ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Справа № 5011-31/6902-2012 21.06.12
За позовом Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "АХА
Страхування", м. Київ
до Приватного акціонерного товариства "Українська екологічна страхова компанія", м. Київ
про відшкодування шкоди в порядку регресу 5 036,36 грн.
Суддя Качан Н.І.
Представники:
Від позивача ОСОБА_1 -предст. по довір.
Від відповідача не з'явились.
ОБСТАВИНИ СПРАВИ:
Позивач звернувся з позовом про стягнення заборгованості 5 036,36грн. страхового відшкодування майнової шкоди в порядку регресу. (Поліс обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № ВЕ/3861848 від 04.06.2010 р.).
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 29.05.2012р. порушено провадження у справі та призначено судове засідання на 13.06.2012р.
В судовому засіданні представник позивача позов підтримав в повному обсязі.
29.05.2012р. судом було направлено судовий запит до Моторного (транспортного) страхового бюро України на який 11.06.2012р. до суду надійшла відповідь з інформацією про дію Полісу № ВЕ/3861848.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.06.2012р. розгляд справи було відкладено на 21.06.2012р. у зв'язку з неявкою представників відповідача.
Відповідач, який був належним чином повідомлений про час та місце судового процесу, представників у судове засідання не направив, причини неявки суду не повідомив, письмовий відзив на позов не надав, позовну вимогу по суті і розміру у будь-який інший процесуальний спосіб не заперечив.
Представник позивача заявив письмове клопотання, відповідно до ст. 75 ГПК України, про розгляд справи у відсутності відповідача, посилаючись на неявку його до суду та ухилення від існуючого порядку врегулювання спору.
Керуючись ст. 75 ГПК України суд визнав клопотання представника позивача обґрунтованим, задовольнив його та вважає за можливе розглянути справу без участі представників відповідача за наявними у справі доказами та матеріалами.
Відповідач клопотань про відкладення розгляду спору та наявність у нього поважних причини щодо неявки у судове засідання не повідомив, що дає підстави визнати причини його неявки до суду неповажними.
Особи, які беруть участь у справі визнаються повідомленими про судовий розгляд господарського спору оскільки ухвала про порушення провадження у справі надсилалась з повідомленням про вручення за юридичною адресою сторін.
В судовому засіданні 21.06.2012р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення відповідно до ст. 85 ГПК України про задоволення вимог.
Судом, у відповідності до вимог ст. 81-1 ГПК України, складалися протоколи судових засідань, які долучені до матеріалів справи.
Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, заслухавши пояснення представників учасників процесу, Господарський суд міста Києва, -
ВСТАНОВИВ:
19.04.2011р. приблизно о 23 год. 10 хв. по вул. Грушевського в місті Городок, Хмельницької області відбулася ДТП за участю транспортного засобу «ВАЗ-21140», державний реєстраційний номер НОМЕР_1, під керуванням ОСОБА_2, цивільно-правова відповідальність якого застрахована у Приватному акціонерному товаристві «Українська екологічна страхова компанія»за Полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів ВЕ/3861848.
У результаті даної ДТП було пошкоджено застрахований у АТ «Страхова компанія «АХА України», правонаступником якого є Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «АХА Страхування», згідно з умовами Договору страхування № 3087949/05АВ від 21.02.2011р., транспортний засіб «Део Ланос», державний реєстраційний номер НОМЕР_2, який належить ОСОБА_3.
Згідно з умовами Договору, на підставі рахунку №ПВ-0000016 від 10.04.2011р. ПП ОСОБА_4 та інших зібраних по справі документів було розраховано та виплачено страхове відшкодування у розмірі 5 036,36 грн., що підтверджується платіжним дорученням №12310 від 20.05.2011р. Таким чином позивач виконав свої зобов'язання перед страхувальником згідно умов Договору.
Постановою Городоцького районного суду Хмельницької області від 01.06.2011р. визнано ОСОБА_2 винним у вчинені правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.ст. 130, 124, 122-4 КУпАТ та притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу на користь держави у сумі 2 550 грн.
Отже, до позивача перейшло право регресної вимоги до ОСОБА_2, але оскільки його цивільно-правова відповідальність була застрахована, то відповідач, повинен надати своєму страхувальнику страховий захист та відшкодувати завдані ним в результаті ДТП збитки, відповідно до лімітів відповідальності страхувальника.
09.11.2011р. позивач звернувся до відповідача із претензією вих. № 3963 про добровільне відшкодування шкоди, проте відшкодування збитків здійснено не було.
Відповідач відповіді на регресну вимогу не надав, страхове відшкодування добровільно не сплатив, будь-яких пояснень суду не направив.
Відповідно до інформації з єдиної централізованої бази даних МТСБУ від 06.06.2012р. у Полісі № ВЕ/3861848 узгоджена сторонами франшиза становить 510,00 грн.
Відповідно до частини 18 статті 9 Закону України "Про страхування" франшиза - частина збитків, що не відшкодовується страховиком згідно з договором страхування.
У відповідності до абз. 2 п. 12.1 ст. 12 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи.
Статтею 27 Закону України "Про страхування" та статтею 993 ЦК України визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.
Судом встановлено, що до позивача перейшло право зворотної вимоги до особи, відповідальної за заподіяний збиток.
Відповідно до ст. 3 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" (далі - Закон), обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності здійснюється з метою забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров'ю та/або майну потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та захисту майнових інтересів страхувальників.
Згідно із п. 22.1. ст. 22 Закону при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
Частинами другою статті 1187 ЦК України передбачено, що шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Відповідно до ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Відповідно до ст. 1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, якщо вона завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.
Відповідно до ст. 1191 ЦК України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.
Відповідач добровільно не здійснив виплату страхового відшкодування у строки, передбачені ст. 37 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", тоді як виплата страхового відшкодування здійснюється протягом одного місяця з дня отримання страховиком документів.
Таким чином, Приватне акціонерне товариство «Українська екологічна страхова компанія»зобов'язане сплатити позивачу суму збитків, що становить 4 526,36 грн. (5 036,36 грн. -510 грн.)
Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна із сторін повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог чи заперечень.
Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.
Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
За таких обставин, позов визнається судом обґрунтованим але таким, що підлягає частковому задоволенню.
Враховуючи, що відповідно до ст. 44 ГПК України позивачем понесені судові витрати, пов'язані з розглядом справи, зокрема витрати по сплаті судового збору, то зазначені витрати відшкодовуються за рахунок відповідача (ст. 49 ГПК України).
Керуючись ст.ст. 993, 1166, 1187, 1188, 1191 ЦК України, Законом України "Про страхування", Законом України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", ст.ст. 44, 49, 75, 82-85 ГПК України, Договором сторін, Господарський суд міста Києва, -
ВИРІШИВ:
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Українська екологічна страхова компанія»(03150, м. Київ, вул. Димитрова, 5-б код ЄДРПОУ 30729278) на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АХА Страхування»(04070, м. Київ, вул. Іллінська, 8; адреса для листування: 04080, м. Київ, вул. Костянтинівська, 73 код ЄДРПОУ 20474912), - з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, заборгованість у розмірі -4 526 (чотири тисячі п'ятсот двадцять шість) грн. 36 коп. та судовий збір у розмірі 1 609 (одна тисяча шістсот дев'ять) грн. 50 коп. В решті позову відмовити.
3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня його підписання.
Повне рішення складено 25 червня 2012 року.
Суддя Н. І. Качан