ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15 червня 2006 р. | № 4/619-27/111 |
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Остапенка М.І. (головуючий), |
Харченка В.М., |
Борденюк Є.М. |
розглянувши у відкритому | судовому засіданні у м.Києві |
за участю представника позивача: | Леушина А.М. та представника ВАТ “Українська страхова компанія “Гарант-Авто” –Ястреба Д.А. |
касаційну скаргу | Закритого акціонерного товариства з іноземною інвестицією “Запорізький автомобілебудівний завод” |
на постанову | від 01.07.2005 |
Львівського апеляційного | господарського суду |
у справі | № 4/619-27/111 |
господарського суду | Львівської області |
за позовом | Закритого акціонерного товариства з іноземною інвестицією “Запорізький автомобілебудівний завод” |
до | Товариства з обмеженою відповідальністю “Сервіс” |
третя особа на стороні відповідача: | Відкрите акціонерне товариство “Українська страхова компанія “Гарант-Авто” |
про | стягнення 4163,76 грн. |
В судове засідання представник відповідача не з`явився, про час і місце слухання справи сторони були повідомлені належним чином.
ВСТАНОВИВ:
У березні 2005 року закрите акціонерне товариство з іноземною інвестицією “Запорізький автомобілебудівний завод” звернулося з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю “Сервіс” за участю третьої особи на стороні відповідача - відкритого акціонерного товариства “Українська страхова компанія “Гарант-Авто” про стя гнення з відповідача 3576,48 грн. основного боргу, 298,26 грн. річних та 289,02 грн. пені.
Рішенням господарського суду Львівської області від 12.04.2005 у справі № 4/619-27/111 в позові відмовлено.
Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 01.07.2005 вищезазначене судове рішення залишено без змін.
У касаційній скарзі позивач просить скасувати рішення господарського суду першої інстанції від 12.04.2005, постанову апеляційного суду від 01.07.2005 та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги. Свої вимоги скаржник мотивує тим, що судом при прийнятті постанови порушено норми матеріального права, зокрема, ст.ст. 257, 526, 599 ЦК України.
У відзиві на касаційну скаргу відповідач просить постанову апеляційного суду залишити без змін, а касаційну скаргу позивача –без задоволення.
Заслухавши доповідача, вислухавши пояснення представників сторін, перевіривши правильність застосування Львівським апеляційним господарським судом норм процесуального та матеріального права, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає.
До такого висновку суд дійшов на підставі наступного.
Як встановлено судами попередніх інстанцій, 26.03.1999 між сторонами у справі був укладений договір купівлі-продажу № 711601-25А, згідно якого позивач продав відповідачу автомобіль “Таврія” модель –ЗАЗ 11021619 загальною вартістю 10942,72 грн. з розстрочкою платежу визначеною додатковою угодою, яка є невід`ємною частиною цього договору. Умовами зазначеного договору було передбачено, що початковий внесок в сумі 2947,72 грн. підлягав сплаті протягом трьох днів з моменту підписання договору, а залишок вартості автомобіля та відсотки за товарний кредит належав до сплати рівними частинами по 221,33 грн. протягом 10.04.1999 –10.03.2002 років.
Судами також було встановлено, що відповідно до даних, які випливають з розрахунку заборгованості та платіжної картки, відповідач сплачував чергові внески у визначеному графіком розмірі без врахування курсу гривні по відношенню до долара США на момент оплати, а також з недотриманням зобов`язань, встановлених у додатковій угоді до договору.
Відмовляючи у задоволенні заявлених по справі вимог, апеляційний суд виходив з того, що позивач, звернувшись за захистом своїх прав 10.03.2005, пропустив строк позовної давності. При цьому, апеляційний суд зазначив, що оскільки додатковою угодою до договору визначено конкретні строки чергових платежів, які мали сплачуватись щомісячно, то при виникненні заборгованості право на позов виникло по кожному періоду окремо.
Такі висновки суду повністю ґрунтуються на фактичних обставинах справи і не суперечать діючому законодавству.
Враховуючи вищезазначене, а також приймаючи до уваги, що інші наведені у касаційній скарзі доводи висновків попередніх судових інстанцій не спростовують, суд не приймає їх до уваги і вважає, що оскаржувана постанова відповідає вимогам діючого законодавства і підстав для її скасування не вбачається.
Враховуючи наведене, керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119-11111, 11112 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу Закритого акціонерного товариства з іноземною інвестицією “Запорізький автомобілебудівний завод” залишити без задоволення.
Постанову Львівського апеляційного господарського суду від 01.07.2005 у справі № 4/619-27/111 залишити без змін.
Головуючий Остапенко М.І.
Суддя Харченко В.М.
Суддя Борденюк Є.М.