ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ
Іменем України
РІШЕННЯ
25.06.2012Справа №5002-18/1242-2012
За позовом - Військової частини А0225, м. Севастополь (99007, м. Севастополь, вул. Соловйова, 12)
до відповідача - Приватного підприємства "Керченська судоремонтна верф "Фрегат", м. Керч (98318, м. Керч, вул. Кірова, 54а)
про стягнення 24 648,41 грн.
та
за зустрічним позовом Приватного підприємства "Керченська судоремонтна верф "Фрегат", м. Керч (98318, м. Керч, вул. Кірова, 54а)
до Військової частини А0225, м. Севастополь (99007, м. Севастополь, вул. Соловйова, 12)
про стягнення заборгованості за договором
Суддя І.К. Осоченко
Представники:
Від позивача (відповідача за зустрічним позовом) - ОСОБА_1 - ст.ю/к, довіреність від 27.12.2011
Від відповідача (позивача за зустрічним позовом) - ОСОБА_2 - представник, довіреність від 02.03.2012
СУТЬ СПОРУ: Військова частина А0225 звернулась до Господарського суду Автономної Республіки Крим із позовною заявою до Приватного підприємства "Керченська судоремонтна верф "Фрегат", в якій просить суд стягнути з відповідача за первісним позовом на користь позивача за первісним позовом грошові кошти в розмірі 24 648,41 грн.
Позовні вимоги ґрунтуються на приписах ст.ст. 610, 611, 612, 631 Цивільного кодексу України, ст.ст. 20, 180, 193, 230, 231, 232 Господарського кодексу України та мотивовані тим, що 13 квітня 2011 року між Військовою частиною А0225 та Приватним підприємством «Керченська судоремонтна верф «Фрегат» було укладено договір №24/22-15 про закупівлю послуг за державні кошти. Умовами договору було передбачено обов'язок ПП «Керченська судоремонтна верф «Фрегат» надати послуги Військовій частині А0225 з поточного ремонту електрокомпресора SF 125 військового корабля проекту 775 вдк «Костянтин Ольшанський». Пунктом 5.1 вищезгаданого договору передбачено термін надання послуг - до 01 травня 2011 року.
Однак, як вбачається з тексту позовної заяви, Приватне підприємство «Керченська судоремонтна верф «Фрегат» свої зобов'язання у встановлений строк не виконало.
20 грудня 2011 року, з метою безпосереднього врегулювання спору, Військова частина А0225 направила претензію № 9 на адресу ПП «Керченська судоремонтна верф «Фрегат».
Однак, Військова частина А0225 не отримала відповідь на претензію у встановлений законом строк.
Саме неможливість вирішення спору у досудовому порядку стала підставою звернення Військової частини А0225 до господарського суду Автономної Республіки Крим із позовною заявою.
31 травня 2012 року на адресу господарського суду від Приватного підприємства "Керченська судоремонтна верф "Фрегат" надійшов зустрічний позов, в якому відповідач за первісним позовом просить стягнути з Військової частини А0225 на користь відповідача за первісним позовом фактичні витрати за договором №24/22-15 за проведення дефектування електрокомпресору SF 125 в розмірі 20 615,14 грн., суму пені за проведення дефектування електрокомпресору SF 125 в розмірі 804,07 грн., три відсотки річних за проведення дефектування електрокомпресору SF 125 у розмірі 311,53 грн. та суму інфляції у розмірі 121,1 грн.
05 червня 2012 року господарським судом Автономної Республіки Крим винесено ухвалу про прийняття до свого розгляду зустрічного позову Приватного підприємства "Керченська судоремонтна верф "Фрегат" до Військової частини А0225 про стягнення заборгованості за договором та об'єднання розгляду зустрічного позову із первісним позовом.
У судовому засіданні 05.06.2012 р. суд розпочав розгляд даної справи по суті.
Представник ПП «Керченська судоремонтна верф «Фрегат» у судовому засіданні 05.06.2012 проти первісного позову заперечував та заявив клопотання про призначення судової інженерно-технічної експертизи.
Суд відклав розгляд даного Клопотання до наступних судових засідань.
У судовому засіданні 12.06.2012 представник Військової частини А0225 проти зустрічного позову заперечував з підстав, наведених у відзиві на зустрічну позовну заяву Приватного підприємства "Керченська судоремонтна верф "Фрегат", та надав суду заперечення на клопотання Приватного підприємства "Керченська судоремонтна верф "Фрегат" про призначення судової інженерно-технічної експертизи.
Представник Приватного підприємства "Керченська судоремонтна верф "Фрегат" у судовому засіданні 12.06.2012 надав суду письмові пояснення стосовно первісного позову та заявив клопотання в порядку частини 3 статті 69 Господарського процесуального кодексу України про продовження строку розгляду спору на 15 днів.
Для всебічного, повного і об'єктивного розгляду справи, з урахуванням положень ст. 69 ГПК України, суд вважав можливим продовжити строк розгляду спору та задовольнив клопотання відповідача за первісним позовом.
У судовому засіданні 25.06.2012, розглянувши клопотання Приватного підприємства "Керченська судоремонтна верф "Фрегат про призначення судової інженерно-технічної експертизи, в задоволенні такого клопотання суд відмовив, виходячи з того, що підстави для призначення такої судової інженерно-технічної експертизи відсутні.
У справі судом оголошувалися перерви у порядку статті 77 ГПК України.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд
В С Т А Н О В И В:
13 квітня 2011 року між військовою частиною А 0225 як «Замовником» та приватним підприємством «Керченська судоремонтна верф «Фрегат» як «Виконавцем» був Договір про закупівлю послуг за державні кошти № 24/22-15, згідно пункту 1.1 якого виконавець зобов'язується у 2011 році надати послуги, зазначені у Протоколі узгодження обсягу надання послуг, надалі - ПУОНП, що додається, а замовник - прийняти і оплатити такі послуги.
Згідно пункту 1.2 договору про закупівлю послуг за державні кошти № 24/22-15 сторони визначили таке найменування послуги: поточний ремонт електрокомпресора SF 125 військового корабля проекту 775 вдк «Костянтин Ольшанський2 (надалі - корабель).
Статтею 901 Цивільного Кодексу України передбачено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов'язання.
Відповідно до статті 902 ЦК України виконавець повинен надати послугу особисто.
У випадках, встановлених договором, виконавець має право покласти виконання договору про надання послуг на іншу особу, залишаючись відповідальним в повному обсязі перед замовником за порушення договору.
Відповідно до ст. 179 Господарського Кодексу України майново-господарські зобов'язання, які виникають між суб'єктами господарювання або між суб'єктами господарювання і негосподарюючими суб'єктами - юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов'язаннями.
Укладення господарського договору є обов'язковим для сторін, якщо він заснований на державному замовленні, виконання якого є обов'язком для суб'єкта господарювання у випадках, передбачених законом, або існує пряма вказівка закону щодо обов'язковості укладення договору для певних категорій суб'єктів господарювання чи органів державної влади або органів місцевого самоврядування.
Зміст договору, що укладається на підставі державного замовлення, повинен відповідати цьому замовленню.
Пунктом 1.4 Договору про закупівлю послуг за державні кошти № 24/22-15 зазначено, що підставою для укладення цього договору є повідомлення військової частини А 0225 від 15 березня 2011 року № 154/12/1-645 про акцепт пропозиції конкурсних торгів Виконавця, тому суд приходить до висновку, що даний договір є таким, що заснований на державному замовленні.
Пунктом 1.2 цього договору сторони визначили таке найменування послуги: поточний ремонт електрокомпресора SF 125 військового корабля проекту 775 вдк «Костянтин Ольшанський» (надалі - корабель).
Ціна такого договору складає 97043, 50 коп., у тому числі ПДВ - 16 173 грн. 92 коп., яка визначена у пункті 3.1 договору про закупівлю послуг за державні кошти № 24/22-15.
В умовах договору сторони визначили і термін надання послуг - п.5.1 - до 01 травня 2011 року.
У даний час, Військова частина А 0225 звернулась до Господарського суду Автономної Республіки Крим із позовною заявою до Приватного підприємства "Керченська судоремонтна верф "Фрегат", в якій просить суд стягнути з відповідача за первісним позовом на користь позивача за первісним позовом грошові кошти в розмірі 24 648,41 грн., а саме: пеню 17855,36 грн. та штраф у розмірі 6 793,05 грн., мотивуючи свої вимоги тим, що Приватне підприємство "Керченська судоремонтна верф "Фрегат" прийнятті на себе зобов'язання по поточному ремонту електрокомпресора SF 125 військового корабля проекту 775 вдк «Костянтин Ольшанський» в зазначений у договорі термін - до 01.05.2011 року - так і не виконало.
Згідно з частиною 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до частини 1 статті 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
При цьому, майново - господарськими, згідно з частиною 1 статті 175 Господарського кодексу України, визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Згідно ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Аналогічне положення стосовно господарських зобов'язань міститься в частині 1 статті 193 Господарського кодексу України, якою визначено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Статтею 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Сторонами у Договорі про закупівлю послуг за державні кошти № 24/22-15 чітко визначена сама послуга: поточний ремонт електрокомпресора SF 125 військового корабля проекту 775 вдк «Костянтин Ольшанський» (надалі - корабель), і у вигляді Додатку до такого договору сторонами був підписаний Протокол узгодження обсягу надання послуг з поточного ремонту електрокомпресору SF 125 військового корабля пр. 775 (а/с 114), в якому сторони вже чітко конкретизували перелік таких послуг по ремонту корабля, які фактично повинен виконати Виконавець - приватне підприємство «Керченська судоремонтна верф «Фрегат».
Зі свого боку, приватне підприємство «Керченська судоремонтна верф «Фрегат» не надало суду належних доказів того, що виконавець дійсно виконав у повному обсязі та належним чином всі прийнятті на себе зобов'язання за Договором про закупівлю послуг за державні кошти № 24/22-15; надана замовником до матеріалів справи Дефектно-технологічна відомість № 1 від 22.06.2011 (а/с 39) не затверджена з боку замовника належним чином та не прийнята представниками військової частини А0225; крім того, необхідно звернути увагу на те, що дефектування електрокомпресору та його складових частин проведено по технічним умовам на ремонт повітряного компресору і н ш о г о типу - на ЄКП 350/25 (ТУ 477-56.393 УР).
Не виконання умов договору з боку «Виконавця» приватне підприємство «Керченська судоремонтна верф «Фрегат» обґрунтовує технічною неможливістю провести поточний ремонт такого компресора, але суд зауважує, що такий Договір про закупівлю послуг за державні кошти № 24/22-15 не був визнаний у судовому порядку недійсним, Виконавець не звертався до Замовника з вимогою про зміну умов такого договору, а тому такі умови договору від 13 квітня 2011 року є обов'язковими для виконання як Замовником, так і Виконавцем.
Згідно ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Пунктом 4.1 Договору про закупівлю послуг за державні кошти № 24/22-15 сторонами встановлено, що розрахунки проводяться шляхом оплати Замовником наданих послуг, протягом 60 банківських днів після підписання сторонами А к т у приймання та здавання наданих послуг та пред'явлення виконавцем рахунка на оплату послуг.
Згідно пункту 4.2 цього ж договору встановлено, що до рахунка додаються:
Перелік запасних частин, сировини та матеріалів, які були використанні під час надання послуг;
Документи, які засвідчують передачу особовому складу корабля запасних частин та матеріалів, які були замінені Виконавцем під час надання послуг.
Під час розгляду даного спору, сторонами суду так і не були надані а ні Акти приймання та здавання наданих послуг за таким договором, а ні перелік запасних частин, сировини та матеріалів, які були б використанні під час надання послуг та інші документи, та які б засвідчували передачу особовому складу корабля запасних частин та матеріалів, які були би замінені Виконавцем під час надання послуг.
Розглянувши самі розрахунки Військової частини А0225 про стягнення пені у розмірі 17855,36 грн. за період з 01.05.2011 по 31.10.2011 та штрафу у розмірі 6 793,05 грн., суд зауважує наступне:
Відповідно до статті 230 Господарського Кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Суб'єктами права застосування штрафних санкцій є учасники відносин у сфері господарювання, зазначені у статті 2 цього Кодексу.
Пунктом 2 частини 2 статті 231 ГК України передбачено, що у разі якщо порушено господарське зобов'язання, в якому хоча б одна сторона є суб'єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, або порушення пов'язане з виконанням державного контракту, або виконання зобов'язання фінансується за рахунок Державного бюджету України чи за рахунок державного кредиту, штрафні санкції застосовуються, якщо інше не передбачено законом чи договором, у таких розмірах:
за порушення строків виконання зобов'язання стягується пеня у розмірі 0,1 відсотка в а р т о с т і товарів (робіт, п о с л у г), з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості.
Тобто у пункті 2 частини 2 статті 231 ГК України чітко зазначений розмір штрафних санкцій, при цьому суд звертає увагу, що у даному пункті 2 частини 2 статті 231 ГК України мова й д е н е про порушення г р о ш о в о г о зобов'язання - штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань передбачені частиною 6 статті 231 ГК України.
Як вбачається з матеріалів справи та умов договору №24/22-15 приватне підприємство «Керченська судоремонтна верф «Фрегат» н е п р и й м а л о на себе ніяких г р о ш о в и х зобов'язань перед замовником - Військовою частиною А0225 - тому на думку суду, Військова частина А 0225 обґрунтовано нарахувала та просить суд стягнути з приватного підприємства «Керченська судоремонтна верф «Фрегат» пеню с а м е у розмірі 0,1 % вартості п о с л у г и та штраф у розмірі 7 % за прострочення понад тридцять днів від вказаної вартості послуг, застосовуючи положення пункту 2 частини 2 статті 231 ГК України.
Суд вважає, що застосування приписів ст. 1,3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання г р о ш о в и х зобов'язань» у даному випадку не правомірно, у зв'язку (як вже зазначив суд) з відсутністю самого г р о ш о в о г о зобов'язання у приватного підприємства «Керченська судоремонтна верф «Фрегат» перед військовою частиною А 0225.
Що стосується самих розрахунків пені та штрафу, то суд зазначає наступне:
Військова частина А 0225 просить суд стягнути з приватного підприємства «Керченська судоремонтна верф «Фрегат» суму пені за період з 01.05.2011 по 31.10.2011 року, виходячи з того, що строк виконання зобов'язання по наданню послуг з боку Виконавця був встановлений - до 01 травня 2011 року (п. 5.1 договору від 13.04.2011 року).
Але «01 травня» є святковим днем, а тому, виходячи з приписів частини 5 статті 254 ЦК України, якою передбачено, що якщо останній день строку припадає на вихідний, с в я т к о в и й або інший неробочий день, що визначений відповідно до закону у місці вчинення певної дії, днем закінчення строку є п е р ш и й за ним р о б о ч и й день, в зв'язку з чим днем закінчення строку виконання зобов'язання по наданню послуг з боку приватного підприємства «Керченська судоремонтна верф «Фрегат» є 04 травня 2011 року (2 та 3 травня 2011 року були вихідними днями в зв'язку з припаданням 1 травня на неділю).
Тому у військової частини А 0225 виникло право на стягнення пені з 05 травня 2011 року, в зв'язку з чим суд приходить до висновку, що стягненню з Приватного підприємства "Керченська судоремонтна верф "Фрегат" на користь Військової частини А0225 підлягає пеня за період з 05.05.2011 по 31.10.2011, яка складає 17467, 83 грн.
Штраф у розмірі 7 % за прострочення понад тридцять днів від вказаної вартості послуг у розмірі 6 793,05 грн. військовою частиною А 0225 розрахований обґрунтовано та математично вірно, тому такий штраф підлягає стягненню з Приватного підприємства "Керченська судоремонтна верф "Фрегат" на користь Військової частини А0225.
Що стосується зустрічного позову Приватного підприємства "Керченська судоремонтна верф "Фрегат" до Військової частини А0225 про стягнення заборгованості за договором №24/22-15 за фактичні витрати за проведення дефектування у розмірі 20615, 14 грн., пені - 804,07 грн., 3% річних у сумі 311, 53 грн. та 121, 10 грн. інфляційної суми, то судом вже було встановлено, що пунктом 4.1 Договору про закупівлю послуг за державні кошти № 24/22-15 сторонами встановлено, що розрахунки проводяться шляхом оплати Замовником наданих послуг, протягом 60 банківських днів після підписання сторонами А к т у приймання та здавання наданих послуг та пред'явлення виконавцем рахунка на оплату послуг.
Згідно пункту 4.2 цього ж договору сторонами було визначено, що до рахунка додаються:
Перелік запасних частин, сировини та матеріалів, які були використанні під час надання послуг;
Документи, які засвідчують передачу особовому складу корабля запасних частин та матеріалів, які були замінені Виконавцем під час надання послуг.
Під час розгляду даного спору Приватним підприємством "Керченська судоремонтна верф "Фрегат" так і не були надані суду а ні Акти приймання та здавання наданих послуг за таким договором, а ні перелік запасних частин, сировини та матеріалів, які були би фактично використанні під час надання таких послуг та інші документи, які б засвідчували фактичну передачу особовому складу корабля запасних частин та матеріалів, які були би замінені Виконавцем під час надання таких послуг. Виходячи з приписів статті 33 ГПК України, якою передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими участинками судового процесу та положень статті 34 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до якої обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені пеними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування, суд приходить до висновку, що позовні вимоги Приватного підприємства "Керченська судоремонтна верф "Фрегат" до Військової частини А0225 про стягнення заборгованості за договором №24/22-15 за фактичні витрати за проведення дефектування у розмірі 20615, 14 грн., пені - 804,07 грн., 3% річних у сумі 311, 53 грн. та 121, 10 грн. інфляційної суми є необґрунтованими, а тому такими, що не підлягають задоволенню в зв'язку з їх безпідставністю.
Судовий збір суд відносить на сторони пропорційно розміру задоволених вимог на підставі ст. 44, 49 ГПК України.
Вступна та резолютивна частини рішення оголошені суддею у судовому засіданні 25.06.2012.
Повне рішення складено 26.06.2012.
Керуючись ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, суд
В И Р І Ш И В:
1. Первісний позов Військової частини А 0225 (м. Севастополь) задовольнити частково.
2. Стягнути з Приватного підприємства «Керченська судоремонтна верф «Фрегат» на користь військової частини А 0225 пеню у розмірі 17 467,83 грн., штраф у сумі 6793,05 грн., та судовий збір у розмірі 1584, 20 грн.
Видати наказ після вступу рішення у законну силу.
3. В іншій частині первісного позову - відмовити.
4. В задоволенні зустрічного позову Приватного підприємства «Керченська судоремонтна верф «Фрегат» (м. Керч ) - відмовити.
5. Повернути Військовій частині А 0225 з Державного бюджету України суму зайве сплаченого (за пл/дорученням № 76 від 11.04.2012) судового збору у розмірі 31грн. 50 коп.
Суддя І.К. Осоченко