ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15 червня 2006 р. | № 1/473 |
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Остапенка М.І. (головуючий), |
Харченка В.М., |
Борденюк Є.М. |
розглянувши у відкритому | судовому засіданні у м.Києві |
за участю представника позивача: | Тимофєєвої Г.О. |
касаційну скаргу | Товариства з обмеженою відповідальністю “Донбаський збагачувальний комбінат” |
на постанову | від 13.03.2006 |
Донецького апеляційного | господарського суду |
у справі | № 1/473 |
господарського суду | Донецької області |
за позовом | Донецької залізниці в особі Попаснянської виробничої дільниці Луганської дирекції залізничних перевезень Донецької залізниці |
до | Товариства з обмеженою відповідальністю “Донбаський збагачувальний комбінат” |
про | стягнення 9095,00 грн. штрафу |
В судове засідання представник відповідача не з`явився, про час і місце слухання справи сторони були повідомлені належним чином.
ВСТАНОВИВ:
У грудні 2005 року Донецька залізниця в особі Попаснянської виробничої дільниці Луганської дирекції залізничних перевезень Донецької залізниці звернулась з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю “Донбаський збагачувальний комбінат” про стягнення з відповідача 9095,00 грн. штрафу за неправильне зазначення маси вантажу в накладних.
Рішенням господарського суду Донецької області від 23.01.2006 у справі № 1/473 позовні вимоги задоволено. Стягнено з ТзОВ “Донбаський збагачувальний комбінат” на користь Донецької залізниці в особі Попаснянської виробничої дільниці Луганської дирекції залізничних перевезень Донецької залізниці 9095,00 грн. штрафу.
Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 13.03.2006 вищезазначене судове рішення залишено без змін.
У касаційній скарзі відповідач просить скасувати рішення господарського суду першої інстанції від 23.01.2006, постанову апеляційного суду від 13.03.2006, а справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції. Свої вимоги скаржник мотивує тим, що судом при прийнятті постанови порушено норми процесуального та матеріального права, зокрема, ст.ст. 43, 22, 33, 84, 105 ГПК України.
Відзиву на касаційну скаргу позивач до Вищого господарського суду України не надіслав.
Заслухавши доповідача, вислухавши пояснення представника позивача, перевіривши правильність застосування Донецьким апеляційним господарським судом норм процесуального та матеріального права, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає.
До такого висновку суд дійшов на підставі наступного.
Як встановлено судами попередніх інстанцій, 12.06.2005 на станції Пелагеєвська Донецької залізниці відповідачем було відвантажено на адресу ВАТ “Лисичанська сода” вугілля марки “Антрацит” за накладними № 51896276 від 12.06.2005 та № 51896277 від 12.06.2005.
Судами також було встановлено, що 12.06.2005 вагон прибув на станцію Переїздна Донецької залізниці, на якій було проведено контрольне переважування вагонів № 63978506, № 60398026, за результатами якого встановлено, що у вагоні № 63978506 в накладній була зазначена маса нетто 65000 кг, тоді як фактично маса нетто склала 65400 кг, що більш даних, вказаних в накладній на 400 кг, а у вагоні № 60398021 в накладній маса нетто вказана 70000 кг, тоді як фактично маса нетто склала 70500 кг, що більш даних, вказаних в накладній на 500 кг, про що складений комерційний акт № АQ658495/44 від 12.06.2005. У зв`язку із зазначеним, позивачем було нараховано відповідачу штраф за накладними № 51896276 та № 51896277, загальна сума якого склала 9095,00 грн.
Наведеним обставинам суди дали належну оцінку і з урахуванням ст.ст. 24, 118, 122, 129 Статуту залізниць України, дійшли до обґрунтованого висновку про наявність правових підстав для задоволення позову та стягнення з відповідача 9095,00 грн. штрафу.
При цьому суди правильно виходили з того, що, відповідно до ст. 24 Статуту залізниць України, вантажовідправники несуть відповідальність за всі наслідки неправильності, неточності або неповноти відомостей, зазначених ними у накладній, в той час, як залізниця має право перевіряти правильність цих відомостей, а також періодично перевіряти кількість та масу вантажу, що зазначаються у накладній.
Статтею 122 Статуту встановлено, що за неправильно зазначені у накладній масу, кількість місць вантажу, його назву, код та адресу одержувачу з відправника, порту стягується штраф у розмірі згідно зі статтею 118 цього Статуту. При цьому відправник несе перед залізницею відповідальність за наслідки, які виникли.
Враховуючи вищевикладене, висновки обох попередніх інстанцій про те, що відповідач, як відправник вантажу несе відповідальність за неправильно зазначену у накладній масу вантажу є обґрунтованими і підтверджуються матеріалами справи.
У цьому ж зв`язку суди обґрунтовано не прийняли до уваги посилання відповідача на те, що збільшення ваги вантажу було пов`язане з відповідними метеоумовами при його транспортуванні, оскільки таким твердженням відповідних доказів відповідачем надано не було, а надана відповідачем довідка гідрометеоцентра, як те вбачається з її змісту, висновків суду, щодо обґрунтованості заявленого по справі позову, не спростовує.
Таким чином, оспорювана постанова апеляційної інстанції винесена на підставі фактичних обставин справи, відповідає вимогам діючого законодавства, що, в свою чергу, свідчить про відсутність підстав для її скасування.
Враховуючи наведене, керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119-11111, 11112 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю “Донбаський збагачувальний комбінат” залишити без задоволення.
Рішення господарського суду Донецької області від 23.01.2006 та постанову Донецького апеляційного господарського суду від 13.03.2006 у справі № 1/473 залишити без змін.
Головуючий Остапенко М.І.
Суддя Харченко В.М.
Суддя Борденюк Є.М.