ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
|
27 червня 2006 р. |
№ 14/5796 |
Вищий господарський суд України у складі: суддя Селіваненко В.П.-головуючий, судді Бенедисюк І.М. і Джунь В.В.
розглянув касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю “М-Транс”, м. Хмельницький (далі -ТОВ “М-Транс”)
на рішення господарського суду Хмельницької області від 05.12.2005
та
постанову Житомирського апеляційного господарського суду від 25.04.2006
зі справи № 14/5796
за позовом ТОВ “М-Транс”
до товариства з обмеженою відповідальністю “Укр-Метал”, м. Житомир (далі -ТОВ “Укр-Метал”)
та
Південно-Західної універсальної товарної біржі Хмельницької області, м. Кам'янець-Подільський (далі - Південно-Західна універсальна товарна біржа)
про визнання недійсними прилюдних торгів, протоколу № 1 біржових торгів з продажу майна підприємства-банкрута від 09.06.2005 та свідоцтва про право власності;
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача -ВАТ “Клембівський цукровий завод”, с. Клубівка Ізяславського району Хмельницької області (далі - ВАТ “Клембівський цукровий завод”).
Судове засідання проведено за участю представників:
позивача -не з'явилися,
відповідачів -Стьопіна О.Ю. (за довіреністю ТОВ “Укр-Метал”),
третьої особи -не з'явилися.
За результатами розгляду касаційної скарги Вищий господарський суд України
ВСТАНОВИВ:
Рішенням господарського суду Хмельницької області від 05.12.2005 (суддя Гладюк Ю.В.) відмовлено у позовній вимозі про визнання недійсним прилюдних торгів з продажу майна підприємства-банкрута, а в іншій частині позовних вимог провадження зі справи припинено на підставі припису пункту 1 частини першої статті 80 Господарського процесуального кодексу України (далі -ГПК). Рішення суду першої інстанції у частині відмови у задоволенні позовної вимоги мотивовано тим, що до спірних відносин сторін зі справи не можна застосовувати приписи статей 41-45 Закону України “Про іпотеку” та Тимчасового положення про порядок проведення прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 27.101999 № 68/5 (з подальшими змінами та доповненнями), оскільки ці нормативні акти не поширюються на порядок продажу майна банкрута у ліквідаційній процедурі. Додатковим мотивом зазначено розгляд господарським судом у межах справи № 2/186-Б про банкрутство ВАТ “Клембівський цукровий завод” скарги ТОВ “М-Транс” на дії ліквідатора щодо продажу майна банкрута у ліквідаційній процедурі.
Постановою Житомирського апеляційного господарського суду від 25.04.2006 (колегія суддів у складі: Вечірко І.О. -головуючий, судді Зарудяна Л.О., Ляхевич А.А.) частково задоволено апеляційну скаргу ТОВ “М-Транс”: скасовано рішення господарського суду Хмельницької області від 05.12.2005 у частині припинення провадження зі справи; відмовлено у задоволенні позовних вимог про визнання недійсними протоколу № 1 біржових торгів з продажу майна підприємства-банкрута від 09.06.2005 та свідоцтва про право власності; в інший частині рішення суду першої інстанції залишено без змін. За висновком апеляційної інстанції, помилковим є припинення судом першої інстанції провадження зі справи у частині названих позовних вимог, оскільки це суперечить приписам статті 12 ГПК. Постанову суду апеляційної інстанції з посиланням на приписи статті 30 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” мотивовано визначеним у цій нормі порядком продажу майна банкрута, а отже помилковими є усі названі ТОВ “М-Транс” нормативні підстави для задоволення його позовних вимог.
У касаційній скарзі до Вищого господарського суду України ТОВ “М-Транс” просить рішення господарського суду Хмельницької області від 05.12.2005 та постанову Житомирського апеляційного господарського суду від 25.04.2006 зі справи скасувати, а заявлені позовні вимоги задовольнити. Крім того, скаржник додатково вимагає визнати недійсним і договір купівлі-продажу майна від 09.06.2005. Скаргу мотивовано, по-перше, відсутністю належного повідомлення ТОВ “М-Транс” про засідання комітету кредиторів, на якому погоджувалось питання про реалізацію майна банкрута - ВАТ “Клембівський цукровий завод”, по-друге, помилковим незастосуванням попередніми судовими інстанціями до спірних відносин сторін приписів статей 41-45 Закону України “Про іпотеку” та Тимчасового положення про порядок проведення прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 27.101999 № 68/5, і, по-третє, рішенням господарського суду Хмельницької області від 17.11.2003 зі справи № 8/162, яким задоволено позов ТОВ “М-Транс” до СДП “Укрспецюст”, ТОВ “Центр інвестиційних технологій”, ВДВС Ізяславського району про визнання недійсним прилюдних торгів цілісного майнового комплексу ВАТ “Клембівський цукровий завод”.
Усіх учасників судового процесу відповідно до статті 1114 ГПК належним чином повідомлено про час і місце розгляду справи. Представники ТОВ “М-Транс”, Південно-Західної універсальної товарної біржі, ВАТ “Клембівський цукровий завод” в судове засідання не з'явилися.
Перевіривши правильність застосування судовими інстанціями норм матеріального і процесуального права, Вищий господарський суд України дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення касаційної скарги.
Попередніми судовими інстанціями зі справи встановлено, що:
- ухвалою господарського суду Хмельницької області від 12.08.2003 порушено провадження зі справи № 2/186-Б про банкрутство ВАТ “Клембівський цукровий завод”;
- постановою господарського суду Хмельницької області від 12.07.2004 зі справи № 2/186-Б визнано банкрутом ВАТ “Клембівський цукровий завод”, відкрито ліквідаційну процедуру та призначено ліквідатором Заграя В.Ю.;
- у процесі ліквідаційної процедури проведено інвентаризацію майна банкрута, після чого комітетом кредиторів прийнято рішення від 17.05.2005 про реалізацію цього майна на товарній біржі;
- в газеті “Подільська пропозиція” від 29.05.2005 було опубліковано оголошення про проведення 09.06.2005 біржових торгів з реалізації майнового комплексу відокремленого підрозділу ВАТ “Клембівський цукровий завод”;
- Південно-Західною універсальною товарною біржею проведено 09.06.2005 торги з продажу майнового комплексу відокремленого підрозділу ВАТ “Клембівський цукровий завод” у селі Плужне Ізяславського району, на яких перемоцем став ТОВ “Укр-Метал”;
- за результатами біржових торгів між ВАТ “Клембівський цукровий завод” та ТОВ “Укр-Метал” укладено договір купівлі-продажу майна від 09.06.2005 на суму 297 420 грн.;
- ухвалою господарського суду Хмельницької області від 18.07.2005 зі справи № 2/186-Б відмовлено у задоволенні скарг кредиторів ТОВ “М-Транс” та Ізяславського відділення Славутської об'єднаної державної податкової інспекції на дії ліквідатора Заграя В.Ю. щодо продажу майна банкрута;
- рішенням господарського суду Хмельницької області від 18.07.2005 зі справи № 2/3988 визнано дійсним договір купівлі-продажу майна від 09.06.2005 на суму 297 420 грн., укладений між ВАТ “Клембівський цукровий завод” та ТОВ “Укр-Метал”.
Причиною виникнення спору зі справи стало питання про правомірність заявлення ТОВ “М-Транс” вимог щодо визнання недійсними прилюдних торгів майна банкрута в межах позовного провадження.
Попередніми судовими інстанціями не враховано, що Законом України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” (далі -Закон) визначено порядок провадження зі справ про банкрутство, яким, зокрема, встановлено етапи ліквідаційної процедури та регламентовано розгляд скарг його учасників у цій процедурі.
Так, статтею 30 Закону передбачено порядок продажу майна банкрута, відповідно до якого:
після проведення інвентаризації та оцінки майна банкрута ліквідатор розпочинає продаж майна банкрута на відкритих торгах, якщо комітетом кредиторів не встановлено інший порядок продажу майна банкрута (частина 1);
ліквідатор забезпечує через засоби масової інформації оповіщення про порядок продажу майна банкрута, склад, умови та строки придбання майна. Порядок продажу майна банкрута, склад, умови та строки придбання майна погоджуються з комітетом кредиторів. При цьому продаж майна підприємств-банкрутів, заснованих на державній власності, здійснюється з урахуванням вимог Закону України "Про приватизацію державного майна" та інших нормативно-правових актів з питань приватизації (частина 2); .
у разі надходження двох і більше пропозицій щодо придбання майна банкрута ліквідатор проводить конкурс (аукціон). Порядок проведення конкурсу (аукціону) визначається згідно із Законом України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)" (частина 3);
продаж майна банкрута оформляється договорами купівлі-продажу, які укладаються між ліквідатором і покупцем відповідно до законів України (частина 10).
Відповідно до частини 4 статті 31 Закону арбітражний керуючий має право, зокрема, залучати для забезпечення виконання своїх повноважень на договірних засадах інших осіб та спеціалізовані організації з оплатою їх діяльності за рахунок боржника, якщо інше не встановлено цим Законом чи угодою з кредиторами.
Визначення функцій господарського суду у ліквідаційній процедурі щодо взаємодії між учасниками провадження зі справи про банкрутство передбачено приписом частини 4 статті 24 Закону, згідно з яким у ліквідаційній процедурі господарський суд розглядає скарги на дії учасників ліквідаційної процедури. Відповідно до абзацу двадцять другого статті 1 Закону учасниками провадження у справі про банкрутство є, зокрема, сторони (кредитори (представник комітету кредиторів), боржник (банкрут) та арбітражний керуючий (розпорядник майна, керуючий санацією, ліквідатор).
З огляду на викладені приписи Закону скарги кредитора, яким є ТОВ “М-Транс” , на дії ліквідатора щодо продажу майна банкрута підлягають розгляду виключно у межах справи про банкрутство і, відповідно, не можуть розглядатись у межах позовного провадження, оскільки розгляд цієї скарги стосується прав та інтересів усіх кредиторів банкрута, вимоги яких включено до реєстру. Тому провадження за позовом ТОВ “М-Транс” про визнання недійсними прилюдних торгів банкрута та належних до цього актів має бути припинено на підставі пункту 1 частини першої статті 80 ГПК. Попередніми судовими інстанціями помилково розглянуто по суті ці позовні вимоги ТОВ “М-Транс”, а тому їх судові рішення підлягають скасуванню.
Керуючись статтями 47, 80, 1119 -11111 ГПК України, пунктом 3 частини першої статті 8 Декрету Кабінету Міністрів України від 21.01.1993 № 7-93 “Про державне мито”, Вищий господарський суд України
ПОСТАНОВИВ:
1. Касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю “М-Транс” у справі № 14/5796 задовольнити частково.
2. Рішення господарського суду Хмельницької області від 05.12.2005 та постанову Житомирського апеляційного господарського суду від 25.04.2006 з цієї справи скасувати.
3. Провадження зі справи № 14/5796 припинити.
4. Господарському суду Хмельницької області видати наказ про повернення державного мита.
Суддя В. Селіваненко
Суддя І. Бенедисюк
Суддя В. Джунь