Машівський районний суд  Полтавської області

Справа № 2-221/2008рік

Р  І  Ш  Е  Н  Н  Я

І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И

27 червня 2008 року.    Машівський районний суд Полтавської області  у складі:

головуючого судді                                                                 Кравець С.В.

при секретарі                                                                          Кульчицькій І.М.

з участю: позивача                                                                ОСОБА_1

                представника сільської ради                                  Кербута О.Д.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Машівка справу за позовом ОСОБА_1 до Машівської районної державної адміністрації Полтавської області, Селещинської сільської ради Машівського району, ТОВ ім. Гоголя про визнання  права на земельну частку ( пай), 

В С Т А Н О В И В :

В січні 2008 року позивач звернувся до суду з зазначеним позовом, посилаючись на те, що 28.04.1986 року він був прийнятий на роботу та в члени колгоспу ім. Гоголя с. Селещина Машівського району Полтавської області, який було реорганізовано в асоціацію ім. Гоголя. Розпаювання землі проведено у 1998 році, але його не було включено до списку осіб, що додається до Державного акту на право колективної власності на землю, хоча він був членом асоціації на момент розпаювання. Про проведення зборів його не повідомляли, а тому про порушене право дізнався випадково під час звернення до різних інстанцій. Таким чином, позивач вважає, що строк позовної давності ним порушено з поважних причин. В зв'язку з наведеним позивач просить поновити йому строк звернення до суду, визнати право на земельну частку ( пай ) та зобов'язати Машівську РДА виділити із земель резерву ( запасу ) Селещинської сільської ради земельну частку ( пай ) розміром 5, 39 кадастрових гектарів.

В судовому засіданні  позивач підтримав свої позовні вимоги, наполягає на їх задоволенні, представник Машівської РДА в судове засідання не з'явився, але направив заяву з проханням справу слухати без його участі, представник Селещинської сільської ради не заперечує проти задоволення позову. Арбітражний керуючий ОСОБА_2 направив заяву з проханням справу слухати без його участі, в зв'язку з тим, що документи ТОВ « ім. Гоголя» йому не передавалися і 17.06.2008р. затверджений звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс. У вирішеного даного позову покладається на розсуд суду.

Суд, заслухавши пояснення сторін, перевіривши матеріали справи та дослідивши надані сторонами докази, прийшов до наступного висновку.

Судом установлено, що в 1998 році виданий Державний акт на право колективної власності на землю  колгоспу імені Гоголя», розмір земельної частки ( паю ) колишнього КСП ім. Гоголя складає 5, 39 умовних кадастрових гектарів ( а. с. 7 ).

Згідно ст. 2 Указу Президента України № 720/95 від 08.08.1995 року “Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям” право на земельну частку (пай) мають члени колективного сільськогосподарського підприємства..., які раніше працювали в ньому і залишаються членами зазначеного підприємства..., відповідно до списку, що додається до державного акта про право колективної власності на землю.

Відповідно до п. 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 16.04.2004р. «Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ» - невнесення до списку, що додається до державного акта на право колективної власності на землю, особи яка була членом КСП на час передачі у колективну власність землі, не може позбавити її права на земельну частку.

ОСОБА_1 не був включений до списку осіб, що мають право на земельну частку ( пай ) (а.с. 5), хоча був членом підприємства на момент розпаювання землі, що підтверджується архівною довідкою та копією трудової книжки ( а. с. 8-9 ).

Як видно з довідки Селещинської сільської ради - на території зазначеної сільської ради є 23, 24 га земель резервного фонду ( а.с. 81 ).

Як на поважність пропуску строку позовної давності позивач зазначає те, що він дізнався про порушене право у 2007 році випадково, після звернення до різних інстанцій, та зазначив, що до цього часу думав, що не є членом колгоспу. Також зауважив, що йому відомо, що збори колгоспників проводилися неодноразово, інколи на них ходила його дружина.

Той факт, що позивач не знав про те, що він залишався членом колгоспу, суд до уваги не приймає як доказ вимог, оскільки вважає, що позивач міг знати і повинен був знати про факт членства в КСП, доказі іншого не надав.

Суд не приймає до уваги і посилання позивача про його необізнаність, як поважність пропуску строку позовної давності, оскільки у кожного громадянина є доступ до законодавчих актів України, які публікуються в офіційних виданнях, і у позивача не було будь-яких перешкод з їх ознайомленням чи зверненням за роз'ясненням в будь-яку установу, як і для з'ясування питання про його членство в колгоспі та права на земельну частку ( пай ).

Як вбачається з наданої позивачем копії трудової книжки, після звільнення з колгоспу у 1992 році, позивач працював механіком на сортовипробувальній станції до 14.04.1998 року, після чого до 2005 року працював в радгоспі «Рассвет» та ТОВ «Агрофірма «Покровська» ( а.с. 8-9 ).

З наданої позивачем санаторно - курортної картки вбачається, що йому лікарняний продовжено з 8.11. по 10.11.1999 року, після чого направлений на стаціонарне лікування, але доказі тривалості цього лікування не надав, як і не довів того, що це лікування було перешкодою для звернення до суду для відновлення права.

Таким чином, в 1992 році позивач добровільно залишив колектив колгоспу, ніякої участі в його роботі не брав, не цікавився його діяльністю, до 2005 року працював на інших підприємствах, доказів того, що він за цей час постійно хворів, що перешкоджало йому звернутися до суду для відновлення порушеного права не надав, а тому суд не вбачає підстав для поновлення йому строку позовної давності.

Відповідно до п. 6 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України, 2003 року - правила цього Кодексу про позовну давність застосовуються до позовів, строк пред'явлення яких, встановлений законодавством, що діяло раніше, не сплив до набрання чинності цим Кодексом.

Таким чином, оскільки право на земельну частку ( пай ) члена КСП виникає з моменту видачі державного акту, процес паювання землі асоціації  ім. Гоголя завершено в 1998 році, позивач мав можливість і повинен був знати про розпаювання землі, а тому суд вважає, що до виниклих правовідносин в даному випадку необхідно застосовувати Цивільний кодекс, 1963 року.

Відповідно до ст. 71 ЦК, 1963 року - загальний строк для захисту права за позовом особи, право якої порушено ( позовна давність ), встановлюється в три роки.

За змістом ст. 80 цього Кодексу - закінчення строку позовної давності до пред'явлення позову є підставою для відмови в позові, якщо суд не визнає причину його пропуску поважною.

В судовому засіданні позивач не довів, що строк звернення до суду ним пропущений з поважних причин, чим не виконав вимоги ст. ст. 10, 60 ЦПК України відповідно до яких кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається, як на підставу своїх вимог чи заперечень.

Аналізуючи зібрані по справі докази, суд приходить до висновку, що позивач без законних підстав не був включений до списку осіб, що мають право на земельну частку ( пай ), оскільки він був членом асоціації  ім. Гоголя на момент розпаювання землі, але оскільки він пропустив строк позовної давності без поважних причин, який складає майже 10 років, надані докази пропуску його з поважних причин, судом визнані неповажними, інших доказів не надав, а тому суд вважає, що до вимог позивача необхідно застосувати строк позовної давності і в задоволенні позову відмовити.

На підставі викладеного, керуючись Указом Президента України від 8.08.1995 року ”Про порядок паювання земель переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям”, п. 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 16.04.2004р. «Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ», ст. ст. 71, 80 ЦК, 1963 року, п.6 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України, 2003 року, ст. ст. 10, 11, 60, 212-215, 218 ЦПК України, суд,

В   И   Р   І   Ш   И   В   :

В задоволенні позову ОСОБА_1 до Машівської районної державної адміністрації Полтавської області, Селещинської сільської ради Машівського району, ТОВ ім. Гоголя про визнання  права на земельну частку ( пай ) -  відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Полтавської області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги або в порядку ч.4 ст. 295 ЦПК України.

Суддя: ( підпис)

Копія вірна:

Суддя Машівського районного суду                                                                                     Кравець С.В.