Справа № 22-ц-2568/2007                                                     Головуючий у І інстанції Волчка А.Я.

Доповідач у II інстанції Березовенко Р.В.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 серпня 2007 року колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Київської області у складі:

головуючого: Приходько К.П. суддів: Березовенко Р.В.,  Оношко Г.М.  при секретарі: Бобко О.В.

розглянула у відкритому судовому засіданні в місті Києві цивільну справу за апеляційними скаргами ОСОБА_1та її представника ОСОБА_3 на рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 16 лютого 2004 року по справі за позовом ОСОБА_1до ОСОБА_2про знесення самочинно побудованого господарчого блоку та стягнення моральної шкоди, -

Заслухавши доповідь судді апеляційного суду,  перевіривши матеріали справи,  вислухавши пояснення сторін,  колегія суддів,

встановила:

В листопаді 2003 року позивачка звернулася до суду з зазначеним позовом .

Свої позовні вимоги обґрунтовувала тим,  що вона на підставі договору дарування від 07 вересня 2002 року є власником 1\2 частини жилого будинку № АДРЕСА_1та земельної ділянки розміром 0, 0303 га за вказаною ж адресою. Відповідачка її сусідка,  яка є власником 1\2 частини жилого будинку АДРЕСА_2. Влітку 2003 року відповідачка самовільно ,  без її згоди,  а також без відповідних дозволів місцевих органів влади,  з порушенням санітарних та будівельних норм,  побудувала на відстані 1 м від її кухні господарчий блок,  чим створила небезпеку для її будівлі. Крім тою сталося повне затіненя двору позивачки. Вважає,  що діями відповідачки їй заподіяно моральну шкоду,  яку оцінює в 10000 грн.

Рішенням Києво-Святошинського районного суду Київської області від 16 лютого 2004 року в позові було відмовлено,  оскільки позивачка ОСОБА_1недовела та не представила доказів,  що самовільно зведеною спорудою порушене її право.

Непогодившись з вказаним рішенням суду позивачка ОСОБА_1.  та її

представник ОСОБА_3.  подали апеляційні скарги,  в яких просять рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 16 лютого 2004 року скасувати,  оскільки воно є незаконним,  постановленим з порушенням норм матеріального та процесуального права та постановити нове рішення по суті позовних вимог.

Апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено,  що позивачка ОСОБА_1.  на підставі договору дарування від 07 вересня 2002 року є власником 1\2 частини жилого будинку № АДРЕСА_1та земельної ділянки розміром 0, 0303 га за вказаною ж адресою. Відповідачка ОСОБА_2.  - її сусідка,  яка є власником 1\2 частини жилого будинку АДРЕСА_2. Влітку 2003 року відповідачка самовільно,  без відповідних дозволів місцевих органів влади,  з порушенням санітарних,  протипожежних та будівельних норм,  побудувала на відстані 2 м від веранди позивачки господарчий блок.

Відповідно до  ст.  103 ЗК України власники та землекористувачі земельних ділянок повинні обирати такі способи використання земельних ділянок відповідно    до    їх   цільового    призначення,  при    яких власникам,  землекористувачам сусідніх земельних ділянок завдається найменше незручностей   (затінення,       задимлення,  неприємні      запахи,       шумове забруднення тощо).

Згідно  ст.  3 ЦПК України кожна особа має право в порядку,  встановленому ЦПК України,  звернутися до суду за захистом своїх порушених,  невизнаних або оспорюваних прав,  свобод чи інтересів.

Позивачкою по справі не подано допустимих доказів про те,  що розташування господарчого блоку з порушенням санітарних,  протипожежних та будівельних норм,  порушує якісь її права та викликає багато незручностей,  а саме: створило небезпеку для її будівлі та призвело до повного затіненя двору.

У відповідності до вимог ч.1  ст.  60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини,  на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Доводи апеляцйної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції про те,  що позивачка ОСОБА_1.  недовела та не представила доказів,  що самовільно зведеною спорудою порушене її право.

Враховуючи все вище викладене,  колегія суддів вважає,  що рішення суду першої інстанції ухвалено з дотриманням вимог матеріального та процесуального законодавства на підставі поданих сторонами та дослідженими судом першої

інстанції доказів,  тому воно є обґрунтованим та повинно бути залишено без змін.

Керуючись  ст.  ст.  303,  307,  308,  313,  314,  315,  317,  319 ЦПК України,  колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1- відхилити.

Рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 16 лютого 2004 року - залишити без змін.

Ухвала може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного суду України протягом двох місяців.