Справа №1-31/ 2008р.

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

  3 квітня  2008року     Білогірський районний суд Хмельницької області

в складі: головуючого - суді            Радчишина О.І.

               при секретарі            Грушевській Н.М.

          з участю прокурора            Ждановича І.Д.

                    адвоката            ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті  Білогір′ї

кримінальну справу про обвинувачення

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження, уродженця та жителя АДРЕСА_1, громадянина України, із середньою-спеціальною освітою, начальника залізничної станції „Суховоля” Козятинської дирекції залізничних перевезень Південно-Західної залізниці, одруженого, на утриманні неповнолітня дитина,  раніше не судимого, в скоєні злочину передбаченого ст.368ч.2 КК України,

В С Т А Н О В И В:

28 грудня 2007 року ОСОБА_1, перебуваючи на посаді начальника залізничної станції „Суховоля”, будучи службовою особою, наділеною організаційно-розпорядчими обов'язками, у службовому кабінеті вокзалу станції "Суховоля" по вул. Залізничній, 27 в смт. Білогір'ї отримав від завідуючого складом ТОВ „Укрвторресурс” м. Київ ОСОБА_3, під контролем правоохоронних органів, 1000 грн. як хабар за сприяння у виробничій діяльності, а саме - своєчасній подачі вагонів під завантаження металобрухтом.

В судовому засіданні ОСОБА_1 вину не визнав і пояснив, що дійсно 27.12.2007 р. в службовому кабінеті отримав 1000 гривень від ОСОБА_3 як новорічний подарунок за успішну співпрацю. З метою убезпечити себе від провокацій зобов'язав ОСОБА_3 написати розписку, що вказані кошти не пов'язані з договірними відносинами по перевезенню вантажів. Вважає, що дана кримінальна справа є замовною, з метою звільнити його із займаної посади.

Визнав, що він дав вказівку касиру вантажної каси не видавати ОСОБА_3, як представнику вантажовідправника, квитанції про приймання вантажів від 05.10.07 р. та від 28.10.07 р. до отримання від нього фотографій завантажених вагонів, на виконання телефонограми Козятинської дирекції залізничних перевезень для попередження аварій, так як на Донецькій залізниці відбулася аварія з завантаженими металобрухтом вагонами. Разом з тим, в присутності ОСОБА_3, на підтвердження прийняття вантажу відправив по факсу зазначені квитанції вантажовідправнику в м. Київ.

Додав, що згідно вимог, перевезення вантажів, які можуть бути вивантажені вручну, в тому числі дрібний металобрухт, підлягає обов'язковій охороні. Вантажовідправник, представником якого є ОСОБА_3, на початку грудня 2007 р. замовив вагон для перевезення великогабаритного, так званого корабельного, металу (код 510), який згідно норм не потребує охорони. Він (підсудний) комісійно перевірив майданчик, на якому перебував металобрухт, і виявив лише дрібний брухт, який потрібно охороняти в ході транспортування. Вагон був завантажений цим дрібним брухтом. Підсудним був викликаний представник Козятинської дирекції вантажних перевезень, який прибув вранці наступного дня, але вагон уже був за ніч розвантажений, і повернутий залізниці порожнім. В зв'язку з простоєм вагона у потерпілого були неприємності, що можливо і штовхнуло його до дій, що мали місце 28 грудня 2007 року.

Потерпілий ОСОБА_3 пояснив, що на протязі 2007 року за кожен відправлений вагон сплачував начальнику станції ОСОБА_1 по 200 гривень за відсутність тяганини з його боку в зв'язку з нехваткою вагонів.

В жовтні 2007 р. ОСОБА_1 не видав йому квитанцій про прийом вантажу на два вагони через несплату хабара, в грудні 2007 р. за поставлених 3 вагони загальний борг у нього перед ОСОБА_1 становив уже 1000 гривень. Ці кошти він сплачував підсудному з власної заробітної плати та з коштів, які видавалися на господарські потреби, що і змусило його звернутися до правоохоронних органів.

Свідок ОСОБА_4, о/у ВДСБЕЗ Білогірського РВ УМВС України в Хмельницькій обл., пояснив, що 28.12.07 р. близько 7 години ранку в чергову частину зателефонував ОСОБА_3, який повідомив про вимагання начальником станції "Суховоля" ОСОБА_1 у нього хабара. Про вказаний факт він повідомив у відділ протидії хабарництву УМВС України в Хмельницькій обл., звідки приїхали оперативні працівники. Купюри номіналами по 200 та 100 грн. були оброблені спецхімречовиною із написом "хабар" та передані ОСОБА_3 для передачі підсудному.

Після вручення вказаних грошей ОСОБА_1, ОСОБА_3 зателефонував їм і повідомив, де підсудний поклав гроші. Вони зайшли до кабінету ОСОБА_1 та в присутності понятих підсудний видав їм гроші, при освітленні яких ультрафіолетовою лампою частина з них світилася, також світилися пальці рук підсудного.

Явку з повинною ОСОБА_1 писав в приміщенні міліції, в присутності працівників міліції, без будь-якого тиску на нього.

Свідок ОСОБА_5, касир вантажної каси станції "Суховоля", пояснила, що начальник станції не міг вплинути на несвоєчасність подачі вагона на завантаження, так як маневровий локомотив подає вагони із ст. Шепетівка, цим же локомотивом вагони подаються під навантаження до вантажовідправників, так як власного локомотиву станція Суховоля не має.

Вона ставить календарні штампи про приймання вантажу до перевезення і за кожну квитанцію вантажовідправник розписується у спеціальному журналі.

Пояснила, що в жовтні 2007 року, за вказівкою начальника станції ОСОБА_1, не видала ОСОБА_3 квитанцій про прийом вантажу на два вагони до отримання фотографій завантажених вагонів. Незважаючи, що названа вимога не була виконана, ці два вагони були направлені вантажоодержувачу.

Свідок ОСОБА_6, в.о. начальника станції "Суховоля" на час відсторонення ОСОБА_1 від посади, пояснив, що півтора місяці, протягом яких він виконує обов'язки начальника, теж був факт замовлення ОСОБА_3 вагона без охорони для перевезення дрібного металобрухту, чим порушуються правила перевезення.

Крім показів потерпілого, вина підсудного підтверджується наступними доказами: протоколами огляду грошових коштів, кабінету підсудного на вокзалі станції "Суховоля" та вилучення купюр і мазків з пальців підсудного, висновком судхімекспертизи, згідно якого вилучена з купюр, пальців рук та кишень штанів підсудного спецхімречовина є однорідною зразкам цієї ж хімречовини.

Оцінивши викладені обставини в їх сукупності суд прийшов висновку, що вина ОСОБА_1 в одержанні хабара, за виконання в інтересах ОСОБА_3, як винагороду за сприяння в наданні вагонів, з використанням службового становища, знайшла своє підтвердження.

Разом з тим, суд не погоджується з кваліфікацією дій підсудного за ч. 2 ст. 368 КК України з наступних підстав.  Ні в ході досудового слідства, ні в судовому засіданні не знайшли свого підтвердження покази потерпілого про вручення на протязі 2007 року хабарів ОСОБА_1 за кожен поставлений вагон. Підсудному пред'явлено обвинувачення, що він вимагав 400 грн. за відправлені в жовтні 2007 року 2 вагони, а також 600 грн. за 3 вагони, які мали бути відправлені в кінці грудня 2007 р. В ході судового слідства встановлено, що начальник станції жодним чином не міг затримати відправлення завантаженого вагона, оскільки невідправлення вагона для нього самого мало негативні наслідки.

В судовому засіданні встановлено, що в другій половині дня 27.12.07 р. три вагони були надані ТОВ "Укрвторресурс" під завантаження, однак не було здобуто доказів дій чи бездіяльності підсудного по вимаганню хабара за відправлення вказаних вагонів, що спонукало б потерпілого о 7 годині ранку 28.12.07 р. звернутися до міліції з повідомленням про вимагання в нього хабара.

На підтвердження кваліфікації дій підсудного щодо вимагання хабара свідчать лише покази потерпілого, однак він так і не пояснив, яким чином підсудним здійснювалося вимагання хабара, і які негативні наслідки могли б виникнути у потерпілого в разі, якби потерпілий відмовив дати хабар.

Враховуючи, що зазначені обставини є необхідною умовою для кваліфікації злочину у вигляді одержання хабара поєднане з вимаганням хабара, дії підсудного необхідно перекваліфікувати з ч. 2 ст. 368 КК України на ч. 1 ст. 368 КК України.

При призначенні покарання судом враховано ступінь суспільного небезпечності вчиненого злочину, особу винного, обставини справи.

ОСОБА_1 вперше притягується до кримінальної відповідальності, має на утриманні неповнолітню дитину, виключно позитивно характеризується за місцем роботи та проживання, є інвалідом і наведені обставини пом'якшують покарання.

Обставин, що обтяжують покарання, судом не встановлено.

Речові докази підлягають поверненню власникам - грошові кошти потерпілому, штани підсудному.

Керуючись ст.ст. 323, 324 КПК України, суд

З А С У Д И В :

ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 368 КК України на два роки позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади, пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих обов'язків на два роки.

Відповідно до ст.ст. 75, 76 КК України ОСОБА_1 від відбування покарання у вигляді позбавлення волі звільнити з випробуванням на два роки, зобов'язавши його повідомляти органи кримінальної-виконавчої інспекції про зміну місця роботи та проживання.

Скасувати арешт, накладений на майно ОСОБА_1.

Речові докази по справі - 6 банкнот НБУ номіналом 100 гривень (БУ4845367, БЛ2765234, ВМ5310511, АИ4535193, ГК0711582, БК5923021) та 2 банкноти НБУ номіналом 200 гривень (АС8318692, АК4886319) повернути потерпілому ОСОБА_3, штани чоловічі повернути ОСОБА_1.

Інші речові докази по справі знищити.

Запобіжний захід, до набрання вироком законної сили, залишити попередній -  підписку про невиїзд.

Вирок може бути оскарженим до апеляційного суду Хмельницької області протягом 15 діб з моменту його проголошення.

Суддя                                 Радчишин О.І.