ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ
Іменем України
РІШЕННЯ
21.06.2012Справа №5002-21/1894-2012
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Біляус АГРО» в особі Генерального директора ТОВ «Біляус АГРО» Глушко Л. М.
до відповідача Кримського республіканського підприємства «Бюро реєстрації та технічної інвентаризації м. Євпаторії»
про визнання права власності.
Суддя С.І. Чонгова
Представники:
Від позивача ОСОБА_3, адвокат, довіреність № б/н від 04.05.2012 р.,
Від відповідача не з'явився,
СУТЬ СПОРУ: Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Біляус АГРО» в особі Генерального директора ТОВ «Біляус АГРО» Глушко Л. М. звернувся до Господарського суду Автономної Республіки Крим із позовом до відповідача - Кримського республіканського підприємства «Бюро реєстрації та технічної інвентаризації м. Євпаторії», у якому просить визнати за Товариством з обмеженою відповідальністю «Біляус АГРО» право власності в цілому на об'єкт нерухомості - комплекс споруд промислової нерухомості сільськогосподарського призначення «Мехзагін», який складається: мехзагін - літер А-А1; А2- бригадний будинок навіс; літер Б - заправна ГСМ; літер В - водонагрівач; літер Г - склад; літер Д - склад; літер УБ- туалет (дві одиниці); літер 1 - огорожа; літер 2 - огорожа; літер 1 - ворота; літер 2 - ворота; літер 3 - ворота; літер Т - замощення; хвіртка; металева ємкість на 10 куб. м; металева ємкість на 5 куб. м; металева ємкість на 5 куб. м.; зобов'язати Кримське республіканське підприємства «Бюро реєстрації та технічної інвентаризації м. Євпаторія» здійснити відповідну реєстрацію права власності за Товариством з обмеженою відповідальністю «Біляус АГРО» в цілому на об'єкт нерухомості - комплекс споруд промислової нерухомості сільськогосподарського призначення «Мехзагін», який складається: мехзагін - літер А-А1; А2- бригадний будинок навіс; літер Б - заправна ГСМ; літер В - водонагрівач; літер Г - склад; літер Д - склад; літер УБ- туалет (дві одиниці); літер 1 - огорожа; літер 2 - огорожа; літер 1 - ворота; літер 2 - ворота; літер 3 - ворота; літер Т - замощення; хвіртка; металева ємкість на 10 куб. м; металева ємкість на 5 куб. м; металева ємкість на 5 куб. м.
В обґрунтування позовних вимог позивач вказує, що відповідно договору купівлі-продажу нерухомого майна № 1 від 30.09.2011, укладеному на підставі протоколу № 1 проведення відкритих торгів від 29.09.2011, позивач став покупцем нерухомого майна, а саме - комплексу споруд промислової нерухомості сільськогосподарського призначення «Мехзагін», який розташований в с. Кіровське Чорноморського району, по вул. Ворошилова, 12. За актом приймання-передачі вказане майно було передано продавцем - КСП «Красна Поляна« покупцю - позивачу. Однак, відповідачем позивачу було відмовлено в реєстрації права власності на придбане майно.
Представник позивача у засідання суду з'явився, вимоги позову підтримав.
Представник відповідача у судове засідання не з'явився, про день слухання справи повідомлявся належним чином, - ухвала Господарського суду Автономної Республіки Крим від 11 червня 2012 року була надіслана на адресу відповідача 11.06.2012 рекомендованою кореспонденцією із повідомленням про вручення, про що свідчить наявне у матеріалах справи рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення від 16.06.2012. Про причини неявки суд не повідомив. Документи, витребувані судом, а також відзив на позовну заяву не надав.
Суд вважає можливим розглядати справу у відсутність представника відповідача виходячи з наступного.
Як вказано у постанові Пленуму Вищого Господарського суду України № 18 від 26 грудня 2011 р. «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 Господарського процесуального кодексу України.
В разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.
Крім того, суд зауважує, що неподання або несвоєчасне подання стороною у справі доказів з неповажних причин, спрямоване на затягування судового процесу, розцінюється господарським судом як зловживання процесуальними правами.
Відповідно до частини другої статті 22 Господарського процесуального Кодексу України сторони мають право, зокрема, подавати докази та брати участь в їх дослідженні.
Водночас частиною першою статті 33 Господарського процесуального Кодексу України передбачено обов'язок доказування кожною стороною тих обставин, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, а статті 38 і 65 названого Кодексу уповноважують господарський суд в разі недостатності доказів витребувати їх, у тому числі в порядку підготовки справи до розгляду.
До того ж згідно з частиною третьою статті 22 Господарського процесуального Кодексу України сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.
Тобто, у відповідача був час для надання документів, необхідних за його думкою для розгляду справи по суті.
Також, як вказано в постанові пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 р. № 18, - Господарський суд з урахуванням обставин конкретної справи може відхилити доводи учасника судового процесу - підприємства, установи, організації, іншої юридичної особи, державного чи іншого органу щодо відкладення розгляду справи у зв'язку з відсутністю його представника (з причин, пов'язаних з відпусткою, хворобою, службовим відрядженням, участю в іншому судовому засіданні і т. п.). При цьому господарський суд виходить з того, що у відповідних випадках такий учасник судового процесу не позбавлений права і можливості забезпечити за необхідності участь у судовому засіданні іншого представника згідно з частинами першою - п'ятою статті 28 Господарського процесуального кодексу України, з числа як своїх працівників, так і осіб, не пов'язаних з ним трудовими відносинами. Неможливість такої заміни представника і неможливість розгляду справи без участі представника підлягає доведенню учасником судового процесу на загальних підставах (статті 32 - 34 Господарського процесуального кодексу України), причому відсутність коштів для оплати послуг представника не може свідчити про поважність причини його відсутності в судовому засіданні.
З урахуванням викладеного, суд вважає можливим розглянути справу у відсутність представника відповідача, оскільки у матеріалах справи є достатньо документів для розгляду справи. Крім того, у відповідача було достатньо часу для надання документів, необхідних за його думкою, для розгляду спору. Також суд зазначає, що статтею 69 Господарського процесуального кодексу України встановлено двомісячний строк розгляду судом позовної заяви.
У порядку статті 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд, -
ВСТАНОВИВ:
30 вересня 2011 року між Сільськогосподарським виробничим кооперативом «Красна Поляна» в особі ліквідатора та Товариством з обмеженою відповідальністю «Біляус Агро» був укладений договір № 1 купівлі-продажу нерухомого майна.
Відповідно до умов укладеного договору СВК «Красна Поляна» (Продавець) зобов'язується передати у власність Покупця (позивача) нерухоме майно - комплекс споруд виробничої нерухомості сільськогосподарського призначення «Мехзагін», розташоване за адресою: Автономна Республіка Крим, Чорноморський район, с. Кіровське, вул. Ворошилова, 12, який складається: мехзагін - літер А-А1; А2- бригадний будинок навіс; літер Б - заправна ГСМ; літер В - водонагрівач; літер Г - склад; літер Д - склад; літер УБ- туалет (дві одиниці); літер 1 - огорожа; літер 2 - огорожа; літер 1 - ворота; літер 2 - ворота; літер 3 - ворота; літер Т - замощення; хвіртка; металева ємкість на 10 куб. м; металева ємкість на 5 куб. м; металева ємкість на 5 куб. м., а Покупець зобов'язується прийняти майно та сплатити за нього ціну у порядку та строки, визначені договором.
30 вересня 2011 року продавцем та покупцем був складний акт приймання-передачі майна та документів до договору купівлі-продажу нерухомого майна № 1 від 30 вересня 2011 року.
08 листопада 2011 року позивач звернувся до Кримського республіканського підприємства «Бюро реєстрації та технічної інвентаризації м. Євпаторія» з листом за вих. № 211 про реєстрацію нерухомого майна.
Однак відповідачем позивачу було відмовлено в проведені державної реєстрації, у зв'язку з чим позивач звернувся до суду із позовом до відповідач про визнання права власності.
Суд вважає, що вимоги позивача задоволенню не підлягають виходячи з наступного.
Відповідно Тимчасового положення про порядок державної реєстрації права власності та інших речових прав на нерухоме майно на підприємства БТІ покладено реєстрацію прав власності.
Згідно пункту 1.2. Тимчасового положення про порядок державної реєстрації прав власності та інших речових прав на нерухоме майно державна реєстрація прав - це офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення права власності та інших речових прав на нерухоме майно, а також права власності на об'єкти незавершеного будівництва шляхом внесення відповідного запису до Реєстру прав власності на нерухоме майно.
Стаття 316 Цивільного кодексу України визначає, що правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.
Суб'єктами права власності є Український народ та інші учасники цивільних відносин, визначені статтею 2 цього Кодексу (стаття 318 Цивільного кодексу України).
Відповідно до приписів статті 2 Цивільного кодексу України такими суб'єктами є: держава Україна, Автономна Республіка Крим, територіальні громади, іноземні держави та інші суб'єкти публічного права.
Право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом (стаття 328 Цивільного кодексу України).
Стаття 329 Цивільного кодексу України встановлює, що юридична особа публічного права набуває право власності на майно, передане їй у власність, та на майно, набуте нею у власність на підставах, не заборонених законом.
Пунктом 8.3. Тимчасового положення про порядок державної реєстрації права власності та інших речових прав на нерухоме майно визначено, що підготовку документів для видачі свідоцтва про право власності за дорученням органів місцевого самоврядування та інших органів відповідно до законодавства можуть проводити БТІ.
Виходячи з викладеного, суд зазначає, що БТІ є органом, який лише здійснює реєстрацію прав на нерухоме майно, або може здійснювати підготовку документів для видачі свідоцтва про право власності.
Власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності, що визначено статтею 392 Цивільного кодексу України.
Таким чином, БТІ не є належним відповідачем за вимогами про визнання права власності на спірний об'єкт нерухомості.
Відповідно до статті 4 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень» обов'язковій державній реєстрації підлягають речові права на нерухоме майно, що знаходиться на території України, фізичних та юридичних осіб, держави, територіальних громад, іноземців та осіб без громадянства, іноземних юридичних осіб, міжнародних організацій, іноземних держав.
Пунктом 2.1. Тимчасового положення про порядок державної реєстрації права власності та інших речових прав на нерухоме майно обумовлено, що для проведення державної реєстрації виникнення, переходу або припинення права власності та інших речових прав на нерухоме майно власник (власники), інший правонабувач (правонабувачі) або уповноважена ним (ними) особа подає реєстратору БТІ заяву про державну реєстрацію прав за формою, визначеною у додатку 1.
До заяви про державну реєстрацію прав додаються правовстановлювальні документи (додаток 2), їх нотаріально засвідчені копії, документи, що підтверджують оплату за проведення державної реєстрації прав та видачу витягу про державну реєстрацію прав, а також інші документи, визначені Положенням (пункт 2.2. Тимчасового положення про порядок державної реєстрації права власності та інших речових прав на нерухоме майно).
Таким чином, підприємства БТІ є органом реєстрації права власності на нерухомість, яка має проводитися на підставі визначених законодавством документів. Отже, відмова БТІ у реєстрації права власності без надання особою необхідних документів не може розцінюватися як оспорювання БТІ права власності на такі об'єкти.
Реєстрація права власності проводиться на підставі документів зазначених у додатку № 2 Тимчасового положення про порядок державної реєстрації права власності та інших речових прав на нерухоме майно.
Стаття 657 Цивільного кодексу України визначає, що договір купівлі-продажу земельної ділянки, єдиного майнового комплексу, житлового будинку (квартири) або іншого нерухомого майна укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню та державній реєстрації, крім договорів купівлі-продажу майна, що перебуває в податковій заставі.
Проте, договір придбання нерухомого майна, на який посилається позивач, як на підставу його права власності на спірне майно, не посвідчений нотаріально та не має державної реєстрації.
При таких обставинах, суд дійшов висновку, що вимоги позивача задоволенню не підлягають.
Відповідно до вимог статті 49 Господарського процесуального кодексу України витрати з оплати судового збору підлягають віднесенню на позивача.
В судовому засіданні були оголошені вступна та резолютивна частини рішення згідно статті 85 Господарського процесуального кодексу України. Повне рішення складено 22 червня 2012 року.
Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 49, 75, 82, 83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
ВИРІШИВ:
У задоволені позову відмовити.
Суддя Чонгова С.І.