КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

01601 м.Київ-1, пров. Рильський, 8 (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18.06.2012 № 5011-26/467-2012

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Зубець Л.П.

суддів: Мартюк А.І.

Новікова М.М.

при секретарі: Рибаруку М.М.

за участю представників

від позивача: ОСОБА_2 - дов. №2400 від 03.11.2011р.;

від відповідача: ОСОБА_3 - дов. №5 ЗОВ від 03.01.2012р.;

розглянувши у відкритому судовому засіданні

апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства „Акціонерна страхова компанія „Омега"

на рішення Господарського суду міста Києва

від 29.03.2012р.

у справі №5011-26/467-2012 (суддя Пінчук В.І.)

за позовом Публічного акціонерного товариства „Банк „Фінанси та Кредит" в особі Криворізької філії Публічного акціонерного товариства „Банк „Фінанси та Кредит"

до Приватного акціонерного товариства „Акціонерна страхова компанія „Омега"

про стягнення 58 764,40 грн.

ВСТАНОВИВ :

Публічне акціонерне товариство "Банк "Фінанси та Кредит" в особі Криворізької філії Публічного акціонерного товариства "Банк "Фінанси та Кредит" (далі - позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з Приватного акціонерного товариства "Акціонерна страхова компанія "ОМЕГА" (далі - відповідач) 58 764,40 грн. страхового відшкодування, обґрунтовуючи свої вимоги тим, що відповідач безпідставно ухиляється від виконання своїх зобов'язань за договором добровільного страхування від нещасного випадку №072-06-05-1701-20 від 09.11.2010р. по виплаті страхового відшкодування.

В процесі судового розгляду позивач уточнив свої вимоги та просив суд стягнути з відповідача 55 448,74 грн. страхового відшкодування (том справи - 1, аркуші справи - 85-87).

Відповідач заперечував проти позову, наголошуючи на безпідставності та непідтвердженості позовних вимог належними доказами. Зокрема, відповідач зазначав наступне:

- до позовної заяви не долучено жодного документу, який би підтверджував розмір заборгованості ОСОБА_4 по кредиту станом на день його смерті, тобто на ІНФОРМАЦІЯ_1;

- причиною смерті ОСОБА_4 є захворювання, а не нещасний випадок;

- відповідач не був повідомлений про те, що на дату укладання договору страхування з ОСОБА_4 останній мав ІІІ групу інвалідності та регулярно проходив профілактичне лікування;

- відповідача було повідомлено про настання страхового випадку з порушенням строків, визначених в договорі страхування.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 29.03.2012р. у справі №5011-26/467-2012 позов було задоволено повністю, присуджено до стягнення з відповідача на користь позивача 55 448,74 грн. страхового відшкодування та 1 609,50 грн. судового збору.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням суду, відповідач звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить суд скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 29.03.2012р. у справі №5011-26/467-2012 та прийняти нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 14.05.2012р. апеляційну скаргу відповідача було прийнято до провадження та призначено до розгляду в судовому засіданні на 13.05.2012р.

Вимоги та доводи апеляційної скарги обґрунтовані тим, що місцевим господарським судом було неповно з'ясовано обставини справи, а також невірно застосовано норми матеріального і процесуального права. Загалом доводи апеляційної скарги ідентичні тим, які наводились відповідачем під час розгляду справи місцевим господарським судом.

В судовому засіданні 30.05.2012р. представник відповідача підтримав апеляційну скаргу з викладених у ній підстав, просив суд скаргу задовольнити, рішення Господарського суду міста Києва від 29.03.2012р. у справі №5011-26/467-2012 скасувати та прийняти нове рішення, яким в позові відмовити повністю.

В судовому засіданні 30.05.2012р. представник позивача заперечував проти апеляційної скарги, просив суд залишити скаргу без задоволення, а оскаржуване рішення місцевого господарського суду без змін як таке, що було прийнято з повним, всебічним та об'єктивним з'ясуванням обставин, які мають значення для справи, а також з дотриманням норм матеріального і процесуального права.

В судовому засіданні 30.05.2012р., на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, було оголошено перерву до 06.06.2012р.

30.05.2012р. через Відділ документального забезпечення Київського апеляційного господарського суду від позивача надійшли заперечення на апеляційну скаргу.

В судовому засіданні 06.06.2012р. представники сторін надали додаткові пояснення по справі.

В судовому засіданні 06.06.2012р., на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, було оголошено перерву до 18.06.2012р.

В судовому засіданні 18.06.2012р. представник відповідача підтримав пояснення, надані у попередніх судових засіданнях, просив суд апеляційну скаргу задовольнити.

В судовому засіданні 18.06.2012р. представник позивача також підтримав раніше надані пояснення по справі та просив суд відмовити в задоволенні апеляційної скарги.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія встановила наступне.

30.11.2006р. між позивачем, як кредитором, та ОСОБА_4, як позичальником, було укладено договір про іпотечний кредит №1084-пк-2006 (том справи - 1, аркуші справи - 11-16), за умовами якого (п.п.1.1, 1.2) позивач зобов'язався надати ОСОБА_4 на умовах цього Договору грошові кошти в сумі 68 800,00 грн., а ОСОБА_4 зобов'язався прийняти, належним чином використати та повернути кредит в сумі 68 800,00 грн., а також сплатити відсотки за користування кредитом в розмірі 13,4% в порядку, на умовах та в строки, визначені цим Договором. Кредит надається строком погашення не пізніше 29.11.2018р. на придбання квартири за договором купівлі-продажу б/н від 30.11.2006р., розташованої за адресою: АДРЕСА_1 (далі - предмет іпотеки).

З метою забезпечення виконання ОСОБА_4 своїх зобов'язань за вищевказаним договором №1084-пк-2006 від 30.11.2006р. було укладено низку інших договорів, а саме:

- між позивачем та ОСОБА_4 укладено іпотечний договір №1084-пз-2006 від 30.11.2006р. (том справи - 1, аркуші справи - 17-18), згідно з п.1.1 якого ОСОБА_4 (іпотекодавець) передає, а позивач (іпотекодержатель) приймає в іпотеку в порядку і на умовах, визначених цим Договором, нерухоме майно житлового призначення, а саме: трикімнатну квартиру зі всіма об'єктами функціонально пов'язаними з цим нерухомим майном загальною площею 64,8 кв. м., житловою площею 47,8 кв. м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1;

- договір поруки №1084/1-пп-2006 від 30.11.2006р. між позивачем та ОСОБА_5;

- договір поруки №1084/2-пп-2006 від 30.11.2006р. між позивачем та ОСОБА_6;

- договір поруки №1084/3-пп-2006 від 30.11.2006р. між позивачем та ОСОБА_7;

- договір поруки №1084/1-пп-2006 від 30.11.2006р. між позивачем та ОСОБА_8.

Окрім того, 30.11.2006р. між відповідачем, як страховиком, та ОСОБА_4, як страхувальником, було укладено договір добровільного страхування від нещасного випадку №072-6-05-0003 (далі - Договір страхування), згідно з п.п.1, 2 якого страховик бере на себе зобов'язання у разі настання страхового випадку, передбаченого цим Договором, виплатити страхову суму або її частину (страхову виплату) страхувальнику та/або вигодонабувачу, а страхувальник зобов'язується сплатити страховий платіж у визначений термін та виконати інші умови цього Договору. Об'єктом страхування за цим Договором є майнові інтереси страхувальника, що не суперечать законодавству України, пов'язані з його життям та здоров'ям (том справи - 1, аркуші справи - 24-25).

Відповідно до п.2.1 Договору страхування страхувальник призначає вигодонабувачем позивача.

В п.3.8 Договору страхування передбачено, що останній набуває чинності з 01.12.2006р. та діє до 29.11.2007р. Після закінчення строку дії Договору, зазначеного у цьому пункті, сторони зобов'язуються укласти додаткову угоду про продовження строку дії цього Договору на аналогічний строк. При цьому відповідальність страховика за такою додатковою угодою починається з 00 годин дня наступного за датою сплати страхового платежу в касу на п/р страховика. Додаткові угоди про продовження дії цього Договору повинні укладатись кожний рік до повного погашення страхувальником суми заборгованості перед вигодонабувачем за договором про іпотечний кредит.

Востаннє Договір страхування був переукладений між відповідачем та ОСОБА_4 09.11.2010р. за №072-06-05-1701-20 (том справи - 1, аркуш справи - 26).

Згідно з п.1 Договору страхування страховик бере на себе зобов'язання у разі настання страхового випадку, передбаченого цим Договором, виплатити страхову суму або її частину (страхову виплату) страхувальнику та/або вигодонабувачу, а страхувальник зобов'язується сплатити страховий платіж у визначений термін та виконати інші умови цього Договору.

В п.2 Договору страхування передбачено, що об'єктом страхування за цим Договором є майнові інтереси страхувальника, що не суперечать законодавству України, пов'язані з його життям та здоров'ям.

Страхувальник призначає вигодонабувачем Державну іпотечну установу (п.2.1 Договору страхування).

Страхова суму за договором становить 58 764,40 грн. (п.4.3 Договору страхування).

Згідно з п.4.8 Договору страхування останній набуває чинності з 00 годин 22.12.2010р., але не раніше 00 годин дня наступного за датою сплати страхового платежу в касу на п/р страховика та діє до 24 годин 21.12.2011р.

18.01.2007р. між Державною іпотечною установою та позивачем було укладено договір відступлення права вимоги №10, відповідно до умов якого (п.п.1.1, 1.2) позивач передає, а Державна іпотечна установа приймає всі права вимоги за договором про іпотечний кредит між позивачем та ОСОБА_4 №1084-пк-2006 від 30.11.2006р., іпотечним договором між позивачем та ОСОБА_4 №1084-пз-2006 від 30.11.2006р., договором поруки між позивачем та ОСОБА_5 №1084/1-пп-2006 від 30.11.2006р., договором поруки між позивачем та ОСОБА_6 №1084/2-пп-2006 від 30.11.2006р., договором поруки між позивачем та ОСОБА_7 №1084/3-пп-2006 від 30.11.2006р., договором поруки між позивачем та ОСОБА_8 №1084/4-пп-2006 від 30.11.2006р. (том справи - 1, аркуші справи - 19-23).

Листом від 30.08.2011р. (том справи - 1, аркуш справи - 36) Державна іпотечна установа повідомила позивача про настання зворотного відступлення прав вимоги у зв'язку з простроченням сплати ОСОБА_4 чергового платежу за іпотечним кредитом протягом трьох місяців, що призвело до невідповідності іпотечного кредиту Стандартам Установи.

Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач зазначав про те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 помер. Відповідача було повідомлено про настання страхового випадку, однак він відмовив у виплаті страхового відшкодування.

Позивач вважає безпідставною відмову відповідача у виплаті страхового відшкодування і звернувся до суду з позовом про стягнення 55 448,74 грн. (згідно з уточненням позовних вимог) страхового відшкодування в примусовому порядку.

Місцевий господарський суд задовольнив позовні вимоги повністю, визнавши їх нормативно та документально підтвердженими.

Колегія суддів вважає висновок суду першої інстанції передчасним та таким, що не відповідає фактичним обставинам справи, з наступних підстав.

Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є підставою виникнення цивільних прав та обов'язків.

За договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору (ст. 979 Цивільного кодексу України).

Відповідно до п.3 ч.1 ст. 988 Цивільного кодексу України у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату у строк, встановлений договором.

Страховик здійснює страхову виплату відповідно до умов договору на підставі заяви страхувальника (його правонаступника) або іншої особи, визначеної договором, і страхового акта (аварійного сертифіката) (ст. 990 Цивільного кодексу України).

Згідно зі ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для неналежного виконання нею зобов'язань, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим кодексом, іншими законами або договором.

Зазначене також кореспондується зі ст. 526 Цивільного кодексу України, де встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

В ст. 629 Цивільного Кодексу України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. ст. 610, 612 Цивільного кодексу України).

В процесі судового розгляду було встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_4, який був позичальником за договором про іпотечний кредит №1084-пк-2006 від 30.11.2006р., укладеним з позивачем, та страхувальником за договором добровільного страхування від нещасного випадку №072-06-05-1701-20 від 09.11.2010р., укладеним з відповідачем.

Факт смерті ОСОБА_4 підтверджується наявним у справі свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 від 11.05.2011р. (том справи - 1, аркуш справи - 31).

Після настання смерті ОСОБА_4 його дружина ОСОБА_5, як законний спадкоємець, повідомила відповідача про настання страхового випадку та звернулась за виплатою страхового відшкодування.

Листом вих.№5524 від 22.08.2011р. (том справи - 1, аркуші справи - 72-73) відповідач відмовив ОСОБА_5 у виплаті страхового відшкодування, оскільки:

- на дату чергового переукладання договору добровільного страхування від нещасного випадку ОСОБА_4 не повідомив відповідача про отримання з 06.06.2007р. ІІІ-ї групи інвалідності;

- смерть настала в результаті захворювання, а не нещасного випадку;

- ОСОБА_5, як законний спадкоємець, несвоєчасно повідомила відповідача про настання смерті ОСОБА_4

29.08.2011р. ОСОБА_5 повторно звернулась до відповідача із заявою про виплату страхового відшкодування за договором добровільного страхування від нещасного випадку №072-06-05-1701-20 від 09.11.2010р. (том справи - 1, аркуш справи - 34).

Однак листом вих.№5845 від 13.09.2011р. відповідач повідомив ОСОБА_5 про відсутність підстав для виплати страхового відшкодування (том справи - 1, аркуш справи - 35).

30.08.2011р. Державна іпотечна установа направила позивачу повідомлення вих.№3818-3 про настання зворотного відступлення прав вимоги за іпотечним кредитом №1084-пк-2006 від 30.11.2006р. на користь позивача (том справи - 1, аркуш справи - 36).

Розглянувши звернення позивача щодо виплати страхового відшкодування внаслідок смерті ОСОБА_4, відповідач листом вих.№5844 від 13.09.2011р. повідомив позивача про те, що після повторного розгляду страхової справи ОСОБА_4 рішення щодо відмови у виплаті страхового відшкодування залишається без змін (том справи - 1, аркуш справи - 37).

Дослідивши зібрані у справі докази, колегія суддів вважає правомірною відмову відповідача у виплаті страхового відшкодування, виходячи з наступного.

Згідно з п.7.2 Договору страхування страхувальник/застрахована особа повинна протягом двох робочих днів повідомити страховика про факт настання нещасного випадку.

В п.8.1 Договору страхування наведений перелік документів, які повинен надати в разі настання нещасного випадку страхувальник/застрахована особа, вигодонабувач або спадкоємець.

Як було встановлено в процесі судового розгляду, ОСОБА_5 (дружина ОСОБА_4), не могла повідомити відповідача про смерть ОСОБА_4 у встановлений в Договорі страхування строк, у зв'язку з тим, що в день смерті ОСОБА_4 у неї трапився гіпертонічний криз. Наведене підтверджується наявною в матеріалах справи довідкою Криворізької міської станції швидкої допомоги №3825 від 29.08.2011р. (том справи - 1, аркуш справи - 32).

Таким чином, як вірно зазначив місцевий господарський суд у своєму рішенні, ОСОБА_5, як спадкоємець ОСОБА_4, не повідомила відповідача про смерть свого чоловіка ОСОБА_4 у встановлений в п.7.2 Договору страхування строк з поважних причин.

Однак при цьому поза увагою суду першої інстанції залишилось те, що згідно з розрахунком заборгованості, доданим до позову (том справи - 1, аркуші справи - 38-39), станом на ІНФОРМАЦІЯ_1, тобто на дату смерті ОСОБА_4, заборгованість за останнім не обліковувалась, оскільки черговий платіж за договором про іпотечний кредит №1084-пк-2006 від 30.11.2006р., укладеним з позивачем, підлягав сплаті 30.05.2011р.

Отже, заборгованість по сплаті кредиту, процентів за користування кредитними коштами та пені за період з травня по грудень 2011 року була нарахована позивачем ОСОБА_4 вже після смерті останнього.

Відповідно до п.4.1 Договору страхування страховим ризиком є нещасний випадок. Під нещасним випадком слід вважати раптову, несподівану, короткочасну, незалежну від волі страхувальника/застрахованої особи подію, що фактично відбулася і внаслідок якої настав розлад здоров'я. Травматичне пошкодження, випадкове гостре отруєння отруйними рослинами, хімічними речовинами, промисловими або побутовим, недоброякісними харчовими продуктами, за винятком харчової токсикоінфекції (сальмонельоз, дизентерія), ліками; тепловий удар, опіки, обмороження, поразка електричним струмом та блискавкою, розриви (поранення органів) або їх вилучення внаслідок невірних медичних маніпуляцій з застрахованою особою або її смерть.

Задовольняючи позовні вимоги, місцевий господарський суд виходив з того, що згідно з довідкою до форми №106/о №866 від 10.05.2011р. причиною смерті ОСОБА_4 є кардіоміопатія неуточнена (том справи - 1, аркуш справи - 31 на звороті), а оскільки смерть внаслідок нещасного випадку віднесена до страхових ризиків за Договором страхування, то відповідач повинен був виплатити страхове відшкодування.

Проте, колегія суддів погоджується з доводами відповідача про те, що смерть ОСОБА_4 настала внаслідок захворювання, а не нещасного випадку.

Так, в розділі 5 Договору страхування наведений перелік виключень із страхових випадків і обмеження страхування. Згідно з п.5.2 Договору страхування виплата страхової суми або її частини не здійснюється в разі встановлення інвалідності, якщо на дату укладання Договору страхування:

- застрахованій особі була встановлена І або ІІ група інвалідності;

- застрахована особа хворів на тяжкі соматичні, нервові та психічні захворювання, епілепсію та/або на дату укладання цього Договору страхування хворів на хронічні захворювання.

Пославшись в рішенні на довідку про причини смерті ОСОБА_4. від 10.05.2011р., поза увагою місцевого господарського суду залишився лист завідувача Криворізького міжрайонного відділу ОКЗ „Бюро судово-медичної експертизи" вих.№1437 від 08.09.2011р. (том справи - 1, аркуш справи - 70), в якому ОСОБА_5 (дружина ОСОБА_4) повідомлялась про те, що після розгляду її заяви Дніпропетровським обласним бюро судово-медичних експертиз було проведено додаткове судово-гістологічне дослідження шматочків внутрішніх органів померлого ОСОБА_4 із застосуванням специфічної методики, яка не використовується судово-гістологічною лабораторією Криворізького міжрайонного відділу. За результатами згаданого дослідження був складений додаток до акту судово-медичного дослідження трупу за №866 від 26.08.2011р., в якому була переглянута та змінена причина смерті з алкогольної хвороби печінки на хронічну ішемічну хворобу серця. Додаток до акту переданий особі, що направила труп на судово-медичне дослідження.

З наведеного вбачається, що страхувальник відповідача (ОСОБА_4) хворів на хронічне захворювання, а саме хронічну ішемічну хворобу серця, у зв'язку з чим, враховуючи виключення, наведені в п.5.2 Договору страхування, смерть ОСОБА_4 не може бути кваліфікована як нещасний випадок і вважатись страховим ризиком. Тобто, відповідач правомірно відмовив у виплаті страхового відшкодування.

Доказів, які б свідчили про протилежне, ані місцевому господарському суду, ані суду апеляційної інстанції не надано.

Згідно зі ст. ст. 32-34 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Позивачем не надано належних та допустимих доказів на підтвердження викладеного у позові, у зв'язку з чим колегія суддів не вбачає підстав для задоволення позовних вимог.

Натомість доводи апеляційної скарги відповідача підтвердились під час розгляду даної справи, що свідчить про неповне з'ясування місцевим господарським судом обставин, які мають значення для справи, а також невірне застосування норм матеріального і процесуального права.

Згідно зі ст. 104 Господарського процесуального кодексу України підставами для скасування або зміни рішення місцевого господарського суду є:

1) неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи;

2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які місцевий господарський суд визнав встановленими;

3) невідповідність висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи;

4) порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

Враховуючи вищевикладені обставини справи в їх сукупності, колегія суддів дійшла висновку про те, що апеляційна скарга відповідача підлягає задоволенню, а рішення Господарського суду міста Києва від 29.03.2012р. у справі №5011-26/467-2012 - скасуванню з прийняттям нового рішення про відмову у позові.

Оскільки в позові відмовлено, згідно зі ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати за його подання покладаються на позивача.

Зважаючи на задоволення апеляційної скарги відповідача, витрати по сплаті судового збору за подання скарги підлягають відшкодуванню за рахунок позивача.

При цьому, колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що згідно з п.4 ч.2 ст. 4 Закону України „Про судовий збір" за подання апеляційної скарги відповідач повинен був сплатити судовий збір у сумі 804,75 грн. Натомість з доданого до апеляційної скарги платіжного доручення №1910 від 04.04.2012р. вбачається, що відповідачем сплачено судовий збір у більшому розмірі, а саме у сумі 805,00 грн.

Згідно з п.1 ч.1 ст. 9 Закону України „Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за ухвалою суду в разі зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.

Таким чином, з Державного бюджету України на користь позивача підлягає поверненню сума надмірно сплаченого ним судового збору у розмірі 0,25 грн.

Керуючись ст.ст. 32-34, 43, 77, 99, 101-103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства „Акціонерна страхова компанія „Омега" задовольнити.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 29.03.2012р. у справі №5011-26/467-2012 скасувати та прийняти нове рішення, яким в позові відмовити повністю.

3. Стягнути з Публічного акціонерного товариства „Банк „Фінанси та Кредит" (04050, м. Київ, вул. Артема, 60, код ЄДРПОУ 09807856) на користь Приватного акціонерного товариства „Акціонерна страхова компанія „Омега" (04053, м. Київ, вул. Обсерваторна, 17-А, код ЄДРПОУ 21626809) 804,75 грн. (вісімсот чотири гривні 75 копійок) судового збору, сплаченого за подання апеляційної скарги.

4. Доручити Господарському суду міста Києва видати наказ.

5. Повернути Приватному акціонерному товариству „Акціонерна страхова компанія „Омега" (04053, м. Київ, вул. Обсерваторна, 17-А, код ЄДРПОУ 21626809) з Державного бюджету України надмірно сплачений судовий збір у розмірі 0,25 грн. (нуль гривень 25 копійок), перерахований згідно з платіжним дорученням №1910 від 04.04.2012р.

6. Матеріали справи №5011-26/467-2012 повернути до Господарського суду міста Києва.

7. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції у встановленому законом порядку та строки.

Головуючий суддя Зубець Л.П.

Судді Мартюк А.І.

Новіков М.М.