1-18/07

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ      УКРАЇНИ

14 серпня 2007 року                                                                                                        м.  Рівне

Військовий місцевий суд Рівненського гарнізону у складі: Головуючого - підполковника юстиції Антонюка О.В.,  при секретареві - Ковалевській Н.Ю.,

з участю прокурора - заступника військового прокурора Рівненського гарнізону - майора юстиції Жогана А.А. та обвинуваченого ОСОБА_1,  в ході попереднього розгляду кримінальної справи по обвинуваченню військовослужбовця військової частини А0796 майора,

ОСОБА_1,  народженого ІНФОРМАЦІЯ_1в селищі

Бучмани,  Олевського району,  Житомирської області,  українця,  громадянина України,  з

вищою освітою,  несудимого,  одруженого,  маючого на своєму утриманні неповнолітню

дитину 1994 року народження,  призваного на військову службу в серпні 1986 року

Житомирським МВК,  начальника адміністративно-господарського відділення штабу військової частини А0796,  проживаючого за адресою: АДРЕСА_1

у вчиненні злочину,  передбаченого ч. 1  ст.  425 КК України,

ВСТАНОВИВ:

 Органами досудового слідства ОСОБА_1обвинувачується в тому,  що він будучи начальником адміністративно-господарського відділення штабу військової частини А0796,  тобто,  військовою службовою особою,  всупереч п.4.5 „Положення про порядок допуску військовослужбовців Збройних Сил України до самостійного виконання робіт та організацію виконання разових робіт в Збройних Силах України" та п.п.7.2.8,  7.2.18,  7.2.19 Правил безпечної роботи з інструментом та пристроями,  п.п.6.1,  6.2,  6.3 ГОСТ 24258-88 та п.п. 1.4,  1.10,  3.1 „Інструкції по охороні праці при виконанні господарських робіт",  п. 3.3,   ст.  18 Закону України „Про охорону праці" та вимогам п.4.2* СНиШ-4-80*,  п.п. 2.1,  2.2.3,  2.2.16 ГОСТ 24258-88 допустив недбале ставлення до служби,  яке виразилось у застосуванні під час проведення робіт на висоті саморобних підмостів,  які не відповідали нормативним вимогам,  та допуску до виконання робіт з підвищеною небезпекою осіб,  які не пройшли попереднього спеціалізованого навчання та перевірки знань щодо виконання даних робіт,  військовослужбовців які залучались до роботи по дотриманню мір безпеки при очищенні стін та стелі,  не проінструктував та справними підмостями не забезпечив,  не видав запобіжних поясів,  внаслідок чого 15.09.2006 року біля 10 годин 20 хвилин дерев'яні підмости,  на яких військовослужбовці ОСОБА_2 ,  ОСОБА_3 та ОСОБА_4. виконували роботи,  не

витримали навантаження та зламались,  а зазначені військовослужбовці впали на підлогу. При цьому рядовий ОСОБА_4. отримав травму: закритий багатоуламковий перелом лівої променевої кістки зі зміщенням,  що заподіяло останньому істотну шкоду,  а саме: середнього ступеня тяжкості тілесні ушкодження. Такі дії обвинуваченого ОСОБА_1органами досудового слідства кваліфіковані за ч.1  ст.  425 КК України.

В ході судового засідання обвинувачений ОСОБА_1заявив клопотання про звільнення його від кримінальної відповідальності на підставі п. „б"  ст.  1 Закону України " Про амністію" від 19 квітня 2007 року,  і закриття кримінальної справи відносно нього,  на підставі п.4  ст.  6 КПК України,  оскільки він має на своєму утриманні неповнолітню дитину,  інкримінований йому злочин відноситься до злочину,  який вчиненено з необережності,  за який законом передбачено покарання менш суворе ніж позбавлення волі на строк не більше десяти років,  і він був вчинений ОСОБА_1до набрання чинності вищезазначеним Законом України „Про амністію". Крім того,  ОСОБА_1заявив,  що він згідний із звільненням його від кримінальної відповідальності з вищезазначених підстав і попросив суд задовольнити його клопотання.

Прокурор не заперечував проти задоволення клопотання обвинуваченого про звільнення останнього від кримінальної відповідальності на підставі пункту „б"  ст.  1 Закону України " Про амністію" від 19 квітня 2007 року,  і закриття кримінальної справи відносно нього,  на підставі п.4  ст.  6 КПК України.

Заслухавши думку учасників судового розгляду та вивчивши матеріали справи,  суд приходить до висновку що клопотання обвинуваченого ОСОБА_1підлягає задоволенню,  з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи ОСОБА_1до кримінальної відповідальності притягується вперше,  має на своєму утриманні неповнолітню дитину 1994 року народження,  інкримінований йому злочин відноситься до злочину,  який вчинено з необережності,  за який законом передбачено покарання менш суворе ніж позбавлення волі на строк не більше десяти років,  і він був вчинений до набрання чинності Законом України „Про амністію" від 19 квітня 2007 року,  сам обвинувачений не заперечує проти застосування до нього амністії,  а тому він може бути звільнений від кримінальної відповідальності,  на підставі пункту „б"  ст.  1 вищезазначеного Закону,  із закриттям кримінальної справи відносно нього на підставі  ст.  6 п. 4 КПК України.

На підставі викладеного та керуючись  ст.  ст.  1, 6-9,  12,  Закону України " Про амністію" від 19 квітня 2007 року,   ст.  ст.  6,  244,  248,  273 КПК України

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання обвинуваченого ОСОБА_1. - задовольнити.

ОСОБА_1,  який обвинувачується у скоєні злочину,  передбаченого ч. 1  ст.  425 КК України,  звільнити від кримінальної відповідальності на підставі п. „б"  ст.  1 Закону України " Про амністію" від 19 квітня 2007 року,  а кримінальну справу відносно останнього закрити,  на підставі п. 4  ст.  6 КПК України.

Міру запобіжного заходу ОСОБА_1 - підписку про невиїзд - після набрання постановою законної сили - відмінити.

Речові докази по даній кримінальній справі - журнал реєстрації інструктажів з питань охорони праці,  який знаходиться при справі,  після набрання постановою законної сили - повернути за належністю.

Апеляція на постанову може бути подана до військового апеляційного суду Центрального регіону через військовий місцевий суд Рівненського гарнізону протягом семи діб з дня її винесення.