ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 червня 2012 р. Справа № 106001/12

Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі :

головуючого судді: Запотічного І.І.,

суддів: Ліщинського А.М., Шавеля Р.М.,

розглянувши в порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Надвірнянського районного суду Івано - Франківської області від 08 серпня 2011 року про залишення позовної заяви без розгляду по адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Надвірнянському районі Івано - Франківської області про визнання неправомірними дії та зобов'язання щодо нарахування державної соціальної допомоги дитині війни,-

В С Т А Н О В И Л А:

Позивач 11.07.2011 року звернувся в суд з адміністративним позовом до управління Пенсійного фонду України в Надвірнянському районі Івано - Франківської області про визнання неправомірними дії та зобов'язання щодо нарахування державної соціальної допомоги дитині війни.

Вимоги мотивовані тим, що він наділений правовим статусом дитини війни, а тому відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» користується правом на одержання щомісячної державної соціальної допомоги у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком. Просить визнати неправомірними дії та зобов'язати щодо нарахування державної соціальної допомоги дитині війни з 01.01.2006 року.

Ухвалою Надвірнянського районного суду Івано - Франківської області від 13 липня 2011 року позов ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Надвірнянському районі Івано - Франківської області в частині позовних вимог за період з 01.01.2006 року по 10.01.2011 року залишено без розгляду в зв'язку з пропуском строку позовної давності на підставі ст. 100 КАС України.

Позивач ухвалу суду першої інстанції оскаржила, не погодившись із зазначеним судовим рішенням, подала апеляційну скаргу, зазначивши, що оскаржувана ухвала винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права, просить скасувати ухвалу та прийняти нову, якою справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Покликання маються на те, що згідно вимог ч. 2 ст. 46 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» суми пенсій, не одержану своєчасно з вини органу, що призначає або виплачує пенсію, виплачується за минулий час без обмеження будь - яким строком. Також зазначає, що аналогічну вимогу суми пенсії без обмеження будь - яким строком встановлено ч. 2 ст. 87 Закону України «Про пенсійне забезпечення». Крім того, обмеження розміру соціальних виплат суперечить вимогам Конституції України.

В разі відсутності клопотань від усіх осіб, які беруть участь у справі, про розгляд справи за їх участю, суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів (ч. 1 ст. 197 КАС України із змінами і доповненнями, внесеними згідно із Законом України від 07.07.2010 року N 2453-VI).

Заслухавши суддю - доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 99 КАС України адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ст. 100 КАС України адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд за заявою особи, яка його подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.

Колегія суддів вважає безпідставними доводи апелянта про те, що на спірні правовідносини відповідно до ст. 87 Закону України «Про пенсійне забезпечення» не поширюється строк позовної давності, оскільки відповідно до п. 16 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», закони України та інші нормативно-правові акти застосовуються в частині, що не суперечить цьому Закону. Статтею 46 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» передбачено виплату пенсії за минулий час без обмеження у часі лише в разі її попереднього нарахування. Оскільки суми належної позивачу як дитині війни пенсії нараховані не були, а тому на спірні правовідносини положення ст. 46 зазначеного Закону також не поширюються.

Оскільки ст. 46 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» передбачено інші, ніж ст. 87 Закону України «Про пенсійне забезпечення» правила виплати пенсії за минулий час, тому в цій частині Закон України «Про пенсійне забезпечення» застосуванню не підлягає.

Таким чином, оскільки законодавством не встановлено інших строків звернення до суду за захистом порушених прав, тому до спірних правовідносин слід застосувати положення ст. 99 КАС України, якими передбачено піврічний строк звернення до адміністративного суду.

Позивач не заявила клопотання про поновлення їй строку звернення до суду і не навела жодних аргументів, які свідчили б про поважність причин пропуску ним такого строку.

Відповідно до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Отже, судова колегія вважає, що доводи апеляційної скарги суттєвими не являються і не складають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які призвели до неправильного вирішення справи.

Керуючись ст. ст. 99, 100, 160, 195, 197, п. 1 ч. 1 ст. 199, ст. 200, п. 1 ч. 1 ст. 205, ст. ст. 206, 254 КАС України,-

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а ухвалу Надвірнянського районного суду Івано - Франківської області від 13 липня 2011 року про залишення позовної заяви без розгляду по адміністративній справі №2а-4059/11 - без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, що беруть участь у справі, може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя І.І.Запотічний

Судді А.М.Ліщинський

Р.М.Шавель