ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15 червня 2006 р. | № 33/275 |
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Остапенка М.І. (головуючий), |
Харченка В.М., |
Борденюк Є.М. |
розглянувши у відкритому | судовому засіданні у м.Києві |
за участю представників позивача: | Толстогузова Б.О., Ридоша М.М., Роганової Г.В. та представника відповідача – Смирного О.С. |
касаційну скаргу | Відкритого акціонерного товариства “Північний гірничо-збагачувальний комбінат” |
на постанову | від 28.02.2006 |
Дніпропетровського апеляційного | господарського суду |
у справі | № 33/275 |
господарського суду | Дніпропетровської області |
за позовом | Приватного підприємства “Літпром” |
до | Відкритого акціонерного товариства “Північний гірничо-збагачувальний комбінат” |
про | стягнення 37018,64 грн. |
ВСТАНОВИВ:
У листопаді 2005 року приватне підприємство “Літпром” звернулося з позовом до відкритого акціонерного товариства “Північний гірничо-збагачувальний комбінат” про стягнення з відповідача 27677,60 грн. основного боргу, 6808,69 грн. інфляційних втрат та 2532,35 грн. пені.
Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 13.12.2005 у справі № 33/275 позовні вимоги задоволено частково. Стягнено з ВАТ “Північний гірничо-збагачувальний комбінат” на користь ПП “Літпром” 27677,60 грн. заборгованості та 6808,69 грн. інфляційних. В решті позовних вимог відмовлено.
Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 28.02.2006 вищезазначене судове рішення залишено без змін.
У касаційній скарзі відповідач просить скасувати рішення господарського суду першої інстанції від 21.07.2005, постанову апеляційного суду від 28.09.2005 та прийняти нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити. Свої вимоги скаржник мотивує тим, що судом при прийнятті постанови порушено норми процесуального та матеріального права, зокрема, ст.ст. 42, 33, 34, 43 ГПК України, ст.ст. 3, 662, 674, 692 ЦК України, ст.ст. 193, 266 ГК України, ст.ст. 1, 12 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”.
Відзиву на касаційну скаргу позивач до Вищого господарського суду України не надіслав.
Заслухавши доповідача, вислухавши пояснення представників сторін, перевіривши правильність застосування Дніпропетровським апеляційним господарським судом норм процесуального та матеріального права, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає.
До такого висновку суд дійшов на підставі наступного.
Як встановлено судами попередніх інстанцій, 21.10.2002 між сторонами у справі був укладений договір № 1746, згідно умов якого позивач зобов`язався передати у власність відповідача товар згідно специфікації, а відповідач зобов`язався прийняти цей товар та сплатити його вартість на умовах, передбачених договором.
Умовами договору також було передбачено, що оплата здійснюється шляхом перерахування коштів на поточний рахунок постачальника у термін, що не перевищує 30 днів, з моменту постачання товару.
Судами також було встановлено, що відповідно до накладних відповідачем був отриманий товар на загальну суму 92677,60 грн., однак розрахувався він за нього частково на суму 65000,00 грн., у зв`язку з чим за ним утворилась заборгованість в розмірі 27677,60 грн.
Крім того, судами було встановлено, що 01.07.2003 господарським судом Дніпропетровської області була порушена справа № Б15/107/03 про банкрутство відповідача за заявою ТзОВ “Україна Трейдінг”, яка була припинена відповідно до ухвали господарського суду Дніпропетровської області від 27.12.2004, а 04.01.2005, за заявою ВАТ “Металургійний комбінат “Азовсталь”, господарським судом Дніпропетровської області була порушена справа № Б15/1/05 про банкрутство відповідача.
Вищенаведеним обставинам, які повністю відповідають наявним матеріалам справи, суди дали належну оцінку і з урахуванням вимог ст.ст. 525, 526, 625 ЦК України дійшли до правильного висновку про наявність правових підстав для стягнення з відповідача 27677,60 грн. основного боргу та 6808,69 грн. інфляційних.
Оскільки за фактичними обставинами справи, які були встановлені судами, відповідач прийняв поставлений йому у 2003 році товар, не заявляв щодо нього ніяких претензій та провів у цьому ж зв`язку частковий розрахунок з позивачем, його посилання на відсутність сертифікатів відносно отриманої продукції та її відмінність від тієї, яка була зазначена у специфікації, суди обґрунтовано не прийняли до уваги.
Таким чином оскаржувані судові рішення, в частині, що стосується задоволення позову, ґрунтуються на фактичних обставинах справи та не суперечать діючому законодавству.
В іншій частині, що стосується відмови у задоволенні позову про стягнення грошової суми штрафних санкцій, постановлені за справою судові рішення також відповідають наявним у ній документам та не оскаржуються жодною з сторін.
Сукупність наведеного свідчить про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги.
Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119-11111, 11112 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу Відкритого акціонерного товариства “Північний гірничо-збагачувальний комбінат” залишити без задоволення.
Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 13.12.2005 та постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 28.02.2006 у справі № 33/275 залишити без змін.
Головуючий Остапенко М.І.
Суддя Харченко В.М.
Суддя Борденюк Є.М.