Справа №1-33/2008р.

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

  8 квітня 2008року     Білогірський районний суд Хмельницької області

в складі: головуючого - суді            Радчишина О.І.

               при секретарі            Дем′янюк Н.М.

          з участю прокурора            Яремчук О.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті  Білогір′ї,

кримінальну справу про обвинувачення ОСОБА_1,ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження, уродженця с.Угорськ Шумського району Тернопільської області, жителя АДРЕСА_1, громадянина України, із середньою освітою, без постійного місця роботи,  одруженого, на утриманні двоє малолітніх дітей, раніше не судимого, в скоєні злочину передбаченого ст.286ч.2 КК України,

ВСТАНОВИВ:

          5 грудня  2007 року, біля 04 годин ранку ОСОБА_1, керуючи автомобілем Мерседес-Бенц-210 державний номер НОМЕР_1, на 53 км автодороги  Біла Церква-Кременець, неподалік від АЗС № 1  Білогірського р-ну Хмельницької області  не врахував дорожню обстановку, не вибрав безпечної швидкості руху та не зменшив швидкості при засліпленні зустрічним транспортним  засобом   в результаті чого з»їхав з автодороги в кювет де перекинувся автомобілем. Внаслідок  дорожньо-транспортної пригоди пасажир автомобіля, його дружина ОСОБА_2,  отримала     тілесні ушкодження тяжкого ступеня тяжкості у вигляді: рани на правій вушній раковині , на носі , губі, синців та саден на шкірі обличчя, перелому 1-го та 2-го  шийних  хребців, перелому тіла 7-го шийного хребця, струсу головного мозку.

           Вказана дорожньо-транспортна пригода виникла по вині водія ОСОБА_1, який грубо порушив п.п.12.2., 12.3.,19.3. Правил дорожнього руху України, які вказують:

-     п. 12.2. У темну пору доби та в умовах недостатньої видимості швидкість руху повинна бути такою, щоб водій мав змогу зупинити транспортний засіб у межах видимості дороги.

-     п.12.3. У разі виникнення небезпеки для руху або перешкоди, яку водій об”активно спроможний виявити, він повинен негайно вжити заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу або безпечного для інших учасників руху об”їзду перешкоди.

-     п. 19.3. У разі погіршення видимості у напрямку руху, викликаного світлом фар зустрічних  транспортних засобів, водій повинен зменшити швидкість до такої, яка б не перевищувала безпечної за умовами фактичної видимості дороги в напрямку руху, а в разі засліплення-увімкнути аварійну світлову сигналізацію і, не змінюючи смуги руху, зупинитися. Відновлення руху дозволяється лише після того, як пройдуть негативні наслідки  засліплення.

           В судовому засіданні   ОСОБА_1 свою вину визнав повністю і показав, що  4 грудня 2007 року   на своєму власному автомобілі Мерседес Бенц-210 д.з. НОМЕР_1 разом із дружиною та двома малолітніми дітьми виїхали із м. Київ, де тимчасово проживають додому в м. Шумськ. Дружина сиділа поруч нього, а діти спали на розкладених сидіннях позаду них.   Біля 4 години ранку   проїжджаючи по території Білогірського району,  при наближенні до зустрічного транспортного засобу,  на відстань   15-20 м водій зустрічного вантажного автомобіля ввімкнув дальнє світло фар і виїхав на його /підсудного/смугу руху. Будучи засліпленим і з метою уникнути лобового зіткнення  він взяв правіше, але не зумів впоратися з управлінням, з»їхав з дороги в кювет, де  автомобіль перекинувся.

    Відповідно до ч.3ст.299 КПК України, за згодою учасників судового розгляду, судом обмежено дослідження фактичних обставин справи допитом підсудного, оглядом та оголошенням документів справи. Покази підсудного відповідають фактичним обставинам справи і ним не оспорюються.

     Оцінюючи викладені обставини в їх сукупності суд прийшов висновку, що вина підсудного у порушенні правил безпеки дорожнього руху, що спричинило заподіяння  потерпілій тілесних ушкоджень тяжкого ступеня тяжкості доведена і його дії слід кваліфікувати за ст.286ч.2 КК України.

При призначенні покарання судом враховано суспільну небезпечність вчиненого, особу винного, обставини справи.

ОСОБА_1 вперше притягується до кримінальної відповідальності, визнав вину і розкаявся у вчиненому, має на утриманні  2 малолітніх дітей, виключно позитивно характеризується за місцем проживання  і наведенні обставини пом′якшують покарання.

Обставиною, що обтяжує покарання підсудного є тяжкі наслідки завдані злочином.

   Враховуючи обставини, що помґякшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину суд вважає за можливе призначити підсудному більш мґяке покарання, ніж передбачено законом.

В судовому засіданні, із показів підсудного, встановлено, що лікування потерпілої проводилось за його рахунок. Враховуючи, що наведені покази підлягають перевірці, цивільні позови в інтересах лікарні слід розглянути в порядку цивільного судочинства.

Суд вважає за можливе не застосовувати до підсудного додаткової міри покарання враховуючи обставини справи, наявність на утриманні дітей і можливості продовження роботи шофером.

З врахуванням наведеного, керуючись ст. ст. 323,324 КПК України, суд,

Засудив:

ОСОБА_1 за ст. 286 ч.2 КК України, із застосуванням ст.69 КК України, до одного року позбавлення волі без позбавлення права керування транспортними засобами.

Відповідно ст.75 КК України ОСОБА_1 звільнити від призначеного покарання з випробуванням встановивши засудженому один рік іспитового строку.

Міру запобіжного заходу, до вступу вироку в законну силу, залишити щодо ОСОБА_1 попередню - підписку про невиїзд.

Вирок може бути оскаржено до апеляційного суду Хмельницької області протягом 15 діб з моменту його проголошення.

Суддя: