Справа № 1-20/08

В     И     Р     О     К

І М ' Я М   У К Р А Ї Н И

11 березня 2008 р. Білогірський районний суд Хмельницької області в складі:

головуючого Радчишина О.І.

при секретарі Грушевській Н.М.

за участю прокурора Ждановича І.Д.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт Білогір'ї справу про обвинувачення

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження, уродженця міста Київ, проживає в АДРЕСА_1, громадянина України, з середньою освітою, не одруженого, без постійного місця роботи, раніше не судимого,

в скоєнні злочину передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України,

В С Т А Н О В И В :

25 грудня 2006 року біля  12 г  ОСОБА_1 керуючи автомобілем марки БМВ д.н.НОМЕР_1, що належить ОСОБА_2, проїжджаючи по дорозі Б.Церква-Кременець в смт Ямпіль Білогірського району, прямуючи із м. Києва, не вибрав безпечної для руху швидкості автомобіля, здійснив наїзд на велосипедиста ОСОБА_3, який рухався у попутному напрямку, заподіявши потерпілому середньої тяжкості тілесні ушкодження у вигляді розриву правого акроміально-ключичного з'єднання, рани в тім'яно-скроневій ділянці голови, саден в лобній ділянці голови, що підтверджуються висновком СМЕ від 30.05.2007 р.

Вказана дорожньо-транспортна пригода сталася внаслідок порушення ОСОБА_1 вимог п.п. 12.1, 12.3 ПДР, а саме, під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху підсудній не врахував дорожню обстановку, щоб мати змогу постійно контролювати рух автомобіля та безпечно керувати ним, та у разі виникнення небезпеки для руху або перешкоди, яку водій спроможний виявити, він повинен негайно вжити заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу або безпечного для інших учасників руху об'їзду перешкоди.

Допитаний в ході судового слідства ОСОБА_1 свою вину у вчиненні злочину визнав повністю, розкаявся та пояснив, що має незначний досвід водіння автомобіля, з Києва виїхав вранці, проїжджаючи смт Ямпіль проявив неуважність та зачепив правою стороною автомобіля проїжджаючого в попутному напрямку велосипедиста. Після ДТП автомобілем поїхав в Ямпільську лікарню за машиною швидкої допомоги. Так як санітарного автомобіля не було, він повернувся на місце події та особисто автомобілем доставив потерпілого в лікарню, а сам очікував приїзду працівників міліції на місці пригоди.

Цього ж дня відвідав потерпілого в лікарні, пропонував гроші, які були при ньому, однак рідні потерпілого відмовилися від допомоги, так як цих коштів було недостатньо.

Цивільний позов в частині відшкодування матеріальної шкоди визнає повністю, незважаючи, що потерпілий жодного разу не показав йому пошкоджених речей. Не згідний на відшкодування моральної шкоди, так як працює без укладення трудового договору і не має коштів, які просить стягнути потерпілий.

Відповідно до ч. 3 ст. 299 КПК України, за згодою учасників судового розгляду, судом обмежено дослідження фактичних обставин справи в частині обвинувачення допитом підсудного, оглядом та оголошенням документів справи, показання підсудного відповідають фактичним обставинам справи і ним не оспорюються.

Дослідження фактичних обставин справи в частині встановлення розміру заподіяної злочином шкоди проведено в повному обсязі.

Дослідивши обставини справи в їх сукупності, суд дійшов висновку, що вина ОСОБА_1 в порушенні ПДР, що спричинило потерпілому середньої тяжкості тілесні ушкодження, доведена і його дії слід кваліфікувати за ч. 1 ст. 286 КК України.

Незважаючи, що підсудний визнав цивільний позов в частині відшкодування матеріальної шкоди в повному обсязі, суд прийшов висновку, що вимоги потерпілого підлягають частковому задоволенню з таких підстав. Відповідно до ч. 4 ст. 174 ЦПК України, у разі визнання відповідачем позову, суд, за наявності до того законних підстав, ухвалює рішення про задоволення позову. З наданих позивачем доказів на підтвердження матеріальної шкоди суд вбачає за необхідне задовольнити лише витрати на лікування в Теофіпольській ЦРЛ та Ямпільській дільничній лікарні, вартість пошкодженого велосипеда, що підтверджується протоколом огляду та фототаблицею до справи, вартість пошкодженого газового таганка, витрати на доставку потерпілого до лікарні та в м. Шепетівку для проходження СМЕ, всього в сумі 985 грн. 66 коп.

Відшкодування інших понесених матеріальних витрат не підлягають задоволенню, оскільки вони не підтверджені доказами. Так, потерпілий вимагає відшкодування в сумі 1000 грн. за пошкоджений мобільний телефон ЛГ-КЕ770, який поступив в продаж у 2007 році і не міг бути у користування позивача у 2006 р., витрати потерпілого на лікування у Білогірській ЦРЛ в розмірі 300 грн. завірені печаткою підприємця, а не довідкою установи про призначення саме таких препаратів для лікування ОСОБА_3 Не надано доказів непридатності одягу потерпілого внаслідок ДТП до подальшого використання та заміни на новий. В ході досудового слідства потерпілий не вказував, яке саме майно було пошкоджено.

Моральна шкода заподіяна ОСОБА_3 внаслідок ДТП полягає у фізичному болі та стражданнях, зокрема, потерпілий змушений був тривалий час лікуватися та під час лікування були порушені його нормальні життєві зв'язки, та у душевних стражданнях, яких він зазнав внаслідок пошкодження його майна. Розмір грошового відшкодування заподіяної моральної шкоди, враховуючи характер правопорушення, зокрема скоєння злочину внаслідок необережності, вимоги справедливості та розумності, підлягає відшкодуванню в розмірі 8 тисяч гривень.

При призначенні міри покарання суд враховує ступінь суспільної небезпечності вчиненого злочину, обставини справи, особу винного. ОСОБА_1 вперше притягується до кримінальної відповідальності, визнав вину, розкаявся у вчиненому і наведені обставини пом'якшують покарання. Обставин, що обтяжують покарання не встановлено.

Враховуючи обставини злочину, особу винного, суд вважає за можливе не позбавляти ОСОБА_1 права керування транспортними засобами.

З врахуванням наведеного, керуючись ст.ст. 323, 324 КПК України, суд

З А С У Д И В :

ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 286 КК України на два роки обмеження волі без позбавлення права керування транспортними засобами.

Відповідно до ст. 75 КК України ОСОБА_1 звільнити від призначеного покарання встановивши йому один рік шість місяців іспитового строку.

Покласти на ОСОБА_1, відповідно до ст. 76 КК України, обов'язок повідомляти органи кримінальної-виконавчої інспекції про зміну місця проживання та роботи.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 заподіяну матеріальну шкоду в сумі 985 грн. 66 коп. та моральну шкоду в сумі 8 тисяч гривень, всього стягнути 8985 грн. 66 коп.

Запобіжний захід до набрання вироком законної сили залишити попередній - підписку про невиїзд.

Вирок суду може бути оскаржено до апеляційного суду Хмельницької області протягом 15 діб з моменту його проголошення через Білогірський районний суд.

Суддя                                     Радчишин О.І.