_1 слід покласти на володільця цього джерела, яким на підставі договору про надання майна в безоплатне користування станом на ІНФОРМАЦІЯ_1 року була Онуфріївська районна рада.
Заперечення представником Онуфріївської районної ради вимог до районної ради посиланням на ч. 1 ст. 1172 ЦК України в частині того, що юридична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових ( службових) обов”язків, а на їх думку ОСОБА_2 здійснив виїзд автомобіля з гаража ІНФОРМАЦІЯ_1 року без відповідного на те розпорядження голови районної ради , тобто поза межами своїх службових обов”язків, суд вважає безпідставним та необґрунтованим, оскільки в судовому засіданні встановлено, що за виїзд автомобіля УАЗ 31514 ІНФОРМАЦІЯ_1 року до ОСОБА_2 не було застосовано жодних дисциплінарних стягнень, з довідки про заробітну плату вбачається, що в жовтні 2004 року до складу заробітної плати ОСОБА_2. входили премія, 25% від окладу за ненормований робочий день та 50 % за напруженість в роботі (а.с. 71), а звільнений ОСОБА_2 був лише згодом і за власним бажанням , що підтвердила представник райради, в зв”язку з чим суд робить висновок про відсутність підстав для застосування також і ч. 3 ст. 1187 ЦК України.
З положень ч. 2 ст. 1167 ЦК України вбачається, що моральна шкода , завдана внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки відшкодовується незалежно від вини особи, яка її завдала.
П. 2 ч. 1 ст. 23 ЦК України встановлено, що моральна шкода полягає у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала в зв”язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім”ї чи близьких родичів.
В судовому засіданні достовірно встановлено, що внаслідок смерті своєї єдиної доньки ОСОБА_3. , яка загинула у віці 16 років в результаті ДТП , що сталася за участю автомобіля УАЗ 31514 , д.н. НОМЕР_1 під керуванням водія Онуфріївської районної ради ОСОБА_2., ОСОБА_1 заподіяно значної моральної шкоди, що полягає у душевних стражданнях. При визначенні розміру грошового відшкодування суд враховує характер діяння, внаслідок якого було заподіяно смерть ОСОБА_3., глибину душевних страждань позивачки, та, у відповідності до ч. 3 ст. 23 ЦК України, виходячи з принципу розумності та справедливості , визначає розмір грошового еквіваленту моральної шкоди у 30000 грн.
У відповідності до ч. 1 ст. 60 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Згідно ч. 1 ст. 11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше, як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб , які беруть участь у справі.
Витрати ОСОБА_1 на поховання ОСОБА_3 та на встановлення пам”ятника на могилі не підтверджені жодними доказами, що є підставою для відмови у їх задоволенні.
Підстав для покладення відповідальності за позовом ОСОБА_1 на Онуфріївську районну державну адміністрацію в ході судового розгляду справи встановлено не було.
З підстав ст. 88 ЦПК України судові витрати у справі покладаються на Онуфріївську районну раду.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 23, 764, 827, 1167, 1187 ЦК України, Постановою Пленуму Верховного Суду України “Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди” № 6 від 27 березня 1992 року, ст.ст. 10, 11, 60, 61, 88, 209, 213-215 ЦПК України, суд, -
Вирішив:
Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити частково.
Стягнути з Онуфріївської районної ради Кіровоградської області на користь ОСОБА_1 30 000 грн на відшкодування моральної шкоди.
В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.
Стягнути з Онуфріївської районної ради Кіровоградської області на користь держави судовий збір у сумі 8 грн 50 коп та витрати на інформаційно - технічне забезпечення розгляду справи у сумі 7 грн 50 коп.
Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Кіровоградської області .
Заява про апеляційне оскарження може бути подана через Світловодський міськрайонний суд протягом 10 днів з моменту проголошення рішення. Апеляційна скарга подається протягом 20 днів після подачі заяви про апеляційне оскарження, або в порядку ч. 4 ст. 295 ЦПК України.
Суддя Н.Л.Волошина.