Справа № 1/0907/334/2011
Провадження № 11/0990/272/2012
Категорія ч.2 ст.190 КК України
Головуючий у 1 інстанції Коновалова Н.І.
Суддя-доповідач Хруняк Є.В.
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
05 червня 2012 року м. Івано-Франківськ
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Івано-Франківської області в складі:
головуючого - судді Хруняка Є.В.,
суддів: Вилки С.С., Фіцака Т.Д.,
з участю: прокурора Журавльова Є.Є,
захисника ОСОБА_2,
засудженого ОСОБА_3,
розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальну справу за апеляціями засудженого ОСОБА_3 та його захисника ОСОБА_2 на вирок Івано-Франківського міського суду від 13 березня 2012 року,-
в с т а н о в и л а :
Вказаним вироком ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця смт. Верховина Івано- Франківської області, жителя АДРЕСА_1, українця, громадянка України, з середньою освітою, непрацюючого, одруженого, на утриманні має двоє неповнолітніх дітей, раніше судимого 18.08.2010 року Тисменицьким районним судом за ст.185 ч.3 КК України до трьох років позбавлення волі, на підставі ст.75 КК України звільнений з іспитовим строком на один рік, -
засуджено за ч.2 ст.190 КК України на 2 роки позбавлення волі.
На підставі ч.4 ст.70 КК України шляхом часткового складання призначеного покарання та покарання за попереднім вироком Тисменицького районного суду від 18.08.2010 року призначено за сукупністю злочинів - три роки один місяць позбавлення волі.
На підставі ст.75 КК України звільнено від відбування основного покарання з випробуванням з іспитовим строком на 1 рік.
За ч.2 ст. 190 КК України визначено покарання на 3 роки 2 місяці позбавлення волі.
На підставі ст.71 КК України шляхом часткового складання покарань частково приєднано невідбуту частину покарання за вироком Тисменицького районного суду від 18.08.2010 року та остаточно призначено покаарння за сукупністю вироків - три роки три місяці позбавлення волі з відбуванням покарання у кримінально-виконавчій установі.
Запобіжний захід засудженій залишено попередній - тримання під вартою до вступу вироку в законну силу.
Строк відбуття покарання рахується з часу затримання - з 30 червня 2011 року.
Цивільні позови ОСОБА_4 та ОСОБА_5 задоволено частково. Постановлено стягнути з ОСОБА_3 на користь: ОСОБА_4 2480 грн. матеріальної шкоди, 500 грн. Моральної шкоди, всього - 2980 грн.; ОСОБА_5 - 1114,40 грн. матеріальної шкоди, 500 грн. моральної шкоди. Цивільний позов ОСОБА_6 задоволено. Постановлено стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_7 726 грн. матеріальної шкоди.
За вироком суду ОСОБА_3 визнаний винуватим у вчиненні злочинів за таких обставин.
Так, 30 серпня 2010 року близько 13.00 години ОСОБА_3, перебуваючи на вулиці Галицькій в м. Івано-Франківську, з метою заволодіння чужим майном шахрайським способом підійшов до ОСОБА_7, яка поповнювала рахунок операторів мобільного зв'язку та попросив у неї її мобільний телефон щоб зробити дзвінок. Зловживаючи довірою ОСОБА_7, яка дала йому свій мобільний телефон марки "LG КР265" ІМЕІ: НОМЕР_2, червоного кольору, вартість якого згідно звіту про незалежну оцінку від 05.10.2010 року становить 351 гривню, в якому знаходилася сім-карта оператора "Київстар" з номером НОМЕР_1 вартістю 25 гривень, на рахунку якої знаходилися гроші в сумі 2 гривні, для здійснення дзвінка, ОСОБА_3, скориставшись з того, що ОСОБА_7 не слідкувала за його діями втік з місця події спричинивши потерпілій матеріальної шкоди на загальну суму 378 гривень.
Продовжуючи свою злочинну діяльність 14 серпня 2010 року біля 14.00 години ОСОБА_3, попередньо домовившись про зустріч по телефону із ОСОБА_4 по вул. Коновальця в м.Івано-Франківську з метою заволодіння її майном шахрайським способом, шляхом обману та зловживання довірою ОСОБА_4 попросив у неї 650 гривень, які обіцяв, що поверне 16 серпня 2010 року. ОСОБА_3 отримавши від ОСОБА_4 650 гривень, і не маючи наміру їх повертати використав гроші для власних потреб.
21 серпня 2010 року біля 17.00 години ОСОБА_3 попередньо домовившись про зустріч по телефону із ОСОБА_4 по АДРЕСА_2 з метою заволодіння її майном шахрайським способом, попросив у неї 200 гривень, які мав повернути 23 серпня 2010 року. ОСОБА_8 грошей готівкою не мала, а мала гроші на зарплатній картці, яку віддала ОСОБА_3 сказавши при цьому пін-код даної картки. ОСОБА_3 шляхом обману та зловживання довірою отримав від ОСОБА_4 зарплатну карточку і, не маючи наміру її повертати, 02 вересня 2010 року в місті Галичі зняв із зарплатної карточки гроші в сумі 1270 гривень, які використав на власні потреби.
26 серпня 2010 року біля 10.30 години ОСОБА_3 попередньо домовившись про зустріч по телефону із ОСОБА_4 по вул. Привокзальній в м. Івано-Франківську з метою заволодіння її майном шахрайським способом, шляхом обману та зловживання довірою ОСОБА_3 попросив у неї до 15.00 години цього дня покористуватися її мобільним телефоном марки "Самсунг-Е1369М" оскільки його телефон був несправним. ОСОБА_4, не усвідомлюючи справжніх намірів ОСОБА_3 передала йому для користування свій мобільний телефон марки Самсунг-Е1369М" вартість якого, згідно товарознавчого дослідження становить 252 гривні. ОСОБА_3 отримавши від ОСОБА_4 мобільний телефон і не маючи наміру його повертати того ж дня продав його на Привокзальній площі в м.Івано- Франківську невідомому громадянину.
Продовжуючи свою злочинну діяльність в квітні 2011 року ОСОБА_3 побачив оголошення в газеті про продаж скутера марки "Хонда ДІО" НОМЕР_3, що належить ОСОБА_9 в той момент у ОСОБА_10 виник злочинний намір на заволодіння чужим майном. Виконуючи свої злочинні наміри, 10 квітня 2011 року, приблизно о 13.30 годині, ОСОБА_3 поїхав в с. Завій Калуського району Івано-Франківської області, де біля моста зустрівся із ОСОБА_9 і вони домовилися про купівлю продаж вказаного скутера. Під приводом витребувати скутер, ОСОБА_9, будучи введеним в оману, не підозрюючи про злочинні наміри ОСОБА_3, добровільно передав йому свій скутер марки "Хонда ДЮ" НОМЕР_3, вартістю 1114, 40 гривень. Після чого ОСОБА_3 незаконно заволодівши вищевказаним скутером поїхав в м. Івано-Франківськ, де продав його невстановленій слідством особі.
Засуджений та його захисник ОСОБА_2 у своїх апеляціях просять призначити ОСОБА_3 менш суворе покарання, покликаючись на те, що він мав проблеми із працевлаштуванням, і на утриманні у нього двоє малолітніх дітей, активно сприяв розкриттю злочину.
Заслухавши доповідь судді, захисника ОСОБА_2, яка підтримала апеляцію, міркування прокурора, який вважав вирок законним та обгрунтованим, а апеляції безпідставні, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи і мотиви апеляцій, колегія суддів вважає, що вони не підлягають задоволенню з таких підстав.
Відповідно до ч.2 ст.50 КК України, покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами.
Призначаючи покарання ОСОБА_2, суд першої інстанції відповідно до п.3 ч.1 ст.65 КК України врахував ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного, факт перебування на його утриманні двох неповнолітніх дітей та обставину, що пом'якшує покарання: щире каяття та сприяння розкриттю злочину.
З урахуванням обставин, що пом'якшують покарання, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, призначивши покарання, яке є необхідним і достатнім для виправлення засудженого та частково приєднав невідбуту частину покарання визначеного вироком Тисменицького районного суду Івано-Франківської області від 18.08.2010 року.
Таким чином, колегія суддів приходить до переконання про відсутність підстав для задоволення апеляцій, вважає їх необґрунтованими, враховує його раніше притягнення до кримінальної відповідальності і вчинення злочинів в час іспитового строку, а тому доводи апеляцій є безпідставними.
Керуючись ст.ст. 365, 366 КПК України, колегія суддів, -
у х в а л и л а:
Апеляції засудженого ОСОБА_3 та його захисника ОСОБА_2 залишити без задоволення, а вирок Івано-Франківського міського суду від 13 березня 2012 року щодо ОСОБА_3- без змін.
Головуючий Є.В. Хруняк
Судді: С.С. Вилка
Т.Д. Фіцак
Згідно з оригіналом
Суддя Є.В. Хруняк