У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 березня 2012 року м. Київ

Суддя Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ Амелін В.І., розглянувши касаційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу Київського районного суду м. Харкова від 16 вересня 2011 року, ухвалу Київського районного суду м. Харкова від 16 листопада 2011 року та ухвалу апеляційного суду Харківської області від 13 березня 2012 року у справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про оспорювання батьківства та виключення відомостей про батька з актового запису про народження дитини,

в с т а н о в и в :

У вересні 2011 року ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про оспорювання батьківства та виключення відомостей про батька з актового запису про народження дитини.

Ухвалою Київського районного суду м. Харкова від 16 вересня 2011 року відкрито провадження у справі за позовом ОСОБА_3

У жовтні 2011 року ОСОБА_2 звернулася до суду із зустрічним позовом до ОСОБА_3 про розірвання шлюбу, позбавлення батьківських прав, усунення перешкод у реєстрації дитини за місцем його мешкання, стягнення моральної шкоди та захист ділової репутації.

Ухвалою Київського районного суду м. Харкова від 16 листопада 2011 року позовну заяву ОСОБА_2 повернуто на підставі ст. ст. 123, 124 ЦПК України.

Ухвалою апеляційного суду Харківської області від 13 березня 2012 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилено, ухвалу Київського районного суду м. Харкова від 16 вересня 2011 року та ухвалу Київського районного суду м. Харкова від 16 листопада 2011 року залишено без змін.

У касаційній скарзі ОСОБА_2 просить скасувати постановлені ухвали та передати справу на новий розгляд до суду першої інстанції, мотивуючи свою вимогу порушенням судами норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права.

У прийнятті касаційної скарги ОСОБА_2 в частині оскарження ухвали Київського районного суду м. Харкові від 16 вересня 2011 року слід відмовити з таких підстав.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 324 ЦПК України сторони та інші особи, які беруть участь у справі, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їх права, свободи чи обов'язки, мають право оскаржити у касаційному порядку ухвали суду першої інстанції, вказані у пунктах 1,3,4,13,14,15,16,17,18,20,24,25,26,27,28,29 частини першої статті 293 цього Кодексу, після їх перегляду в апеляційному порядку і ухвали апеляційного суду, якщо вони перешкоджають подальшому провадженню у справі.

Касаційна скарга на ухвалу Київського районного суду м. Харкова від 16 вересня 2011 року не може бути прийнята до провадження, оскільки зазначена ухвала не підлягають оскарженню в касаційному порядку відповідно до вимог ст. 324 ЦПК України, як така, що не перешкоджають подальшому провадженню у справі.

У касаційній скарзі на ухвалу апеляційного суду Київського районного суду м. Києва від 16 листопада 2011 року заявник просить скасувати її, посилаючись на порушення судом норм процесуального права.

У відкритті касаційного провадження у справі в частині оскарження ухвали суду апеляційної інстанції слід відмовити з таких підстав.

Відповідно до пункту 5 частини 4 статті 328 ЦПК України суддя відмовляє у відкритті касаційного провадження, якщо касаційна скарга є необґрунтованою і викладені у ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи.

Із матеріалів касаційної скарги, оскаржуваної ухвали вбачається, що скарга є необґрунтованою і наведені в ній доводи не дають підстав для висновків щодо незаконності та неправильності зазначеної ухвали.

Керуючись ст.ст. 324, п.5 ч.3 ст.328 ЦПК України,

у х в а л и в:

У прийнятті касаційної скарги в частині оскарження ухвали Київського районного суду м. Харкова від 16 вересня 2011 року відмовити.

Відмовити ОСОБА_2 у відкритті касаційного провадження на ухвалу Київського районного суду м. Харкова від 16 листопада 2011 року та ухвали апеляційного суду Харківської області від 13 березня 2012 року.

Додані до касаційної скарги матеріали повернути скаржнику.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Вищого спеціалізованого

суду України з розгляду цивільних

і кримінальних справ В.І. Амелін