справа № 2-595/07

ЗАОЧНЕ      РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

08 жовтня 2007 року.                                                                   Вільногірський       міський       суд

Дніпропетровської області в складі:   головуючого судді               Шаповала П.І.

при секретарі                                                                                        Головешко Н.В.

з участю: позивача                                                                               ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м.  Вільногірську,  Дніпропетровської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про збільшення розміру аліментів,  які стягуються на утримання дитини,

УСТАНОВИВ:

04.07.07 року позивач звернулася в суд з позовом,  в якому зазначила наступне.

Позивач та відповідач з 24 серпня 1996 року по 03 червня 2005 року перебували в шлюбі,  який був зареєстрований в Водянській сільській раді,  Верхньодніпровського району,  Дніпропетровської області,  актовий запис № 6. Від шлюбу сторони мають спільну дитину - дочку ОСОБА_3,  ІНФОРМАЦІЯ_1,  яка перебуває на утриманні позивача та проживає разом з нею.

Відповідач проживає окремо.

03 грудня 2004 року,  згідно рішення Вільногірського міського суду,  Дніпропетровської області,  на користь позивача з відповідача було стягнуто аліменти на утримання дочки ОСОБА_3 у розмірі 1/6 частки заробітку (доходу ) відповідача,  до досягнення дитиною повноліття.

В рішенні,  визначаючи розмір аліментів,  суд вказав,  що встановлено скрутне матеріальне положення відповідача в вигляді того,  що йому необхідно було сплатити кредити,  які він брав в зв'язку з перенесеною операцією,  а також для покупки мобільних телефонів для сім'ї. Окрім того позивач на той час працювала,  мала свій доход і сім'я проживала сумісно.

На цей час матеріальне та сімейне становище позивача та відповідача змінилося,  що виразилося в наступному:

· позивач та дочка проживають окремо від відповідача;

· шлюб між сторонами розірвано;

· позивач має другу дитину,  сина ОСОБА_4,  ІНФОРМАЦІЯ_2,  від другого чоловіка;

· позивач перебуває у відпустці до досягнення сином віку трьох років,  а тому не має змоги утримувати доньку ОСОБА_3 в тому обсязі,  в якому утримувала її на час винесення судового рішення про стягнення аліментів з відповідача;

за 2.7 років з моменту винесення судового рішення відповідач вже сплатив ті кредити,  на які звернув увагу суд,  коли встановлював розмір аліментів у вигляді 1/6 частки.

Відповідно до ч. 1  ст.  192 СК України,  позивач вважає,  що є підстави для зміни розміру аліментів,  які стягуються з відповідача,  з 1/6 частки його щомісячного доходу на % частку його щомісячного доходу,  оскільки дочка ОСОБА_3 на теперішній час потребує додаткової матеріальної допомоги.

На цей час заробіток відповідача та отримувана ним пенсія складають більше 1500 грн. щомісячно.

В свою чергу,  позивач має дохід щомісячно у розмірі 194 грн.

Керуючись  ст.  ст.  180-183,  192 СК України,  позивач прохає змінити розмір аліментів,  які стягуються з відповідача на її користь на утримання дочки ОСОБА_3,  та стягнути з відповідача на її користь на утримання дитини - дочкиОСОБА_3,  ІНФОРМАЦІЯ_1,  аліменти у розмірі % частини заробітку (доходу) відповідача,  але не менше 30% прожиткового мінімуму,  встановленого для дитини відповідного віку,  щомісячно,  до досягнення дочкою повноліття.

В судовому засіданні позивач свої позовні вимоги та їх обґрунтування,  викладені в позовній заяві,  підтримала в повному обсязі,  та додатково пояснила наступне. Вона отримує державну допомогу на дитину - сина ОСОБА_4 у віці до трьох років в зв'язку з перебуванням у відпустці по догляду за дитиною до трьох років у розмірі 129 грн.,  а також в зв'язку з цим - допомогу підприємства ВГМК ЗАТ «Кримський Титан» у розмірі 80 грн. Загальна сума доходу складає 209 грн.,  інших доходів не має. Діти дочка ОСОБА_3 та син ОСОБА_4 власних доходів не мають. Батько сина ОСОБА_4 надає необхідну допомогу на утримання свого сина,  мешкає разом з сім'єю. Що стосується здоров'я,  то вона та дочка -ОСОБА_3 мають задовільний стан здоров'я. Відповідач переніс операцію на серці і потребує лікування,  являється інвалідом третьої групи,  але працює і отримує як заробітну плату так і пенсію. Загальний дохід відповідача складає не менше 1500 грн. Ні позивач ні відповідач інших непрацездатних осіб на утриманні не мають.

Відповідач в судове засідання не з'явився,  причину неявки не повідомив,  заяву про розгляд справи за його відсутності не надав,  але сам був повідомлений про місце і час судового засідання належним чином,  під розписку. З врахуванням думки позивача,  яка не заперечувала проти проведення судового засідання за відсутності відповідача,  суд на підставі  ст.  ст.  169,  224 ЦПК України на місці ухвалив - розгляд справи проводити заочно,  за відсутності відповідача,  який не з'явився в суд без поважних причин. Проте,  в попередньому судовому засіданні відповідач  позов не визнав та пояснив,

що позов не визнає тому,  що має незадовільний стан здоров'я,  потребує лікування і несе витрати,  пов'язані з лікуванням.

Суд вважає,  що між сторонами мають місце правовідносини,  які виникають із факту невиконання в повному обсязі встановленого законом обов'язку одним із батьків щодо утримання дитини до настання її повноліття.

На підставі пояснень позивача,  оцінки в сукупності представлених та досліджених в судовому засіданні доказів,  в тому числі,  копії свідоцтва про народження дитини - ОСОБА_3,  ІНФОРМАЦІЯ_1,  згідно якого батьками дитини являються - ОСОБА_1 та ОСОБА_2 ; копії свідоцтва про розірвання шлюбу між ОСОБА_2  та ОСОБА_1,  виданого 03.06.05 р. відділом ВРАЦС Вільногірського міського управління юстиції,  Дніпропетровської області; копії рішення Вільногірського міського суду Дніпропетровської області від 03.12.04 року про стягнення аліментів з відповідача на користь позивача на утримання дитини - дочки ОСОБА_3 у розмірі 1/6 частини заробітку,  але не менше одного неоподатковуваного мінімуму доходів громадян,  починаючи з 13.10.04 року; копії довідки про склад сім'ї позивача; довідки про розмір державної допомоги,  яка надається позивачу,  від 02.08.07 р. № 393,  згідно якої з квітня 2007 року позивач отримує щомісячно 129.03 грн.; довідки № 1853 від 01.08.07 р. філії ВГМК ЗАТ «Кримський Титан»,  згідно якої позивач отримує 80 грн. допомоги до досягнення дитиною віку трьох років; медичної довідки інституту серцево-судинної хірургії ім. . М. М.  Амосова АМН України,  згідно якій відповідач перебував на лікуванні з 20.07.04 р. по 26.07.04 p.,  і 22.07.04 йому імплантовано елєктрокардіостимулятор,  в зв'язку з чим встановлено обмеження в великих фізичних навантаженнях,  нагляд та лікування у терапевта та кардіолога; копії довідки Київського науково-дослідного інституту серцево-судинної хірургії,  згідно якої відповідачу проведена операція з приводу вродженого пороку серця - дефекту міжпередсердної перегородки; копії медичної довідки № 555456 від 27.02.07 p.,  згідно якої ОСОБА_2  є інвалідом третьої групи; копії свідоцтва про народження дитини у позивача - сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2; - керуючись законом,  суд приходить до висновку про задоволення позову частково,  за наступних підстав.

Сторони мають спільну дитину - дочку ОСОБА_3,  ІНФОРМАЦІЯ_1,    яка проживає разом з позивачем та перебуває на її утриманні.

Позивач та дитина мають задовільний стан здоров'я,  дитина власних доходів не має,  позивач має дохід близько 209 грн. в виді державної допомоги та допомоги за місцем роботи в зв'язку з відпусткою по догляду за дитиною у віці до трьох років.

Згідно рішення Вільногірського міського суду Дніпропетровської області від 03.12.04 року дохід позивача на час стягнення аліментів на дитину - дочку ОСОБА_3 складав 446.17 грн.,  дохід відповідача -526.65 грн.

Згідно того ж рішення Вільногірського міського суду,  Дніпропетровської області від 03.12.04 року з відповідача на користь позивача щомісячно стягуються аліменти на утримання дитини дочки Яни у розмірі 1/6 частини заробітку (доходу),  але не менше одного неоподатковуваного мінімуму доходів громадян,  починаючи з 13.10.04 року.

Відповідач має постійне місце роботи,  являється інвалідом 3 групи та отримує пенсію по інвалідності,  стан здоров'я незадовільний,  потребує лікування,  проте відповідач не надав до суду відомості про розмір своєї зарплати та пенсії,  про розмір витрат на своє лікування.

Позивачем визнано наступні факти: що вона та її спільна з відповідачем дитина мають задовільний стан здоров'я,  дитина власних доходів не має,  відповідач має загальний дохід у розмірі близько 1500 грн.

Таким чином,  суд приходить до висновку,  що матеріальне становище позивача та дитини з часу стягнення аліментів змінилося в гіршу сторону,  матеріальне становище відповідача змінилося в бік збільшення його доходів,  тобто є підстави для збільшення розміру аліментів,  які стягуються з відповідача на користь позивача на утримання їх спільної дитини.

Згідно  ст.  188 СК України батьки можуть бути звільнені за рішенням суду від обов'язку утримувати дитину,  якщо дохід дитини набагато перевищує дохід кожного із батьків і забезпечує повністю всі її потреби. Інших підстав для звільнення батьків від обов'язку утримувати дитину,  або зменшення розміру аліментів нижче від встановленого їх мінімального розміру законом не передбачено. Згідно  ст.  180 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Згідно ч.2  ст.  182 СК України мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим,  ніж ЗО відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Згідно ч. 1  ст.  192 КУпАП,  розмір аліментів,  визначений за рішенням суду або

домовленістю між батьками,  може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за

позовом платника або одержувача                        аліментів                      у разі  зміни матеріального або сімейного стану,  погіршення або поліпшення здоров'я когось із них.

Визначаючи розмір аліментів,  суд приймає до уваги,  згідно  ст.  182 СК України,  стан здоров'я та матеріальне становище дитини,  позивача та відповідача.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат,  суд вважає необхідним стягнути їх з відповідача,  відповідно до вимог  ст.  ст. 79,  88 ЦПК України

Вирішуючи питання про відшкодування судових витрат позивачу,  суд приймає до уваги,  що позивач не надала суду документальних підтверджень про понесені нею судові витрати,  та приходить до висновку про відсутність зазначених витрат.

На підставі  ст.  ст.  180 - 182,  188,  191,  192 СК України,  керуючись  ст.  ст.  60, 61, 79,  88,  212-215, 218,  222,  223,  224-228, 232, 294,  367 ч.1 п.1 ЦПК України,  суд

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про збільшення розміру аліментів,  які стягуються на утримання дитини,    - задовольнити частково.

Змінити розмір аліментів,  які стягуються за рішенням Вільногірського міського суду,  Дніпропетровської області від 03.12.2004 року з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 на утримання дитини - дочки ОСОБА_3,  ІНФОРМАЦІЯ_1,  та стягнути з ОСОБА_2,  ІНФОРМАЦІЯ_3,  уродженця м.  Дімітрова,  Донецької області,  працюючого черговим електриком в філії ВГМК ЗАТ «Кримський Титан»,  і/к № 2648614859,  мешкає та зареєстрований за місцем проживання по АДРЕСА_1,  - аліменти у розмірі 1/5 частки його заробітку (доходу),  але не менше 30 відсотків від прожиткового мінімуму,  встановленого для дитини відповідного віку,  на користь ОСОБА_1,  ІНФОРМАЦІЯ_4,  і/к НОМЕР_1,  яка мешкає по АДРЕСА_2,  та зареєстрована за місцем проживання по АДРЕСА_1,    на утримання дитини - дочки ОСОБА_3,  ІНФОРМАЦІЯ_1.

Аліменти стягувати щомісячно,  починаючи з 04 липня 2007 року,  по день досягнення повноліття дитиною.

Стягнути з ОСОБА_2 в дохід держави судовий збір (державне мито) в сумі 51.00 грн.,  та для відшкодування витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи - 07.50 грн.: одержувач УДК у м.  Вільногірську ГУДКУ в Дніпропетровській області,  код ЄДРПОУ 24237534,  р/р 31215259700012,  банк ГУДКУ у Дніпропетровській області,  МФО 805012,  призначення платежу - інформаційно-технічне забезпечення розгляду цивільних справ для Вільногірського міського суду.

Допустити негайне виконання рішення в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.

Заочне рішення може бути переглянуте судом,  що його ухвалив,  за письмовою заявою відповідача,  яка може бути подана протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Заочне рішення підлягає скасуванню,  якщо судом буде встановлено,  що відповідач не з'явився в судове засідання та не повідомив про причини неявки з поважних причин і докази,  на які він посилається,  мають істотне значення для правильного вирішення справи.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку,  встановленому ЦПК України.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження,  якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження,  але апеляційна скарга не була подана у строк,  встановлений статтею 294 ЦПК України,  рішення набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги рішення,  якщо його не скасовано,  набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Заява про апеляційне оскарження рішення суду може бути подана в Вільногірський міський суд протягом десяти днів з дня проголошення рішення.

Апеляційна скарга на рішення може бути подана протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження або в строк,  установлений для подання заяви про апеляційне оскарження,  через Вільногірський міський суд.

Копію рішення протягом п'яти днів з часу його проголошення надіслати рекомендованим листом з повідомленням про вручення відповідачу за останнім відомим місцем його проживання.