Справа № 22-752\08 Головуючий в 1 інстанції: Федорова Л.П.
Категорія: 37 Доповідач: Хилевич С.В.
Р І Ш Е Н Н Я
іменем України
27 червня 2008 року м. Рівне
Колегія суддів Апеляційного суду Рівненської області в складі:
головуючого - судді: Оніпко О.В.
суддів: Мельника Ю.М., Хилевича С.В.,
при секретарі судового засідання Сеньків Т.Б.
за участю ОСОБА_2., ОСОБА_3., представника ОСОБА_2. - адвоката ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Дубенського міськрайонного суду від 18 квітня 2008 року в справі за позовом ОСОБА_3 до ПТИЦЬКОЇ сільської ради, ОСОБА_2 про визначення додаткового строку для прийняття спадщини,
в с т а н о в и л а:
У травні 2007 року до суду звернувся ОСОБА_3 із позовом до ОСОБА_2. і ПТИЦЬКОЇ сільської ради про визначення додаткового строку для прийняття спадщини.
На обґрунтування позову зазначав, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_4, яка склала заповіт на користь позивача. Про наявність заповіту ОСОБА_3 дізнався в лютому 2007 року.
Просив суд визначити додатковий строк для прийняття спадщини.
У засіданні суду першої інстанції позивач змінив підставу позову, додавши ту обставину, що під час шестимісячного строку, встановленого для прийняття спадщини, він знаходився у службовому відрядженні, що позбавило його вчасно звернутись до нотаріуса.
Рішенням Дубенського міськрайонного суду від 18 квітня 2008 року позов задоволено і визначено додатковий термін до 10 червня 2008 року для подання заяви до нотаріальної контори про прийняття спадщини після смертіОСОБА_4
Не погодившись із ухваленим рішенням, ОСОБА_2 подала апеляційну скаргу, де вказує на його незаконність, що полягає у недоведеності обставин, що мають значення для справи, які суд вважав установленими, невідповідність висновків суду обставинам справи та неправильне застосування судом норм матеріального права.
Обґрунтовуючи скаргу зазначала, що докази про відрядження ОСОБА_3. не є належними, оскільки відрядження за відсутності відрядних посвідчень підтверджено лише довідкою.
Посилалася на те, що відрядження позивача тривало мінімальний термін, про наявність заповіту йому було відомо, свого права на спадщину не бажав набувати.
Крім того, вважала себе єдиним спадкоємцем за законом, оскільки прийняла спадщину. Також висловила думку про те, що ПТИЦЬКА сільська рада є неналежною стороною у спорі.
Просила скасувати рішення, що оскаржується, та ухвалити нове про відмову в позові.
У судовому засіданні ОСОБА_2 та її представник - адвокат ОСОБА_1., підтримуючи апеляційну скаргу, надали пояснення в межах її доводів.
ОСОБА_3, заперечуючи проти задоволення апеляційної скарги, покликався на її безпідставність.
ПТИЦЬКА сільська рада, бувши повідомленою про час і місце судового розгляду належним чином, направила суду листа з проханням справу розглянути за відсутності їхнього представника.
Заслухавши доповідача, пояснення осіб, які беруть участь у справі, і з'явилися в судове засідання, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з такого.
Ухвалюючи рішення, суд першої інстанції виходив із того, що протягом часу із 10 липня 2006 року по 14 липня 2006 року ОСОБА_3 знаходився у відрядженні, що позбавило його вчасно звернутись для прийняття спадщини.
Між тим, колегія суддів не може погодитись з таким висновком суду, оскільки він суперечить дійсним обставинам справи та нормам матеріального права.
З матеріалів справи вбачається, і це з'ясовано в судовому засіданні поясненнями сторін, ОСОБА_4 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 4). 10 березня 2000 року вона склала заповіт на користь ОСОБА_3., за яким належне право на земельну ділянку (пай) заповіла позивачу (а.с. 7).
Встановлено, що позивач відповідно ч. 1 ст. 1270 ЦК України в шестимісячний строк з часу відкриття спадщини свого права на спадкування не здійснив. Його доводи про незнання існування заповіту від 10 березня 2000 року спростовуються показаннями свідків ОСОБА_5 (а.с. 92) і ОСОБА_6. (а.с. 95), які підтвердили, що ОСОБА_3 знав про наявність заповіту. Крім того, з пояснень позивача в судовому засіданні з'ясовано, що про заповіт від 12 червня 1997 року, який передував заповіту від 10 березня 2000 року, йому було відомо.
Обставина перебування ОСОБА_3. у відрядженні протягом часу із 10 липня 2006 року по 14 липня 2006 року (на що він покликається як на підставу для задоволення позову) на строки для прийняття спадщини істотно не вплинула.
Згідно із ч. 3 ст. 1272 ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.
Виходячи з наведеного, колегія суддів знаходить, що строк для прийняття спадщини ОСОБА_3 пропущено з причин, які не є поважними, а тому підстав для визначення додаткового строку для прийняття спадщини не встановлено.
Крім того, з'ясовано, що ПТИЦЬКА сільська рада є неналежним відповідачем у спорі, оскільки цей орган місцевого самоврядування не може брати участі у спадкових правовідносинах за наявності інших можливих спадкоємців, а тому підстав для захисту прав позивача не вбачається.
Враховуючи невідповідність висновків суду обставинам справи та неправильне застосування норм матеріального права, рішення, що оскаржується, підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову в позові за безпідставністю.
На підставі ч. 3 ст. 1272, ч. 1 ст. 1270 ЦК України, керуючись ст. 303, п. 2 ч. 1 ст. 307, п.п. 3, 4 ч. 1 ст. 309, ст. ст. 313-314, 316, 324, 325 ЦПК України, колегія суддів
в и р і ш и л а:
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - задовольнити повністю.
Рішення Дубенського міськрайонного суду від 18 квітня 2008 року - скасувати.
У позові ОСОБА_3 до ПТИЦЬКОЇ сільської ради, ОСОБА_2 про визначення додаткового строку для прийняття спадщини - відмовити повністю.
Рішення суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту проголошення.
Сторони мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції та рішення апеляційного суду протягом двох місяців з дня набрання рішенням законної сили.
Головуючий:
Судді: