СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

Іменем України

19 червня 2012 року Справа № 5002-28/473-2012

Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Заплава Л.М.,

суддів Євдокімова І.В.,

Котлярової О.Л.,

за участю представників сторін:

Година Дмитро Андрійович, посвідчення № 363 від 08.12.10, Помічник військового прокурора Севастопольського гарнізону Військово - Морських сил України;

позивача, ОСОБА_3, довіреність № 69/2012 від 19.01.12, Міністерство внутрішніх справ України;

позивача, ОСОБА_3, довіреність № 3/20-162 від 28.12.11, Головне Управління Внутрішніх військ Міністерства Внутрішніх Справ України;

позивача, ОСОБА_4, довіреність № 4 від 04.01.12, медичний реабілітаційний центр Внутрішніх військ Міністерства внутрішніх справ України "Ратник";

відповідача, не з'явився, Кореїзська селищна рада;

третьої особи, ОСОБА_5, довіреність № 1-586 від 26.03.12, ОСОБА_6;

розглянувши апеляційну скаргу заступника військового прокурора Севастопольського гарнізону на рішення господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя Лукачов С.О.) від 03 травня 2012 року у справі № 5002-28/473-2012

за позовом військового прокурора Севастопольського гарнізону (вул. Суворова, 27, м. Севастополь, 99011)

в інтересах держави в особі Міністерства внутрішніх справ України (вул. Богомольця, 10,м. Київ, 01024)

Головного Управління Внутрішніх військ Міністерства внутрішніх справ України (вул. Народного Ополчення, 9а, м. Київ, 03151)

медичного реабілітаційного центру Внутрішніх військ Міністерства внутрішніх справ України "Ратник" (Кореїзьке шосе, 2, смт. Кореїз, м. Ялта, 98670)

до Кореїзської селищної ради (Севастопольське шосе, 27, смт. Кореїз, м. Ялта, 98670)

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: ОСОБА_6 (АДРЕСА_1, м. Ялта, 98670)

про визнання недійсним рішення

ВСТАНОВИВ:

Військовий прокурор Севастопольського гарнізону в інтересах держави в особі Міністерства внутрішніх справ України, Головного управління внутрішніх військ Міністерства внутрішніх справ України, Медичного реабілітаційного центру внутрішніх військ Міністерства внутрішніх справ України «Ратник»звернувся до господарського суду Автономної Республіки Крим з позовом до Кореїзської селищної ради про визнання недійсним та скасування п. 1.42 рішення Кореїзської селищної ради 62 сесії 5-го скликання від 06.07.2010 р. № 16 «Про дозвіл на складання проектів землеустрою по відводу земельних ділянок на землях смт. Кореїз» щодо надання гр. ОСОБА_6 дозволу на складання проекту землеустрою по відводу земельної ділянки у власність для будівництва та обслуговування господарських будівель та споруд (присадибна ділянка) за адресою: АДРЕСА_3, орієнтованою площею 0,1200 га.

Позовні вимоги мотивовані тим, що спірним пунктом рішення громадянину ОСОБА_6 надано дозвіл на складання проекту землеустрою по відводу земельної ділянки у власність для будівництва та обслуговування господарських будівель та споруд (присадибна ділянка) за вказаною вище адресою, орієнтованою площею 0,1200 га. Проте, зазначена земельна ділянка розташована в межах земельної ділянки МРЦ «Ратник», оскільки Головне управління внутрішніх військ МВС України за договором купівлі-продажу № 250 від 12.07.2001р. придбало окремий об'єкт підприємництва - санаторій «Буревісник», що знаходиться за адресою: АДРЕСА_4, на земельній ділянці площею 4,6395 га, на базі якого було створено МРЦ «Ратник».

29 березня 2012 року ухвалою господарського суду АР Крим залучено до участі у справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача громадянина ОСОБА_6

Рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим від 03 травня 2012 року (суддя Лукачов С.О.) відмовлено в задоволенні позову.

Рішення позову мотивовано тим, що пунктом 1.42 рішення Кореїзської селищної ради за №16 від 06 липня 2010 року ніяким чином не порушує права позивачів, оскільки вони не є землекористувачами або власниками земельної ділянки стосовно якої прийнято спірний пункт рішення.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, заступник військового прокурора Севастопольського гарнізону в інтересах держави в особі Міністерства внутрішніх справ України, Головного Управління Внутрішніх військ Міністерства внутрішніх справ України, медичного реабілітаційного центру Внутрішніх військ Міністерства внутрішніх справ України "Ратник" звернувся до Севастопольського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 03 травня 2012 року скасувати та прийняти нове рішення, яким позов задовольнити.

Розпорядженням в.о. секретаря судової палати від 12 червня 2012 року головуючу суддю Антонову І.В., у зв'язку з хворобою була замінена у складі колегії на суддю Заплава Л.М.

Головуючим у справі було призначено суддю Заплава Л.М.

У судове засідання не з'явився представник Кореїзської селищної ради, був належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи.

Стаття 22 Господарського процесуального кодексу України, зобов'язує сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами. Так як явка в судове засідання представників сторін -це право, а не обов'язок, справа може розглядатись без їх участі, якщо нез'явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.

Судова колегія ухвалила можливим розглянути апеляційну скаргу у відсутність Кореїзської селищної ради, за наявними у справі доказами, оскільки, відповідно до чинного законодавства, апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність, обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі

Розглянувши справу в порядку статті 101 Господарського процесуального кодексу України, судова колегія встановила наступне.

12 липня 2001 року між дочірнім підприємством «Ялтакурорт» Закритого акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України «Укрпрофоздоровниця»(продавець) та Головним управлінням внутрішніх військ Міністерства внутрішніх справ України (покупець) укладено договір купівлі-продажу № 250, за яким, продавець зобов'язувався продати у власність покупцю за компенсацію сукупних валових активів платника податку іншому платнику податку окремий об'єкт підприємництва - санаторій «Буревісник»- філію Дочірнього підприємства «Ялтакурорт»ЗАТ «Укрпрофоздоровниця», що знаходиться за адресою: АДРЕСА_4, на земельній ділянці площею 4,6395 га (далі - об'єкт), а покупець зобов'язувався прийняти цей окремий об'єкт і сплатити за нього ціну відповідно до умов, що визначені в цьому договорі (а. с. 13-15, т. 1).

Пунктом 1.2 договору встановлено, що майно об'єкту включає в себе всі його активи і пасиви, нерухоме майно, інвентар, обладнання, устаткування та інше майно згідно з протоколом інвентаризаційної комісії.

Пункт 4.2 договору передбачав перехід до покупця відповідно до статті 30 Земельного кодексу України права користування земельною ділянкою площею 4,6395 га, розташованій під об'єктом, разом з правом власності на об'єкт. Після переходу права власності на об'єкт до покупця, продавець відмовляється від права користування земельною ділянкою, що розташована під об'єктом. Покупець самостійно оформлює відведення земельної ділянки у відповідних службах (організаціях) міста (п. 4.3 договору).

На підставі наказу Міністерства внутрішніх справ України від 28 березня 2002 року за № 305 «Про організаційно-штатні зміни по медичних закладах внутрішніх військ МВС України », на базі санаторію «Буревісник», Міністерством Внутрішніх Справ України було створено Медичний реабілітаційний центр внутрішніх військ МВС України «Ратник»(а. с.17, т. 1).

Статутом МРЦ внутрішніх військ МВС України «Ратник»передбачено, що він є правонаступником санаторію «Буревісник» філії Дочірнього підприємства «Ялтакурорт»Закритого акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України «Укрпрофоздоровниця»(а. с. 76-82, т. 1).

17 січня 2007р. на 11 сесії 5 скликання Кореїзської селищної ради рішенням № 280 припинено право користування земельною ділянкою загальною площею 4,5905 га у смт. Кореїз санаторію «Буревісник»та анульовано державний акт на право постійного користування земельною ділянкою І-КМ № 003031 рег. № 12 від 20.12.1995р., земельну ділянку, яка перебувала у користуванні санаторія «Буревісник» загальною площею 4,5905 га, передано до земель запасу Кореїзської селищної ради (а. с. 87, т. 1) .

09 вересня 2009р. на 54 сесії 5 кликання Кореїзська селищна рада прийняла рішення № 1628 «Про дозвіл МРЦ «Ратник» на складання актів вибору місця розташування земельних ділянок на землях смт. Кореїз», яким надала МРЦ «Ратник» дозвіл на складання актів вибору місця розташування земельних ділянок під існуючими спорудами для обслуговування МРЦ «Ратник»за адресою: АДРЕСА_3, орієнтованою площею 4,0 га (а. с. 20, т. 1).

29 грудня 2009 року МРЦ «Ратник» звернувся до відповідача з заявою про внесення змін в рішення Кореїзської селищної ради від 09.09.2009 року № 1628 та надати йому дозвіл на складання проекту землеустрою по відведенню земельної ділянки орієнтованою площею 3,64 га, розташованої за адресою : АДРЕСА_3 для обслуговування МРЦ «Ратник» (а. с. 45, т. 1).

Зазначена заява була залишена відповідачем без розгляду, а постановою окружного адміністративного суду АР Крим від 03.11.2011р. у справі № 2а-11804/11/0170/2 бездіяльність Кореїзської селищної ради визнана протиправною (а. с. 39-41, т. 1) .

Вищевказані обставини і стали підставою для звернення прокурором АР Крим із позовом до господарського суду Автономної Республіки Крим.

Обговоривши доводи апеляційної скарги, вислухавши прокурора та представників сторін, присутніх у судовому засіданні, вивчивши матеріали справи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права та відповідність висновків суду обставинам справи, судова колегія вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Вимогами прокурора у даній справі, є визнання недійсним та скасування пункту 1. 42 рішення Кореїзської селищної ради за № 16 від 06.07.2010 року "Про дозвіл на складання проектів землеустрою з відводу земельних ділянок на землях смт. Кореїз" щодо надання гр. ОСОБА_6 дозволу на складання проекту землеустрою з відводу земельної ділянки у власність для будівництва та обслуговування господарських будівель та споруд (присадибна ділянка) за адресою: АДРЕСА_3 орієнтованою площею 0,1200 га із земель, які знаходяться у виданні Кореїзської селищної ради з посиланнями на статті 324, 393 Цивільного кодексу України та статті 21, 77, 116, 142 Земельного кодексу України.

В позовній заяві прокурор вказав, що зазначена земельна ділянка розташована у межах земельної ділянки МРЦ "Ратник", тому п. 1.42 рішення Кореїзської селищної ради за № 16 від 06 липня 2007 року порушує його права, як землекористувача.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 Конституції України, земля є об'єктом права власності українського народу, від імені якого це право здійснюють органи державної влади і органи місцевого самоврядування в межах, визначених Конституцією, іншими законодавчими актами.

Відповідно до ст.ст. 142-144 Основного закону, до матеріальної основи органів місцевого самоврядування, крім інших об'єктів, належить земля, управління якою здійснюють територіальні громади через органи самоврядування в межах їх повноважень шляхом прийняття рішень.

Відповідно до пункту 12 Перехідних положень Земельного кодексу України, право розпорядження землями комунальної власності належить сільським, селищним і міським радам, і порушення норм земельного законодавства може призвести до порушення як прав та інтересів місцевої територіальної громади, так і держави в цілому.

Відповідно до ч. 1 ст. 22 Земельного кодексу України (в редакції 1991р., яка діяла при укладанні договору купівлі-продажу № 250 від 12.07.2001р.), право власності на землю або право користування наданою земельною ділянкою виникає після встановлення землевпорядними організаціями меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) і одержання документа, що посвідчує це право.

Статтею 30 Земельного кодексу України (1991р.) визначено, що при переході права власності на будівлю і споруду разом з цими об'єктами переходить у розмірах, передбачених статтею 67 цього Кодексу, і право власності або право користування земельною ділянкою без зміни її цільового призначення і, якщо інше не передбачено у договорі відчуження - будівлі та споруди. У разі зміни цільового призначення надання земельної ділянки у власність або користування здійснюється в порядку відведення.

Відповідно до ч. 4 вказаної статті, право власності або право користування земельною ділянкою у перелічених випадках посвідчується Радами народних депутатів відповідно до вимог статті 23 цього Кодексу.

Частиною 1 ст. 23 Земельного кодексу України (1991р.) передбачено, що право власності або право постійного користування землею посвідчується державними актами, які видаються і реєструється сільськими, селищними, міськими, районними Радами народних депутатів.

Землекористувачем спірної земельної ділянки на момент укладення договору купівлі-продажу за № 250 від 12.07.2001р. відповідно до акту на право постійного користування землею 1-КМ за №003031 від 20.12.95 був санаторій «Буревісник»- філія дочірнього підприємства «Ялтакурорт»ЗАТ «Укрпрофоздоровниця».

Відповідно до положень Земельного кодексу України (1991р.) повноваження з надання у користування земельних ділянок належать відповідним Радам народних депутатів, які приймають з цього приводу рішення. До того ж, норми Земельного кодексу не передбачають автоматичного переходу права користування земельною ділянкою при придбанні об'єкта, що на ній знаходиться.

Крім того, рішенням Кореїзської селищної ради № 280 від 17.01.2007р. припинено право користування земельною ділянкою загальною площею 4,5905 га у смт. Кореїз санаторію «Буревісник» та анульовано державний акт на право постійного користування земельною ділянкою І-КМ № 003031 рег. №12 від 20.12.1995р.

Зазначене рішення було оскаржене в судовому порядку, однак рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим від 16.09.2009р. у справі № 5002-5/11040-2009 в позові було відмовлено, а рішення Кореїзської селищної ради № 280 від 17.01.2007р. визнано правомірним.

Рішення господарського суду АР Крим від 16.09.2009 у справі № 5002-5/11040-2009 залишено без змін постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 30.09.2009р., яка, в свою чергу, залишена без змін постановою Вищого господарського суду України від 28.01.2012р.

Матеріалами справи підтверджується та позивачами не заперечується, що спірна земельна ділянка не відводилась позивачу в порядку, встановленому Земельним кодексом України в редакції 1991року, а також не відводилась в порядку, встановленому Земельним кодексом України в редакції 2001 року.

Враховуючи вищевикладене, господарський суд дійшов вірного висновку, що п. 1.42 рішення Кореїзської селищної ради № 16 від 06.07.2010 р. ніяким чином не порушує права позивачів, оскільки вони не є землекористувачами або власниками земельної ділянки стосовно якої прийнято спірний пункт рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 21 Цивільного кодексу України, суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.

Аналогічна позиція зазначена у п. 2 роз'яснень Президії Арбітражного суду України № 02-5/35 від 26.01.2000 р. «Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних з визнанням недійсними актів державних чи інших органів», оскільки підставами для визнання акта недійсним є невідповідність його вимогам чинного законодавства та/або визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт. Обов'язковою умовою визнання акта недійсним є також порушення у зв'язку з прийняттям відповідного акта прав та охоронюваних законом інтересів підприємства чи організації - позивача у справі.

Таким чином, відсутня обов'язкова умова визнання акту недійсним - порушення у зв'язку з прийняттям останнього прав та охоронюваних законом інтересів позивачів, оскільки вони не є користувачами або власниками земельної ділянки, про яку йдеться у спірному пункті рішення.

Господарський суд, відмовляючи відмовляючи прокурору у позові, правомірно виходив з того, що згідно матеріалів справи спірна земельна ділянка не була відведена позивачу в установленому законом порядку, тоді як прийняття відповідачем спірного рішення, яке не суперечить вимогам діючого законодавства, і яким було надано дозвіл на розробку проектів землевідведення третій особі, не призвело до порушення прав та інтересів позивача у даній справі.

Аналогічної позиція також викладена у постанові Вищого господарського суду України від 15 травня 2012 року за №5002-25/4114-2012.

Висновки суду першої інстанції відповідають фактичним обставинам справи, ґрунтуються на правильному застосуванні норм матеріального права, з дотриманням процесуальних норм.

Доводи апеляційної скарги прокурора не спростовують висновків господарського суду АР Крим, а тому підстав для зміни чи скасування оскаржуваного рішення, не вбачається.

Керуючись статтею 101, пунктом 1 частини 1 статті 103, статтею 105 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу заступника військового прокурора Севастопольського гарнізону залишити без задоволення.

2. Рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 03 травня 2012 року у справі № 5002-28/473-2012 залишити без змін.

Головуючий суддя Л.М. Заплава

Судді І.В. Євдокімов

О.Л. Котлярова

Розсилка:

1. Військовий прокурор Севастопольського гарнізону (вул. Суворова, 27,Севастополь,99011)

2. Кореїзька селищна рада (Севастопольське шосе, 27,Кореїз, м. Ялта,98670)

3. ОСОБА_6 АДРЕСА_1) - з повідомленням;

4. Міністерство внутрішніх справ України (вул. Богомольця, 10,м. Київ, 01024)

5. Головне Управління Внутрішніх військ Міністерства внутрішніх справ України (вул. Народного Ополчення, 9а, м. Київ, 03151)

6. медичний реабілітаційний центр Внутрішніх військ Міністерства внутрішніх справ України "Ратник" (Кореїзське шосе, 2, смт. Кореїз, м. Ялта, 98670)

7. Прокуратура м. Севастополя (вул. Павліченка, 1, місто Севастополь, 99011)