КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
01601 м.Київ-1, пров. Рильський, 8 (044) 278-46-14
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
07.06.2012 № 9/398
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Борисенко І.В.
суддів: Шипка В.В.
Ільєнок Т.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні
апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства
«Страхова компанія «Український страховий стандарт»
на рішення Господарського суду міста Києва
від 22.12.2011
у справі № 9/398 (суддя Бондаренко Г.П.)
за позовом Приватного акціонерного товариства
«Страхова компанія «Український страховий стандарт»
до Публічного акціонерного товариства
«Страхова компанія «Універсальна»
про стягнення 5 905,66 грн.
за участю представників сторін:
від позивача ОСОБА_2 - дов. № 3 від 27.12.2011
від відповідача ОСОБА_3 - дов. № 69D/2012 від 12.03.2012
ВСТАНОВИВ:
Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Український страховий стандарт» (надалі - позивач, апелянт) в грудні 2011р. звернулось до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Публічного акціонерного товариства Страхова компанія «Універсальна» (надалі - відповідач) про стягнення з відповідача 5 905,66 грн. відшкодування заподіяної матеріальної шкоди (в порядку регресу).
Рішенням Господарського суду міста Києва від 22.12.2011 у справі № 9/398 у задоволенні позовних вимог відмовлено повністю.
Рішення суду мотивоване тим, що позовні вимоги про стягнення з відповідача 5 905,66 грн. в порядку регресу є безпідставними та такими, що не підлягають задоволенню у зв'язку з їх передчасністю, оскільки судом першої інстанції встановлено відсутність факту порушення вимог закону з боку відповідача у спірних правовідносинах на час звернення позивача з указаним позовом (01.12.2011).
Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Український страховий стандарт», не погоджуючись з вказаним рішенням суду, звернулось до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою № 3477 від 28.12.2011, у відповідності до якої просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 22.12.2011 у справі № 9/398 та прийняти нове рішення, яким позов задовольнити.
Апеляційна скарга мотивована тим, що рішення місцевого суду є необґрунтованим, оскільки позивач під час звернення до суду з указаним позовом посилався на Закон України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у редакції, чинній на час підписання угод про страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортів та на час ДТП, а тому судом першої інстанції помилково були застосовані до спірних правовідносин положення названого Закону у новій редакції (чинній з 19.09.2011)..
Представник позивача (апелянта) у судовому засіданні апеляційну скаргу підтримав та просив її задовольнити.
Представник відповідача в судовому засіданні проти апеляційної скарги заперечував та просив відмовити в її задоволенні.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з огляду на наступне.
Матеріалами справи підтверджено та не заперечується сторонами, що:
- 28.09.2008 року на вул. Бердичівська, 15 у м. Житомирі сталася дорожньо-транспортна пригода (зіткнення автомобілів), внаслідок якої автомобілю марки «ГАЗ 31105» (д.н. НОМЕР_1) під керуванням гр. ОСОБА_4 були завдані пошкодження автомобілем марки «ГАЗ 3110» (д.н. НОМЕР_2) під керуванням гр. ОСОБА_5;
- автомобіль марки «ГАЗ 31105» (д.н. НОМЕР_1) на момент ДТП був застрахований у відповідності до договору добровільного страхування транспортного засобу, що є предметом застави № 05/К-30117 від 19.10.2007, укладеного між позивачем Акціонерним страховим товариством «АИС-Поліс» (правонаступником якого є позивач), як страховиком, та Товариством з обмеженою відповідальністю «Тельман», як страхувальником (копія договору - а.с.34);
- автомобіль марки «ГАЗ 3110» (д.н. НОМЕР_2) на момент ДТП належав на праві власності гр. ОСОБА_5 та був застрахований ним у відповідності до договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, укладеного з відповідачем - Публічноим акціонерним товариством Страхова компанія «Універсальна», як страховиком, та оформленого полісом № ВВ/9539138;
- відповідно до постанови Житомирського районного суду Житомирської області № 3-10072/08 від 27.10.2008 (копія - а.с.26) водій автомобілю марки «ГАЗ 3110» (д.н. НОМЕР_2) ОСОБА_5 був визнаний винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ст.124 КпАП України;
- згідно довідки ВДАІ м. Житомира (копія - а.с.25) внаслідок ДТП автомобілю марки «ГАЗ 31105» (д.н. НОМЕР_1) були завдані механічні пошкодження;
- згідно звіту № 482 про оцінку автомобіля «ГАЗ-31105 2.4і» від 15.10.2008, складеного ДП «Експерт-Сервіс Авто» (копія - а.с.47), проведеного на підставі заяви АСТ «АИС-Поліс», вартість матеріального збитку, завданого власникові «ГАЗ-31105» (д.н. НОМЕР_1) в результаті його пошкодження при ДТП, складає 6 105,89 грн.;
- згідно страхового акту № 2687-2824/08 від 05.12.2008, складеного АСТ «АИС-Поліс» (як страховиком) (копія - а.с.28), розмір страхового відшкодування, яке підлягало сплаті страхувальнику, складає 5 905,66 грн.;
- АСТ «АИС-Поліс», на виконання умов договору страхування № 05/К-30117 від 19.10.2007, згідно заяви страхувальника перерахувало суму страхового відшкодування в розмірі 5 905,66 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 9495 від 18.12.2008 (копія - а.с.87).
Оскільки автомобіль марки «ГАЗ 3110» (д.н. НОМЕР_2) на момент ДТП був застрахований у відповідності до договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, укладеного з відповідачем -ПАТ «Страхова компанія «Універсальна», як страховиком (який оформлений полісом № ВВ/9539138), позивач звернувся до відповідача з вимогою № 2551 від 06.10.2011 (копія - а.с.89) щодо відшкодування позивачу відповідачем у порядку регресу сплаченої суми в розмірі 5 905,66 грн., що підтверджується наявною у справі копією повідомлення про вручення поштового відправлення, з якої вбачається отримання відповідачем вимоги позивача 10.10.2011 (а.с.91).
Судовою колегією встановлено та не заперечується сторонами, що страхове відшкодування згідно вказаної вимоги було сплачено відповідачем позивачу частково, в сумі 4 629,07 грн., що підтверджується наданими позивачем копіями платіжного доручення № 33410 від 12.01.2012 та банківською випискою з рахунку позивача.
Розглянувши по суті позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача 5 905,66 грн. відшкодування в порядку регресу заподіяної матеріальної шкоди, судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції, що позов задоволенню не підлягає. При цьому судова колегія виходить з наступного.
Згідно ст.27 Закону України „Про страхування" та ст.993 ЦК України до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.
Відповідно до преамбули Закону України „Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" цей Закон регулює відносини у сфері обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (далі - обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності) і спрямований на забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров'ю та майну потерпілих при експлуатації наземних транспортних засобів на території України.
Згідно п.2.1 ст.2 названого Закону відносини у сфері обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів регулюються Конституцією України, Цивільним кодексом України, Законом України „Про страхування", цим та іншими законами України і нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них.
Як вбачається з матеріалів справи, вина водія який керував автомобілем марки «ГАЗ 3110» (д.н. НОМЕР_2) встановлена у судовому порядку, підтверджується постановою Житомирського районного суду Житомирської області від 27.10.2008 у справі № 3-10072/08, а цивільно-правова відповідальність вказаної особи була застрахована у відповідача на підставі полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № ВВ/9539138.
Пунктом 37.4 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників транспортних засобів» (в редакції, чинній на час виплати позивачем страхового відшкодування особі, якій в результаті ДТП була завдана шкода) передбачено, що страховик за договором обов'язкового страхування цивільної відповідальності власника транспортного засобу в разі настання страхового випадку здійснює виплату страхового відшкодування безпосередньо потерпілим або погодженим з ними підприємствам, установам та організаціям, що надають послуги, пов'язані з відшкодуванням збитків.
У п.36.4 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників транспортних засобів» (в редакції, яка є чинною з 19.09.2011р.) також передбачено, що виплата страхового відшкодування здійснюється безпосередньо потерпілому (іншій особі, яка має право на отримання відшкодування) або погодженим з ним особам, які надають послуги з ремонту пошкодженого майна, сплатили страхове відшкодування за договором майнового страхування, лікування потерпілих та інші послуги, пов'язані з відшкодуванням збитків.
Позивач (на підставі звіту та страхового акту) виплатив страхувальнику (особі, якій в результаті ДТП була завдана шкода) 5 905, 66 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 9495 від 18.12.2008.
Таким чином, позивачем було виплачено потерпілій особі - страхувальнику пошкодженого автомобіля «ГАЗ 31105» (д.н. НОМЕР_1) страхове відшкодування за договором в сумі 5 905,66 грн.
У випадку завдання шкоди особою, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, виникають два види правовідносин і, відповідно, зобов'язань:
1) деліктні правовідносини (зобов'язання), де кредитором виступає потерпіла особа, а боржником - особа, яка завдала шкоди;
2) договірні правовідносини (зобов'язання), які випливають з укладеного договору на користь третьої особи (договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності), де кредитором виступає особа, на користь якої повинно бути здійснене страхове відшкодування (полягає у покритті частини чи усіх збитків завданих внаслідок настання страхової події - спричинення шкоди з вини страхувальника), а боржником -страховик за цим договором. У даному випадку зобов'язання страхової компанії (страховика) випливають з договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності, а не безпосередньо з самого факту завдання шкоди.
Таким чином, як правильно встановлено судом першої інстанції, відповідно до положень Закону України «Про обов'язкове страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів» відповідач є відповідальною особою за збитки, завдані власнику автомобіля «ГАЗ 31105» (д.н. НОМЕР_1) в межах, передбачених договором обов'язкового страхування цивільної відповідальності (поліс № ВВ/9539138), а до позивача, як страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором добровільного страхування, перейшло право вимоги, яке потерпіла особа мала до відповідача, як особи, відповідальної за завдані збитки.
Аналогічні висновки по застосуванню положень закону містяться у постанові судової палати у господарських справах Верховного Суду України від 25 листопада 2008 року (справа № 11/406-07).
Правовідносини сторін у такому випадку регулюються нормами Цивільного кодексу України та Законом України «Про страхування».
Статтею 993 ЦК України передбачено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.
Тобто, в розумінні положень Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» позивач набув (в порядку регресу) право на виплату страхового відшкодування від страховика винної особи.
Відповідно до п.22.1 ст.2 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
Таким чином, положення зазначеного закону передбачають обов'язок саме страховика здійснити відшкодування шкоди при настанні страхового випадку і не наділяють зазначеними повноваженнями суд, як орган, до якого слід звертатися за вирішенням питання по виплаті страхового відшкодування згідно укладеного відповідачем полісу.
Відповідно до ч.1 ст.1, ч.1 ст.2 ГПК України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів. Господарський суд порушує справи за позовними заявами підприємств та організацій, які звертаються до господарського суду за захистом своїх прав та охоронюваних законом інтересів.
Відповідач у справі не є винною особою (яка вчинила порушення), а є страховиком, з яким укладено договір страхування цивільно-правової відповідальності.
Відповідальність страховика винної особи регламентована положеннями Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» та обмежується укладеним договором страхування.
Відповідно, саме в разі порушення страховиком вимог вказаного закону щодо порядку виплати страхового відшкодування при настанні страхового випадку із взятим на страхування транспортним засобом або при відмові у здійсненні такої виплати на користь особи, яка має право на отримання страхового відшкодування (в тому числі, набутого в порядку регресу) в порядку, передбаченому законом тощо, можна стверджувати про наявність відповідного спору, який підлягає вирішенню судом.
Положення Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (в редакції, чинній з 19.09.2011, тобто, на момент отримання відповідачем заяви позивача про виплату страхового відшкодування за полісом) передбачають інший (ніж у попередній редакції Закону) порядок виплати страхового відшкодування, що відповідно до ст.35 (п.35.1), ст.36 (п.36.2) названого Закону здійснюється страховиком не пізніш як через 90 днів з дня отримання заяви про страхове відшкодування (п.36.2), наданої протягом 30 днів з дня подання повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду страховику (п.35.1).
У відповідності до ч.3 ст.5 ЦК України якщо цивільні відносини виникли раніше і регулювалися актом цивільного законодавства, який втратив чинність, новий акт цивільного законодавства застосовується до прав та обов'язків, що виникли з моменту набрання ним чинності.
Матеріалами справи підтверджено, що регресну вимогу (вимогу про відшкодування шкоди, завданої внаслідок ДТП, в порядку регресу № 2551 від 06.10.2011, згідно укладеного відповідачем полісу №ВВ/9539138) позивачем направлено страховій компанії-відповідачу 06.10.2011 та отримано відповідачем 10.10.2011 (що підтверджується наявною в матеріалах справи копією повідомлення про вручення поштового відправлення).
Отже, положення щодо строків виплати за заявою про виплату страхового відшкодування застосовуються судом саме в редакції Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», чинній з 19.09.2011.
А відтак, - на час звернення позивачем до суду (29.11.2011 - згідно відмітки «Укрпошти» на конверті - а.с.93) відповідач, як страховик винної особи, прав позивача, зокрема, вимог закону щодо порядку виплати на користь позивача страхового відшкодування, не порушував.
Враховуючи те, що вимогу про відшкодування шкоди направлено позивачем відповідачу 06.10.2011 (отримана відповідачем 10.10.2011), суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про необхідність застосування до відносин між сторонами положень Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (в редакції, чинній на момент отримання відповідачем заяви про виплату страхового відшкодування).
Згідно положень ст.ст. 1, 2 ГПК України існуюче право підлягає судовому захисту в разі, якщо воно порушене або ж не визнається відповідачем на час звернення позивачем до суду.
Направлення регресної вимоги не є досудовим врегулюванням спору (що не перешкоджає зверненню до суду за захистом порушених прав), а є прямим обов'язком особи при зверненні за виплатою страхового відшкодування на умовах, передбачених Законом України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».
В даному випадку на час звернення позивача з позовом до суду відповідач ще не є таким, що порушив зобов'язання щодо виплати страхового відшкодування, а отже і не є таким, що порушив права позивача.
За таких обставин позовні вимоги про стягнення з відповідача 5 905,66 грн. відшкодування заподіяної матеріальної шкоди (в порядку регресу) є безпідставними та необґрунтованими, а тому не підлягають задоволенню.
Враховуючи усе вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що з урахуванням наявних матеріалів справи позивачем (апелянтом) не наведено достатніх доводів та не надано суду належних та допустимих доказів, які б спростовували по суті висновки суму першої інстанції та доводили б помилковість оскаржуваного рішення про відмову в задоволенні позову.
А тому судова колегія не вбачає підстав для зміни чи скасування рішення Господарського суду міста Києва від 22.12.2011 у справі № 9/398.
Керуючись ст.ст. 99, 101, п.1 ст.103, ст.105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд, -
ПОСТАНОВИВ:
1. Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства Страхова компанія «Український страховий стандарт» залишити без задоволення, а рішення Господарського суду міста Києва від 22.12.2011 у справі № 9/398 за позовом Приватного акціонерного товариства Страхова компанія «Український страховий стандарт» до Публічного акціонерного товариства Страхова компанія «Універсальна» - без змін.
2. Матеріали справи № 9/398 повернути до Господарського суду міста Києва.
3. Постанова може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з дня її прийняття.
Головуючий суддя Борисенко І.В.
Судді Шипко В.В.
Ільєнок Т.В.