Головуючий у 1 інстанції - Ірметова О.В.

Суддя-доповідач - Гаврищук Т.Г.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

.

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 червня 2012 року справа №2а/1270/3454/2012

приміщення суду за адресою: 83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Гаврищук Т.Г.

суддів: Білак С.В.

Яковенко М.М.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_3 на ухвалу Луганського окружного адміністративного суду від 04 травня 2012р. у справі №2а/1270/3454/2012 (головуючий І інстанції Ірметова О.В.) за позовом ОСОБА_3 до посадової особи головного державного інспектора праці відділу контролю за додержанням законодавства Нагорної Надії Сергіївни про визнання акту перевірки №12-12-158/0012 від 15.02.2012р.,протоколу №12-12-158/008 від 15.02.2012р. та припису №12-12-158/0011-0007 від 15.12.2012р. такими, що складені не у відповідності законодавства про працю в Україні та визнання дій посадової особи неправомірними,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом до головного державного інспектора праці відділу контролю за додержанням законодавства Нагорної Надії Сергіївни про визнання акту перевірки №12-12-158/0012 від 15.02.2012р.,протоколу №12-12-158/008 від 15.02.2012р. та припису №12-12-158/0011-0007 від 15.12.2012р. такими, що складені не у відповідності законодавства про працю в Україні та визнання дій посадової особи неправомірними.

Ухвалою Луганського окружного адміністративного суду від 04 травня 2012р.на підставі ч.1 ст.109 КАС України відмовлено у відкритті провадження в частині позовних вимог про визнання акту перевірки №12-12-158/0012 від 15.02.2012р. таким, що складений не у відповідності законодавства про працю в Україні.

Підставою для відмови у відкритті провадження послужив висновок суду першої інстанції про те, що заяву в цій частині не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.

В апеляційній скарзі ОСОБА_3 просить скасувати ухвалу суду першої інстанції і справу направити в той же суд для продовження її розгляду.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги позивач посилається на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, зокрема ч.1. ч.5 ст.6, ч.1 ст.9, ст..162 Кодексу адміністративного судочинства України .

Особи, які беруть участь у справі, у судове засідання не з'явились, про дату, час і місце апеляційного розгляду були повідомленні належним чином, а тому згідно до вимог п.п. 1, 2 ч. 1 ст. 197 КАС України справу було розглянуто в порядку письмового провадження.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, дійшла висновку про те, що апеляційна скарга підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Статтею 55 Конституції України встановлено, що кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. За приписами ст..124 Конституції

правосуддя в Україні здійснюється виключно судами. Юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі.

Відповідно до ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

За приписами ч.2 цієї статті до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

У ч.1,5 ст.6 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси. Відмова від права на звернення до суду є недійсною.

Поняття справи адміністративної юрисдикції визначено у ст. 3 зазначеного Кодексу, за приписами якої справа адміністративної юрисдикції це - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Статтею 17 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що компетенція адміністративних судів поширюється у тому числі на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Суб'єкт владних повноважень це - орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень (ст.3 КАС України).

Наявність у суб'єкта владних управлінських функцій означає, що він наділений адміністративною правосуб'єктністю, яка реалізується через певний обсяг конкретних прав і обов'язків (повноважень), необхідних для здійснення управлінською діяльності в тій чи інший сфері публічної влади.

Як вбачається з матеріалів справи позивачем оспорюється акт перевірки №12-12-158/0012 від 15.02.2012р.,складений головним державним інспектором праці відділу контролю за додержанням законодавства Нагорної Надії Сергіївни. Тобто, позивачем оспорюються дії суб'єкта владних повноважень при здійсненні ними владних управлінських функцій. За таких обставин, колегія суддів вважає, що зазначений спір є справою адміністративною юрисдикції і підлягає вирішенню в порядку адміністративного судочинства, а тому судом першої інстанції безпідставно було відмовлено у відкритті провадження.

Колегія суддів також зазначає, що судом першої інстанції при прийнятті спірної ухвали не було дотримано вимог ч.6 ст.109 КАС України, за приписами якої у разі відмови у відкритті провадження в адміністративній справі з підстави, встановленої пунктом 1 частини першої цієї статті, суд повинен роз'яснити позивачеві, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд такої справи.

Колегія суддів вважає, що у разі, якщо суд дійде висновку про те, що акт перевірки не породжує правових наслідків для позивача, то це є підставою для відмови у задоволенні позову, а не відмови у відкритті провадження в адміністративній справі.

У Рішенні Конституційного Суду України від 25 грудня 1997 р.N 9-зп у справі за конституційним зверненням громадян ОСОБА_5, ОСОБА_6 та інших громадян щодо офіційного тлумачення статей 55, 64, 124 Конституції України (справа за зверненнями жителів міста Жовті Води) зазначено, що відмова суду у прийнятті позовних та інших заяв, скарг, оформлених відповідно до чинного законодавства, є порушенням права на судовий захист, яке згідно зі статтею 64 Конституції України не може бути обмежене.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції при постановлені ухвали були порушені норми процесуального права, що призвело до неправильного вирішення питання, що є підставою для часткового скасування ухвали суду першої інстанції та постановлення нової ухвали з направленням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду справи.

Керуючись статтями 24, 72, 109,160, 167, 184, 195, 196, 197, 198, 204, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 на ухвалу Луганського окружного адміністративного суду від 04 травня 2012р. у справі №2а/1270/3454/2012 - задовольнити.

Скасувати ухвалу Луганського окружного адміністративного суду від 04 травня 2012р. у справі №2а/1270/3454/2012 в частині відмови ОСОБА_3 у відкритті провадження в частині позовних вимог щодо визнання акту перевірки №12-12-158/0012 від 15.02.2012р. таким, що складений не у відповідності законодавства про працю в Україні, та направити справу в цій частині до суду першої інстанції для продовження розгляду справи.

Ухвала суду апеляційної інстанції оскарженню не підлягає.

Головуючий: Т.Г. Гаврищук

Судді: М.М.Яковенко

С.В. Білак