справа № 2-15

                                                                                                                                                                                            2008 р.

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

             12 березня 2008 року.                                                                         Шосткинський міськрайсуд Сумської області в складі : головуючого судді Свиненко М.Д., при секретарі Афанасенко Т.Л., з участю представника ОСОБА_4., адвоката ОСОБА_3, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Шостка справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про усунення перешкод в користуванні ларьком, розірвання договору оренди, витребування відкритого металевого навісу з прилавком, вагів, стягнення грошових коштів та моральної шкоди, зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про відшкодування вартості частини торгівельного ларька та моральної шкоди, -

В С Т А Н О В И В :

            Позивачка, яка є власником металевого торгівельного ларька НОМЕР_1розташованого у центральному ряді на території ПСК “Шосткинський ринок” по АДРЕСА_1мотивує свої вимоги тим, що взимку 2002 року надала у тимчасове користування відповідачу вищевказаний ларьок. Восени 2006 року вирішила продати ларьок, попросила відповідача звільнити його, але той відмовився, оскільки без її згоди прибудував до ларька металеву прибудову і зажадав від неї її вартість. Вважає дії відповідача незаконними, просить суд зобов'язати його звільнити спірний ларьок та стягнути моральну шкоду в розмірі 1500 грн. з урахуванням того, що в наслідок незаконних дій відповідача відчувала душевні страждання. Під час розгляду справи неодноразово змінювала позовні вимоги і остаточно просить суд усунути перешкоди в користуванні ларьком НОМЕР_1розташованого на території ПСК „Шосткинський ринок” по АДРЕСА_2, розірвати договір оренди металевого ларька НОМЕР_1розташованого на території ПСК „Шосткинський ринок” по АДРЕСА_2 з ПП ОСОБА_2., витребувати у ПП ОСОБА_2 відкритий металевий навіс з прилавком, стягнути з ПП ОСОБА_2 орендну плату за користування ларьком НОМЕР_1з 01 грудня 2005 року по 01 жовтня 2007 року в розмірі 5500 грн., стягнути з ПП ОСОБА_2 кошти за користування вагами в розмірі 2004 грн., витребувати  ПП ОСОБА_2 в справному стані та опломбовані ваги, стягнути з ПП ОСОБА_2 оренду за користування металевою прибудовою ларька НОМЕР_1в розмірі 4850 грн. та моральну шкоду в розмірі 20000 грн.. Під час останнього судового засідання уточнила, що помилково вказала у своїх вимогах в частині стягнення з ПП ОСОБА_2 орендної плати за користування ларьком НОМЕР_1з 01 грудня 2005 року по 01 жовтня 2007 року в розмірі 5500 грн. дату - з 01 грудня 2005 року. Необхідно вважати, не з 01 грудня 2005 року, а з 01 грудня 2006 року. Просить позовні вимоги задовольнити.

            Зустрічний позов не визнала, просить в його задоволенні відмовити.

Відповідач за першим позовом позов не визнав мотивуючи тим, що дійсно за усною домовленістю з позивачкою, взимку 2002 року отримав в оренду вищевказаний ларьок. З позивачкою були оговорені умови оренди кіоску, згідно яких мав сплачувати ринковий збір, обслугу торгівельного місця і платити їй за найом кіоску 200 грн. щомісяця. За ринковий збір платив сам, а кошти за обслуговування торгового місця і оренду сплачував позивачці, що фіксувалось у книзі, де позивачка ставила свої підписи від імені ОСОБА_5, її доньки, на яку було зареєстровано торгове місце. При користуванні ларьком, надходило ряд нарікань з боку контролюючих органів, а саме від СЕС, оскільки ларьок не відповідав вимогам щодо здійснення торгівлі харчовими продуктами. З метою поліпшення умов торгівлі, восени 2005 року за згодою позивачки та директора ПСК „Шосткинський ринок” став робити прибудову для ларька, яка була відбудована в січні 2006 року. Поряд з цим домовились з позивачкою, що буде недоплачувати їй по 50 грн. на місяць за оренду, в наслідок чого через 5-ть років прибудова буде її власністю, що і робив з квітня 2006 року. Восени 2006 року позивачка вирішила продати кіоск, запропонувавши звільнити його. Просить суд стягнути з ОСОБА_1 вартість прибудови до металевого ларька 4772 грн.. Під час розгляду справи змінив позовні вимоги, просить суд стягнути з ОСОБА_1 вартість прибудови до металевого ларька, який знаходиться на території підприємства „Шосткинський ринок” , за адресою : АДРЕСА_1 в розмірі 5765 грн. та моральну шкоду 20000 грн.. В задоволенні позову ОСОБА_1 просить відмовити.

            Вислухавши сторони, представника, адвоката, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2 в частині стягнення орендної плати за користування ларьком НОМЕР_1з 01 грудня 2006 року по 01 жовтня 2007 року в розмірі 5500 грн., стягнення коштів за користування вагами в розмірі 2004 грн., витребування в справному стані та опломбовані ваги, стягнення оренди за користування металевою прибудовою ларька НОМЕР_1в розмірі 4850 грн., стягнення моральної шкоди в розмірі 20000 грн. має бути відмовлено. В іншій частині, вимоги мають бути задоволені.

            В задоволенні вимог ОСОБА_2 до ОСОБА_1 в частині стягнення моральної шкоди в розмірі 20000 грн. має бути відмовлено, щодо вимог про стягнення з ОСОБА_1 5765 грн., то ці вимоги підлягають частковому задоволенню. 

            В судовому засіданні встановлено, що позивачка за першим позовом і відповідачка за другим позовом ОСОБА_1 є власником металевого торгівельного ларька НОМЕР_1розташованого у центральному ряді на території ПСК “Шосткинський ринок” по АДРЕСА_1у 1993 році їй було надане торгове місце (а.с.6,29,30).

            Відповідно до ст. 759 параграфу 1 ЦК України, загальних положень про найм (оренду), за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору найму (оренди).

            Як встановлено в судовому засіданні, що підтверджено і сторонами в судовому засіданні, взимку 2002 року позивачка за першим позовом ОСОБА_1, за усною домовленістю між собою, надала у тимчасове користування відповідачу вищевказаний ларьок, який власно кажучи є предметом договору найму (ст. 760 ЦК України) на невизначений строк, тобто реалізувала своє право, як це передбачено ст. 761 ЦК України, та виконала обов'язок, що передбачено ст. 765 ЦК України.

            Поряд з цим, сторонами було вирішено питання щодо плати користування майном як це врегульовано ст. 762 ЦК України, що стверджується сторонами, і з цього приводу нарікань за час користування ларьком ОСОБА_2. протягом 2003 - 2005 років не було (а.с.6,14-20).

            За свідченнями ОСОБА_6., а також згідно показів сторін, плата протягом вказаного часу за користування майном змінювалась.

            Під час розгляду справи встановлено (а.с.23,25), що восени 2005 року відповідачем за першим позовом ОСОБА_2 було встановлено прибудову до спірного ларька. Про це не заперечують і сторони. Пояснення ОСОБА_2, що встановлення прибудови було обумовлено об'єктивною необхідністю, підтверджуються свідченнями ОСОБА_6.. В той же час суд не бере до уваги докази надані ОСОБА_2 з приводу порушення ним санітарних норм при використанні спірного ларька (а.с.74-84), оскільки за ним рахуються ще 12 кіосків на Шосткинському ринку (а.с.125) і нема можливості вказати, що ці порушення санітарних норм мають відношення до ларька НОМЕР_1

Згідно ст. 773 ч.3 ЦК України, наймач має право змінювати стан речі, переданої йому у найм, лише за згодою наймодавця.

Відповідно до ст. 778 ч.1 ЦК України, наймач може поліпшити річ, яка є предметом договору найму, лише за згодою наймодавця.

Виходячи з показів відповідача за першим позовом ОСОБА_2, свідчень ОСОБА_6., ОСОБА_7 встановлення прибудови до спірного ларька відбувалось за згодою керівництва ПСК „Шосткинський ринок” та позивачки ОСОБА_1.

Покази ОСОБА_1 про самочинне встановлення прибудови ОСОБА_2. суд не бере до уваги, оскільки вони ще спростовуються данними про сплату оренди за ларьок, що зафіксовано в журналі оплат (а.с.20-22), де вказано, що з квітня 2006 року по вересень 2006 року ОСОБА_1 отримувала на 50 грн. меньш раніш обумовленої суми, які відраховувались у якості плати за встановлену прибудову, про що не заперечує і сама ОСОБА_1. Тобто позивачка досить тривалий час знала про існування прибудови, сплачувала протягом шести місяців її вартість, тому суд вважає, що доводи позивачки за першим позовом про встановлення ОСОБА_2. пристройки без її згоди надуманими і вважає, що встановлення пристройки мало місце зі згоди наймодавця, тобто ОСОБА_1. Крім того, необхідно врахувати і тей факт, що досить тривалий час ОСОБА_1 нікуди не зверталась з приводу порушення її прав встановленням прибудови.

Поряд з цим, суд не бере до уваги доводи позивачки за першим позовом, що відповідачем не сплачувались кошти за пристройку, оскільки це спростовується свідченнями ОСОБА_6. і копією журналу оплат (а.с.20-22), звідки виходить, що з квітня 2006 року з-за встановленої прибудови збільшилась плата з 410 грн. до 500 грн. (враховуючи 50 грн. які відраховувались як оплата ОСОБА_1 за прибудову).

Виходячи з наведеного, суд вважає, що вимоги ОСОБА_1 про стягнення оренди з ОСОБА_2 за користування металевою прибудовою ларька НОМЕР_1в розмірі 4850 грн. не підлягають задоволенню, враховуючи, що прибудову вона не надавала в оренду, що вона була збудована самим відповідачем.

Щодо позовних вимог ОСОБА_1 в частині стягнення з ОСОБА_2 коштів за користування вагами в розмірі 2004 грн. та витребування в справному стані та опломбовані ваги, буцімто наданих йому в користування, то ці вимоги не підлягають задоволенню, виходячи з того, що позивачка не довела факт передачі вагів відповідачу, крім показів ОСОБА_5 . яка є її донькою, в той час коли свідок ОСОБА_8. вказала, що їй були надані спірні ваги і вона згодна повернути їх і сплатити потрібні кошти.

В задоволенні вимог ОСОБА_1 в частині стягнення з ОСОБА_2 орендної плати за користування ларьком НОМЕР_1з 01 грудня 2006 року по 01 жовтня 2007 року в розмірі 5500 грн. має бути відмовлено, виходячи з того, що ст. 762 ч. 6 ЦК України передбачено, що наймач звільняється від плати за весь час, протягом якого майно не могло бути використане ним через обставини, за які він не відповідає.

В данному випадку, саме за клопотанням ОСОБА_1 судом 15.12.06р. було застосовано заходи забезпечення позову (а.с.44,46,61,63) у вигляді заборони проводити будь яку діяльність з ларьком НОМЕР_1та опечатано його. В наступному, знов таки за клопотанням представника ОСОБА_1, 14.02.08р. судом замінено вид забезпечення позову з заборони проводити будь яку діяльність з ларьком НОМЕР_1та опечатано його на накладення арешту. Таким чином, ОСОБА_2 звільняється від сплати, оскілики майно не могло бути використане ним через обставини, за які він не відповідає.

Згідно ст. 763 ЦК України, кожна із сторін договору найму, укладеного на невизначений строк, може відмовитися від договору в будь-який час, письмово попередивши про це другу сторону за один місяць, а у разі найму нерухомого майна - за три місяці.

Враховуючи, що ОСОБА_1, як вона сама вказала, за місяць попередила ОСОБА_2 щодо повернення ларька, а не за три як вказано в законі, вимоги позивачки за першим позовом в частинах усунення перешкоди в користуванні ларьком НОМЕР_1розташованого на території ПСК „Шосткинський ринок” по АДРЕСА_2, розірвання договору оренди металевого ларька НОМЕР_1розташованого на території ПСК „Шосткинський ринок” по АДРЕСА_2 з ПП ОСОБА_2., витребування у ПП ОСОБА_2 відкритого металевого навісу з прилавком мають бути задоволені.

Вимоги позивачки ОСОБА_1 щодо стягнення на її користь моральної шкоди в розмірі 20000 грн. задоволенню не підлягають, т.я. вона не довела у судовому засіданні спричинення їй моральної шкоди, крім того, факт усунення перешкоди в користуванні ларьком НОМЕР_1розташованого на території ПСК „Шосткинський ринок” по АДРЕСА_2, розірвання договору оренди металевого ларька НОМЕР_1розташованого на території ПСК „Шосткинський ринок” по АДРЕСА_2 з ПП ОСОБА_2., витребування у ПП ОСОБА_2 відкритого металевого навісу з прилавком є сатисфакція і передбачає задоволення моральної шкоди.

            Згідно ст. 778 ч.3 та 4 ЦК України,  якщо поліпшення речі зроблено за згодою наймодавця, наймач має право на відшкодування вартості необхідних витрат або на зарахування їх вартості в рахунок плати за користування річчю.

Якщо в результаті поліпшення, зробленого за згодою наймодавця, створена нова річ, наймач стає її співвласником. Частка наймача у праві власності відповідає вартості його витрат на поліпшення речі, якщо інше не встановлено договором або законом.

Таким чином, виходячи з матеріалів справи, встановлення прибудови ОСОБА_2. зроблено за згодою наймодавця, тому він має право на відшкодування вартості необхідних витрат.

Щодо розміру відшкодування вартості необхідних витрат, виходячи з висновків повторної експертизи (а.с.135-153), розмір прямих витрат на прибудову склав 4003 грн.. З урахуванням того, що ОСОБА_1 вже сплатила йому 300 грн. вартості пристройки (відрахування від плати за оренду за квітень-вересень 2006 року по 50 грн.) та боргу 200 грн. плати за оренду за грудень 2006 року, з неї має бути стягнуто на користь ОСОБА_2 3503 грн.. Суд вважає помилковим ствердження ОСОБА_2., що сума витрат має бути відраховуватись з фактичної вартості ремонтно-будівельних робіт в розмірі 6265 грн., як це вказано у висновках експертизи, оскільки в ст. 778 ч.3 ЦК України вказано, що він має право на відшкодування вартості необхідних витрат, а не фактичної вартості ремонтно-будівельних робіт. З вказаних підстав вимоги ОСОБА_2. в частині стягнення з ОСОБА_1 вартості прибудови до металевого ларька, який знаходиться на території підприємства „Шосткинський ринок” , за адресою : АДРЕСА_1 в розмірі 5765 грн., підлягають частковому задоволенню.

Вимоги ОСОБА_2 щодо стягнення на його користь моральної шкоди в розмірі 20000 грн. задоволенню не підлягають, т.я. він не довів у судовому засіданні завдання йому моральної шкоди.

Щодо повернення ларька, то згідно ст. 785 ЦК України, ОСОБА_2 у разі припинення договору найму зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

Керуючись ст.ст. 10, 60, 208, 209, 212, 214-216, 218, 223 ЦПК України, ст.ст. 759-763, 765, 773, 778, 785 ЦК України, -

В И Р І Ш И В :

            В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2 в частині стягнення орендної плати за користування ларьком НОМЕР_1з 01 грудня 2006 року по 01 жовтня 2007 року в розмірі 5500 грн., стягнення коштів за користування вагами в розмірі 2004 грн., витребування в справному стані та опломбовані ваги, стягнення оренди за користування металевою прибудовою ларька НОМЕР_1в розмірі 4850 грн., стягнення моральної шкоди в розмірі 20000 грн. відмовити.

            Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про усунення перешкоди в користуванні ларьком НОМЕР_1розташованого на території ПСК „Шосткинський ринок” по АДРЕСА_2, розірвати договір оренди металевого ларька НОМЕР_1розташованого на території ПСК „Шосткинський ринок” по АДРЕСА_2 з ПП ОСОБА_2., витребувати у ПП ОСОБА_2 відкритий металевий навіс з прилавком задовольнити.

            Усунути перешкоди в користуванні ларьком НОМЕР_1розташованого на території ПСК „Шосткинський ринок” по АДРЕСА_2.

            Розірвати договір оренди металевого ларька НОМЕР_1розташованого на території ПСК „Шосткинський ринок” по АДРЕСА_2 з ПП ОСОБА_2..

            Витребувати у ПП ОСОБА_2 відкритий металевий навіс з прилавком.

            В задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 до ОСОБА_1 в частині стягнення моральної шкоди в розмірі 20000 грн. відмовити.

            Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 3503 грн..

Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Сумської області через Шосткинський міськрайсуд шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги.

            Рішення набирає чинності після закінчення строку на подання вищевказаних заяв про його оскарження.

                              Суддя Шосткинського

                              міськрайсуду:

                                                                                                                                М.Д.Свиненко