Справа № 2-3738/2007 p. РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

14 вересня 2007 року. Автозаводський районний суд м. Кременчука Полтавської області в складі:

головуючого судді - Поймай Ю.С.

при секретарі - Махлай С.М. розглянувши у відкритому попередньому судовому засіданні в М.Кременчуці справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,

ВСТАНОВИВ:

В серпні 2007 року ОСОБА_1 звернулась в суд з вищеназваним позовом.

В своїй позовній заяві вказувала, що перебуває в зареєстрованому шлюбі з відповідачем з 12.09.2003 року, даний шлюб для сторін є першим. Від шлюбу неповнолітніх дітей не мають.

Сімейно-шлюбні відносини між ними були припинені в листопаді 2006 року, по причині, того, що сторони мають різні погляди на життя та на вирішення сімейних проблем, внаслідок чого в сім'ї виникали сварки, які призвели до втрати почуття любові та взаємної поваги. А тому позивач просила суд шлюб розірвати, витрати, пов'язані з розірванням шлюбу покласти на відповідача.

Позивач в судове засідання не прибула про день, час і місце розгляду справи повідомлена була належним чином, надала суду заяву в якій зазначила, що на позовних вимогах наполягає, просить справу слухати у її відсутність.

Відповідач позов визнав, проти задоволення позову не заперечував.

Суд, заслухавши пояснення відповідача, давши аналіз і оцінку наданим доказам, знаходить, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно з ч. 2 ст. 112 Сімейного Кодексу України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя, збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.

Судом встановлено, що сторони 12 вересня 2003 року зареєстрували шлюб, котрий для сторін є першим. Від даного шлюбу неповнолітніх дітей не мають.

Шлюбно-сімейні стосунки між ними були припинені в травні 2007 року, і з цього часу вони ніяких сімейних стосунків не підтримують. Небажання підтримувати сімейні стосунки, викликане не випадковими причинами і підтверджено в судовому засіданні серйозними доводами.

На підставі встановлених фактів суд вважає, що позов підлягає задоволенню, оскільки подальше спільне життя сторін по справі і збереження їх шлюбу суперечило б інтересам сторін по справі.

Витрати по розірванню шлюбу за його згодою необхідно покласти на відповідача у вигляді необхідності сплати мита на користь держави у розмірі 17 грн. 00 коп. за одержання свідоцтва про розірвання шлюбу. Позивача у зв'язку з цим необхідно звільнити від сплати мита на користь держави.

Керуючись ст.ст. 14,57-59,130,208,209,212-215,218 ЦПК України, ст.ст. 104,105,110,112 Сімейного Кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Шлюб, зареєстрований 12 вересня 2003 року в Кременчуцькому міському відділі реєстрації актів громадянського стану між ОСОБА_2, 1979 року народження та ОСОБА_1 1982 року народження, актовий запис за № 808 - розірвати.

2

При видачі свідоцтва про розірвання шлюбу стягнути з ОСОБА_2 держмито на користь держави в сумі 17 грн. 00 коп.

ОСОБА_1 від даного виду платежу звільнити.

Рішення може бути оскаржено до Апеляційного Суду Полтавської області через Автозаводський районний суд м. Кременчука шляхом подання заяви про апеляційне оскарження рішення протягом десяти днів з дня проголошення та апеляційної скарги на рішення суду протягом двадцяти днів з дня подання заяви про апеляційне оскарження рішення суду.

Рішення набирає законної сили після закінчення строків подання заяви про апеляційне оскарження, апеляційної скарги у випадку їх спільного чи окремого неподання або розгляду справи Апеляційним судом, якщо рішення не скасовано.