ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20 червня 2012 р. Справа № 79900/12
Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі :
головуючого судді: Запотічного І.І.,
суддів: Ліщинського А.М., Шавеля Р.М.
при секретарі судового засідання: Васильків А.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в м. Стрию та Стрийському районі Львівської області на постанову Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 19.03.2012 року у справі № 2а-1323/496/2012 за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в м. Стрию та Стрийському районі Львівської області про визнання дій протиправними, зобов'язання призначити пенсію ,
В С Т А Н О В И Л А:
Позивач ОСОБА_1 23.01.2012 року звернувся в суд з адміністративним позовом до управління Пенсійного фонду України в м. Стрию та Стрийському районі Львівської області, в якому просив визнати дії управління Пенсійного фонду України в м. Стрию та Стрийському районі Львівської області щодо відмови в призначенні пенсії за вислугою років неправомірними та зобов'язати відповідача призначити пенсію за вислугу років з 05 грудня 2011 року відповідно до ст. 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення».
Постановою Стрийського міськрайонного суду від 19 березня 2012 року позов задоволено в повному обсязі.
Не погодившись з таким рішенням суду першої інстанції, управління Пенсійного фонду України в м. Стрию та Стрийському районі Львівської області подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 19.03.2012 року у справі № 2а-1323/496/2012, як таку, що винесена з порушенням норм матеріального права, та винести нове рішення, яким в задоволенні позову ОСОБА_1 відмовити.
В апеляційній скарзі управління Пенсійного фонду України в м. Стрию та Стрийському районі Львівської області зазначає, що суд першої інстанції не прийняв до уваги те, що призначення пенсії за вислугу років можливе лише за умови залишення роботи; право на пенсію за вислугу років мають працівники освіти при наявності спеціального стажу роботи від 25-30 років за переліком закладів і установ освіти, охорони здоров'я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років, затвердженого Постановою КМУ № 909 від04.11.1993 (із змінами внесеними Постановами КМУ № 1436 від 26.09.2002 року). Школа мистецтв, в якій працював позивач, відноситься до позашкільних навчальних закладів, а відтак період роботи на посаді викладача у Моршинській музичній школі ОСОБА_1 не входить до спеціального стажу роботи та не дає право на призначення пенсії за вислугу років.
Також у доводах своєї апеляційної скарги апелянт посилається на те, що справа за аналогічним позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України у м. Стрию та Стрийському районі Львівської області щодо призначення пенсії за вислугу років вже розглядалася Стрийським міськрайонним судом Львівської області, який вимоги позивача задовольнив у повному обсязі. Відповідач, не погодившись із зазначеною постановою, оскаржив її до Львівського апеляційного адміністративного суду. Судом апеляційної інстанції постанову Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 04.03.2011 року у справі № 2а-148/11 скасовано. Дана постанова набрала законної сили.
Враховуючи наведене, відповідач просить скасувати постанову Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 19.03.2012 року у справі № 2а-1323/496/2012 та прийняти нову, якою в задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 відмовити в повному обсязі.
Представник відповідача в судовому засіданні підтримав вимоги апеляційної скарги та просить їх задовольнити.
Позивач заперечив проти вимог апеляційної скарги та просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду першої інстанції без змін.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що доводи апеляційної скарги суттєвими не являються і не складають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які призвели до неправильного вирішення справи.
Матеріалами справи підтверджується, що ОСОБА_1 з 01 серпня 1979 року по 20 листопада 1979 року, а також з 04 січня 1981 року по 30 липня 1987 року працював на посаді викладача Моршинської дитячої музичної школи. 31 липня 1987 року Моршинську дитячу музичну школу перейменовано в школу мистецтв, де позивач працював на посаді викладача музики з 31 липня 1987 року по 01 вересня 2004 року та з 01 вересня 2006 року по 28 лютого 2011 року. Загалом спеціальний стаж ОСОБА_1 на посаді викладача музики становить більше 28 років 5 місяців у Моршинській школі мистецтв.
18 січня 2012 року на звернення ОСОБА_1 із заявою про призначення йому пенсії за вислугу років управління Пенсійного фонду в м. Стрию та Стрийському районі Львівської області надало позивачу письмову відмову у призначені пенсії за вислугу років. Покликається на те, що робота в Моршинській школі мистецтв не дає права на призначення пенсії за вислугу років.
Відповідно п. «е» ч.1 ст.55 Закону України «Про пенсійне забезпечення» право на пенсію за вислугу років мають працівники освіти, охорони здоров'я та соціального забезпечення при наявності спеціального стажу роботи від 25 до 30 років за переліком, що затверджується у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, незалежно від віку.
Згідно із ст. 7 Закону України «Про пенсійне забезпечення» звернення за призначенням пенсії може здійснюватися у будь-який час після виникнення права на пенсію. При цьому пенсії за віком і по інвалідності призначаються незалежно від того, припинено роботу на час звернення за пенсією чи вона продовжується. Пенсії за вислугу років призначаються при залишенні роботи, яка дає право на цю пенсію.
З матеріалів справи вбачається, що Наказом № 8 Моршинської школи мистецтв від 28 лютого 2011 року ОСОБА_1 звільнений з посади викладача духового відділу школи в зв'язку з виходом на пенсію за вислугою років, про що внесено відповідний запис в трудову книжку від 28.02.2011 року.
Відповідно до положень ст. 21 Закону України «Про позашкільну освіту» педагогічні працівники позашкільних навчальних закладів мають право на пенсію за вислугу років за наявності педагогічного стажу роботи не менше ніж 25 років.
Постановою Кабінету Міністрів України № 963 від 14.06.2000 року «Про затвердження переліку посад педагогічних та науково-педагогічних працівників» посада викладача школи мистецтв включена до переліку посад педагогічних працівників.
Постановою Кабінету Міністрів України від 04.11.1993 року № 909 із змінами, внесеними постановою цього органу № 1436 від 26.09.2002 року, затверджено перелік закладів і установ освіти, охорони здоров'я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років, в ньому спірна посада позивача у школі мистецтв не була передбачена, однак дорученням Кабінету Міністрів України від 06.01.1996 року № 397/21 дію вищезазначеної постанови поширено в тому числі і на викладачів шкіл мистецтв без внесення змін до Постанови, що підтверджується листом Міністерства соціального захисту населення України від 01.02.1995 року № 01-3/133-02-02.
Виходячи з наведеного, апеляційний суд визнає вірними та обґрунтованими висновки суду першої інстанції щодо наявності у позивача права у відповідності з вимогами закону на пенсію за вислугу років, оскільки стаж його роботи на посаді викладача в Моршинській музичній школі мистецтв на час звернення до управління Пенсійного фонду у м. Стрию та Стрийському районі складав понад 28 років.
Поряд із цим, колегія суддів не бере до уваги доводи апелянта про те, що ОСОБА_1 звертався до суду з аналогічним позовом до управління Пенсійного фонду України в м. Стрию та Стрийському районі Львівської області щодо визнання неправомірними дій, зобов'язання призначити пенсію за вислугу років та рішенням Львівського апеляційного адміністративного суду, яке набрало законної сили, в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено, оскільки попередній спір стосувався звернення Моршинської школи мистецтв до управління Пенсійного фонду України в м. Стрию та Стрийському районі Львівської області від 14 грудня 2010 року.
Статтею 159 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Відповідно до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Отже, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги суттєвими не являються і не складають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які призвели до неправильного вирішення справи.
Керуючись ч.3 ст. 160, ст.ст. 195, 196, 198 п. 1 ч. 1, 200, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,-
У Х В А Л И Л А:
Апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України м. Стрию та Стрийському районі Львівської області залишити без задоволення, а постанову Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 19.03.2012 року у справі № 2а-1323/496/2012 - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Повний текст ухвали виготовлено та підписано 25.06.2012 року.
Головуючий суддя І.І.Запотічний
Судді А.М.Ліщинський
Р.М.Ш