2-161/2007p.
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16 серпня 2007 року Кременецький районний суд Тернопільської
області
в складі: головуючого судді Білосевич Г.С. , при секретарі: Шкодюк І.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кременці справу за позовом ОСОБА_1 до Міністерства внутрішніх справ України, військової частини 3004, третя особа на стороні відповідача -ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди,
ВСТАНОВИВ:
Позивач ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом про стягнення з Міністерства внутрішніх справ України втраченого заробітку в розмірі 34560 грн. та 3596.22 грн. затрачених коштів на лікування, 100000 грн. спричиненої моральної (немайнової) шкоди.
Судом роз"яснено право позивачу про заявления позову до співвідповідача військової частини 3004, однак з вказаним правом він не скористався.
Позивач у судовому засіданні позов підтримав та пояснив, що він з 07.12.1994 року перебував на дійсній військовій службі у в/ч 3048. 18.02.1995р. рядовий цієї частини ОСОБА_2, необережно повівшись зі зброєю, пострілом поранив його в живіт, спричинивши тяжкі тілесні ушкодження. За даний злочин вироком військового суду від 02.08.95р. ОСОБА_2 визнаний винним за ст. 245-1 „а"КК України і засуджений до 2-х років 6 міс. позбавлення волі в дисциплінарному батальйоні.
Згідно заключения МСЕК від 22.05.1995 року ОСОБА_1 визнаний інвалідом 2-ї групи з втратою 80% працездатності. Рішенням Кременецького райсуду від 22.04.1996 року в користь ОСОБА_1 з військової частини 3048 стягнуто втрачений заробіток за період з березня 1995 року по 01 травня 1996 року. Просить стягнути втрачений заробіток з 01.05.1997 року по 01.02.2007 року в сумі 34560 грн. Крім того просить стягнути 3596.22 грн. додаткових витрат на лікування, 100000 грн. моральної шкоди, яка полягає у порушені його життєвих зв"язків, стосунків із близькими, його дружина розірвала із ним шлюб через стан його здоров"я, погіршенні стосунків із родичами, друзями, сусідами, що призвело до суїциду ( ОСОБА_1 намагався покінчити життя самогубством, що доведено довідкою реанімаційного відділення Кременецької ЦРЛ), перенесенні тяжких операцій, що завдало фізичного та душевного болю, спричиненні інших моральних страждань, а також стягнути судові витрати по справі.
Представник відповідача в судове засідання не з'явися, хоча про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином. Однак на адресу суду від нього надійшло клопотання про слухання справи у відсутності представника Міністерства внутрішніх справ.
Представник співвідповідача військової частини 3004 м. Донецьк суду пояснив, що вказана військова частина не є правонаступником в\ч 3048, яка ліквідована Наказом міністра генерала внутрішньої служби України Ю.Ф. Кравченко, а тому не може бути правонаступником .
Від третьої особи - ОСОБА_2 надійшла заява про слухання справи у його відсутності.
Суд, заслухавши пояснення позивача, представника співвідповідача, дослідивши докази по справі, встановив наступні факти та відповідні їм правовідносини.
Відповідно до довідки № 37 головного лікаря ТОЦ МСЕК - ОСОБА_1 вперше оглянутий МСЕК у 1995 році та визнаний інвалідом 2-ї групи від поранення, отриманого при виконанні обов'язків військової служби та йому встановлено 80% втрати працездатності. При чергових переоглядах йому підтверджувалась 2-га група інвалідності. 04.07.2005 року ОСОБА_1 оглянутий обласною МСЕК № 2 і і визнаний інвалідом 2-ї групи від поранення отриманого при
виконанні обов'язків військової служби до 01.05.2006 року. Відсотки втрати працездатності військовослужбовцям встановлюються одноразово.
Рішенням Кременецького райсуду від 22.04.1996 року ОСОБА_1 стягнуто з військової частини 3048 втрачений заробіток з березня 1995 року по 01 травня 1996 року, моральну шкоду, витрати на лікування.
З вироку військового суду Донецького гарнізону від 02.08.1996 року вбачається, що 18.02.1995 року ОСОБА_2 військовослужбовець в/ч 3048 в дворі караульного приміщення цієї ж військової частини, отримав в належному порядку зброю та боєприпаси з необережності вистрілив в ОСОБА_1, спричинивши останьому сквозне вогнепальне поранення живота, яке відноситься до тяжких тілесних пошкоджень. ОСОБА_2 засуджений за ст. 245-1 „а" до 2-х років 6 місяців позбавлення волі в дисциплінарному батальйоні.
З довідки МВС України за №3/3/2-3843 від 27.09.2005 року вбачається, що згідно з наказом Міністерства внутрішніх справ від 22.07.1999 року № 569(вказаний наказ знаходиться в матеріалах справи) 8-й окремий батальйон внутрішніх військ МВС України (військова частина 3048 м. Кіровське Донецької області) ліквідовано в повному складі.
Відповідно до ст. 1174 ЦК України шкода завдана фізичній особі незаконними діями службової особи органу державної влади при здійсненні нею своїх повноважень, відшкодовується державою незалежно від вини цієї особи.
За таких обставин суд вважає, що ОСОБА_1 спричинена шкода службовою особою ОСОБА_2 органу державної влади - військовослужбовцем військової частини 3048 Внутрішніх військ Міністерства внутрішніх справи України при здійсненні ним своїх службових повноважень, а тому підлгає стягненню з Міністерства внутрішніх справи України .
З довідки про втрату працездатності від 31.05.1995 року вбачається, що внаслідок поранення ОСОБА_1 втратив 80% професійної працездатностію
До призову в армію ОСОБА_1 ніде не працював. У відповідності до ч.2, 3 ст. 1195 ЦК України у разі каліцтва фізичної особи, яка в момент завдання шкоди не працювала, розмір відшкодування визначається виходячи з розміру мінімальної заробітної плати, відшкодовується без урахування пенсії, призначеної у зв'язку з втратою здоров'я або пенсії, яку вона одержувала до цього, а також інших доходів.
Відповідно до довідки № 92 начальника управління юстиції у Кременецькому районі мінімальна зарплата на день звернення до суду становить 400 грн. х 80% =320 грн. в місяць. З 01.05.97 р. по 01.02.2007р. розмір втраченого заробітку становитиме 108 місяців х 320 грн.=34560 грн.
З довідки Кременецької ЦРКЛ № 296, довідки Кременецької обласної комунальної центральної районної аптеки № 37 вбачається, що ОСОБА_1 знаходився на стаціонарному лікуванні в неврологічному відділенні з 11.02.1998 р. по 24.02.1998 р. отримав лікування за власні кошти та на лікування витрат: з 11.02.1998р. по 24.02.1998р. - 152.55 грн.; з 27.07.1998р. по 11.08.1998р. - 153.05 грн.; з 07.09.1998р. по 14.09.1998 р. - 178.53 грн.; з 03.03.1999р. по 29.03.1999р. - 210.75 грн.; з 03.10.1998р. по 19.10.1998р. - 248.02 грн.; з 21.02.2000р. по 03.03.2000р. - 198.91 грн.; з 11.04.2001р. по 27.04.2001р. - 205.05 грн.; з 24.07.2001р. по 10.08.2001р. - 276.95 грн.; з 11.06.2002р. по 24.06.2002р. - 149.20 грн.; з 27.01.2003р. по 17.02.2003р. - 207.45 грн.; з 10.09.2004р. по 23.09.2004 р. - 205.81 грн.; з 26.02.2004р. по 12.03.2004 р. - 191.65 грн.; з 10.09.2004р. по 23.09.2004р. - 328.60 грн.; з 16.02.05р. по 02.03.2005 р. - 358.83 грн.
Відповідно до довідки № 676 ТОККЛ, довідки Кременецької обласної комунальної центральної районної аптеки № 37 ОСОБА_1 знаходився на стаціонарному лікуванні в урологічному та неврологічному відділеннях 6 разів та отримане лікування за власні кошти: з 06.05.1997 р. по 14.05.1997 р. - 11.20 грн.; з 29.10.1998р. по 17.11.1998р. -40.12 грн., 29.05.1999р. по 02.06.1999р. - 46.37 грн.; з 25.01.2001 р. по 06.02.2001р. - 72.77 грн.; з 31.01.2002р. по 15.02.2002р. - 99.20 грн.; з 11.03.2003р. по 26.03.2003р. - 109.74 грн.
Відповідно до довідки Кременецької центральної районної комунальної лікарні від 30.05.2005р., довідки Кременецької обласної комунальної центральної районної аптеки № 37 ОСОБА_1 знаходився на амбулаторному лікуванні: з 24.03.1997р. по 03.04.1997 p., з 02.07.1997 р. по 14.07.1997р., з 18.08.1997р. по 28.08.1997р., з 10.03.1998р. по 25.03.1998р., з 02.06.1998 р. по 12.06.1998р., з 02.12.1998р. по 28.08.1997 p., з 10.03.1998р. по 25.03.1998р., З 02.06.1998Р. ПО 12.06.1998р., з 02.12.1998р. по 22.12.1998р., з 05.02.1999р. по 15.02.1999р., з 13.05.1999р. по
18.05.1999р., з 28.09.1999р. по 10.10.1999р., з 03.12.1999р. по 13.12.1999р., з 30.03.2000р. по 15.04.2000р., з 04.08.2000р. по 23.08.2000р., з 30.09.2000р. по 20.10.2000р., з 20.12.2000р. по 27.12.2000р., 12.03.2001р. по 25.03.2001р., з 07.05.2001р. по 17.05.2001р., з 06.06.2001р. по 16.06.2001р., з 10.10.2001р. по 20.10.2001р., з 03.12.2001р. по 20.12.2001р., з 18.03.2002р. по 28.03.2002р., з 02.04.2002р. по 12.04.2002р., 05.07.2002р. по 20.07.2002р., з 02.09.2002р. по 25.09.2002р., з 04.10.2002р. по 24.10.2002р., з 13.01.2003р. по 20.01.2003р., 14.04.2003р. по 20.04.2003р., з 02.06.2003р. по 20.06.2003р., з 20.08.2003р. по 02.09.2003р., з 10.11.2003р. по 30.11.2003р., з 02.02.2004р. по 25.02.2004р., з 06.04.2004р. по 16.04.2004р., з 12.05.2004р. по 27.05.2004р., з 18.07.2004р. по 01.08.2004 р., з 16.11.2004р. по 10.12.2004р., з 05.01.2005р. по 29.01.2005р, з 18.04.2005р. по 24.05.2005р. та витратив на лікування 7047.42грн.
Оскільки суд за межі позову не виходить , то в користь відповідача слід стягнути 3596.22 грн. витрат на лікування.
Окрім того суд вважає, що із відповідача МВС України слід стягнути в користь ОСОБА_1 10000 грн. моральної (немайнової) шкоди, яка полягає у порушені його життєвих зв"язків, стосунків із близькими, його дружина розірвала із ним шлюб через стан його здоров"я, погіршенні стосунків із родичами, друзями, сусідами, що призвело до суїциду (ОСОБА_1 намагався покінчити життя самогубством, що доведено довідкою реанімаційного відділення Кременецької ЦРЛ.), перенесенні тяжких операцій, що завдало фізичного та душевного болю, спричиненні інших моральних страждань.
Відповідно до ст. 88 ЦПК України судові витрати компенсувати за рахунок держави.
На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 10, 60, 88, 208, 212, 215, 367 ЦПК ст. ст. 88, 1167, 1174 ЦК України, суд, -
ВИРІШИВ:
Позов задоволити частково.
Стягнути із Міністерства внутрішніх справ України в користь ОСОБА_1 34560 грн. втраченого заробітку за період з 1.05.1997 року по 1.02.2007 року, 3596 грн. 22 коп. коштів затрачених на лікування та 10000 грн. моральної (немайнової) шкоди.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження або апеляційної скарги.
Заява про апеляційне оскарження або апеляційна скарга може бути подана протягом десяти
днів з дня проголошення рішення, а апеляційна скарга протягом двадцяти днів після подання заяви
про апеляційне оскарження до апеляційного суду Тернопільської області через Кременецький
районний суд.