КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

01601 м.Київ-1, пров. Рильський, 8 (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.06.2012 № 5011-43/4949-2012

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Гарник Л.Л.

суддів: Доманської М.Л.

Разіної Т.І.

за участю представників сторін:

від боржника: ОСОБА_2 (довіреність №1 від 03.08.2011);

арбітражний керуючий Чечельницький О.Й. ;

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу арбітражного керуючого Чечельницького Олександра Йосиповича

на постанову господарського суду міста Києва від 17.05.2012

у справі № 5011-43/4949-2012 (суддя Пасько М.В.)

за заявою підприємства з іноземними інвестиціями "Інтертехнологія" товариства з обмеженою відповідальністю

про визнання банкрутом

Склад колегії суддів змінено згідно розпорядження голови Київського апеляційного господарського суду від 19.06.2012.

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою господарського суду міста Києва від 19.04.2012 порушено провадження у справі № 5011-43/4949-2012 за заявою підприємства з іноземними інвестиціями "Інтертехнологія" товариство з обмеженою відповідальністю про визнання банкрутом.

Постановою господарського суду міста Києва від 17.05.2012 підприємство з іноземними інвестиціями "Інтертехнологія" товариство з обмеженою відповідальністю визнано банкрутом в порядку статті 51 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом"; відкрито ліквідаційну процедуру; призначено ліквідатором банкрута арбітражного керуючого Швачка Сергія Васильовича; підприємницьку діяльність банкрута завершено, інше.

Не погоджуючись з прийнятою постановою в частині призначення ліквідатором боржника арбітражного керуючого Швачка Сергія Васильвича, арбітражний керуючий Чечельницький Олександр Йосипович звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржену постанову та призначити його ліквідатором підприємства з іноземними інвестиціями "Інтертехнологія" товариства з обмеженою відповідальністю.

Скарга мотивована неправильним застосуванням місцевим господарським судом норм матеріального і процесуального права, недоведеністю обставин, що мають значення для справи.

Скаржник зазначає, що норми Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" не містять припису про необхідність надання суду одночасно із заявою арбітражного керуючого про згоду на участь у справі про банкрутство відомостей про підприємства, щодо яких він раніше здійснював повноваження, про його завантаженість. У цьому зв'язку скаржник звертає увагу на ту обставину, що судом не було витребувано у нього жодних відомостей щодо його досвіду, завантаженості, а також не досліджено ту обставину, що він протягом 2010-2012 років здійснював повноваження розпорядника майна у справі № 15/61-Б про банкрутство підприємства з іноземними інвестиціями "Інтертехнологія".

У скарзі йдеться також про те, що місцевий господарський суд не повідомив скаржника про судове засідання, в якому прийнято оскаржену постанову.

В судовому засіданні апеляційної інстанції представник підприємства з іноземними інвестиціями "Інтертехнологія" товариства з обмеженою відповідальністю, арбітражний керуючий Чечельницький О.Й. апеляційну скаргу підтримали.

Інші учасники провадження у справі в судове засідання апеляційної інстанції представників не направили, про причини неприбуття суд не повідомили. Враховуючи те, що інші учасники провадження у справі про дату, час та місце слухання справи повідомлялися належним чином, колегія суддів вважає можливим здійснити перегляд постанови місцевого господарського суду в даній справі за наявними матеріалами справи та без участі їх представників.

Обговоривши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представників учасників судового провадження, дослідивши матеріали справи та перевіривши правильність застосування господарським судом при прийнятті оскарженої постанови норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 2 ст. 41 Господарського процесуального кодексу України господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Статтею 51 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" від 14.05.1992р. N 2343-XII (із змінами і доповненнями) (далі по тексту - Закон) передбачено особливості застосування процедури банкрутства до боржника, що ліквідується власником.

Відповідно до ч. 2 ст. 51 вказаного Закону за результатами розгляду заяви про порушення справи про банкрутство юридичної особи, майна якої недостатньо для задоволення вимог кредиторів, господарський суд визнає боржника, який ліквідується, банкрутом, відкриває ліквідаційну процедуру, призначає ліквідатора. Обов'язки ліквідатора можуть бути покладені на голову ліквідаційної комісії (ліквідатора) незалежно від наявності в нього ліцензії.

Інших питань щодо призначення ліквідатора вказана спеціальна норма Закону не врегульовує. Наведене свідчить про те, що при призначенні ліцензованого ліквідатора у процедурі банкрутства за статтею 51 Закону застосовуються норми Закону, які регулюють питання призначення і діяльність ліквідатора у загальних судових процедурах у справі про банкрутство.

Положеннями ч. 2 ст. 13 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" від 14.05.1992р. N 2343-XII (із змінами і доповненнями) (далі по тексту - Закон) передбачено, що розпорядник майна призначається господарським судом із числа осіб, зареєстрованих державним органом із питань банкрутства як арбітражні керуючі.

Господарський суд, виступаючи органом державної влади, при призначенні ліквідатора керується статтями 2, 31, 11, 13 Закону про банкрутство, положення яких не зобов'язують його проводити будь-які додаткові заходи, наприклад погодження, направлення листів із запитами, тощо.

Вирішення питання про припинення повноважень ліквідатора та призначення іншого ліквідатора є виключною компетенцією господарського суду.

Відповідно до ч. 1 ст. 3-1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", якщо інше не передбачено цим Законом, арбітражним керуючим (розпорядником майна, керуючим санацією, ліквідатором) може бути призначено фізичну особу - суб'єкта підприємницької діяльності, яка має вищу юридичну або економічну освіту, володіє спеціальними знаннями та не є зацікавленою особою щодо боржника і кредиторів.

Відповідно до вимог ч. 3 ст. 3-1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" арбітражними керуючими не можуть бути призначені: особи, які згідно з цим Законом вважаються заінтересованими; особи, які здійснювали раніше управління цим боржником - юридичною особою, за винятком випадків, коли з дня усунення цієї особи від управління зазначеним боржником минуло не менше трьох років, якщо інше не встановлено цим Законом; особи, яким заборонено здійснювати цей вид підприємницької діяльності або займати керівні посади; особи, які мають судимість за вчинення корисливих злочинів.

При виборі кандидатури ліквідатора боржника судам слід враховувати освіту, досвід та показники роботи у попередніх справах, кількість справ, у яких бере участь арбітражний керуючий, наявність у нього організаційних та технічних можливостей виконувати обов'язки розпорядника майна у конкретній справі, страхування відповідальності арбітражного керуючого та інші обставини, які свідчать про його здатність належним чином виконувати передбачені Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" обов'язки.

Відповідно до вимог ст.ст. 31, 25 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" арбітражний керуючий (ліквідатор) при здійсненні своїх повноважень повинен здійснювати заходи щодо захисту майна боржника, вживати заходів по забезпеченню його збереження, діяти сумлінно та розумно з урахуванням інтересів боржника та його кредиторів.

Вимогами ч.ч. 10-14 ст. 3-1 Закону не передбачено укладання з арбітражним керуючим /розпорядником майна, керуючим санацією, ліквідатором/ договору про виконання ним своїх обов'язків у провадженні у справі про банкрутство. Відповідно до ст. 3-1, ч.1 ст. 11, ч.ч. 1-3 ст. 17 та ч. 1 ст.24 Закону єдиною підставою для виконання своїх обов'язків є ухвала суду про його призначення в процедурах розпорядження майном, санації та ліквідації.

З дня свого призначення ліквідатор виконує функції з управління та розпорядження майном банкрута, виконує повноваження керівника (органів управління) банкрута.

За наявності конкуренції кандидатур на призначення ліквідатора боржника остаточне рішення щодо призначення тієї чи іншої кандидатури залишається за господарським судом.

Відповідно до статті 16 Закону до компетенції комітету кредиторів належить звернення до господарського суду з клопотанням про припинення повноважень арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) та про призначення нового арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора).

Як вбачається із поданої до господарського суду заяви голови ліквідаційної комісії підприємства з іноземними інвестиціями "Інтертехнологія" товариство з обмеженою відповідальністю від 13.04.2012 № 28 (а.с. 49), останнім підтримано кандидатуру арбітражного керуючого Чечельницького Олександра Йосиповича для призначення на посаду ліквідатора боржника. Названа заява також містить згоду арбітражного керуючого Чечельницького Олександра Йосиповича на призначення його ліквідатором у даній справі.

Крім того, місцевим господарським судом при вирішенні питання про призначення ліквідатора боржника розглянуто кандидатуру арбітражного керуючого Швачка Сергія Васильовича, яким також подано до суду 17.05.2012 заяву про згоду брати участь у даній справі в якості ліквідатора.

Матеріали справи не містять доказів, які у розумінні ч. 3 ст. 3-1 Закону норм можуть розглядатися в якості правових підстав вважати заінтересованими особами відносно боржника арбітражних керуючих Чечельницького Олександра Йосиповича (ліцензія Державного департаменту з питань банкрутства серії НОМЕР_1 з необмеженим строком дії з 23.04.2010), Швачка Сергія Васильовича (ліцензія Державного департаменту з питань банкрутства серії НОМЕР_2 з необмеженим строком дії з 09.09.2010).

Між тим, заява Швачка С.В., на відміну від заяви Чечельницького О.Й., містить підтверджені відомості про наявність у нього вищої юридичної освіти, про показники його роботи як арбітражного керуючого, про організаційні та технічні можливості виконувати обов'язки у даній справі.

Отже, наявними матеріалами справи підтверджується, що арбітражний керуючий Швачка С.В. у повній мірі відповідає вимогам статей 3-1, 13, частини 2 статті 17 Закону.

На таких підставах, враховуючи ту обставину, що питання про призначення кандидатури ліквідатора відповідного боржника у будь-якому випадку розглядає та вирішує господарський суд, колегія суддів погоджується з місцевим господарським судом, який за результатами порівнювального аналізу характеристик кандидатів на посаду ліквідатора боржника у даній справі призначив ліквідатором арбітражного керуючого Швачка С.В.

Доводи апеляційної скарги правильності висновку суду не спростовують. Та обставина, що місцевий господарський суд при вирішенні питання про призначення ліквідатора не віддав перевагу кандидатурі арбітражного керуючого Чечельницького О.Й., не впливає на правильність вирішення відповідного питання, оскільки господарським судом в повному обсязі забезпечена можливість ліквідаційній комісії боржника запропонувати кандидатуру арбітражного керуючого на посаду ліквідатора боржника та здійснено її аналіз. Крім того, Законом про банкрутство не встановлено заборони щодо призначення судом арбітражного керуючого, який пропонує для призначення щодо участі у справі свою кандидатуру.

Твердження скаржника про те, що його не було повідомлено про судове засідання, за наслідками проведення якого прийнято оскаржену постанову, спростовується протоколом судового засідання від 17.05.2012 (а.с. 66), згідно якого арбітражний керуючий Чечельницького О.Й. брав участь у цьому судовому засіданні.

При таких обставинах, порушення норм матеріального і процесуального права, які могли призвести до скасування постанови в частині призначення ліквідатора боржника відсутні, а мотиви з яких подано апеляційну скаргу не можуть бути підставою для її скасування, оскільки скаржником не доведено неправомірність винесення цієї ухвали.

Керуючись ст.ст. 99, 101-106 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

Постанову господарського суду міста Києва від 17.05.2012 у справі № 5011-43/4949-2012 в частині призначення ліквідатором підприємства з іноземними інвестиціями "Інтертехнологія" товариство з обмеженою відповідальністю арбітражного керуючого Швачка Сергія Васильовича залишити без змін, апеляційну скаргу арбітражного керуючого Чечельницького Олександра Йосиповича залишити без задоволення.

Справу № 5011-43/4949-2012 повернути до господарського суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого господарського суду України через суд апеляційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання постановою законної сили.

Головуючий суддя Гарник Л.Л.

Судді Доманська М.Л.

Разіна Т.І.