ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ  

 ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

          

21 червня 2006 р.

№ 23/72-б

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Полякова Б.М., –головуючого

Катеринчук Л.Й. (доповідач)

Ткаченко Н.Г.

розглянувши  касаційну скаргу

Товариства з обмеженою відповідальністю «Агроміст»

на ухвалу

господарського суду м. Києва від 21.04.2006

у справі господарського суду

№ 23/72-б м. Києва

за заявою

Відкритого акціонерного товариства «Лисичанськнафтооргсинтез»(далі “Ініціюючий кредитор”)

До	Товариства з обмеженою відповідальністю «Агроміст»(далі “Боржник”)

про	визнання банкрутом

розпорядник майна

арбітражний керуючий Вінярський О.А.

в судовому засіданні взяли участь  представники :

від ініціюючого кредитора

Чередник І.А., доруч. 16.05.2005  №18/2-17 Пєсков В.Г., доруч. 23.02.2005  №18/2-4

від боржника

Барабаш М.Г., директор Шарапа М.О., доруч. 14.06.2006 №06-12

ВСТАНОВИВ :

Ухвалою господарського суду міста Києва від 17.03.2006 (суддя Демидова А.М.) порушено провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «Агроміст»за заявою Відкритого акціонерного товариства «Лисичанськнафтооргсинтез», підготовче засідання суду призначено на 11.04.2006, зобов’язано Боржника надати суду докази його правового статусу як юридичної особи.

Ухвалою від 21.04.2006 відсторонено Барабаша М.Г. від посади директора Боржника та покладено виконання обов’язків директора на розпорядника майна Вінярського О.А.

Не погоджуючись з ухвалою 21.04.2006, керівник Боржника Барабаш М.Г. звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати зазначену ухвалу, справу передати на новий розгляд, аргументуючи порушенням норм матеріального та процесуального права, а зокрема, частини 2 статті 12 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»(далі “Закону”), статей 43, 22 ГПК України.

Перевіривши на підставі встановлених попередніми судовими інстанціями фактичних обставин справи правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, вислухавши представників учасників провадження, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку про задоволення касаційної скарги з урахуванням такого.

За приписами  статей 4-1,4-3 та 22 ГПК України провадження у справах про банкрутство здійснюється у порядку, передбаченому цим кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»; одним із принципів господарського судочинства є створення необхідних умов учасникам процесу для встановлення обставин справи і правильного застосування законодавства; учасники провадження у справі про банкрутство, як і сторони користуються рівними процесуальними правами, серед яких право брати участь в господарських засіданнях.

Згідно з частиною 14 статті 1 Закону одним з учасників провадження у справі про банкрутство є орган, уповноважений управляти майном боржника.

Відповідно до частини 2 статті 12 Закону у процедурі розпорядження майном за клопотанням сторін, учасників провадження у справі про банкрутство, або розпорядника майна, що містить відомості про перешкоджання керівником боржника діям розпорядника майна, а також про вчинення керівником боржника дій, що порушують права та законні інтереси боржника і кредиторів, господарський суд має право відсторонити керівника боржника від посади та покласти виконання його обов’язків на розпорядника майна. Про усунення керівника боржника від посади господарський суд виносить ухвалу, яка може бути оскаржена керівником боржника у встановленому порядку.

Системний аналіз наведених норм права дозволяє зробити висновок, що керівник боржника (директор), який здійснює управління підприємством відповідно до статуту боржника, є одним з учасників провадження у справі про банкрутство і його відсторонення з займаної посади у процедурі банкрутства можливе з дотриманням процедури забезпечення прав учасника провадження на участь в розгляді справи, подання заперечень, доказів на спростування вчинення керівником боржника дій, що порушують права та законні інтереси боржника та кредиторів.

Змістом оскаржуваної ухвали 21.04.2006 підтверджується, що вона винесена без виклику в судове засідання учасників провадження у справі (а.с.99).

Відповідно до частини 2 абзацу 2 статті 111-10 ГПК України розгляд справи за відсутності будь-якої із сторін, не повідомленої належним чином про час і місце засідання суду є в будь-якому випадку підставою для скасування рішення місцевого або постанови апеляційного суду.

За таких обставин, Колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що оскаржуваний судовий акт прийнято з порушенням процесуального законодавства, яке є безумовною підставою для його скасування.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 1115,,1117,1119,11111 ГПК України Вищий господарський суд України –

П О С Т А Н О В И В :

1.          Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Агроміст»задовольнити.

2.          Ухвалу господарського суду міста Києва  від 21.04.2006 скасувати, справу № 23/72-б направити для розгляду до господарського суду міста Києва в іншому складі суду.

Головуючий                                                                                      Б. Поляков

Судді                                                                                                        Л. Катеринчук

                       Н. Ткаченко